Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №730/1517/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/1517/26

Провадження № 3/730/477/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді - Данько О.В.,

особи яка притяаується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_2 та неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності постановою Борзнянського районного суду Чернігівської облсті від 14.01.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повторно протягом року 20 вересня 2026 року близько 20-00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою в АДРЕСА_3 , всупереч волі своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не випускав її з будинку свого знайомого до матері ОСОБА_4 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок якого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення « ОСОБА_1 20 вересня 2026 року близько 20-00 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за адресою в АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї падчерки ОСОБА_3 , а саме ображав її нецензурною лайкою, внаслідок якого могла була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої».

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що у той день він вживав алкогольні напої, потім грався на дитячому майданчику з дочкою ОСОБА_2 . Після цього він пішов з дитиною до будинку свого знайомого. Потім прийшли його падчерки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та почали стукати у двері, хотіли забрати Злату додому. Він не відпускав дочку, оскільки хотів побути з нею довше, адже наступного дня він мав їхати на службу. Між ним та падчерками виникла сварка у ході якої вони ображали один одного нецензурною лайкою, згодом туди прибула ОСОБА_4 , яка викликала поліцію. На вимогу поліцейських він відпустив дитину. Стверджує, що ні фізичного ні психологічного насильства щодо дочки та падчерки він не вчиняв.

Законний представник потерпілих ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що того дня ОСОБА_1 грався із їх спільною дочкою ОСОБА_2 на дитячому майданчику, коли вона йому зателефонувала, то зрозуміла, що той перебуває у стані алкогольного сп`яніння. ЇЇ старші дочки пішли на майданчик, щоб забрати Злату додому, однак, ОСОБА_1 з дитиною там не було. Згодом вони з`ясували, що ОСОБА_1 з дочкою перебуває у будинку знайомого. Старші дівчата просили віддати їм ОСОБА_7 , проте той зачинився у будинку, виражався на них нецензурною лайкою та не відпускав дитину до сестер. ОСОБА_4 також прийшла туди, однак чоловік відмовлявся віддавати їй дитину і вона була змушена викликати поліцію. ОСОБА_1 відпустив дочку тільки на вимогу поліцейських. Коли ОСОБА_7 вийшла з будинку, то вона була налякана та плакала, також говорила, що їй було холодно у будинку, вона не хотіла там бути. Представник потерпілих зазначила, що між ОСОБА_1 та її дочкою ОСОБА_8 відбулася звичайна сварка, шкоди її псіхічному здоров`ю заподіячно не було.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, законного представника потерпілих, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частина 1 стаття 173-2 КУпАП у редакції Закону України №3733-IX від 22.05.2024, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, має наслідком відповідальність передбачену ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Частина 3 вказаної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на батьків та дітей.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 даного Закону особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні домашнього насильства щодо малолітньої дочки ОСОБА_2 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення зауважень до змісту якого під час його складання він не висловлював;

- рапортом про реєстрацію заяви ЄО за № 3518 від 20.09.2026,

- поясненнями законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_4 , які узгоджуються із її письмовими поясненнями наявними у матеріалах справи;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.12.2025;

- копією постанови Борзнянського районного суду Чернігівської облсті від 14.01.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Виходячи з положень ст.251 КУпАП вказані документи є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП, та з урахуванням особи притягуваного, його статусу військовослужбовця, обставин та характеру вчиненого правопорушення, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючої відповідальність обставини (вчинення правопорушення у стані сп`яніння), з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у майбутньому, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у його максимальному розмірі.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 15 КУпАП, до ОСОБА_1 не можуть бути застосовані адміністративні стягнення, передбачені санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, такі як громадські роботи та адміністративний арешт.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру відносно падчерки ОСОБА_3 .

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).

Аналіз вищенаведених норм законодавства, що передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, вказує на те, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо падчерки ОСОБА_3 , чим могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю.

На підтвердження вказаних обставин, до протоколу про адмінправопорушення додано: рапорт про реєстрацію заяви ЄО за № 3518 від 20.09.2026, письмові пояснення законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.12.2025.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що вони є неналежними доказами на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що вони не містять інформації про настання будь яких наслідків для психічного здоров`я потерпілої ОСОБА_3 , таких як побоювання за свою безпеку чи емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.

Факт настання, негативних наслідків для психічного здоров`я дочки внаслідок вищеописаних дій ОСОБА_1 заперечує у своїх поясненнях у судовому засіданні її законний представник, яка зазначила, що мала місце звичайна сварка.

Будь які інші докази, як то показаннями технічних приладів та технічних засобів, пояснення самої ОСОБА_3 , у матеріалах справи відсутні.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Водночас у складеному поліцейськими адмінпротоколі щодо ОСОБА_1 зазначено, що він вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї падчерки ОСОБА_3 «внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої».

Викладена у протоколі суть вчиненого адміністративного правопорушення не відповідає об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП у новій редакції, оскільки відповідальність за вказаною статтею настає за фактичне заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи, а не за можливість заподіяння такої шкоди.

У зв`язку з вищевказаними недоліками протоколу в частині викладення суті правопорушення, суд позбавлений можливості однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд не може погодитись із наведеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №774588 від 20.09.2026 формулюванням, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо падчерки, оскільки всупереч вимог ч.2 ст.251 КУпАП не були надані належні та допустимі докази, передбачені ч.1 ст.251 КУпАП, на підтвердження факту настання шкідливих наслідків для потерпілої ОСОБА_9 у вигляді заподіяння шкоди її психічному здоров`ю.

Виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП, тому суд вважає, що у цих його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 40-1, 173-2, 247, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 (одна тисяча триста шісдесят) грн.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнененя штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі – 2720,00 (дві тисячі сімсот двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Данько