Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №742/4072/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2778/26

Єдиний унікальний № 742/4072/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

21.07.2026 р. представник ТОВ «Споживчий Центр» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №31.05.2024-100000316 від 31.05.2024 р. у розмірі 6 753,52 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 116,58 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 31.05.2024 р. між сторонами укладено електронний кредитний договір №31.05.2024-100000316, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 000 грн шляхом переказу на банківську картку позичальника, строком кредитування 112 днів, тобто до 19.09.2024 р. з фіксованою процентною ставкою 1,50% .

Посилаючись на те, що відповідач отримавши кредитні кошти не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 6 753,52 грн, у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав. Водночас 14.09.2026 року до суду надано копію військового квитка серії НОМЕР_1 , що підтверджує призов ОСОБА_1 до ЗСУ з 20.01.2023 року, та квитанцію про часткову сплату 4 619 грн за кредитним договором № 31.05.2024-100000316 від 31.05.2024 року.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник позивача в позовній заяві клопотав про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій заперечував проти задоволення позовних вимог.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.07.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, суд вважає за можливе розглянути справу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

31.05.2024 р. між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №31.05.2024-100000316.

Оферта на укладення договору та відповідна заявка підписані електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля) Е171, що підтверджується відповіддю про прийняття пропозиції (акцепт) /а.с. 15 зв.-18 зв./.

За умовами договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 11 000 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_2 , вказаний позичальником. Кредит надано строком на 112 днів, тобто до 19.09.2024 р. зі стандартною процентною ставкою 1,50 % в день.

31.05.2024 р. ТОВ «Споживчий Центр» перерахував на вказану відповідачем карту № НОМЕР_3 кошти в сумі 11 000 грн, що підтверджується листом LiqPay, призначення платежу: видача за договором кредиту №31.05.2024-100000316 /а.с.13/.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.07.2026 р. становить 6 753,52 грн., яка складається з основного боргу 4 618,57 грн, залишок відсотків 2 134,95 грн /а.с.11-13 зв./.

Разом з тим із цього ж розрахунку вбачається, що відповідач здійснив платежі за вказаним кредитним договором: 18.07.2024 року - 8 868,39 грн, 07.08.2024 року - 8 252,48 грн, 26.08.2024 року - 7 445,04 грн. Загальна сума зазначених у розрахунку позивача платежів становить 24 565,91 грн.

Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується, що за отриманим відповідачем кредитом у розмірі 11 000 грн ним до 26.08.2024 року було здійснено платежі на загальну суму 24 565,91 грн. Крім того, 14.09.2026 року відповідач надав до суду квитанцію про сплату 4 619 грн за вказаним кредитним договором.

V. Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається. За ч. 1 ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Правові та організаційні засади функціонування сфери електронної комерції в Україні, порядок укладання електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису відповідним суб`єктом електронної комерції, або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

VI.Оцінка Суду.

Судом установлено, що 31.05.2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 31.05.2024-100000316 в електронній формі.

Оферта на укладення кредитного договору та відповідна заявка підписані відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е171, що підтверджується відповіддю про прийняття пропозиції (акцепт) /а.с. 15 зв.-18 зв./.

З матеріалів справи також убачається, що 31.05.2024 року позивач перерахував на зазначену відповідачем банківську картку кредитні кошти в сумі 11 000 грн, що підтверджується листом LiqPay /а.с. 13/. Отже, факт укладення сторонами кредитного договору та фактичного отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11 000 грн судом встановлено та сторонами не спростований.

Разом з тим судом установлено, що відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації з 20.01.2023 року, тобто спірний кредитний договір від 31.05.2024 року укладено вже після призову відповідача на військову службу.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не нараховуються проценти за користування кредитом, а нараховані проценти підлягають списанню з урахуванням установлених законом винятків.

Оскільки на дату укладення договору (31.05.2024 р.) відповідач уже мав статус мобілізованого військовослужбовця, нарахування йому процентів за користування кредитом у розмірі 1,50 % в день суперечить наведеній нормі закону. Відтак нараховані позивачем проценти в розмірі 2 134,95 грн не підлягають стягненню з відповідача як нараховані без законних підстав.

Отже, з урахуванням наведеної пільги предметом можливого стягнення міг залишатися лише основний борг, який, за власним розрахунком позивача, станом на 10.07.2026 року становив 4 618,57 грн /а.с. 11-13 зв./.

Водночас судом установлено, що 14.09.2026 року, тобто до ухвалення рішення у справі, відповідач сплатив за кредитним договором № 31.05.2024-100000316 від 31.05.2024 року кошти в розмірі 4 619 грн, що підтверджується наданою суду квитанцією. Зазначена сума перевищує розмір основного боргу, визначений самим позивачем (4 618,57 грн), а тому на момент вирішення спору основний борг відповідача за кредитним договором є погашеним.

Таким чином, оскільки проценти за кредитом нараховані відповідачу безпідставно, а основний борг погашено ще до ухвалення рішення у справі, суд приходить до висновку, що на час вирішення спору заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 31.05.2024-100000316 від 31.05.2024 року відсутня, у зв`язку з чим заявлена до стягнення сума 6 753,52 грн задоволенню не підлягає.

Суд також звертає увагу, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачаються платежі відповідача від 18.07.2024 року, 07.08.2024 року та 26.08.2024 року на загальну суму 24 565,91 грн, що перевищує суму отриманого кредиту. Однак з огляду на встановлені вище підстави для відмови в позові (безпідставність нарахування процентів та погашення основного боргу) суд не вбачає необхідності додатково оцінювати правову природу зазначених сум для вирішення спору по суті.

VІІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, у тому числі сплачений судовий збір та витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 12, 49, 81, 126, 133, 141, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр", код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, буд. 133 «А», м. Київ, 01032.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов