Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №591/4642/26 — Сумський апеляційний суд

Суд: Сумський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №591/4642/26

Суддя: Косолап М. М.

Справа №591/4642/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1375/26 Суддя-доповідач Косолап М. М.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – Бороденко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 24.06.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 24.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665,60 гривень.

Судом установлено, що ОСОБА_1 20.04.2026 о 00.13 год. у м. Суми по просп. М. Лушпи, 39 А, керував транспортним засобом Land Rover Freelander, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР ОКМЦСНЗ категорично відмовився. Своїми діями порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 24.06.2026, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою і просила постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення у його діях.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, і складення щодо нього адміністративних матеріалів відбувалося під час безпосереднього виконання ним обов`язків військової служби, відповідно огляд на стан алкогольного сп`яніння повинен був проводитися у порядку статті 266-1 КУпАП. Співробітники поліції зупинили ОСОБА_1 на вулиці, знали, що він військовослужбовець, після бойового виїзду, однак провели огляд на стан сп`яніння самостійно, не викликаючи ВСП.

Твердження суду першої інстанції щодо відсутності доказів виконання обов`язків військової служби спростовується введенням воєнного стану та переведенням всіх військових частин на особливий режим роботи - фактично військовослужбовець перебуває при виконанні обов`язків військової служби цілодобово, за винятком перебування у відпустці. Не було досліджено в підпорядкуванні якого оперативного командування перебуває військова частина, яким наказом визначені межі гарнізону, яке місце дислокації військової частини, тому суд не міг стверджувати, що під час вчинення інкримінованого йому правопорушення ОСОБА_1 перебував поза межами гарнізону та дислокації військової частини.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог статті 266-1 КУпАП, а тому вважається недійсним, а його результати недопустимими доказами.

Поліцейськими під час огляду допущено ряд інших процесуальних порушень, які проігноровані судом першої інстанції:

1) відсутні докази руху автомобіля саме під керуванням ОСОБА_1 ;

2) у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 645189 від 20.04.2026 відсутні відомості стосовно того хто є власником автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , та відсутня інформація, за яких підстав водій був зупинений;

3) під час огляду водія та складенні протоколу, усупереч вимогам частини 6 статті 266 КУпАП, не залучені свідки, які могли б підтвердити чи спростували інформацію, зазначену в протоколі.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддею суду першої інстанції не досліджувалося питання, чи було вказане правопорушення вчинено ОСОБА_1 умисно чи з необережності.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто да адміністратвиної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Мотиви суду.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частина 2 статті 251 КУпАП).

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП ґрунтується на фактичних даних досліджених доказів: протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП складений та підписаний уповноваженою на те особою – інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Сумській області ст. лейтенантом поліції Федіною Р.М. та містить всі необхідні для розгляду справи елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (стаття 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення відмова водія від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, конкретний пункт Правил дорожнього руху 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_1 не проводився; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд ОСОБА_1 не проводився; відеозапису на якому переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини, викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп`яніння та керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 (а.с. 8).

На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 20.04.2026 о 00.13 год. у м. Суми по просп. М. Лушпи, 39 А, керував транспортним засобом Land Rover Freelander, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР ОКМЦСНЗ категорично відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху).

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок для водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 спростовуються відеозаписами, долученими до протоколу, на яких зафіксовано рух транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 та його зупинку. Працівники поліції одразу підійшли до транспортного засобу, на водійському місці перебував ОСОБА_1 , а отже був особою, яка керувала транспортним засобом, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №645189 (а.с.1) і факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував.

За наведеного, доводи апеляційної скарги про відсутність доказів факту керування транспортним засобом є необґрунтованими, а ОСОБА_1 є належним суб`єктом інкримінованого адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду за статтею 266-1 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно зі статтею 266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів правдиться огляд, зокрема військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (частина 2 статті 266-1 КУпАП).

Посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів проводиться огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (частина 3 статті 266-1 КУпАП).

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , як військовослужбовця, є аналогічні доводам, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 20.04.2026 серії ЕПР1 №645189 та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у м. Суми по просп. М. Лушпи, 39 А, тобто поза межами території будь-якої військової частини.

Відповідних документів про те, що на час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , він виконував обов`язки військової служби, суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками судді місцевого суду, про те що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, того що 20.04.2026 о 00 год 13 хв ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, у розумінні частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а працівники поліції були належним суб`єктом складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно військовослужбовця ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Надана апеляційному суду довідка від 08.06.2026, видана ОСОБА_1 , підтверджує факт його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, зокрема у період з 18.04.2026 по 05.06.2026, проте не підтверджує факт того, що під час зупинки транспортного засобу 20.04.2026 у м. Суми водій виконував обов`язки військової служби.

Наданий 14.09.2026 апеляційному суду лист за підписом командира 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону від 02.07.2026 не був предметом дослідження в суді першої інстанції та не може бути взятий до уваги як доказ на підтвердження виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби. Хоча в ньому й зазначено про повернення ОСОБА_1 до м. Суми після виконання наказу командування, вказаний лист не містить інформації про виконання бойового розпорядження, а безпосередньо при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення 20.04.2026 останній не посилався на виконання бойового завдання.

За встановлених обставин, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП, його огляд проведено за правилами статті 266 КУпАП, а тому підстави для визнання огляду недійсним відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги про не залучення свідків.

Доводи апеляційної скарги захисника про не залучення свідків при проведенні процедури огляду аналогічні його доводам, яким суддя місцевого суду дав належну оцінку, з якими погоджується і апеляційний суд.

Згідно з частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Оскільки всі дії з приводу відмови ОСОБА_1 від проходження огляду були зафіксовані на відеозапис, який долучений до протоколу та містить фіксацію усієї процедури, присутність двох свідків при проведенні огляду не передбачено частиною 2 статті 266 КУпАП.

За наведеного, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність у протоколі відомостей стосовно власника транспортного засобу та підстав його зупинки.

Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються відомості безпосередньо про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суб`єктом вказаного правопорушення є саме водій, який здійснював керування транспортним засобом, а не його власник. З огляду на це, відсутність у протоколі серії ЕПРІ № 645189 від 20.04.2026 інформації щодо належності транспортного засобу жодним чином не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про недослідження судом першої інстанції питання вчинення правопорушення умисно чи з необережності.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не визначив у постанові, чи вчинено правопорушення умисно чи з необережності, є безпідставними.

Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або з необережності) дія чи бездіяльність. Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується саме умисною формою вини, оскільки ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, усвідомлював характер і протиправність своїх дій та бажав або свідомо припускав їх вчинення, що повністю охоплюється складом і самим фактом вчинення діяння. У зв`язку з цим, доводи апеляційної скарги захисника про можливе вчинення правопорушення з необережності є абсолютно необґрунтованими, адже специфіка та характер дій під час керування транспортним засобом за викладених обставин виключають можливість вчинення цього діяння через протиправну самовпевненість чи недбалість (стаття 11 КУпАП).

З огляду на характер учинених дій та загальну оцінку доказів у справі, апеляційний суд доходить висновку, що зазначене адміністративне правопорушення вчинене з прямим умислом, оскільки ОСОБА_1 усвідомлював протиправний характер своєї поведінки та передбачав її суспільно небезпечні наслідки.

Апеляційний суд переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянув справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Під час розгляду справи не було встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статі 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 24.06.2026 стосовно ОСОБА_1 – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua