Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №728/193/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/193/26

Номер провадження 1-кп/728/71/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмач кримінальне провадження за № 42026272180000003 13.01.2026 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, утриманців не маючого, працюючого ПАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство» електромонтером, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний, будучи визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, 26.12.2025 було повідомлено про мобілізаційне розпорядження, про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошеної Указом Президента України від 24.02.2022 №62/2022 «Про загальну мобілізацію», та необхідність з`явитись на 08 годину 00 хвилин 27.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, котре ОСОБА_5 відмовився отримувати, про що було складено акт відмови від отримання мобілізаційного розпорядження. Водночас, ОСОБА_5 всупереч вимог ст.65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24.02.2022 №62/2022 «Про загальну мобілізацію», діючи умисно з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на 08 годину 00 хвилин 27.12.2025 без поважних причин не з`явився на пункт збору за адресою АДРЕСА_2 перед відправленням до військової частини для проходження військової служби за мобілізацією.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину не визнав та пояснив, що від проходження військової служби не ухилявся, а неявка за мобілізаційним розпорядженням була зумовлена його релігійними переконаннями. Зазначив, що протягом 14 років є ОСОБА_7 . 26.12.2025 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою для уточнення облікових даних. Після повідомлення про необхідність вибуття до Чернігова подав заяву про відмову від проходження військової служби та просив замінити її на альтернативну (невійськову) службу, посилаючись на свої релігійні переконання. Йому було зачитано мобілізаційне розпорядження, однак у визначені в ньому дату та час він не прибув. Зазначив, що сподівався на розгляд його заяви про проходження альтернативної служби та не мав наміру ухилятися від виконання військового обов`язку. Вказав, що його релігійні переконання не дозволяють проходити військову службу, водночас він готовий виконувати свій громадянський обов`язок шляхом проходження альтернативної (невійськової) служби. Просив суд врахувати щирість та послідовність його релігійних переконань і виправдати його, оскільки вважає, що його дії були зумовлені саме ними, а не наміром ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації.

Допитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що є священнослужителем релігійної громади Свідків Єгови у місті Бахмач. З обвинуваченим ОСОБА_5 знайомий з моменту, коли його батьки приводили на християнські зібрання Свідків Єгови. З 2011 року ОСОБА_5 самостійно почав відвідувати християнські зібрання та брати активну участь у діяльності громади. ОСОБА_5 не є охрещеним Свідком Єгови, однак бере активну участь у релігійному житті громади. Також свідок пояснив, що відповідно до релігійних переконань Свідків Єгови вони керуються Біблією та звертаються з проханнями про заміну ОСОБА_5 військової служби альтернативною (невійськовою) службою. При цьому свідок зазначив, що безпосереднім очевидцем подій, пов`язаних із перебуванням ОСОБА_5 у ТЦК, він не був. Про те, що ОСОБА_5 прибував до ТЦК, йому відомо зі слів самого ОСОБА_5 та його батька.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, його вина підтверджується наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є військовслужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно: офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи, оператором відділення обліку мобілізаційної роботи та старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи, підтвердили обставини вручення обвинуваченому мобілізаційного розпорядження про відправлення до військової частини для проходження військової служби на особливий період, та його відмову від отримання такого розпорядження з посиланням на свої релігійні переконання, про що було складено акт відмови; згідно з визначеною у мобілізаційному розпорядженні датою та часом, ОСОБА_5 не прибув до призначеного місця виклику; також ОСОБА_5 подав заяву до ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, через свої релігійні переконання.

Окрім показань свідків, вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується також матеріалами кримінального провадження, а саме:

- повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_12 від 29.12.2025 року за №26/2/5364 про кримінальне правопорушення, відповідно до якого останній повідомив про ухилення ОСОБА_5 , який є військовозобов`язаним, від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що адресоване начальнику відділення поліції №1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області (а.с.п.9-11), на підставі якого 13.01.2026 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.336 КК України (а.к.п.5);

- копією мобілізаційного розпорядження команди НОМЕР_1 , відповідно до якого солдат ОСОБА_5 , 1993 року народження, на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з оголошенням мобілізації зобов`язаний, не чекаючи повістки військкомату, з`явитися 27.12.2025 року на 08.00 год за адресою: АДРЕСА_2 (а.к.п.12, 27);

- копією акту відмови від отримання мобілізаційного розпорядження від 26.12.2025 року за №2в/2/5351, відповідно до якого, під час здійснення вручення мобілізаційного розпорядження, військовозобов`язаний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.12.2025 року о 13 год 43 хв відмовився від отримання мобілізаційного розпорядження про призначення солдата ОСОБА_5 в команду № НОМЕР_1 з метою відправки для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, у складі команди № НОМЕР_1 у зв`язку з релігійними переконаннями; тест мобілізаційного розпорядження про явку на 08.00 27.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відправки для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період у складі команди № НОМЕР_1 було доведено (озвучено) ОСОБА_5 о 13.43 26.12.2025 року (а.к.п.13, 28);

- копією акту про неприбуття військовозобов`язаного за мобілізаційним розпорядженням від 27.12.2026 року за №2в/2/5354, відповідно до якого ОСОБА_5 , якому було доведено зміст зазначеного вище мобілізаційного розпорядження о 13.43 26.12.2025 року про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 з терміном прибуття 27.12.2025 року о 08 год 00 хв з метою призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, умисно, без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для направлення до військової частини, з метою проходження військової служби, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України (а.к.п.14, 29);

- копією довідки військо-лікарської комісії №2/1 від 03.01.2025 року, з якої вбачається, що солдат ОСОБА_5 пройшов медичний огляд 03.01.2025 року, за результатами якого визнаний придатним до військової служби (а.к.п.15, 30);

- копією картки професійно-психологічного відбору кандидата ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.12.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_5 не проходив військову службу, за своїми морально - діловими якостями та результатами ППВ рекомендується для проходження військової служби, відповідає вимогам військових посад (а.к.п.16, 31);

- копією картки професійного відбору кандидата від 26.12.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_5 рекомендований до проходження військової служби за мобілізацією (а.к.п.17, 32);

- копіями карток соціально-психологічного вивчення кандидата для проходження військової служби за мобілізацією у ЗСУ України від 26.12.2025 року, відповідно до яких ОСОБА_5 погодився виконувати заходи професійно-психологічного відбору на службу (навчання) в ЗСУ України та заходи індивідуально-психологічного вивчення; за результатами яких у ОСОБА_5 відсутні виразні ознаки суіцидної поведінки, за своїми морально-діловими якостями та результатами ППВ рекомендований до проходження військової служби за мобілізацією (а.к.п.18-19, 33-35);

- копією аркуша доведення положень законодавста України щодо адміністративної та кримінальної відповідальності військовослужбовців, з якого вбачається, що ОСОБА_5 26.12.2025 року ознайомлений зі змістом положень законодавства України щодо адміністративної та кримінальної відповідальності військовослужбовців, правилами та заходами безпеки життєдіяльності (а.к.п.20);

- копією заяви ОСОБА_5 від 26.12.2025 року, адресованої ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій він просить замінити військову на альтернативну не військову службу та не погоджується на відправку до військової частини, щоб бути військовослужбовцем, оскільки має релігійні переконання (а.к.п.21, 36, 62);

- копією заяви ОСОБА_5 від 28.01.2025 року, адресованої ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якій він просить замінити для нього виконання військової служби альтернативною (невійськовою) службою, а саме, цивільною роботою, корисною для суспільства, оскільки він з 2011 року є членом Релігійного об`єднання свідків Єгови, зареєстрованого згідно з законодавством України, до якої додано довідку з Центру Свідків Єгови в Україні (а.к.п.22, 23, 24, 37, 38, 39, 60, 61, 63);

- протоколом огляду відеозапису від 27.01.2026 року, відповідно до якого проведено огляд відеозапису на магнітному носії DVD-R диску, наданого із ІНФОРМАЦІЯ_3 , дослідженого в судовому засіданні, під час перегляду якого було встановлено, що 26.12.2025 року о 15 год 42 хв офіцер ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 вручив мобілізаційне розпорядження ОСОБА_5 з терміном прибуття 27.12.2025 року на 08 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 , однак ОСОБА_5 відмовився отримувати дане розпорядження по причині релігійного переконання (а.к.п.40-42);

- постановою від 27.01.2026 року, відповідно до якої мобілізаційне розпорядження, акт відмови від отримання мобілізаційного розпорядження від 26.12.2025 року № 2в/2/5351, диск із відеозаписом вручення мобілізаційного розпорядження, акт про неприбуття військовозобов`язаного за мобілізаційним розпорядженням, довідки ВЛК, картки професійно-психологічного відбору, заяви ОСОБА_5 від 26.12.2026 року визнано та приєднано до матеріалів кримінального провадження №42026272180000003 від 13.01.2026 року як речові докази (а.к.п.43).

Проаналізувавши вищенаведені докази разом з матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_13 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно.

Суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які суд визнає належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

З огляду на встановлені судом обставини кримінального провадження та оцінку доказів у їх сукупності, суд не знаходить підстав для задоволення позиції сторони захисту щодо ухвалення виправдувального вироку, оскільки наведені захистом доводи не спростовують висновків суду про доведеність вини обвинуваченого.

При цьому, невизнання обвинуваченим своєї вини, суд враховує при оцінці його ставлення до вчиненного.

У постанові від 27.10.2025 року у справі за № 573/838/24 (провадження № 51-603км25) Об`єднана палата Касаційного кримінального Верховного Суду дійшла висновку, що законодавство не допускає відмову від призову під час мобілізації з міркувань релігійних або інших переконань, і така відмова, навіть якщо щирість і послідовність цих переконань не викликає сумніву, зумовлює відповідальність за статтею 336 КК України. Разом з тим, релігійні та інші переконання мають враховуватися під час проходження військової служби за мобілізацією й не можуть спричинювати виконання сумлінним відмовником наказів, пов`язаних з носінням або використанням зброї.

Об`єднана палата не залишила поза увагою посилання сторони захисту на численні рішення ЄСПЛ, що стосуються відмови від військової служби через релігійні переконання (зокрема, рішення «Bayatyan v. Armenia» від 07 липня 2011 року, № 23459/03). Погоджуючись з тлумаченням ЄСПЛ статті 9 Конвенції в контексті сумлінної відмови від військової служби, об`єднана палата, вважає, що ситуація, в якій перебуває Україна внаслідок масштабної агресії з боку російської федерації, не дає можливості вважати висновки ЄСПЛ, які стосувалися подій в обстановці мирного часу, беззастережно застосовними до питання, яке вирішує об`єднана палата.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд, керуючись загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, його характер, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не має негативних характеристик за місцем проживання, на момент розгляду кримінального провадження обвинувачений працює у ПАТ «Полтавське хлібоприймальне підприємство» електромонтером та має бронювання від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до довідки релігійної організації «Релігійний центр свідків Єгови в Україні» від 10 січня 2025 року № 626 з 03 березня 2011 року є неохрещеним вісником Релігійного об`єднання Свідків Єгови в Україні, не одружений, утриманців не має, його ставлення до вчиненого ним діяння.

За висновком органу з питань пробації виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства на певний строк. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Більш суворий вид покарання із числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

За правилами статті 75 КК України в разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може звільнити вказану особу від відбування заходу примусу з випробуванням, вмотивувавши належним чином своє рішення.чч

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень (ст. 50 КК України).

Цивільних позовів по справі не заявлено, процесуальні витрати у справі відсутні.

Питання щодо речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Речові докази: мобілізаційне розпорядження, акт відмови від отримання мобілізаційного розпорядження від 26.12.2025 року № 2в/2/5351, диск із відеозаписом вручення мобілізаційного розпорядження, акт про неприбуття військовозобов`язаного за мобілізаційним розпорядженням, довідки ВЛК, картки професійно-психологічного відбору, заяви ОСОБА_5 від 26.12.2026 року, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1