Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №297/1883/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/1883/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №698585 від 20.06.2026 року вбачається, що 20.06.2026 року о 20:00 години громадянин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «CHERY», д.н.з. « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, порушення мовлення. Від проходження на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5.ПДР.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Разом з тим, захисник Борисов І.В. в судовому засіданні просив провадження закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що долучений до матеріалів відеозапис не підтверджує відмови особи від проходження огляду, оскільки ОСОБА_1 не заперечував проти огляду на стан алкогольного сп`яніння та прямо погоджувався пройти його у закладі охорони здоров`я. Водночас працівники поліції такого огляду йому не запропонували, направлення до закладу охорони здоров`я не забезпечили, натомість склали протокол за відмову від огляду.

З огляду на положення ст. 268, 280 КУпАП, а також з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи та необхідності забезпечення невідворотності адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Заслухавши думку захисника та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя констатує наступне.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 8 КУпАП зазначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

За частинами другою і третьою статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським із використанням таких засобів або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладі охорони здоров`я.

Пунктами 6, 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, передбачено: огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови водія від такого огляду або незгоди з його результатами - у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду.

Аналогічний порядок визначено пунктами 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103. Згідно з цими приписами незгода пройти огляд на місці не припиняє процедуру, а породжує обов`язок поліцейського направити водія до відповідного закладу охорони здоров`я. Протокол за відмову може бути складено тоді, коли водій відмовляється від проведення огляду у закладі охорони здоров`я у встановленому порядку.

Відеозапис є безпосереднім та об`єктивним джерелом відомостей про спілкування поліцейських з ОСОБА_1 . Його переглядом встановлено, що ОСОБА_1 не висловлював однозначної та безумовної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Навпаки, він повідомив про готовність пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Попри це, працівники поліції не запропонували йому прослідувати до визначеного медичного закладу, не оформили та не вручили направлення, не забезпечили доставлення у межах передбаченого законом строку та не зафіксували відмови від медичного огляду.

Таким чином, зафіксована на відео поведінка ОСОБА_1 не може бути ототожнена з відмовою від проходження огляду у розумінні частини 1 статті 130 КУпАП. Незгода пройти огляд у запропонований на місці спосіб за одночасно висловленої готовності пройти огляд у закладі охорони здоров`я вимагає продовження процедури, а не її припинення зі складанням протоколу.

Сам протокол про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №698585 від 20.06.2026 року є процесуальним документом, у якому викладено версію посадової особи щодо події, однак він не має наперед встановленої доказової сили та не може самостійно доводити вину, особливо коли його зміст у частині нібито відмови не узгоджується з безперервною відеофіксацією. Інших належних і допустимих доказів однозначної відмови ОСОБА_1 від огляду в закладі охорони здоров`я матеріали справи не містять.

Також слід зазначити, що згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення. Суд не вправі перебирати на себе функцію обвинувачення, самостійно відшукувати докази винуватості чи усувати недоліки оформлення матеріалів на шкоду особі, яка притягається до відповідальності.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи. Ця гарантія поширюється і на провадження, які за характером правопорушення та суворістю санкції мають каральний характер.

За наведених обставин, матеріалами справи не доведено поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення у виді відмови від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Недотримання працівниками поліції обов`язкової процедури направлення особи, яка погодилась пройти огляд у медичному закладі, виключає можливість визнати склад правопорушення доведеним.

Таким чином, у силу принципу презумпції невинуватості, проголошеного частиною першою статті 62 Конституції України і діючою в адміністративному праві, всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У цій справі закриття провадження зумовлене недоведеністю обов`язкової ознаки складу - відмови від проходження огляду у встановленому порядку, тобто відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Іван ІЛЬТЬО