Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №748/267/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/684/26

Єдиний унікальний № 748/267/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої-судді Майбороди С.М.,

при секретарі Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

02.02.2026 р., через систему «Електронний суд», представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.І., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 20.10.2025 р., місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, заборгованість за Кредитним договором № 100807498 від 26.10.2023 р. в сумі 14 432,00 грн, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.10.2023 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 100807498, згідно з умовами яккого: сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000,00 грн; кредит надається загальним строком на 105 днів з 26.10.2023 р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів; пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 10.11.2023 р. (рекомендована дата платежу); поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08.02.2024 р. (дата остаточного погашення заборгованості); комісія за надання кредиту 760,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 12 600,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду, тип процентної ставки за цим Договором фіксована. Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами Договору. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість. 28.02.2024 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги 105-МЛ/Т від 28.02.2024 р., відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 100807498 від 26.10.2023 р., що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 14 432,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту -4 000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 9 672,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту – 760,00 грн. Таким чином, представник позивач звернувся з позовом до суду, оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплачує, а тому представник просить суд стягнути у примусовому порядку з відповідача на користь позивача заборгованість та судові витрати.

Разом із позовною заявою позивач надав суду клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів в розмірі 4 000,00 грн в період з 26.10.2023 р. по 31.10.2023 р.

Ухвалою судді від 06.02.2026 р. прийнято зазначений позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанк».

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву чи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач відзиву на позов до суду не надала, клопотань про розгляд справи з викликом учасників справи не заявила. Суд визнав можливим проводити заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, враховуючи те, що представник позивача проти цього в поданій заяві не заперечує.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 26.10.2023 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100807498 (індивідуальна частина) (а.с.8-13).

Згідно п. 1.2. Договору про споживчий кредит, сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Договору про споживчий кредит, кредит надається загальним строком на 105 днів з 26.10.2023 р. (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів.

Згідно із п.п. 1.3.1 Договору про споживчий кредит, пільговий період складає 16 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 10.11.2023 р. (рекомендована дата платежу).

Відповідно до п.п. 1.3.2. Договору про споживчий кредит, поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08.02.2024 р. (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п. 1.4. Договору про споживчий кредит, позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 10.11.2023 р. (дата завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08.02.2024 р. (останнього дня строку кредитування).

Відповідно до п.п. 1.5.1. Договору про споживчий кредит, комісія за надання кредиту 760,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно п.п. 1.5.2. Договору про споживчий кредит, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Відповідно до п.п. 1.5.3. Договору про споживчий кредит, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 12 600,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно п. 1.6. Договору про споживчий кредит, тип процентної ставки за цим Договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2., 2.3. цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору про споживчий кредит, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Згідно п.п. 2.2.1. Договору про споживчий кредит, позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазанчених в п.п. 1.5.1.-1.5.3. Договору, з одним з термінів (дат) вказаних в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3. Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.п. 1.5.2. в сумі та на умовах визначених п.п. 2.2.3. Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.2 Договору про споживчий кредит, нарахування процентів за користування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.п. 2.2.3. Договору.

Згідно із п.п. 2.2.3. Договору про споживчий кредит, проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.п. 1.5.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.п. 1.5.2 процентна ставка запропонована Позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку встановлену п.п. 1.5.3 Договору. Якщо визначена п.п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п.п. 1.5.3. Договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк поточного періоду, це означає, що протягом пільгового періоду Позичальнику була надана знижка/пільга, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п.п. 1.5.3. та процентною ставкою визначеною п.п. 1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Відповдіно до п.п. 2.3.1. Договору про споживчий кредит, Позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені цим п. 2.3 Договору та розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (якщо передбачено). Можливі періоди продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту, що визначається як відсоток від суми наданого кредиту: 3 дні – 3,00 %, 7 днів – 6,00 %, 15 днів – 10,00 %. Якщо Позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено поновлено пільговий період нараховуються за ставкою визначеною п.п. 1.5.2 Договору.

Відповідно до п.п. 2.3.2. Договору про споживчий кредит, після вибору доступних умов пролонгації або поновлення пільгового періоду, Позичальник має направити Кредитодавцю електронне звернення/повідомлення із застосуванням одноразового ідентифікатора, який надсилається Кредитодавцем до особистого кабінету Позичальника або в SMSповідомленні та здійснити платіж передбачений цим п. 2.3 Договору. Після здійснення Позичальником зазначеного платежу (ів), умови кредитного договору, що стосуються строку кредитування, зокрема тривалість пільгового періоду, дата завершення пільгового періоду, дата остаточного погашення, строк кредитування змінюються пропорційно строку пролонгації. Нові дати разом з актуальними даними щодо заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, який, якщо це не суперечить чинному законодавству, за формою та змістом може (не обов`язково) відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком. Виконання Позичальником лише частини дій передбачених попереднім абзацом цього пункту не призводить до пролонгації. У випадку, якщо Позичальник протягом поточного періоду вчинить необхідні дії для поновлення пільгового періоду, такі дії зупиняють перебіг поточного періоду до моменту спливу строку пролонгації (поновлення) пільгового періоду, після чого поточний період продовжується на кількість днів, що залишалась до його спливу на момент пролонгації. Якщо Позичальник вчиняє необхідні для пролонгації дії після настання дати остаточного погашення заборгованості, такі дії зупиняють перебіг періоду прострочення до моменту спливу строку пролонгації (поновлення) пільгового періоду. В такому разі, новою датою остаточного погашення є останній день строку на який Позичальником поновлено пільговий період. Ініціювання Позичальником продовження та/або поновлення пільгового періоду та збільшення кредитування відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для Позичальника.

Договір складається із Додатку № 1 до Договору про споживчий кредит № 100807498 від 26.10.2023 р.: Графі платежів за договором про споживчий кредит № 100807498 від 26.10.2023 р. (а.с.13 зворот); Додатку № 2 до Договору про споживчий кредит № 100807498 від 26.10.2023 р.: Заява на отримання кредиту № 100807498 від 26.10.2023 р. (а.с.14); Додатку № 3 до Договору про споживчий кредит № 100807498 від 26.10.2023 р.: Додаткові контактні дані Позичальника для взаємодії за Кредитним договором (а.с.14 зворот).

Кредитний договір підписано відповідачем 26.10.2023 р. одноразовим ідентифікатором «592963», що підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» вих. № б/н від 10.09.2025 р. (а.с.15).

Анкета-заява на кредит № 100807498 від 26.10.2023 року та відомості щодо процесу її оформлення і розгляду, з яких вбачається погодження відповідачу кредиту в розмірі 4 000,00 грн строком на 15 днів, із комісією за надання кредиту у розмірі 19 % та процентною ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом, а також послідовність етапів оформлення, перевірки та підписання кредитного договору 26.10.2023 року (а.с.15 зворот-16).

У той же день, 29.11.2023 р. на картку № НОМЕР_1 були перераховані ТОВ «Мілоан» грошові кошти в сумі 4 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 75241108 від 26.01.2023 р. (а.с.16 зворот).

Крім того, 05.03.2026 р. до суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що в банку емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), було зараховано суму у розмірі 4 000,00 грн за період 26.10.2023 р.-31.10.2023 р. (а.с.48).

З відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100807498 встановлено наступне.

26.10.2023 р. було здійснено нарахування комісії за оформлення кредиту 760,00 грн та надано кредиту у розмірі 4 000,00 грн.

За період із 27.10.2023 р. по 10.11.2023 р. (включно) здійснювалися нарахування процентів згідно п.п. 1.5.2 Договору за процентною ставкою 2,50 % в день, що становить 1 500,00 грн ((4 000,00 грн * 2,50 % : 100 %) * 15 днів).

За період із 11.11.2023 р. по 06.01.2024 р. (включно) здійснювалися нарахування процентів згідно п. 1.6., п.п. 2.3.1.2. Договору за процентною ставкою 3,50 % в день, що становить 7 980,00 грн ((4 000,00 грн * 3,50 % : 100 %) * 57 днів).

За період із 06.01.2024 р. по 08.02.2024 р. (включно) здійснювалися нарахування процентів згідно п. 1.6., п.п. 2.3.1.2. Договору за процентною ставкою 2,30 % в день, що становить 3 036,00 грн ((4 000,00 грн * 2,30 % : 100 %) * 33 дні).

Надалі, 28.02.2024 р. між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 105-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому, до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 100807498 від 26.10.2023 р. (а.с.18 зворот-23).

04.02.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024 року, якою внесено зміни до Реєстру боржників, зокрема щодо дати закінчення строку кредитування за кредитними договорами (а.с.26-27).

28.02.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Акт приймання-передачі Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024 року, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» передало, а ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» прийняло Реєстр боржників, що містить відомості щодо 3573 боржників із загальною сумою заборгованості 58 845 147,18 грн (а.с.27 зворот).

Згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) № 77540 від 28.02.2024 р. ТЗОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» суму у розмірі 2 240 601,68 грн у зв`язку із оплатою згідно Договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024 р. Без ПДВ (а.с.28).

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т від 28.02.2024 р. (у новій редакції згідно додаткової угоди № 1 від 04.02.2025 р.), встановлено, що до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 100807498 від 26.10.2023 р., який укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 14 432,00 грн, з яких: залишок по тілу кредиту 4 000,009 грн, залишок по відсотках 9 672,00 грн, залишок по комісії 760,00 грн. (а.с.28 зворот).

Згідно виписки ТОВ «ФК «Кредит-Капіптал» з особового рахунку за Кредитним договором № 100807498 від 26.10.2023 р., встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Кредитним договором № 100807498 від 26.10.2023 р. станом на 05.01.2026 р. (включно) складає 14 432,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4 000,00 грн, прострочена заборгованість за комісіями - 760,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 9 672,00 грн (а.с.18).

29.12.2025 р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило ОСОБА_1 претензію вих. № 23402071/3577, у якій повідомляло про відступлення права вимоги за кредитним договором № 100807498 від 26.10.2023 року та вимагало погасити заборгованість у розмірі 14 432,00 грн (а.с.29).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію», передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. ст. 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора ТОВ «Мілоан» та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що узгоджується зі ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. При цьому ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги те, що відповідач, всупереч наведеному вище принципу змагальності цивільного судочинства, не надав відзиву із запереченнями щодо заявленого позову. Факт укладення кредитного договору та отримання за договором грошових коштів (кредиту) у визначеному договором розмірі відповідач не заперечував. Також відповідач не надав будь-яких аргументів і доказів на спростовування позовних вимог та не поставив під сумнів надані позивачем докази щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином виконувала кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

Таким чином, судом встановлено, що розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 000,00 грн підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та є обґрунтованим.

Розмір відсотків в сумі 9762 грн нарахований в межах строку кредитування та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитувнаня», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Разом з тим, умовами укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем кредитного договору № 100807498 від 26.10.2023 р. передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 760,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово. Відповідач, уклавши кредитний договір, погодився з його умовами, у тому числі щодо розміру та порядку сплати зазначеної комісії. Доказів сплати відповідачем комісії за надання кредиту матеріали справи не містять, у зв`язку з чим відповідна сума залишилася несплаченою.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що обов`язок відповідача зі сплати комісії за надання кредиту прямо передбачений умовами укладеного між сторонами договору, а доказів її сплати відповідачем суду не надано, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 760,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всебічно, повно та об`єктивно наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 100807498 від 26.10.2023 р. в сумі 14432 грн, з яких: тіло кредиту 4 000,00 грн, проценти 9672,00 грн, комісія за надання кредиту 760,00 грн.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) № 5190 від 21.01.2026 р., встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви через систему «Електронний суд» у розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути із відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

За змістом ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 р. в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. п. 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 р. у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31.07.2020 р. у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30.09.2020 р. у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23.05.2022 р. у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підтвердження витрати на правову допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., який укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі Ломідзе Д.В., що діє на підставі Довіреності від 14.07.2024 р. та Адвокатським об`єднанням «Апологет», в особі Адвоката, Керуючого партнера Усенка М.І. (а.с.32); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2023 Усенка М.І. (а.с.30 зворот); ордер на надання правничої допомоги від 20.10.2025 р., з якого вбачається, що адвокат Усенко М.І. представляє інтереси ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 р. у судах загальної юрисдикції (а.с.32 зворот); акт № Д/13867 надання послуг (правової (правничої) допомоги) від 05.01.2026 р., з якого вбачається, що виконавцем надано Клієнту, а Клієнтом прийнято послуги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р. (боржник ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , Кредитний договір № 100807498 від 26.10.2023 р.) та сума наданих послуг відповідно до Договору складає 8 000,00 грн (а.с.33); детальний опис наданих послуг до Акту № Д/13867 від 05.01.2026 р. за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 р., вбачається, наступні послуги адвоката: усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год. 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год. 00 хв., погодження правової позиції Клієнта у справі - 0 год. 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта - 3 год. 30 хв., подання заяви до суду від імені Клієнта - 1 шт. Загальна кількість витраченого часу 6 год. 30 хв. (а.с.33 зворот).

Разом з тим, вирішуючи питання про співмірність зазначених витрат, суд враховує складність справи, її характер, ціну позову, обсяг виконаних робіт, а також те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження. З огляду на наведене, суд вважає заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу завищеним та, керуючись критеріями розумності, необхідності та співмірності таких витрат, визначає їх розмір, що підлягає розподілу між сторонами, у сумі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 11, 204, 205, 207, 512, 525, 526, 610, 626-629, 638, 639, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 100807498 від 26 жовтня 2023 року в сумі 14432 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 662 грн 40 коп. судового збору та 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.М. Майборода