Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №750/9105/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9105/26

Провадження № 3/750/2633/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Кузнєцова О.О., розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП – невідомо, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

25.07.2026 о 22 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , учинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, штовхав, погрожував фізичною розправою, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого було завдано шкоди фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 пояснив, що в сім`ї виникають сварки через те, що дружина пішла працювати і ходить на роботу з малолітньою дитиною. В той вечір сварка виникла через те, що дружині здалось, що він взяв її телефон у руки, що робити заборонено. Він бажає зберегти сім`ю, разом з дружиною ходили до психолога.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням, є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Виходячи з наведеного формулювання ознак домашнього насильства, обов`язковими ознаками цього правопорушення є, по-перше, вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, а по-друге, наявність наслідку таких дій: можливість завдання чи завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У ході розгляду справи судом досліджено наступні письмові докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №944656 від 14.08.2026, електронний рапорт від 26.07.2026, Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 , пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 25.07.2026, інші надані та перевірені в судовому засіданні матеріали.

Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівником поліції без з`ясування та встановлення всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та з порушенням вимог ст.ст.254, 256 КУпАП.

Відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В даному випадку протокол відносно ОСОБА_1 складений 14.08.2026, в той час як подія відбувалась 25.07.2026 і всі учасники цієї події були встановлені одразу.

Протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим він не може бути належним, допустимим та достатнім доказом вини.

При цьому, із аналізу вищевказаних норм також слідує, що під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Будь-яких об`єктивних доказів, в тому числі пояснень свідків, відеофіксацію тощо, які б давали можливість встановити вину ОСОБА_1 та могли довести об`єктивну сторону правопорушення, яке полягає у вчиненні домашнього насильства, матеріали справи не містять.

При цьому, ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що матеріали справи складені по відношенню до ОСОБА_1 щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства по відношенню до співмешканки не містять доказів вчинення такого адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що всі сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на його користь та винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях, приходжу до переконливого висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, як не доведено і наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП слід закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст.173-2, ст.ст.245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст.280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

п о с т а н о в и л а :

Провадження у справі відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя О.О. Кузнєцова