Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №732/1564/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/1564/26 провадження № 1-кп/732/151/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 місто Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді – ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику для участі в ньому учасників кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2026 за №12026275560000051, по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, не працює, освіта неповна середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 11.03.2020 Городнянським районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України (строки погашення судимостей переривались вироками Городнянського районного суду Чернігівської області від 29.08.2023, 24.10.2023 та 13.03.2024 звільнений з установи виконання покарань 18.06.2025),

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

05 вересня 2026 року близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_4 один удар відкритою долонею правою руки в праву частину обличчя, в результаті чого заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді садна та синця правого надбрів`я, які згідно з висновком експерта № 110 від 11.09.2026 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили розладу здоров`я.

ОСОБА_3 обвинувачується в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026275560000051 від 06.09.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Судом за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час дізнання підозрюваний ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , подав письмову заяву від 21.09.2026, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та від нього отримана відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Ухвалою суду від 22 вересня 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до статей 381, 382 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначений до судового розгляду у спрощеному порядку за відсутності учасників кримінального провадження.

Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування, приходить до висновку, що обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення – проступку, встановлені органом досудового розслідування, підтверджуються сукупністю доказів, зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна із розглядом судом обвинувального акту в спрощеному порядку.

Письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 складена 21.09.2026 у присутності захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а. с. 11).

Малолітній потерпілий ОСОБА_4 у присутності законного представника ОСОБА_6 у заяві від 21.09.2026 погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення обвинуваченою кримінального проступку та надав згоду на розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду у судовому засіданні за його відсутності (а. с. 12).

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному завданні потерпілому легких тілесних ушкоджень, за обставин, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого – його вік, сімейний стан, стан здоров`я; те, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відсутні відомості про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень; відповідно до довідки КНП «Городнянська міська лікарня» від 11.09.2026 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; у характеристиці секретаря та депутата Городнянської міської ради Чернігівської області ОСОБА_7 вказано, що ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_1 , на даний час ніде не працює, на життя заробляє випадковими заробітками, зловживає спиртними напоями, допускає порушення громадського порядку; наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та обставини, яка обтяжує покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, у межах установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього

Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, потерпілий претензій не має.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений статтею 65 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, можливо призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень, що є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися, і підстав для їх обрання при постановленні вироку в порядку спрощеного провадження не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 375, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1