Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №756/17727/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Суми

Справа №756/17727/25

Номер провадження 22-ц/816/2489/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Щербаченко М. В. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Нестеренка М. В.

за участі секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

учасників процесу:

представника позивача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом ПІДОДВІРНИМ Тарасом Івановичем, на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2026 року у складі судді Кравченко В.О., ухваленого в м. Конотоп Сумської області,

у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У жовтні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором № 0673974755/1 від 08.10.2020 у розмірі 77 099 грн 99 коп. та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 08.10.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 на підставі Заявки-анкети №3288092 на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцептована відповідачкою шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0673974755/1. Відповідно до умов договору позичальниці надано кредит у розмірі 5000 грн 00 коп., строк користування кредитом - 14 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальниці кредитні кошти. Відповідачка не виконала свої зобов`язання, грошові кошти не повернула, проценти не сплатила.

16.12.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладений договір № 16-12/21, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0673974755/1.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь позивача права вимоги кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0673974755/1.

Загальний розмір заборгованості за договором № 0673974755/1 від 08.10.2020 станом на день формування позовної заяви становить 192 774 грн 75 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4999 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 140 349 грн 86 коп., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 47 424 грн 90 коп. Проте, враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 77 099 грн 99 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 4999 грн 99 коп., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -72 100 грн 00 коп.

Посилаючись на указані обставини, просить позов задовольнити.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0673974755/1 від 08.10.2020 в сумі 77 099 грн 99 коп., з яких: 4999 грн 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 72 100 грн 00 коп. - відсотки, а також судовий збір - 2422 грн 40 коп. та 3000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 82 522 грн 39 коп.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вважав доведеним факт укладення між ТОВ «ІНФІНАНС» та відповідачкою кредитного договору, оскільки кредитний договір підписаний нею електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд виснував, що позивачем доведене порушення відповідачкою передбаченого кредитним договором № 0673974755/1 від 08.10.2020 обов`язку погашення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4999 грн 99 коп. та 72 100 грн 00 коп. за процентами, які і слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

18.06.2026 адвокат Підодвірний Т.І. в інтересах відповідачки ОСОБА_1 подав через електронний кабінет апеляційну скаргу в електронній формі, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; стягнути з позивача на користь відповідачки судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи взагалі не містять жодного доказу укладення договору від 08.10.2020 № 0673974755/1. Відсутнє підтвердження використання позичальницею одноразового ідентифікатора для підписання договору. Звертає увагу апеляційного суду на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23. Зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 07 травня 2026 року про витребування оригіналу кредитного договору не була виконана належним чином, а тому суд не повинен брати до уваги докази направлені позивачем разом із позовною заявою. Подані позивачем копії договорів факторингу не містять будь-якої інформації, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до відповідачки. Крім того, надані позивачем витяги не містять підписів сторін, що уклали договори факторингу. Отже, матеріали справи не містять належних доказів укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та відступлення права вимоги.

Надані позивачем розрахунки заборгованості не відповідають вимогам закону. Зазначення у договорі двох строків кредитування та різних процентних ставок призводить до неправильного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема позичальником. Вважає, що в даному випадку потрібно застосовувати правило тлумачення contra preferentem. Звертає увагу суду, що відповідно до оферти/акцепту наданого позивачем, строк кредитування становить 14 днів. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Підготовлений позивачем розрахунок заборгованості не може бути належним та допустимим доказом переказу відповідачкою позивачу будь-якої суми коштів, оскільки він виготовлений позивачем самостійно та не є первинним банківським документом.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Посилався на те, що кредитний договір укладений на сайті позикодавця та відповідачка підписала його одноразовим ідентифікатором, отриманим у sms-повідомленні, тому без отримання sms-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачкою та товариством не був укладений. Відповідачка не заперечує, що усі відомості вказані в Заявці-анкеті є коректними. У справі наявні докази, що відповідачка користувалася кредитними коштами та вносила кошти на їх погашення. Умовами договору передбачено нарахування відсотків протягом трьох років і до факту погашення кредиту. Підписавши кредитний договір, позичальниця погодилася з усіма його умовами, зокрема й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Позивачем надано усі докази на підтвердження набуття права вимоги до відповідачки за указаним кредитним договором.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

08.10.2020 року ОСОБА_1 заповнила Анкету-заяву на кредит №3288092, яка містить її персональні дані (дату народження, номер та серію паспорту громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу місця проживання, номер банківської картки тощо). У заяві просила надати кредит в розмірі 5000 грн на строк 14 днів, реквізити банківської картки НОМЕР_1 (а.с. 20).

Цього ж дня на підставі указаної заявки 08.10.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства укладений Договір про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0673974755/1 в електронній формі на умовах пропозиції (оферти), яка акцептована відповідачкою шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а.с. 21-22), відповідно до умов якого:

Розмір кредиту 5000 грн, строк користування кредитом 14 днів, строк дії договору 3 роки,

відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації, річна відсоткова ставка 638,75% застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації; загальна вартість кредиту 1225 грн за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації, реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75% за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації;

номінальна відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується у випадках, передбачених Правилами; номінальна річна відсоткова ставка 638,75% застосовується у випадках, передбачених Правилами; загальна вартість кредиту при використанні номінальної відсоткової ставки 1225 грн, реальна річна процента ставка за кредитом становить 638,75% при використанні номінальної відсоткової ставки;

максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов договору, максимальна річна відсоткова ставка 1277,5% застосовується за умови неналежного виконання умов договору; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2450 грн за умови неналежного виконання умов договору; реальна річна процентна ставка за кредитом становить 1277,5% за умови неналежного виконання умов договору.

Далі за текстом договору зазначено, що всі інші умови викладені у Правилах, з якими відповідачка ознайомилася до укладення договору, та які є невід`ємною частиною Договору (оферти та акцепту).

Пропозиція укласти Договір відповідно до Заявки-анкети № 3288092 від 08 жовтня 2020 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором Директора ТОВ «Інфінанс» Балабко О.О. 2L3Z8W (а.с.21).

Акцепт оферти від 08 жовтня 2020 року на укладення Договору та отримання кредиту відповідно до Заявки-анкети № 3288092 від 08 жовтня 2020 року від імені ОСОБА_1 містить відображення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 4v7w3r.

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів позивачем надано копію довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 09.07.2025 року, згідно з якою було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 08.10.2020 на суму 5000 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 68712089, призначення платежу - зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 43).

Крім того, обставина отримання відповідачкою указаних коштів підтверджується інформацією з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 26.03.2026 та банківською випискою (а.с. 127-128).

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідачки за указаним кредитним договором за кредитним договором від 08.10.2020 за розрахунком первісного кредитора станом на 16.12.2021 становила: за тілом кредиту 4999 грн 99 коп.; за відсотками - 72 100 грн 00 коп. (а.с. 44-49).

16.12.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу за № 16-12/21, відповідно до умов якого клієнт - первісний кредитом зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 78 785 588 грн 40 коп., а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (а.с. 52-60).

Відповідно до п. 6.1.4 договору факторингу право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання Реєстру боржників (додаток № 2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Позивачем надано докази оплати ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на користь ТОВ «ІНФІНАНС» коштів за договором факторингу № 16-12/21 від 16.12.2021 (а.с. 61).

Між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» підписано Акт приймання-передавання Реєстру боржників за договором факторингу № 16-12/21 від 16.12.2021 (а.с. 62).

З Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 16-12/21 від 16.12.2021 установлено, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 0673974755, загальний розмір заборгованості 77 099 грн 99 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4999 грн 99 коп.; заборгованість за відсотками - 72 100 грн (а.с. 66).

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» був укладений договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 67-77).

Відповідно до п. 5.2 договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підписаний Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с. 80).

З Витягу з Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 установлено, що позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 0673974755, загальний розмір заборгованості становить 145 349 грн 85 коп., з яких: 4999 грн 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 140 349 грн 86 коп. - заборгованість за відсотками (а.с. 85).

Позивачем до відсотків нарахованих первісним кредитором було нараховано відсотки за період з 16.12.2021 по 09.01.2023 в сумі 68 249 грн 86 коп. (а.с. 50).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України, зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У контексті доводів апеляційної скарги щодо відсутності доказів укладення кредитного договору № 0673974755/1 та отримання відповідачкою кредиту апеляційний суд зазначає таке.

У справі, яка переглядається, Заявка-анкета на кредит № 3288092 від 08 жовтня 2020 року містить докладну інформацію щодо особи відповідачки, зокрема дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта, адресу проживання, номер мобільного телефону, номер банківської картки. В Анкеті-заяві міститься бажаний розмір суми кредиту, строк кредиту, розмір комісії та процентів за користування кредитними коштами.

Договір № 0673974755/1 між первісним кредитором ТОВ «НФІНАНС» та відповідачкою укладений в електронній формі та підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Одноразовий ідентифікатор 4v7w3r був зазначений відповідачкою у кредитному договорі, що підтверджується відповідною довідкою ТОВ «ІНФІНАНС» про ідентифікацію, якою ТОВ «ІНФІНАНС» підтверджує, що Клієнт ОСОБА_1 ідентифікована, а одноразовий ідентифікатор 4v7w3r відправлений позичальнику 08.10.2020 року на номер телефону НОМЕР_3 .

Указаний номер мобільного телефону НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , які містяться в Заявці-анкеті від 08.10.2020 року та Довідці ТОВ «ІНФІНАНС» про ідентифікацію клієнта, також зазначені як контакти відповідачки ОСОБА_1 у відзиві на позов (а.с.98).

Поряд з цим апеляційний суд також вважає необхідним зауважити, що доводи апеляційної скарги відповідачки по суті зводяться до заперечень обставин, на які посилається позивач через їх недоведеність на її думку.

Частина 3 статті 12 ЦПК України зобов`язує сторін довести обставини, на які вони посилається як на підставу не тільки своїх вимог, а і заперечень.

Натомість ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів, які б могли підтвердити її доводи та заперечення вимог позивача стосовно неукладення кредитного договору, неотримання кредиту тощо.

ОСОБА_1 не посилалася на те, що її персональні дані були використані неправомірно для укладення кредитного договору від її імені. Також матеріали справи не містять доказів, що вона зверталася до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї протиправних дій.

Жодних розумних пояснень наявності в Анкеті-заяві від 08.10.2020 року та договорі №0673974755/1 персональних даних відповідачки, які чітко ідентифікують її як учасника правочину, остання не надала.

Така позиція відповідачки стосовно заперечень фактів укладення кредитного договору та отримання кредиту суперечить принципу змагальності цивільного судочинства, який закріплений у статтях 12, 81 ЦПК України. Її заперечення у вигляді ствердження негативних фактів (неукладення договору, неотримання коштів) не можуть вважатися доведеними, допоки інша сторона їх не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що позивач не надав доказів, що відповідачці були надані грошові кошти, передбачені частиною першою статті 1054 ЦК України, апеляційний суд зазначає таке.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог було надано довідку ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 09.07.2025 року. Крім того, обставина отримання відповідачкою кредитних коштів 08.10.2020 у розмірі 5000 грн підтверджується інформацією з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 26.03.2026 та банківською випискою.

Таким чином, ураховуючи сукупність доказів, що містяться в матеріалах справи, а також процесуальну позицію відповідачки, з урахуванням стандарту доказування «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, аніж не мав місце, апеляційний суд дійшов висновку про те, що первісний кредитор ТОВ «ІНФІНАНС» виконав свій обов`язок за кредитним договором, зокрема надав позичальниці кредит у розмірі 5000 грн, а ОСОБА_1 , сплативши 23 жовтня 2020 року 1487,50 грн неповністю виконала свої зобов`язання з повернення отриманого кредиту у визначений договором строк.

Указаний договір відповідно до вимог статті 628 ЦК України є обов`язковим до виконання кредитором та позичальником.

Доводи апеляційної скарги про не доведення позивачем набуття права вимоги до неї за кредитним договором № 0673974755/1 апеляційний суд відхиляє зважаючи на такі мотиви.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки між первісним кредитором ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 16.12.2021 року укладений Договір факторингу № 16-12/21, а в подальшому - між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем 10.01.2023 укладений договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, тому відповідачка несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Позивачем надано договір факторингу № 16-12/21 від 16.12.2021, укладений між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», платіжне доручення № 313100085 від 17.12.2021 про здійснення ТОВ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» на користь ТОВ «ІНФІНАНС» оплати за договором факторингу № 16-12/21, акт приймання-передавання реєстру боржників за указаним договором факторингу від 16.12.2021, реєстр боржників, Витяг з реєстру боржників. Крім того, надано договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, укладений між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та позивачем, Акт прийому-передачі Реєстру боржників за указаним договором від 10.01.2023, Витяг з Реєстру боржників до указаного договору від 10.01.2023.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що подані позивачем копії договорів факторингу не містять інформації, яка б свідчила про відступлення права вимоги саме до відповідачки, а надані витяги не містять підписів сторін, що уклали ці договори, з огляду на таке.

У справі, яка переглядається, позивачем надано витяг з реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу, який містить відомості саме про договір, укладений відповідачкою, тобто містить необхідну індивідуалізацію її зобов`язання серед сукупності переданих вимог. Надання суду позивачем окремих аркушів Реєстру з відомостями щодо відповідачки та ненадання реєстру в повному обсязі (тобто відомостей щодо всіх інших боржників, чиї вимоги також передавалися за цим договором факторингу) не спростовує і не ставить під сумнів достовірність та доказову силу тієї частини реєстру, яка безпосередньо стосується зобов`язання ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 не надала доказів повернення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4999 грн 99 коп., тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту на користь позивача.

Водночас апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 72 100 грн 00 коп. та вважає, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо нечітких умов договору від 08.10.2020, на підставі яких нараховані указані відсотки.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилався зокрема на те, що умови та порядок надання ТОВ «ІНФІНАНС» грошових коштів у позику на умовах фінансового кредиту тощо викладені у Правилах, з якими відповідачка ознайомилася перед укладенням договору.

З матеріалів справи установлено, що додані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «Money BOOM Loyal» ТОВ «ІНФІНАНС» (затв. Наказом № 14/1 18.08.2020) не містять підпису відповідачки, а тому слід дійти висновку, що указані Правила не є складовою частиною укладеного між сторонами 08.10.2020 року кредитного договору.

З огляду на зазначене апеляційний суд вважає, що основні умови кредитування викладені у пропозиції (оферті) на укладення договору (оферті), яка акцептована відповідачкою 08.10.2020 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, сторони договору погодили, зокрема розмір кредиту 5000 грн, строк користування кредитом 14 днів, відсоткову ставку 1,75% в день, яка застосовується за умови належного виконання умов договору та загальну вартість кредиту - 1225 грн 00 коп.

Як уже зазначено апеляційним судом відсотки в сумі 72 100 грн 00 коп. нараховані за ставкою 3,5% за один день користування відповідно до пункту договору такого змісту: «Максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом застосовується за умов неналежного виконання умов договору».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 звернула увагу, що для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23).

У справі, яка переглядається, апеляційний суд при тлумаченні положення кредитного договору - «Максимальна відсоткова ставка 3,5 % за один день користування кредитом застосовується за умов неналежного виконання умов договору», на якому ґрунтуються позовні вимоги позивача про стягнення відсотків в сумі 72100 грн 00 коп., виходить з таких мотивів.

Указаний пункт договору від 08.10.2020 розміщений у розділі «Основні умови кредиту (траншу)».

Умовами указаного пункту кредитного договору сторонами погоджено розмір процентів за користування кредитом у розмірі 3,5% на день, тобто як проценти за "правомірне користування кредитом". При цьому указане положення кредитного договору одночасно містить посилання на сплату підвищених процентів як наслідок неналежного виконання умов Договору.

Вживання слова «максимальна» граматично передбачає існування діапазону значень або базової (мінімальної) ставки, з якої це максимальне значення виводиться. Це створює невизначеність відносно того, чи є ставка 3,5% на день фіксованою величиною, що застосовується автоматично в разі будь-якого порушення, чи вона є верхньою межею певного дискреційного діапазону, в межах якого кредитодавець самостійно визначає конкретний розмір ставки.

Сплата процентів, передбачених договором, за користування кредитними коштами може випливати лише з правомірного їх користування, а відповідальність за неправомірне користування кредитними коштами знаходиться у царині охоронних відносин, зокрема, статті 625 ЦК України.

Положення договору, яким установлена ставка 3,5 % як максимальна на день не містить в собі посилання на статтю 625 ЦК України.

Пов`язуючи одночасно підвищений процент за користування кредитом саме з неналежним виконанням умов договору, сторони встановили фактично підвищений договірний процент як частину основного зобов`язання за неправомірне користування кредитними коштами, що суперечить практиці Великої Палати Верховного Суду про те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування статті 1048 та статті 625 ЦК України (постанова від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16).

За таких обставин, керуючись частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та принципом contra proferentem, апеляційний суд визнає спірну умову договору двозначною та нечіткою, передбачають декілька варіантів тлумачення, що зумовлює необхідність її тлумачення на користь споживача (позичальника).

Отже, місцевий суд дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідачки відсотків в сумі 72100 грн 00 коп., які нараховані після закінчення строку кредитування на підставі положення кредитного договору, що є нечітким. Зважаючи на викладене, апеляційний суд резюмує, що відсутні підстави для стягнення указаної суми відсотків.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що за відсутності узгодження між сторонами кредитного договору певного розміру процентів за порушення боржником грошового зобов`язання, позивач не позбавлений права отримання належних йому процентів за неправомірне користування кредитом безпосередньо на підставі загальної норми частини другої статті 625 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина перша статті 375 ЦПК України). Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 376 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України необхідно змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки за кредитним договором, шляхом зменшення з 77 099 грн 99 коп. до 4 999 грн 99 коп.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнутої з відповідачки суми заборгованості, необхідно змінити розподіл в частині розподілу судових витрат.

Зважаючи на те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду позов задоволено частково, тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений за подання позовної заяви пропорційно до задоволеної частини позову у розмірі 157 грн 09 коп.

За подання апеляційної скарги відповідачка сплатила 4542 грн 00 коп. судового збору, тому, оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, з позивача на користь відповідачки необхідно стягнути 4247 грн 45 коп. судового збору.

Суд першої інстанції визнав заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн завищеним та неспівмірним, тому дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн 00 коп.

Відповідачка рішення місцевого суду в частині розміру присуджених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному порядку не оскаржувала.

Апеляційний суд погоджується з таким розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу та вважає, що він відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини цієї справи, у зв`язку з чим підстав для зменшення указаних витрат не убачається.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом ПІДОДВІРНИМ Тарасом Івановичем, задовольнити частково.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 червня 2026 року змінити в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, та в частині розподілу судових витрат, виклавши перший та другий абзаци резолютивної частини рішення в такій редакції:

«Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за тілом кредиту за договором № 0673974755/1 від 08 жовтня 2020 року у розмірі 4999 грн 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 157 гривню 09 копійок та витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції в сумі 3000 гривень 00 копійок.»

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4247 гривень 45 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 25 вересня 2026 року.

Головуючий М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

М. В. Нестеренко