Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №734/2871/26 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Справа № 734/2871/26

Провадження № 2/734/1389/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 вересня 2026 року селище Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

за участю секретаря судових засідань: Ієвлевої О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини за законом, -

в с т а н о в и в:

30.06.2026 року Позивач звернувся до Козелецького районного суду з вказаною позовною заявою. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , це підтверджується витягом про державну реєстрацію смерті, який виданий 26 травня 2026 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, відповідний актовий запис №89. Для позивача у справі, ОСОБА_2 – рідний дядько, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та про укладення шлюбу. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії ЧН № 0214513 площею 2,79 в умовних кадастрових гектарах, із земель колективної власності колишнього КСП «Дніпро» на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (Косачівська сільська рада Козелецького району, Чернігівська область). На момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , мав такий склад сім`ї: проживав один. Позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька, ОСОБА_2 протягом визначеного законом строку через те, що не знав про наявність у нього земельного паю. У 2021 році до позивача звернулися із Косачівського старостату Деснянської селищної ради і повідомили, що у його дядька, ОСОБА_2 був земельний пай, який він може успадкувати, як єдиний спадкоємець. Для належного оформлення спадкового майна працівники старостату порекомендували позивачу звернутися до нотаріуса. За життя дядько позивача у шлюбі не перебував, дітей не мав, його рідна сестра, а мати позивача – ОСОБА_3 померла раніше ніж дядько, а тому позивач є його єдиним спадкоємцем. Саме тоді, коли позивач мав можливість відвідати нотаріуса виявилось, що строк для прийняття спадщини він пропустив, тому не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори вчасно. У зв`язку з збройною агресією російської федерації та її повномасштабне вторгнення 24.02.2022 року позивач не зміг звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просить цивільну справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити.

Представник Деснянської селищної ради у судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до п.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , це підтверджується витягом про державну реєстрацію смерті, який виданий 26 травня 2026 року Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, відповідний актовий запис №89. Для позивача у справі, ОСОБА_2 – рідний дядько, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та про укладення шлюбу.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії ЧН № 0214513 площею 2,79 в умовних кадастрових гектарах, із земель колективної власності колишнього КСП «Дніпро» на території Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (Косачівська сільська рада Козелецького району, Чернігівська область).

На момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , мав такий склад сім`ї: проживав один.

Позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька, ОСОБА_2 протягом визначеного законом строку через те, що не знав про наявність у нього земельного паю.

У 2021 році до позивача звернулися із Косачівського старостату Деснянської селищної ради і повідомили, що у його дядька, ОСОБА_2 був земельний пай, який він може успадкувати, як єдиний спадкоємець. Для належного оформлення спадкового майна працівники старостату порекомендували позивачу звернутися до нотаріуса.

За життя дядько позивача у шлюбі не перебував, дітей не мав, його рідна сестра, а мати позивача – ОСОБА_3 померла раніше ніж дядько, а тому позивач є його єдиним спадкоємцем.

Саме тоді, коли позивач мав можливість відвідати нотаріуса виявилось, що строк для прийняття спадщини він пропустив, тому не подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори вчасно. У зв`язку з збройною агресією російської федерації та її повномасштабне вторгнення 24.02.2022 року позивач не зміг звернутися до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропуску строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що позивач пропустив встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Постановою Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17 зазначено, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Аналогічний правовий висновок висловив і Верховного Суду у постанові від 26.06.2019, справа №565/1145/17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Аналізуючи зібрані у справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.

Як було зазначено у позовній заяві та підтверджено, незнання про наявність спадкового майна, а саме земельного паю дядька позивача, ОСОБА_2 , та війна стали перешкодами для своєчасно звернення до нотаріальної контори та призвело до порушення права позивача з приводу оформлення спадщини після його смерті. Відтак, строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, не залежних від позивача.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини поважними, а позов задовольнити, та визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважатися таким, що прийняв спадщину.

Згідно з заявою позивача судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, ст.ст.1268,1270,1272 ЦК України, керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Деснянської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк протягом шести місяців достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті дядька, ОСОБА_2 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя