Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №947/19588/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1675/26

Номер справи місцевого суду: 947/19588/26

Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,

за участю секретаря – Соболєвої Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 02.05.2026 о 21:35 год, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, біля будинку № 53, керував електричним самокатом, без державного номерного знаку, у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER ALCOTEST», відповідно до якого у останнього виявлено 0,64 %о (проміле) алкоголю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що:

- докази по справі були отримані з істотним порушенням вимог законодавства: працівники поліції здійснили перевірку документів без наявності передбачених законом підстав;

- у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що на момент зупинки транспортного засобу особа вчиняла будь-яке адміністративне правопорушення або порушувала вимоги Правил дорожнього руху;

- не доведено, що електросамокат є транспортним засобом;

- на відеозаписі оголошувався результат огляду 0,68, тоді у роздруківці приладу драгер зазначено 0,64 проміле, вказана розбіжність свідчить про невідповідність доказу та ставить під сумнів достовірність результатів огляду;

- відсутні належні докази справності приладу Драгер: копія свідоцтва про повірку драгера, сертифіката відповідності газоаналізатора драгер, відомості про заводський номер приладу драгер, документи, що підтверджують допуск приладу до експлуатації;

- в матеріалах справи відсутній повний відеозапис з нагрудних камер працівників поліції;

- відсутні документи, що підтверджують проходження працівниками поліції навчання та допуск до використання приладу;

- працівники поліції були зобов`язані роз`яснити право особи на проходження огляду у закладі охорони здоров`я та право оскаржити результати огляду;

- порушено право на захист.

До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що у встановлений законом строк ОСОБА_1 звертався до суду з апеляційною скаргою, яка була повернута у зв`язку з відсутністю підпису. Ухвалу суду про повернення скарги не отримував, про її існування дізнався лише після власного телефонного звернення до Одеського апеляційного суду.

В судовому засіданні 09.09.2026 ОСОБА_1 та його законний представник – ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу.

Згодом, до судового засідання 16.09.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлений: отримав повідомлення у додаток "Viber", що підтверджується довідкою про доставку, а також 09.09.2026 під розписку був повідомлений про наступну дату судового засідання – 16.09.2026 о 13:50 год. (а.с. 80-81)

Вказане відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведене та зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, осіб, що з`явилися у судове засідання 09.09.2026, вивчивши клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.

Оскаржувана постанова винесена 09.06.2026 за участі ОСОБА_1 , про що свідчить зміст оскаржуваної постанови.

З апеляційною скаргою вперше ОСОБА_1 звернувся до суду 16.06.2026, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 09.06.2026 повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга не була підписана заявником.

Доказів отримання ОСОБА_1 вказаної постанови суду матеріали справи не містять.

З апеляційною скаргою вдруге ОСОБА_1 звернувся до суду 30.07.2026.

Враховуючи, що вперше ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в межах строку на апеляційне оскарження постанови, а матеріали справи не містять доказів отримання ним постанови про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд визнає наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Щодо суті апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пунктів 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.

Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 655605 від 02.05.2025, яким зафіксовано, що 02.05.2026 о 21:35 год., за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, біля будинку № 53, ОСОБА_1 керував електричним самокатом, без державного номерного знаку, у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER ALCOTEST» відповідно до якого у останнього виявлено 0,64 проміле, чим порушив п. 2.9.а. ПДР України (а.с. 1);

- роздруківкою приладу Alcotest Drager 7510, відповідно до якого результат склав 0,64% (а.с. 5);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким проба позитивна, 0,64 % (а.с. 6);

- відеозаписом, який оглянуто в ході розгляду справи, яким підтверджено наступне.

Працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 , який керував електросамокатом (21:39:20). Під час спілкування поліцейські відчули від нього запах алкоголю, на що ОСОБА_1 повідомив, що вживав пиво (21:40:01). На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки ОСОБА_1 погодився. За результатами огляду приладом зафіксовано результат 0,68 % (21:42:59). Після цього поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що отриманий результат майже втричі перевищує допустиму норму 0,20%, та роз`яснив, що за цим фактом буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Надалі поліцейський запитав ОСОБА_1 , чи погоджується він із результатом огляду та чи бажає пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, на що останній відмовився (21:49:18). Після цього ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення (21:56:54).

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, зафіксований результат огляду на стан алкогольного сп`яніння , проведеного за згодою ОСОБА_1 , а також його подальшу відмову від проходження огляду у медичному закладі, апеляційний суд доходить висновку про доведеність факту керування ним електросамокатом у стані алкогольного сп`яніння, а отже, про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Помилкові доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують, і на них судом дані вичерпні відповіді.

Разом з тим, переглядаючи вказану постанову за доводами апеляційної скарги та враховуючи подане апеляційному суду клопотання в частині застосування судом першої інстанції адміністративного стягнення апеляційний суд вказує таке.

16.09.2026 ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про застосування до неповнолітнього заходи впливу, передбаченого ст. 24-1 КУпАП, замість адміністративного стягнення, в якому просить врахувати: неповнолітній вік на момент події; відсутність попередніх притягнень до адміністративної відповідальності; позитивну характеристику з місця навчання; навчання у коледжі та належне ставлення до освітнього процесу; перспективу подальшого навчання та професійного розвитку; щире каяття та усвідомлення неправомірності своєї поведінки; ставлення до вчиненого та готовність зробити належні висновки; відсутність потерпілих; відсутність заподіяної матеріальної шкоди; відсутність негативних наслідків події; сімейні та соціальні обставини неповнолітнього.

До вказаного клопотання заявником додано:

- свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 07.06.2017, матір`ю якого записано ОСОБА_2 ;

- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.08.2008;

- довідку від 22.01.2025 № 5106-5003588856 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_2 ;

- рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 08.11.2010 (справа № 2-4656/2010) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження 24.12.2024 ОСОБА_5 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , а відомості про батька дитини записані у відповідності до вимог ст. 135 СК України;

- свідоцтво про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_3 від 14.01.2025;

- довідку від 22.01.2025 № 5106-5003588874 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_5 ;

- довіку про внесення відомостей до ЄДДР ОСОБА_1 № 1733560-2025 від 14.01.2025;

- довідку від 22.01.2025 № 5106-5003588870 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи - ОСОБА_1 ;

- характеристику ОСОБА_1 з Одеського ліцею № 63 Одеської міської ради, згідно якої ОСОБА_1 під час навчання зарекомендував себе як здібний, активний, комунікабельний учень, має навчальні досягнення достатнього рівня, має хорошу пам`ять, логічне мислення, правила поведінки завжди свідомо виконує, підтримував дружні стосунки з однолітками та учнями школи, охайний, добрий, завжди готовий прийти на допомогу;

- довідку № 28 від 27.02.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 у 2025 році зарахований на навчання до Одеського торговельного-економічного фахового коледжу, навчається на 1 курсі денної форми навчання за спеціальністю D7 «Торгівля» за рахунок коштів фізичних осіб та не отримує стипендію, строк закінчення навчального закладу – 30.06.2028;

- договір про надання освітніх послуг між закладом фахової передвищої освіти та фізичною (юридичною) особою № ФМБ-65/2025, згідно якого фінансування здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб, загальна вартість контракту 72540 грн;

- характеристику з Одеського торговельного-економічного фахового коледжу, згідно якої ОСОБА_1 навчається у коледжі з 01.09.2025 в групі ПТЛ 02/25 (Наказ № 71-в від 01.08.2025 р.), за час навчання зарекомендував себе як дисциплінований здобувач освіти, навчальним матеріалом оволодіває на середньому рівні, особливу увагу приділяє дисциплінам соціально-гуманітарного циклу, виявляє логічне мислення, на заняттях дисциплінований, не байдужий, вміє підтримувати бесіду, може висловлювати власну думку, уважний до співрозмовників, до виконання громадських доручень ставиться дбайливо, приймає активну участь в житті групи та коледжу, представляв коледж у міському забігу «Run Ukraine», ініціативний, в колективі тактовний, стриманий, чужому впливу не піддається, завжди охайно одягнений, свідомо дотримується правил поведінки, адекватно реагує на зауваження, користується повагою в колективі, з викладачами ввічливий;

- обмінну виписку ОСОБА_2 з фотокартками дитини, яка народилася з вагою 750 г, зріст 30 см;

- свідоцтво про народження ОСОБА_6 , видане повторно, серії НОМЕР_4 від 07.06.2017.

Наведені у клопотанні обставини та долучені до нього документи характеризують особу ОСОБА_1 , його вік, сімейні та соціальні обставини, ставлення до навчання, поведінку в освітньому середовищі, а також свідчать про відсутність у нього попередніх притягнень до адміністративної відповідальності.

Зокрема, з наданих характеристик убачається, що ОСОБА_1 за час навчання зарекомендував себе позитивно, є дисциплінованим, бере участь у житті навчального закладу та колективу, користується повагою серед однолітків і викладачів, свідомо дотримується правил поведінки та належно реагує на зауваження. Крім того, підтверджено, що на момент вчинення адміністративного правопорушення він був неповнолітнім та навчався у закладі фахової передвищої освіти.

Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, статтею 12 КУпАП передбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до вимог ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Водночас, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх, визначені статтею 24-1 КУпАП.

Вказаною статтею визначено, що за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Застосування до таких осіб заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, є правом суду, а не його обов`язком, і допускається лише з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та даних про особу правопорушника.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, будучи неповнолітнім, з урахуванням відомостей про його особу, зокрема того, що він є студентом, його ставлення до вчиненого, поведінки до та після події, наведених у клопотанні сімейних та соціальних обставин, позитивної характеристики з навчального закладу, а також визнання вини та щирого каяття, матеріального стану його сім`ї, де всі особи є внутрішньо переміщеними особами, а мати самотужки виховує двох неповнолітніх дітей, будучи матір`ю одиначкою щодо молодшої дитини, апеляційний суд вважає, що виправлення та виховання неповнолітнього правопорушника можливе без накладення на нього адміністративного стягнення, а шляхом застосування заходу впливу, передбаченого статтею 24-1 КУпАП, у вигляді попередження.

Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Особливості вікової психології неповнолітніх дають змогу обмежитися щодо таких осіб порівняно більш м`якими заходами, достатніми для забезпечення їх виправлення і перевиховання.

Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції в частині застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає зміні із застосуванням до нього заходу впливу, передбаченого статтею 24-1 КУпАП, а саме попередження, та зміні мотивувальної частини постанови в частині щодо обрання стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 24-1, 285, 289, 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2026 року в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортних засобів строком на один рік змінити.

Застосувати до ОСОБА_1 захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у вигляді попередження, та змінивши мотивувальну частину постанови в частині призначення адміністративного стягнення, виклавши її в редакції цієї постанови

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова