Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №495/2784/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1756/26

Номер справи місцевого суду: 495/2784/26

Головуючий у першій інстанції Топалова А. Л.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В., захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Янкул Г.І.,

розглянувши апеляційну скаргу захисниці Янкул Ганни Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1

на постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2026 року,

встановив:

Постановою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2026 року, з урахуванням постанови судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 серпня 2026 року, закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі ст. 253 КУпАП та передано до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області для вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, 17 березня 2026 в 11.00 год. в м. Білгород-Дністровський по вул. Кишинівська, ОСОБА_1 керував авто ВАЗ 21072, д.н.з. НОМЕР_1 та при здійсненні розвороту поза перехрестям не надав перевагу у русі автомобілю «Cherry», д.н.з НОМЕР_2 , яке рухалося у попутному напрямку та скоїв з ним зіткнення, при ДТП авто отримали механічні пошкодження, чим порушив п.10.4 ПДР.

В апеляційній скарзі захисниця Янкул Г.І, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2026 року, закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

За доводами апеляційної скарги оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням вимог ст. ст. 277-2 КУпАП, ст. 268 КУпАП, оскільки постановлена без участі сторони захисту, яка не була повідомленою про судове засідання. Судом проігноровано виписку з медичної картки №1980, яка свідчить про відсутність тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а відтак і підстав для притягнення до кримінальної відповідальності. Оскаржувана постанови прийнята судом поза межами тримісячного строку розгляду справи, встановленого ст. 38 КУпАП.

В судовому засіданні захисниця Янкул Г.І. підтримала вимоги апеляційної скарги, надала пояснення за доводами апеляційної скарги.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомленs належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 124 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вислухавши захисницю Янкул Г.І. за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як на підставу задоволення вимог апеляційної скарги, захисниця, серед іншого посилається на те, що про дату, час та місце судового засідання у якому прийнята оскаржувана постанова (12 серпня 2026 року) сторона захисту не повідомлялася, фактично судове засідання у цей день не проводилося.

Апеляційний суд погоджується з такими аргументами захисниці, з огляду на таке.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи (ч.1 ст. 277-2 КУпАП).

Матеріали справи не містять відомостей про те, що у порядку, передбаченому ст. 277-2 КУпАП чи б то у інший альтернативний спосіб, ОСОБА_1 та його захисниця Янкул Г.І. повідомлялися судом про розгляд справи на 12 серпня 2026 року. Такі ж відомості відсутні і у підсистемі «Електронний Суд».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі "Надточій проти України" (§ 26, заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі "Лазаренко та інші проти України", від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України" ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

Розглянувши справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 чи його захисниці про дату, час та місце розгляду справи, без визначення та внесення дати судового засідання, суд першої інстанції не дотримався мінімальних гарантій права особи на доступ до суду, у зв`язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості приймати участь у розгляді цієї справи, надавати пояснення у справі, тощо.

Наведені вище порушення позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати свої права у порядку, визначеному законом, зокрема в умовах відкритого та публічного судового розгляду.

З огляду на наведене вище, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

В апеляційній скарзі захисниця також посилається на відсутність правових підстав для передачі матеріалів справи органу досудового розслідування, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Перевіряючи такі доводи апеляційної скарги, суд зазначає про таке.

Приймаючи рішення про передачу справи органу досудового розслідування для внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування, суд першої інстанції виходив із того, що під час ДТП водії транспортних засобів отримали тілесні ушкодження, що свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, однак відомості до ЄРДР не вносилися та досудове розслідування не проводилося, внаслідок чого залишилися без відповідної правової кваліфікації діяння водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , при тому що висновок про наявність чи відсутність в їх діях складу відповідного кримінального правопорушення можливо здійснити лише за результатами проведення слідчих дій у межах кримінального провадження (проведення судово-медичної експертизи для встановлення ступеню тяжкості наявних у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, проведення відповідної авто-технічної експертизи тощо).

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

За положеннями ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП суд надає правову оцінку діям лише тієї особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та виключно у межах висунутого звинувачення, викладеного у фабулі інкримінованого правопорушення.

Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (ст. 253 КУпАП).

З викладеного вище убачається, що суд має право прийняти рішення про передачу матеріалів справи органу досудового розслідування у тому разі, якщо він прийде висновку, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є ознаки кримінального правопорушення.

Зважаючи на фактичні обставини цієї справи, підставою для прийняття судом рішення на підставі ст. 253 КУпАП про передачу справи органу досудового розслідування має слугувати наявність у справі доказів щодо наявності у діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Ураховуючи, що предметом розгляду у цій справі є лише відповідність дій

ОСОБА_1 вимогам п.10.4 ПДР, дотримання цих правил іншим водієм не має правового значення для вирішення питання про прийняття рішення, передбаченого ст. 253 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено саме стосовно

ОСОБА_1 .

Кримінальним правопорушенням є порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження (ч.1 ст. 286 КК України).

Ознаки ушкодження середньої тяжкості: а) відсутність небезпеки для життя; б) відсутність наслідків, що викладені в п.2.1.1. цих Правил; в) тривалий розлад здоров`я; г) стійка втрата працездатності менш ніж на третину. Тривалим належить вважати розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину належить розуміти втрату загальної працездатності від 10% до 33% (п.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 95 року із змінами, внесеними згідно з наказом від 10 листопада 2025 року).

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629940 від 02 квітня 2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 поліцейськими зафіксовано, що: «17 березня 2026 року о 11:00 год. в м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, керував авто «ВАЗ 2107» 07290ое та при здійсненні розвороту поза перехрестям не надав переваги у русі авто «Chery» НОМЕР_2 , яке рухалося в попутному напрямку та скоїв з ним зіткнення, при ДТП авто отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.10.4 ПДР».

З рапорту поліцейського убачається, що 17 березня о 11:00 год за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, 113, водій а/м «ВАЗ 21072» д/з НОМЕР_1 ОСОБА_1 , здійснюючи маневр розвороту ліворуч поза перехрестям, не надав перевагу в русі попутному а/м «Chery Easter», д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Кишинівській, в результаті чого скоїв зіткнення. Внаслідок ДТП водіїв автомобілів: ОСОБА_1 з діагнозом: перелом обох кісток нижньої третини лівої гомілки та ОСОБА_2 з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, різана рана чола та скроневої області справа доставлено до Б-Дністровської міської лікарні. Виїжджали: СОГ РВП, слідчий по ДТП (а.с.4).

Відповідно до комп`ютерної томографії, проведеної 17 березня 2026 року лікарем-радіологом КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_3 , у ОСОБА_2 не виявлено кістково-травматичних змін на рівні скасування (а.с. 16).

З висновку перевірки по матеріалам єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, складеного старшим слідчим ОСОБА_4 убачається, що в ході проведення перевірки за фактом зазначеної вище ДТП, встановлено, що водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які являються малозначними та є скороминущими і не відповідають критеріям ступеню середньої тяжкості. На підставі викладеного слідчий дійшов висновку про завершення дослідчої перевірки та направлення матеріалів справи до ВРПП Білгород-Дністровського РВП для подальшого прийняття рішення щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності відповідно до КУпАП (а.с. 18-19).

З викладеного вище убачається, що у справі відсутні відомості, які б свідчили про те, що у результаті ДТП ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, що є однією з обов`язкових передумов для притягнення водія іншого транспортного засобу, причетного до ДТП до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КУпАП.

Крім цього, згаданий вище висновок свідчить, що питання наявності у діях водіїв транспортних засобів, причетних до ДТП, ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України було предметом розгляду органу досудового розслідування, який фактично дійшов висновку про відсутність у діях водії ознак кримінального правопорушення.

Вказаним вище обставинам суд першої інстанції не надав належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку про передачу матеріалів справи до органу досудового розслідування, з підстав наведених у мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

В апеляційній скарзі захисниця порушує питання про закриття провадження у справі на підставі ч.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8цього Кодексу.

Отже розглядаючи справу, суд у порядку черговості зобов`язаний з`ясувати питання про те чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, і лише за сукупності цих двох обставин, вирішувати питання про те чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

З мотивувальної частини оскаржуваної постанови убачається, що судом не вирішувалися питань, коло яких визначене ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.

Ураховуючи, що вказані обставини фактично не були предметом розгляду суду першої інстанції, апеляційний суд не надає таким оцінку, відтак і прийняти рішення про закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, як про те просить захисниця.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову (ч.8 ст. 294 КУпАП).

На підставі викладеного вище, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2026 року та прийняття нової, якою слід призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Апеляційну скаргу захисниці Янкул Ганни Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 серпня 2026 року скасувати та прийняти нову постанову, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко