Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №751/7547/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 вересня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/7547/25

Головуючий у першій інстанції – Кухта В. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1535/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року у розмірі 24 174 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 135977433 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» умови договору виконало, перерахувало 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 10 000 грн на її банківську карту № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 належним чином не виконувала кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 24 174 грн, з яких: 10 000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 14 174 грн – несплачені відсотки за користування кредитом.

Позивач, пославшиись на наявність права вимоги, зазначав, що 28 листопада 2018 року за договором факторингу № 28/1118-01 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило на користь ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги, до якого укладались додаткові угоди щодо продовження строку дії договору факторингу. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 20 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу № 20/10/23-03 відступило на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги за кредитними договорами, з-поміж інших і право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року.

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «ЕЙС», посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року у розмірі 24 174 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи: судовий збір у сумі 6 056 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13 000 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «ФК «ЕЙС» не набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року.

Позивач зазначає, що договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою і підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, зокрема з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року. Водночас 05 травня 2022 року первинний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» підписали Реєстр прав вимоги № 175 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, за умовами якого фактор набув право вимоги до відповідача на загальну суму 23 994 грн. Наведене свідчить, що відступлення права вимоги здійснювалось не щодо майбутніх чи умовних зобов`язань, а конкретного, дійсного та чинного на той час зобов`язання ОСОБА_1 перед первинним кредитором.

Указує, що 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, з-поміж інших і право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року, яке 30 травня 2023 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі Реєстру прав вимоги № 9 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.

Скаржник зазначає, що 20 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги, у тому числі і право грошової вимоги до відповідача за кредитним договорому сумі 24 174 грн.

Стверджує, що за змістом ст. 628 ЦК України договір факторингу, як правочин, на підставі якого відбувається заміна кредитора у зобов`язанні, є змішаним договором, до відповідних частин якого підлягають застосуванню положення цивільного законодавства про кредит (позику) та купівлю-продаж (або заставу). В свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Тобто, з огляду на необхідність застосування до договору факторингу також положень ч. 1 ст. 656 ЦК України, предметом договору факторингу можуть бути в тому числі права вимоги, які не існують на момент укладення самого договору, але які виникнуть або будуть набуті клієнтом у майбутньому.

Наголошує на тому, що висновки суду першої інстанції суперечать фактичним обставинам справи та правовій природі договору факторингу, зокрема те, що всі укладені договори факторингу пов`язують перехід права вимоги саме із фактом підписання між сторонами реєстру прав вимог. Таким чином, згідно з витягом з реєстру боржників та акту прийому-передачі реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 24 174 грн.

Відповідачкою відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не подавався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС», суд першої інстанції виходив з недоведеності переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «ЕЙС», зазначивши, що наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до позивача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

У справі встановлено, що 17 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 135977433, за умовами якого кредитодавець зобов`язувався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 31 зворот-35).

Договір кредитної лінії № 135977433 підписано ОСОБА_1 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора MNV5W8T9. Цей договір містить персональні дані ОСОБА_1 .

У матеріалах справи наявні також заявка на отримання грошових коштів в кредит від 17 листопада 2021 року, правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 135977433 від 17 листопада 2021 року (а.с. 20, 21-27, 30-31).

Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 17 листопада 2021 року о 19 год. 35 хв подала заявку на отримання кредиту, отримала договір, який підписала одноразовим ідентифікатором MNV5W8T9 17 листопада 2021 року о 19 год. 37 хв. Кошти позичальниці перераховано 17 листопада 2021 року о 19 год. 38 хв (а.с. 12).

Як свідчить копія платіжного доручення від 17 листопада 2021 року, кошти в сумі 10 000 грн перераховано ОСОБА_1 згідно з договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 9).

Також установлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно з п. 2.1. якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, зазначених указаним договором (а.с. 63-66).

Відповідно до п. 1.3, 4.1 цього договору під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Пунктом 3.1.3. договору визначено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с. 68 зворот).

31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої текст договору факторингу № 28/1118-01 викладено у новій редакції. Зокрема, пункти 1.3, 4.1 викладено так: право вимоги – право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с. 69-72).

31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року (а.с. 74).

31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с. 74 зворот).

31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року (а.с. 75).

05 травня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано реєстр прав вимоги № 175 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, витяг з якого підтверджує, що боржником є ОСОБА_1 за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року на загальну суму 23 994 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 10 000 грн, заборгованість по відсотках – 13 994 грн (а.с. 61-62).

31 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2022 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 60).

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеному ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 05 травня 2022 року за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року утворилась заборгованість у розмірі 23 994 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 10 000 грн, заборгованість за відсотками – 13 994 грн (а.с. 44-45).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (матеріали електронної справи) (а.с. 751 - 753).

Зміст п. 3.1.1.-3.1.3. договору свідчить про те, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимоги окремо. Фінансування належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений в п. 12 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року (а.с. 755).

30 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30 грудня 2024 року (а.с. 756).

30 травня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано реєстр прав вимоги № 9, за яким боржником зазначено ОСОБА_1 за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року на загальну суму 24 174 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) – 10 000 грн, заборгованість по відсотках – 14 174 грн (а.с. 58-59).

Копією платіжної інструкції в національній валюті від 30 травня 2023 року № 4097 підтверджено, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» 3 818 981,17 грн за відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року та договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с. 57 зворот).

Розрахунок заборгованості, проведений ТОВ «Таліон Плюс» свідчить, що станом на 30 травня 2023 року за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року рахується заборгованість у розмірі 24 174 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 10 000 грн, заборгованість за відсотками – 14 174 грн (а.с. 43).

20 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 20/10/23-03, за умовами якого фактор ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (ціна продажу) за плату, а клієнт ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступити факторові ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною договору (а.с. 52-55).

20 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 20/10/23-03 від 20 жовтня 2023 року, відповідно до якого передано ТОВ «ФК «ЕЙС» реєстр боржників у кількості 700 осіб (а.с. 47).

Як свідчить витяг з реєстру боржників до договору факторингу № 20/10/230-3 від 20 жовтня 2023 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги заборгованостей, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року на загальну суму 24 174 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 10 000 грн, заборгованість по відсотках 14 174 грн (а.с. 50-51).

Відповідно до копії платіжної інструкції в національній валюті від 20 жовтня 2023 року № 2109 ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 191 710,49 грн в рахунок оплати за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 20/10/23-03 від 20 жовтня 2023 року (а.с. 46).

У виписці з особового рахунку за кредитним договором № 135977433 від 17 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 зазначено, що заборгованість за період з 20 жовтня 2023 року по 31 липня 2025 року становить 24 174 грн, з яких: прострочене тіло 10 000 грн, прострочені відсотки 14 174 грн (а.с. 42).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст. 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 ЗУ «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Велика Палата Верховного суду у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 додатково навела ознаки договору факторингу: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом про фінансові послуги умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Тобто за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (п. 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії»), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту в розпорядження і клієнт має сплатити фактору за відповідну послугу з фінансування (надання позики або кредиту).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що сторони договору відступлення права вимоги, зокрема договору купівлі-продажу права вимоги, мають право на власний розсуд визначити ціну, за якою право вимоги продається, з огляду на реальну вартість права вимоги, що відступається (продається), яка може бути як більшою, так і меншою за номінальну вартість такої вимоги.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення заборгованості за кредитним договором відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Звернувшись із цим позовом та обґрунтовуючи заявлені вимоги, ТОВ «ЕЙС» указувало на те, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача на підставі договорів факторингу, які були укладені відповідно 28 листопада 2018 року, 05 серпня 2020 року та 20 жовтня 2023 року, а також на підставі додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, і реєстрів прав вимоги до укладених договорів факторингу.

Перевіряючи наявність у ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 135977433 від 17 листопада 2021 року, колегія суддів ураховує наступне.

17 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 135977433.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року. Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод до 31 грудня 2024 року.

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 05 травня 2022 року № 175 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на суму 23 994 грн.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 30 травня 2023 року № 9, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 24 174 грн.

20 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 20/10/23-03. За змістом витягу з реєстру боржників за договором факторингу від 20 жовтня 2023 року ТОВ «ФК «ЕЙС» набуто право вимоги до ОСОБА_1 на суму 24 174 грн.

Надавши оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність доказів, які свідчать про перехід до ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до боржниці ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 135977433 від 17 листопада 2021 року.

Підставою зміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).

Апеляційний суд виходить з того, що у справі відсутні докази на підтвердження проведеної оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ураховуючи додаткову угоду № 26, визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному реєстрі прав вимоги окремо. За умовами пункту 3.1.2, фінансування – належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткових угод. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.

Пунктами 2, 3 реєстру прав вимоги № 172 від 08 лютого 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» сторони погодили, що сума фінансування, належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог складається з двох частин та розраховується наступним чином. Перша частина суми фінансування становить 3,8% від основної суми заборгованості, що складає 18 425 949,37 грн. Друга частина фінансування має бути сплачена клієнтом на користь фактора протягом 10 робочих днів від дати підписання акту звірки, передбаченого п. 6 цього реєстру (а.с. 62).

Доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року стороною позивача не надано. Підписаний 31 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» акт звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2022 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 60), не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.

У постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Усі укладені до договору факторингу від № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року додаткові угоди не змінюють визначений самим договором порядок оплати: фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у розділі 13 цього договору.

ТОВ «ФК «ЕЙС» мало можливість надати платіжні документи про проведення означеної оплати суми фінансування, або ж ініціювати перед судом клопотання про витребування у попередніх кредиторів чи банківської установи таких платіжних інструментів у разі неможливості самостійного подання, але цим правом усвідомлено не скористалось.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.

Апеляційним судом відхиляються твердження ТОВ «ФК «ЕЙС» про неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 з аналогічними правовідносинами, щодо правомірності переходу права вимоги на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеним між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс». Мотивувальна частина судового рішення, на яке посилається скаржник, свідчить про те, що Верховним Судом у справі № 727/2790/25 проаналізовано сутність понять «наявна», «недозріла», «майбутня» вимога, та здійснено оцінку виключно доказів оплати ціни продажу факторами відповідним клієнтам за договорами факторингу, укладеними між новими кредиторами: ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «Ейс». Висновок суду касаційної інстанції про належність такої оплати базується саме на наявних у справі платіжних інструкціях про перерахування коштів.

Водночас зміст зазначеної постанови Верховного Суду свідчить про те, що суд касаційної інстанції не аналізував, не оцінював і не надавав висновок щодо наявності у справі належних доказів оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеним між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс», тобто на першому етапі факторингового ланцюга відступлення прав вимоги.

Натомість, саме ця обставина має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки від доведеності переходу прав вимоги від первісного кредитора до першого фактора залежить і доля наступних факторингових договорів, відступлення прав вимоги, за якими носить похідний характер.

Отже, колегія суддів вважає, що наведена скаржником постанова Верховного Суду не є повністю застосовною до цієї справи, зокрема щодо висновку про оплатність договору фактоиигну, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс».

Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц, провадження № 14-43цс22).

Оцінюючи поведінку та спосіб ведення справи ТОВ «ФК «Ейс», суд виходить з того, що товариство є фінансовою установою і професійним учасником ринку надання фінансових послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ, тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача – фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою фінансовою установою. З урахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.

Ураховуючи наведене вище у сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС». Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлено з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» залишити без задоволення, а заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Н.В. Шитченко

Судді Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова