Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №303/1271/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №303/1271/26

Суддя: Гутій О. В.

Справа № 303/1271/26

2/303/553/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судових засідань Олесінь А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30 січня 2026 року близько 20 години 30 хвилин водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Fiat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою у с. Бобовище Мукачівського району Закарпатської області, допустив з`їзд транспортного засобу за межі проїзної частини дороги, зіткнення з перилом дорожнього мосту та перекидання автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження № 12026070000000043, у межах якого ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 статті 286-1 КК України.

ОСОБА_2 є дочкою загиблого ОСОБА_5 , а ОСОБА_1 — його матір`ю.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «Fiat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 230113446.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_5 позивачі просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , 391 646,00 гривень, з яких: 311 292,00 грн. страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника та 80 354,00 грн. відшкодування моральної шкоди, а також 18 168,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та на користь ОСОБА_1 108 354,00 гривень, з яких: 80 354,00 грн. відшкодування моральної шкоди та 28 000,00 грн. відшкодування витрат на поховання, а також 15 140,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 20.02.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Представником відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС» подано відзив, у якому відповідач заперечив проти задоволення позову.

В обґрунтування якого зазначив, що позивачі не зверталися до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування та не надали документів, необхідних для вирішення питання про здійснення страхової виплати. Також зазначив про відсутність остаточного рішення у кримінальному провадженні щодо дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим, на думку відповідача, відсутні належні підстави для здійснення страхової виплати.

Крім того, відповідач вказував на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, на які посилаються позивачі, оскільки такі висновки сформовані під час дії Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, який втратив чинність.

Також відповідач висловив заперечення щодо визначеного позивачами розміру страхового відшкодування та кола осіб, які мають право на його отримання.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Представником позивачів подано відповідь на відзив, у якій наведені заперечення відповідача не визнано та зазначено, що Закон № 3720-IX не встановлює обов`язкового досудового порядку врегулювання спору, а відсутність остаточного рішення у кримінальному провадженні не перешкоджає вирішенню питання щодо здійснення страхового відшкодування.

Судом встановлено, що 30 січня 2026 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Fiat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , унаслідок якої пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер.

Факт смерті ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.20).

ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.21).

Батьками померлого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.21-1).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 батько померлого ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22-1).

З копії обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026070000000043 від 30 січня 2026 року вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Згідно з викладеними в обвинувальному акті фактичними обставинами, 30 січня 2026 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Fiat» моделі «Stilo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі сторони с. Лохово у напрямку с. Микулівці Мукачівського району Закарпатської області.

Разом із ним у автомобілі перебував пасажир ОСОБА_5 .

Проїжджаючи відрізок дороги біля будинку № 128 по вул. Миру в с. Бобовище Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_4 , відповідно до обвинувального акта, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку та допустив з`їзд транспортного засобу за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя по ходу руху, де зіткнувся з перилом дорожнього мосту, внаслідок чого автомобіль перекинувся на дах.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, які, згідно з обвинувальним актом, відносяться до категорії тяжких та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкримінується порушення вимог Правил дорожнього руху України, а його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Разом з тим судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «Fiat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС» (а.с.22).

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик у разі настання страхового випадку здійснює страхову виплату у зв`язку зі шкодою, заподіяною життю, здоров`ю та майну потерпілої особи.

Смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є підставою для здійснення передбачених законом страхових виплат особам, які мають право на їх отримання.

Суд не приймає доводи відповідача про те, що відсутність вироку або іншого остаточного рішення у кримінальному провадженні унеможливлює здійснення страхової виплати.

Предметом розгляду даної справи є вимоги до страховика про здійснення страхового відшкодування у зв`язку зі смертю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Для вирішення спору суд встановлює обставини, що мають значення для виникнення обов`язку страховика здійснити страхову виплату, на підставі наданих сторонами доказів.

Сама по собі відсутність на час розгляду цивільної справи остаточного судового рішення у кримінальному провадженні не позбавляє потерпілих осіб права на судовий захист та не є безумовною підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

З матеріалів справи вбачається факт дорожньо-транспортної пригоди, факт смерті ОСОБА_5 та наявність кримінального провадження щодо події, внаслідок якої настала його смерть.

Також суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачі не звернулися до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування.

Право особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права гарантується Конституцією України та Цивільним процесуальним кодексом України.

Відсутність попереднього звернення до страховика не може бути самостійною підставою для відмови у позові, якщо особа звернулася до суду з вимогою про захист свого права та надала докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її вимоги.

Відповідно до положень цивільного законодавства та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди у зв`язку із втратою годувальника має, зокрема, дитина померлого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

На момент смерті батька ОСОБА_2 була неповнолітньою та має право на отримання страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника.

Заявлений до стягнення розмір страхового відшкодування становить 311 292 грн.

Судом не встановлено обставин, які б виключали право неповнолітньої ОСОБА_2 на отримання вказаного страхового відшкодування.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст.27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є дочкою померлого, а ОСОБА_1 — його матір`ю.

Отже, вони належать до кола осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди, у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 .

Позивачами заявлено до стягнення по 80 354 грн. на користь кожної з указаних осіб.

Заявлений розмір страхового відшкодування не перевищує встановлених законодавством меж.

З огляду на викладене суд вважає вимоги про стягнення на користь неповнолітньої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 страхового відшкодування моральної шкоди обґрунтованими.

Відповідно до Закону страховик здійснює страхову виплату особі, яка понесла витрати на поховання потерпілого, за умови документального підтвердження таких витрат.

ОСОБА_1 надала докази на підтвердження понесених нею витрат на поховання ОСОБА_5 у розмірі 28 000 грн.

Відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували факт понесення таких витрат або їх розмір, суду не надано.

Відтак вимога про стягнення витрат на поховання у розмірі 28 000 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Відтак приймаючи до уваги, що даний позов підлягає задоволенню тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 5,12-13,76-81,141,259,263-265,280-282,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , інтереси якої представляє ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Страхова група «ТАС», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, задоволити.

Стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ), яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , 391 646,00 (триста дев`яносто одну тисячу шістсот сорок шість) гривень, з яких: 311 292,00 грн. страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника та 80 354,00 грн. відшкодування моральної шкоди, а також 18 168,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) 108 354,00 (сто вісім тисяч триста п`ятдесят чотири) гривень, з яких: 80 354,00 грн. відшкодування моральної шкоди та 28 000,00 грн. відшкодування витрат на поховання, а також 15 140,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ПрАТ «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на користь держави 5 000, 00 (п`ять тисяч) гривень.

Позивач: ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ).

Позивач: ОСОБА_3 , мешканка АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Відповідач: ПАТ Страхова группа «ТАС», адреса: м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65 (код ЄДРПОУ 30115243).

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_3 .

Рішення виготовлено 24 вересня 2026 року.

Головуюча О.В .Гутій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua