Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №742/3429/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-о/742/130/26

Єдиний унікальний № 742/3429/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді - Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Бабенко Б.І., заявника ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Сидоренко Лариса Орестівна, Служба у справах дітей Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заявлених вимог та заперечень сторін.

У червні 2026 року звертаючись до суду з заявою заявник просить суд встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Линовиця, Прилуцького району, є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Заявник свої вимоги аргументує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_3 .

Після її смерті відкрилася спадщина, спадкоємцем якоє є заявник.

Звернувшись з заявою до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Сидоренко Лариси Орестівни про прийняття спадщини, вона отримала відмову, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин зі спадкодавцем, а саме: свідоцтво про шлюб спадкодавця, яке б підтверджувало б зміну прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Тому заявник звернувся до суду з відповідною заявою.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленка А.В. від 19 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11 год 00 хвилин 21 вересня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін викладені в судовому засіданні, під час вступної промови.

В судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги, при цьому пояснива, що

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Заінтересована особа Приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Сидоренко Лариса Орестівна в судове засідання не з`явилась, але попередньо надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з`явився.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона жила по сусідству в с.Линовиця. ОСОБА_7 разом з мамою ОСОБА_3 та відчимом проживали більше 20 років.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона проживала в с-щі Линовиця і була класним керівником ОСОБА_1 . Вона неодноразово була вдома у ОСОБА_7 та підтвердила факт, що його матір`ю є ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_9 , її матір`ю є ОСОБА_10 (а.с.9)

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_11 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_12 (а.с.10)

18 червня 1971 року ОСОБА_13 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу її прізвище змінено на « ОСОБА_14 »(а.с.11)

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 в с-щі Линовиця, Прилуцького району, Чернігівської області(а.с.17)

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_15 в м.Прилуки, Чернігівської області(а.с.15)

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 29 січня 1997 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано на ОСОБА_3 та ОСОБА_15 (а.с.19).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області від 17.06.2026 на адресу ОСОБА_1 , останнього повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини, а саме: свідоцтво про шлюб спадкодавця, яке підтверджувало б зміну прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 »(а.с.26).

На фотокартках в матеріалах справи зображено заявника та його матір ОСОБА_3 (а.с.12)

V.Норми права, які підлягають застосуванню.

За змістом частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

VI. Оцінка доказів та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , суд виходить із такого.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, допустимими — докази, одержані у встановленому законом порядку, достовірними — докази, на підставі яких можливо встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають можливість дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а достатність та взаємний зв`язок доказів — у їх сукупності.

У справах про встановлення факту родинних відносин суд не обмежений виключно актовими записами цивільного стану. Верховний Суд зазначав, що доказами такого факту можуть бути документи, які містять відомості про родинні відносини осіб, довідки органів державної реєстрації актів цивільного стану та архівних установ про неможливість відновлення відповідних актових записів, а також показання свідків, яким достовірно відомі відповідні обставини. При цьому такі докази підлягають оцінці не ізольовано, а у взаємному зв`язку та сукупності.

Судом встановлено, що предметом доказування у цій справі є факт існування родинного зв`язку між заявником та ОСОБА_3 .

Саме встановлення споріднення у взаємозв`язку з документами та показаннями свідків дає можливість визначити родинний зв`язок між заявником та спадкодавцем.

Щодо документів, які підтверджують особу спадкодавця та зміну її прізвища, суд зазначає наступне.

З копії документів, наявних у матеріалах справи, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_9 , її матір`ю є ОСОБА_10 (а.с.9)

Згідно зі свідоцтвом про шлюб від 18 червня 1971 року ОСОБА_13 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, після чого прізвище ОСОБА_9 змінено на « ОСОБА_14 »(а.с.11).

Таким чином, зазначені документи є належними щодо обставин, які входять до предмета доказування, оскільки дозволяють ідентифікувати особу ОСОБА_3 як особу, яка до укладення шлюбу носила прізвище « ОСОБА_4 ».

Факт смерті саме цієї особи підтверджується свідоцтвом про смерть, відповідно до якого ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Линовиця, Прилуцького району, Чернігівської області(а.с.17)

Вказані документи є письмовими доказами, отриманими у встановленому законом порядку, містять відомості безпосередньо щодо особи спадкодавиці та зміни її прізвища, а тому є належними і допустимими доказами відповідних обставин.

Щодо особи заявника судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , батьками якого в свідоцтві про народження записано ОСОБА_1 та ОСОБА_12 (а.с.10).

Отже, наведені документи підтверджують особу заявника, його походження від ОСОБА_12 .

Водночас письмові докази не містять безпосереднього документа, який би підтверджував факт зміни прізвища з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_16 ». Оскільки відсутні документи щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та « ОСОБА_12 ». Ці обставини мають безпосереднє значення для встановлення ланки родинного зв`язку.

Саме тому суд оцінює зазначену обставину з урахуванням показання свідків, надані безпосередньо в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зазначили, що вони проживали по сусідству з заявником, та підтвердили факт, що матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_3 .

Зазначені показання є належними в частині підтвердження обставин існування родинного зв`язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки саме ця обставина входить до предмета доказування. Водночас суд оцінює їх з урахуванням джерела обізнаності свідка та у взаємозв`язку з письмовими доказами та такими, що підтверджують факт особистого знання свідком спадкодавиці та існування родинного зв`язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Водночас вони не містять самостійного детального опису всього ланцюга зміни прізвища спадкодавиці, а саме: після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , а тому самі по собі не є достатніми для встановлення заявленого факту, проте мають доказове значення у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до статті 90 ЦПК України показання свідка є повідомленням про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності. Верховний Суд також звертав увагу, що показання свідків можуть бути належним і допустимим засобом доказування у справах про встановлення родинних відносин, зокрема тоді, коли відповідні актові записи втрачені та не можуть бути відновлені.

У цій справі суд не встановив обставин, які б свідчили про отримання показань свідків із порушенням установленого законом порядку. Показання свідків стосуються обставин, що входять до предмета доказування, а тому є належними. Разом із тим їх доказова сила визначається не кількістю свідків, а змістом показань, джерелом їх обізнаності, послідовністю, узгодженістю між собою та відповідністю об`єктивним письмовим доказам.

Отже, письмові докази безпосередньо підтверджують окремі ланки родинного ланцюга, а показання свідків спрямовані на підтвердження тієї ланки, яка не може бути підтверджена актовими записами через їх відсутність.

При цьому кожен із зазначених доказів не розглядається судом як самостійний та безумовний доказ всього заявленого факту. Навпаки, висновок суду ґрунтується на їх взаємному доповненні: документи підтверджують персональні дані, походження, шлюби та зміну прізвищ, архівні документи підтверджують неможливість отримання відсутніх актових записів, а показання свідків заповнюють відсутню документальну ланку щодо споріднення між ОСОБА_1 та « ОСОБА_12 ».

Саме така сукупність доказів, на переконання суду, є достатньою для встановлення відповідного юридичного факту.

Суд також оцінює свідоцтво про право власності на житло від 29 січня 1997 року, відповідно до якого право власності на житловий будинок у с-щі Линовиця, Прилуцького району, Чернігівської області зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.19).

Зазначений документ є належним доказом щодо ідентифікації особи ОСОБА_3 та підтверджує факт належності їй відповідного майна, однак безпосередньо не підтверджує родинного зв`язку між нею та заявником. Тому цей доказ має допоміжне значення та не покладається судом самостійно в основу висновку про споріднення.

Разом із тим лист приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу від 17 червня 2026 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю документів про родинні відносини, а саме: свідоцтва про шлюб, яке підтверджувало б зміну прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 »(а.с.26).

Вказаний доказ підтверджує, що заявниця не має можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку без встановлення відповідного факту судом.

Таким чином, наявність юридичного інтересу заявниці та неможливість одержати відповідні документи в інший спосіб підтверджені матеріалами справи.

Щодо фотокарток, на яких, за твердженням заявника, зображені він та ОСОБА_3 (а.с.12).

Суд зазначає, що такі фотокартки можуть мати допоміжне значення для характеристики сімейних та особистих зв`язків, однак самі по собі не підтверджують ані особу зображених на них людей, ані ступінь їх родинного споріднення. Тому суд не покладає фотокартки як самостійний доказ в основу висновку про встановлення факту родинних відносин, а враховує їх лише у сукупності з іншими доказами.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд виходить із того, що відсутність окремих первинних актових записів не означає неможливості встановлення юридичного факту, якщо інші належні та допустимі докази дозволяють відтворити відповідний родинний зв`язок.

При цьому суд бере до уваги, що у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 953/19926/19 було визнано обґрунтованим встановлення родинних відносин на підставі сукупності архівних документів та показань свідків за умов неможливості отримання відповідних актових записів.

Таким чином, у цій справі наявна не сукупність взаємно не пов`язаних між собою припущень, а послідовний ланцюг доказів, кожна ланка якого підтверджується одним або декількома доказами.

Отже, доказова сукупність дозволяє встановити, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_3 .

Суд при цьому враховує, що юридичне значення для заявниці має саме встановлення факту споріднення зі спадкодавицею, оскільки від цього залежить можливість реалізації її спадкових прав.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, встановлення заявленого факту безпосередньо пов`язане з реалізацією майнового права заявниці на спадкування.

Суд також враховує, що заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися та не надали доказів, які б спростовували наведений заявником родинний зв`язок. З огляду на викладене суд приходить до висновку, що надані заявницею докази є належними та допустимими щодо обставин, які ними підтверджуються, а їх сукупність — достатньою для встановлення заявленого факту.

Висновок суду ґрунтується не на окремих показаннях свідків або окремому документі, а на взаємному підтвердженні доказами одного родинного ланцюга. Письмові документи підтверджують особу спадкодавиці, її походження, зміну прізвища, особу заявника, його походження; показання свідків підтверджують обставину споріднення між ОСОБА_1 та його рідною матір`ю ОСОБА_3 , документи нотаріуса підтверджують юридичну мету встановлення факту та неможливість його встановлення в позасудовому порядку.

Відтак суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між матір`ю та рідним сином.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315,319,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Сидоренко Лариса Орестівна, Служба у справах дітей

Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Линовиця, Прилуцького району, є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО