Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №732/903/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/903/26

Провадження 2/732/554/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого – судді Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання – Пінчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через свого представника Сипливу Тетяну Анатоліївну звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 30.08.2025-100001996 від 04.09.2025 у розмірі 24344,00 грн. Також ОСОБА_2 просила судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі у розмірі 127,38 грн, покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 04 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 30.08.2025-100001996, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн, строком на 217 днів. Підписавши своїм електронним цифровим підписом пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, ОСОБА_1 підтвердив укладення кредитного договору, а отже умови договору акцептовано. 04 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір за яким сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту на 2100,00 грн та внести відповідні зміни до договору № 30.08.2025-100001996. У подальшому, 12 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір за яким сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту на 1300,00 грн та внести відповідні зміни до договору 30.08.2025-100001996.

Позивач зобов`язання за договором та додатковими договорами виконав в повному обсязі, але відповідач свої зобов`язання не виконував належним чином, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 24344,00 грн, з яких: 6400,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 9816,00 грн – сума заборгованості за відсотками; 576,00 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 1152,00 грн – додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості); 6400,00 грн – відсотки, нараховані по ст. 625 ЦК України.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 11 червня 2026 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. У позовній заяві представник просила справу розглянути за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 21).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою місця його реєстрації відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2867003 від 10.06.2026: АДРЕСА_2 (а. с. 85). Згідно із відмітками поштового відділення зв`язку поштове відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання отримано адресатом (а. с.102).

03.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача – адвоката Кінебаса О.М. надійшов відзив на позов. Представник відповідача вказує, що відповідач не оспорює факт укладення між сторонами кредитного договору №30.08.2025-100001996 від 04.09.2025 та додаткових договорів від 04.09.2025 та 12.09.2025. Однак, на думку сторони відповідача, хоч позивач і додав до позовної заяви дві довідки ТОВ «УПР» № 1-0306 від 03.06.2026 на підтвердження зарахування коштів на картку відповідача (2100,00 грн та 1300,00 грн відповідно), факт того, що ці гроші дійсно надійшли на рахунок відповідача, вказаний у позовній заяві: VISA CREDIT PLATINUM, НОМЕР_2 , та факт, що вказаний рахунок дійсно належить відповідачу, позивачем не доведено. Разом з тим, до позовної заяви не додано доказів зарахування на рахунок відповідача 3000,00 грн, котрі були узгоджені безпосередніми положеннями додаткового договору ще 04.09.2025. Отже, відсутні правові підстави вважати факт зарахування усіх вказаних коштів на платіжну картку НОМЕР_2 , а також факт належності даної картки саме відповідачу достовірними. Також, посилаючись на положення Закону України «Про споживче кредитування» та практику Верховного Суду, представник відповідача зауважив, що оскільки позивач не надав доказів наявності та переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та погодження їх з відповідачем при укладенні кредитного договору, положення договору щодо обов`язку відповідача разово сплатити комісію за надання кредиту, а також кожного розрахункового періоду сплачувати за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними. Представник відповідача вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 1728,00 грн є необґрунтованими і не підлягають задоволенню. Крім того, посилаючись на положення п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, представник відповідача вказав, що вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за прострочення повернення кредитних коштів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦПК України, задоволенню не підлягає.Сторона відповідача вважає, що сума витрат на правничу допомогу, визначена у позовній заяві, є необґрунтованою та не відповідає дійсним і необхідним витратам (є неспівмірною із дійсно наданими послугами), які змушений був понести позивач у цій справі, та є значно завищеною. У зв`язку з викладеним, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а. с. 105-112).

05.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Чехун Ю.В. надійшла відповідь на відзив. Представник позивача вказала, що кредитний договір №30.08.2025-100001996 від 04.09.2025 відповідачем підписано (акцептовано оферту) одноразовим ідентифікатором, який є видом Електронного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору, а тому, на думку позивача, між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення укладання такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище. Використання одноразового ідентифікатора – є не можливим без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на вебсайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету. У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача, зокрема паспортні дані, реквізити банківської картки, на яку кредитором здійснювалося перерахування грошових коштів, номер телефону, були використані для укладення договору іншою особою від його імені, відповідачем не надані. Твердження відповідача стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок відповідача не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи. Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу. Згідно договору про надання послуг еквайрингу, порядок здійснення платіжної оперіації відбувався за допомогою інформаційного обміну електронними повідомленнями між програмно-технічними комплексами позивача та надавачем послуг еквайрингу, в свою чергу, відповідні повідомлення не є платіжними інструкціями в розумінні закону України «Про платіжні послуги». Отже, позивач надав на підтвердження доказ видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак – належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Такі докази, як повний номер платіжної картки відповідача, банківські виписки з рахунку відповідача або інші документи, що підтверджують рух коштів по рахунку фізичної особи в банківській установі тощо у позивача відсутні та не можуть бути ним отримані, оскільки позивач не є банківською установою у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», не здійснює відкриття чи обслуговування рахунків фізичних осіб та не має правового доступу до інформації про рух коштів за банківськими рахунками клієнтів. Зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, сторона відповідача не надала до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача. Відтак, відповідач заперечуючи факт отримання грошових коштів, не надав виписку з банку про наявні чи відсутні банківські рахунки, інформацію про рух коштів за спірний період по цим рахункам. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв.

Представник позивача зауважила, що матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених до матеріалів справи позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру. Щодо нарахування комісії представник позивача зазначила, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу – інтернет-еквайрингу. З огляду на те що, позивач надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданою. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат. Безоплатність надання цих послуг законодавством не встановлена. Договором застережено, що до складу даної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства. Своїм підписом на договорі відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. За твердженням представника позивача, всі належні та допустимі докази, які підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, були подані до суду разом із позовною заявою у вигляді належним чином засвідчених копій документів та містяться в матеріалах справи. Відповідачем доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було, а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду. У зв`язку з викладеним представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та справу розглянути за відсутності сторони позивача (а. с. 114-139).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, а то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Судом встановлено, що 04 вересня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №30.08.2025-100001996.

Відповідно до п. 1.1.-1.3. пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) дана пропозиція є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України. Дата набрання чинності пропозицією (офертою) 04.09.2025. Дата та час укладення 04.09.2025 08:56 (а. с. 27).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. пропозиції електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно з п. 3.1.,3.2.,3.3. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (комісії), якщо комісія(ї) встановлені договором.. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Позичальник зобов`язується не використовувати кредит для участі в азартних іграх та не перераховувати кредит на рахунки організаторів азартних ігор. Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту – кредитна лінія; строк, на який надається кредит: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти): встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1, 4.3. 4.5. пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача: 4028-08ХХ-ХХХХ-1337. Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу – день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу

Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісія (ї) (у випадку її встановлення договором) нараховується у порядку встановленому договором. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит. У разі дострокового повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує кредитодавцю проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового повернення кредиту комісія за надання (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована, але не сплачена позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення кредиту. У разі дострокового повернення кредиту комісія за обслуговування (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована (включаючи нараховану комісію за всі чергові періоди, передуючі дню дострокового повернення, та за поточний черговий період, у якому відбувається дострокове повернення), але не сплачена позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення кредиту (п.4.4. пропозиції).

Розділом 10 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) передбачено, що цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальнику передбаченого цим договором кредиту (його частини) та розірвати цей договір в односторонньому порядку в разі порушення позичальником положень цього договору. У такому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання позичальником повідомлення про таке розірвання або з дати відбитку календарного поштового штемпеля про повернення такого повідомлення, якщо воно повернуте в зв`язку з відмовою адресата від одержання чи з закінченням встановленого строку його зберігання. Кредитодавець має право розірвати даний кредитний договір та/або відмовитись від проведення операції та/або відмовити позичальнику в обслуговуванні у випадках, коли чинним законодавством встановлений прямо або опосередковано обов`язок кредитодавця розірвати ділові відносини з позичальником та/або розірвати кредитний договір та/або відмовитись від проведення операції та/або відмовити позичальнику в обслуговуванні. В цьому випадку договір вважається розірваним у строк/термін, встановлений кредитодавцем, про що кредитодавець зобов`язаний повідомити позичальника. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору у порядку, передбаченому законодавством. При цьому, позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення.

Відповідно до Заявки до кредитного договору, даний електронний кредитний договір, частиною якого є дана Заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 30.08.2025 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 35).

У Заявці позичальником вказаний ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 . Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 4028-08ХХ-ХХХХ-1337.

Відповідно до умов кредитного договору №30.08.2025-100001996 позичальнику надається кредит на наступних умовах:

дата надання/видачі кредиту – 04.09.2025; сума кредиту: 3000,00 грн; строк, на який надається кредит – 217 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 08.04.2026;

продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором;

процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку;

комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі – «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність – плата за надання кредиту) – 9% від суми кредиту та дорівнює 270,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів;

комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – «Комісія за обслуговування», «Комісія») – 270,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит;

договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг;

денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.72% (денна процентна ставка) = (4703.08 / 3000)/ 217 ? 100%;

проценти (економічна сутність – плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді;

ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 3095.67%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 7703,08 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 4703,08 грн;

сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору – «проценти річних»). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 45,00 грн за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 45,00 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100,00 грн. Сторони домовились, що кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

Як убачається з матеріалів справи пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), Заявка на отримання кредиту, підтвердження кредитного договору, інформаційне повідомлення позичальника підписані відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Е212. Підписавши графік платежів, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

04 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору:

1.1. сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 5100 грн 00 коп, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші);

1.2. за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2100 грн 00 коп; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) - 04/09/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4028-08XX-XXXX-1337. Днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4028-08XX-XXXX-1337. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) – 217 днів з дати його надання;

1.3. сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту) (надалі – «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність плата за надання кредиту) – 9% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 189,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно Графіку платежів;

1.4. комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 459 грн 00 коп, починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди №№ 2-3. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1), у якому надається транш, встановленою до та з дати укладення даного додаткового договору, становить 189 грн 00 коп, нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним додатковим договором;

1.6. у зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становлять: 0.72% (денна процентна ставка) = (7995.24/5100)/217 ? 100%. При цьому РРПС – 3095.67%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 13 095 грн 24 коп, загальні витрати за споживчим кредитом – 7995 грн 24 коп;

1.7. сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного додаткового договору викласти пункт договору, який встановлює розмір та порядок нарахування процентів річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, в наступній редакції: «Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору – «проценти річних»). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 76.5 грн, за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 76.5 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100 грн. Сторони домовились, що кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом».

Процентна ставка, проценти, комісія за надання, встановлені договором, порядок їх нарахування не змінюються даним додатковим договором. Базою розрахунку для нарахування процентів є сума кредиту (усіх наданих траншів), яка надана та не повернута позичальником кредитодавцю. При цьому надання траншу не змінює процентну ставку, яка застосовується у тому черговому періоді, в якому надається транш, і проценти у відповідному черговому періоді рахуються шляхом множення залишку суми кредиту (усіх наданих траншів) на процентну ставку відповідного чергового періоду, у якому надається транш, яка у цьому черговому періоді є однаковою як до, так і після надання траншу (п.2. пропозиції про укладення додаткового договору).

Інші умови договору, не змінені даним додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе (п.3. пропозиції про укладення додаткового договору).

Додатковий договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором К 153.

12 вересня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір, згідно якого сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до договору:

1.1. сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 6400 грн 00 коп, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й Транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші);

1.2. за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 1300 грн 00 коп; дата надання/видачі кредиту (3-го траншу) - 12/09/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4028-08XX-XXXX-1337. Днем надання кредиту (3-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4028-08XX-XXXX-1337. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й транш) - 209 днів з дати його надання;

1.3. сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го траншу (частини суми кредиту) (надалі – «Комісія за надання», «Комісія»; економічна сутність плата за надання кредиту) – 9% від суми 3-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 117 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 3-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно Графіку платежів;

1.4. комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 576 грн 00 коп, починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди №№ 2-3. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1), у якому надається транш, встановленою до та з дати укладення даного додаткового договору, становить 117 грн 00 коп, нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним додатковим договором;

1.6. у зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становлять: 0.74% (денна процентна ставка) = (9929.24/6400)/209 ? 100%. При цьому РРПС 4226.41%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 16 329 грн. 24 коп., загальні витрати за споживчим кредитом – 9929 грн 24 коп;

1.7. сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного додаткового договору викласти пункт договору, який встановлює розмір та порядок нарахування процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, в наступній редакції: «Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору – «проценти річних»). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 96 грн, за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 96 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100 грн. Сторони домовились, що кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією Кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом».

Процентна ставка, проценти, комісія за надання, встановлені договором, порядок їх нарахування не змінюються даним додатковим договором. Базою розрахунку для нарахування процентів є сума кредиту (усіх наданих траншів), яка надана та не повернута позичальником кредитодавцю. При цьому надання траншу не змінює процентну ставку, яка застосовується у тому черговому періоді, в якому надається транш, і проценти у відповідному черговому періоді рахуються шляхом множення залишку суми кредиту (усіх наданих траншів) на процентну ставку відповідного чергового періоду, у якому надається транш, яка у цьому черговому періоді є однаковою як до, так і після надання траншу (п.2. пропозиції про укладення додаткового договору).

Інші умови договору, не змінені даним додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе (п.3. пропозиції про укладення додаткового договору).

Додатковий договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором К 839.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суб`єкт електронної комерції – суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

За своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами у справі є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено §2 глави 71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов укладених договору та Додаткового договору.

З листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 20.04.2026 вих. №316308-1668774937-20042026 убачається, що ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повідомляє про успішність проведеної операції з переказу коштів в сумі 3000,00 грн на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , дата виконання операції 04.09.2025 08:57 (а. с. 92).

Також, 04.09.2025 позивач видав відповідачу 2-ий транш кредиту в розмірі 2100,00 грн, шляхом перерахування коштів за додатковим договором від 04.09.2025 до кредитного договору №30.08.2025-100001996 від 04.09.2025 на його банківську картку № НОМЕР_4 , що підтверджується листом-повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 03.06.2026 №1-0306 (номер транзакції в системі іPay – 853144408) (а.с.25).

12.09.2025 позивач видав відповідачу 3-ий транш кредиту в розмірі 1300,00 грн, шляхом перерахування коштів за додатковим договором від 12.09.2025 до кредитного договору №30.08.2025-100001996 від 04.09.2025 на його банківську картку № НОМЕР_4 , що підтверджується листом-повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 03.06.2026 №1-0306 (номер транзакції в системі іPay – 861411836) (а. с. 26), що свідчить про своєчасне виконання позивачем своїх зобов`язань в повному обсязі.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, отримавши такі кредитні кошти. У подальшому, відповідач порушив умови кредитного договору і не повернув у повному обсязі кредит, а також не виконав інші грошові зобов`язання перед позивачем.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем зазначено про виконання своїх зобов`язань за умовами договору у повному обсязі та надано відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором та додатковими договорами, однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №30.08.2025-100001996 від 04.09.2025 вбачається, що станом на 28.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становила 24344,00 грн, з яких: 6400,00 грн – основний борг; 9816,00 грн – залишок відсотків; 1728,00 грн – залишок комісій; 6400,00 грн – залишок відсотків за ст.625 ЦК України (а. с. 64-69).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) плата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, а саме, кредитний договір та додаткові договори, оформлені та підписані його сторонами в установленому законом порядку, докази про перерахування на рахунок позичальника визначених договором коштів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 вказано, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів розірвання або визнання недійсним кредитного договору №30.08.2025-100001996 від 04.09.2025 та додаткових договорів до нього від 04.09.2015 та від 12.09.2025, на підставі яких виникли зобов`язання у відповідача перед позивачем щодо сплати кредиту в судовому порядку на час розгляду даної справи, сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначений кредитний є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Суд відхиляє твердження відповідача стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, оскільки воно спростовується матеріалами справи. Саме по собі посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем не надано докази перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 , будучи стороною вказаного правочину, мав можливість надати суду відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження того, що відповідні кошти не зараховувались на його картковий рахунок, вказаний у договорі, у період часу, про який стверджує позивач, або того, що картковий рахунок йому не належать, оскільки лише відповідач має доступ до свого рахунку. При цьому відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував ненадходження кредитних коштів на його рахунок або використання зазначеної платіжної картки іншою особою, що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України свідчить про невиконання ним обов`язку доказування своїх заперечень.

Враховуючи, що відповідачем порушені взяті зобов`язання щодо порядку та строків оплати за кредитним договором №30.08.2025-100001996 від 04.09.2025, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 6400,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 9816,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 576,00 грн та додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1152,00 грн, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час укладення договору про надання кредиту):

- договір про споживчий кредит – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;

- загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції на час укладення договору про надання кредиту) для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі – Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Як вже зазначалося судом, п.8 та п.9 кредитного договору та додатковими угодами до нього сторони узгодили комісію, пов`язану з наданням кредиту та комісію обслуговування кредитної заборгованості, її розмір та порядок нарахування, відповідач, укладаючи договір, погодився з такими умовами. Доказів на підтвердження несправедливості відповідних умов договору або невідповідності передбачених договором платежів вимогам законодавства стороною відповідача не надано.

Оскільки, умовами договору про споживчий кредит, нарахування та сплата комісій за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості визначена сторонами кредитного договору та безпосередньо узгоджена з позичальником, тому платежі за комісіями правомірно включені до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 6400,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас суд бере до уваги, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами,

нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків – протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеною статтею 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

З огляду на вказані положення закону, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою ст. 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00112351 від 05.06.2026, керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де вказано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1962,19 грн.

Також представник позивача просила стягнути з відповідача витрати, пов`язані з надсиланням останній позовної заяви у паперовій формі з описом вкладення у розмірі 127,38 грн, що складається з плати за пересилку відправлення – 72,00 грн, плати за друк документів 53,28 грн та сервісного збору – 2,10 грн, та на підтвердження вказаних витрат надала квитанцію «Поштової служби «Е-пост» №2097912 від 05.06.2026 (а. с. 23).

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід також стягнути витрати, пов`язані з надсиланням йому позовної заяви у паперовій формі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 93,88 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 11, 13, 16, 525, 530, 536, 549, 611, 625, 629, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України та статтями 10, 12, 77, 81, 133, 141, 247, 258, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 30.08.2025-100001996 від 04.09.2025 у розмірі 17944,00 грн, з яких: 6400,00 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 9816,00 грн – сума заборгованості за відсотками; 576,00 грн – сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 1152,00 грн – додаткова комісія (за обслуговування кредитної заборгованості).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1962,19 грн та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі у розмірі 93,88 грн.

В іншій частині позову, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.09.2026.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків – НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко