Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №639/5897/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 639/5897/25

Номер провадження 22-ц/818/2792/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 року в складі судді Труханович В.В. по справі № 639/5897/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 27 вересня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4001783 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідачки № PS4001783.

На виконання умов кредитного договору товариством 27 вересня 2020 року було перераховано на картку відповідачки № НОМЕР_1 кредитні кошти в розмірі 3800,00 грн, які вона зобов`язувалась повернути та сплатити проценти за користування ними.

Пунктом 1.7. договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом, а саме при використанні загальних умов кредитування в базовий період з 27 вересня 2020 року до 27 жовтня 2020 року включно застосовується процентна ставка в розмірі 1,70% за один день користування кредитом та в спеціальний період з 28 жовтня 2020 року до 25 квітня 2021 року у розмірі 3% за один день користування кредитом.

Вказало, що відповідачка зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, платежів на погашення заборгованості не здійснювала, внаслідок чого станом на 30 червня 2025 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 26 258,00 грн, яка складається із: 3800,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 22 458,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» суму заборгованості за договором про надання кредиту № 4001783 від 27 вересня 2020 року в розмірі 26 258,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.

07 жовтня 2025 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача 10 000,00 грн судових витрат на правову допомогу. Вказала, що позивачем не надано належних доказів перерахування їй кредитних коштів, а довідка ТОВ «ФК «Елаєнс» таким доказом не є. Попри те, що розмір процентної ставки в кредитному договорі формально зазначено, спосіб її викладення є надмірно складним, заплутаним і незрозумілим пересічному споживачу. Умови містять різні типи ставок — «акційна», «стандартна», «базова», «спеціальна», з розбивкою по періодах, а також зазначено орієнтовні реальні річні процентні ставки, які сягають 620,50% і 1095,00%. Такий спосіб подання інформації не дозволяє споживачу без спеціальної підготовки повною мірою усвідомити фінансові наслідки укладення договору та співвіднести ці дані з реальними витратами.

14 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги.

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 року позов ТОВ «Алекскредит» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2020 року № 4001783 у розмірі 26 258,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 800,00 грн та заборгованості за процентами у розмірі 22 458,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у відповідачки утворилась заборгованість зі сплати кредиту та процентів, що нараховані у відповідності до умов кредитного договору, яка підлягає стягненню з неї на користь позивача.

На вказане рішення суду 09 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 через представника адвоката Мінькову В.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ “Алекскредит” в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять допустимих та достовірних доказів існування у ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання кредиту № 4001783 від 27 вересня 2020 року. Надана позивачем довідка ТОВ «ФК «Елаєнс» щодо прийняття до виконання платіжної інструкції про переказ коштів не є належним доказом, адже умови договору кредиту не передбачають кредитного посередника. Довідка АТ КБ “Приватбанк” щодо руху коштів по банківському рахунку відповідачки не підтверджує факту перерахування їй грошових коштів саме позивачем на виконання умов кредитного договору. Прострочена заборгованість за нарахованими відсотками більш ніж у шість разів перевищує тіло кредиту, тобто умови нарахування відсотків є несправедливими в сенсі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і складними для розуміння пересічного споживача, суперечать принципам розумності та добросовісності. З графіку платежів вбачається, що загальними умовами кредитування визначено: період з 27 вересня 2020 року до 25 квітня 2021 року (закінчення строку дії договору), основну суму кредиту 3800,00 грн та проценти за користування кредитом 1943,40 грн, а всього 5737,00 грн. Нараховані позивачем проценти на суми прострочених платежів (після настання терміну їх сплати) за своєю правовою природою є платежами за порушення грошового зобов`язання, а не платою за правомірне користування капіталом, і такі відсотки не підлягали нарахуванню у період запровадження воєнного стану.

24 березня 2026 року від ТОВ «Алекскредит» через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому воно просило залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін. Відзив мотивовано тим, що надані суду докази на підтвердження перерахування відповідачці кредитних коштів є належними та допустимими. Відсотки за користування кредитом нараховані у відповідності до умов договору, а їх значний розмір зумовлений невиконанням позичальницею своїх зобов`язань. Умови договору є чіткими та зрозумілими. Наданий розрахунок заборгованості є правильним, відсотки нараховані у межах строку дії договору - до 25 квітня 2021 року.

30 березня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 через представника адвоката Мінькову В.В. подала відповідь на відзив, в якій підтримала свої доводи щодо відсутності належних доказів отримання кредиту та щодо нарахування відсотків поза межами строку кредитування.

14 квітня 2026 року від ТОВ «Алекскредит» через систему «Електронний суд» надійшли заперечення, в яких воно наголосило на тому, що відповідачкою не спростовано факт отримання коштів і розмір заборгованості, а її позиція зводиться до небажання виконувати договір.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 рокув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 вересня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 4001783 в електронній формі шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором PS4001783 (а.с.12-14).

За умовами договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається у національній грошовій валюті України - гривні (п.1.2. договору).

Сума кредиту складає 3800,00 грн (п.1.3. договору).

Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника (п.1.4. договору).

Пунктом 1.7. договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

1.7.1. У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 6,10% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

1.7.2. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 27 вересня 2020 року до 27 жовтня 2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,22% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 5 190,80 грн, у тому числі Основна сума кредиту 3 800,00 грн, Проценти за користування кредитом 1 390,80 грн.

1.7.3. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:

- в Базовий період з 27 вересня 2020 року до 27 жовтня 2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);

- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 28 жовтня 2020 року до 25 квітня 2021 року (включно) — 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 5 743,40 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 27 вересня 2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 25 квітня 2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Укладенню договору передувало підписання ОСОБА_1 шляхом використання електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором PS4001783 пропозиції укласти договір (оферта) щодо надання кредиту № 4001783 від 27 вересня 2020 року, а також паспорту споживчого кредиту, що містили аналогічні умови кредитування, як і викладені у договорі (а.с. 8-11, 15-16).

Копією довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 01 листопада 2024 року підтверджено здійснення ТОВ «Алекскредит» успішного переказу коштів, номер в системі FONDY: 255944967, номер операції: 8813555978914702455877224875541, дата проведення платежу: 27 вересня 2020 року, призначення платежу: transfer_funds, сума платежу: 3800,00, валюта платежу: UAH, платіжний метод: карта VISA, статус платежу: approved, номер карти: НОМЕР_1 , банк картки отримувача: PRIVATBANK (а.с. 17).

На виконання ухвали суду першої інстанції про витребування доказів від АТ КБ «Приват Банк» надійшла виписка за договором № б/н за період з 25 вересня 2020 року по 29 вересня 2020 року по рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 27 вересня 2020 року на її картку НОМЕР_1 було зараховано кошти на суму 3 800,00 грн. Крім того, листом банку повідомлено, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (а.с. 91, 92).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 30 червня 2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 26 258,00 грн, яка складається із: 3800,00 грн заборгованість за сумою кредиту; 22 458,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. У період з 28 вересня 2020 року по 27 жовтня 2020 року проценти нараховувались за ставкою 1,7% у день, тобто по 64,60 грн на день, а у період з 28 жовтня 2021 року по 25 квітня 2021 року за ставкою 3,00% у день, тобто по 114,00 грн на день (а.с. 19-21).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

З договору № 4001783 від 27 вересня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт, та ОСОБА_1 підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідачка уклала електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Оскільки отримані ОСОБА_1 кредитні кошти позивачу не повернуті, нараховані проценти не сплачені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Алекскредит».

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо відсутності належних доказів перерахування їй кредитних коштів колегія суддів вважає необґрунтованими.

Колегія суддів враховує, що ТОВ «Алекскредит» не є банківською установою, не відкривало позичальниці рахунку у банку, а лише перерахувало кредитні кошти на вже наявну у неї картку, тому позивач не має можливості сформувати та надати банківську виписку за рахунком, проте подало до суду першої інстанції відповідне клопотання про витребування доказів у АТ «КБ «ПриватБанк».

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «КБ «ПриватБанк» надало виписку по рахунку відповідачки, з якої встановлено, що ОСОБА_1 27 вересня 2020 року отримала переказ коштів на суму 3800,00 грн на картку № НОМЕР_1 (а.с. 92).

Заперечення відповідачки щодо факту отримання кредитних коштів ґрунтуються лише на її особистих поясненнях. Відповідачкою не виконано свого процесуального обов`язку та не надано суду аргументованих заперечень, підтверджених доказами, які б логічно пояснювали джерело зарахування коштів 27 вересня 2020 року у розмірі 3800,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку. Будь-яких доказів на спростування того, що переказ на суму 3800,00 грн 27 вересня 2020 року нею отримано від ТОВ «Алекскредит», ОСОБА_1 не надано.

Отже, наданий суду лист АТ КБ «Приватбанк» та виписка по рахунку відповідачки, а також довідка ТОВ «Елаєнс» у сукупності належним чином підтверджують отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 3800,00 грн.

При цьому, апеляційний суд враховує, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (Постанова Верховного Суду від 22 квітня 2024 року у справі №559/1622/19).

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами, отримання коштів відповідачкою та правомірність заявлених вимог, однак остання не довела суду, що у неї немає обов`язку щодо сплати заборгованості.

Щодо нарахованих за користування кредитом відсотків колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсотки у розмірі 22 458,00 грн нараховані у відповідності до узгоджених сторонами умов кредитування та в межах строку дії договору.

Так, пунктом 1.7.3. договору між сторонами передбачено, що при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 27 вересня 2020 року до 27 жовтня 2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом; в Спеціальний період з 28 жовтня 2020 року до 25 квітня 2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом.

Відповідно до п. 3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється до 25 квітня 2021 року (включно).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, у період з 28 вересня 2020 року по 27 жовтня 2020 року проценти нараховувались за ставкою 1,7% у день, тобто по 64,60 грн на день, а у період з 28 жовтня 2021 року по 25 квітня 2021 року за ставкою 3,00% у день, тобто по 114,00 грн на день.

Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до умов кредитного договору, які є чіткими та недвозначними.

Сторони, користуючись принципом свободи договору, погодили, що в період дії базового та спеціального періоду, які в розумінні умов кредитного договору є загальним строком кредитування, позичальник сплачує проценти відповідно до пункту 1.7 договору. Ці проценти є платою за правомірне (договірне) користування кредитом і нараховуються на підставі статті 1048 ЦК України. Відтак, відсутні підстави вважати, що проценти за користування кредитом до 25 квітня 2021 року були нараховані кредитором поза межами строку кредитування.

Відповідачка, укладаючи кредитний договір, самостійно та добросовісно надала оцінку запропонованим умовам кредитування, зважила на можливість їх дотримання з огляду на наявне фінансове становище та на час укладення договору вважала їх прийнятними та вигідними для себе, що й отримало вираження у факті надання згоди на укладення правочину та отримання на його підставі кредиту.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, провадження № 61-4595сво25.

Матеріали справи не містять та відповідачкою не надано доказів на спростування презумпції правомірності договору № 4001783 від 27 вересня 2020 року. Кредитний договір, укладений між сторонами, у встановленому порядку недійсним не визнаний, а при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляла зустрічних вимог про визнання кредитного договору недійсним у частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів».

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду першої та апеляційної інстанції не надала, як і будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи власного контррозрахунку.

Посилання ОСОБА_1 на те, що у графіку платежів (а.с. 14) передбачена орієнтовна загальна вартість кредиту у розмірі 5737,00 грн у базовому періоді, колегія суддів відхиляє, оскільки орієнтовна вартість кредиту у графіку визначена виходячи з того, що кредит буде погашатися. Так, згідно графіку у базовому періоді з 27 вересня 2020 року по 27 жовтня 2020 року (30 днів) відсотки за користування кредитом в сумі 1938,00 грн нараховуються на тіло кредиту у розмірі 3800,00 грн. У спеціальному періоді з 28 жовтня 2020 року по 25 квітня 2021 року (180 днів) відсотки в сумі 5,40 грн нараховуються виходячи з тіла кредиту у розмірі 1,00 грн (тобто за умови сплати позичальником 27 жовтня 2020 року тіла кредиту в сумі 3799,00 грн). Проте ОСОБА_1 заборгованість не погашала взагалі, у періоді з 28 жовтня 2020 року по 25 квітня 2021 року сума боргу відповідачки за тілом кредиту становила 3800,00 грн, відтак саме на цю суму позивачем нараховані відсотки за користування кредитом. Тобто, оскільки відповідачка належним чином не виконувала узгоджений із позивачем графік платежів, це призвело до збільшення суми нарахованих процентів на залишок заборгованості по кредиту відносно орієнтовної вартості кредиту.

Отже, суд першої інстанції в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, отже підстав для перерозподілу судових витрат апеляційним судом немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 16 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова