Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №405/784/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 405/784/26

провадження № 22-ц/4809/1689/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Письменного О. А.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Жежель Сергій Сергійович, на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 15 червня 2026 року в складі головуючого судді Волоткевича А. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий позовних вимог, відзиву на позов та рішення суду першої інстанції.

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , в якому просила стягнути із відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення нею 23 років, за умови, що дочка буде продовжувати навчання.

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у шлюбі, у якому у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька, ОСОБА_3 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 лютого 2018 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. З того часу спільне господарство між сторонами не ведеться.

Їх спільна донька ОСОБА_4 з моменту розірвання шлюбу між батьками проживає разом з матір`ю, а з часу вступу в ЗВО «Український католицький університет» більшу частину часу проживає у м. Львів, періодично повертаючись додому у м. Кропивницький.

Позивачка вказує, що донька перебуває на її повному утриманні.

Так, вартість навчання за один навчальний рік складає 100 000 грн.

Позивачка виходячи із власних можливостей і в найкращих інтересах дитини, систематично підтримує свою доньку, зважаючи на обмеженість ресурсів забезпечувати її необхідною матеріальною допомогою.

Вказує, що окрім витрат на навчання, побутові потреби та кишенькові кошти, спільна донька сторін потребує періодичного консультаційного втручання психотерапевта для відчуття гармонії з оточуючим світом і кращого самопочуття, що потребує певних коштів і підтверджується платіжними інструкціями, доданими до позовної заяви.

Оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки та фактично ухиляється від свого батьківського обов`язку, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Представник відповідача – адвокат Жежель С. С. подав до суду відзив на позов, в якому вказав, що матеріальний стан та стан здоров`я відповідача не дає йому змоги надати допомогу його дочці на навчання в тому розмірі, в якому просить позивачка, а тому просив суд задовольнити частково позовні вимоги та стягнути із нього на користь відповідачки на утримання доньки, яка продовжує навчання 1/8 частину від його доходів.

Зазначив, що на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2021 року по справі № 405/1678/21 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 04 березня 2021 року і до досягнення старшою дитиною донькою ОСОБА_3 , повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Зауважив, що наразі на утримання сина ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2025 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Представник звернув увагу суду, що відповідач має проблеми зі здоров`ям, зокрема, хворіє на хронічний гастрит, має захворювання хребта (вертеброгенна патологія), остеохондроз хребта та синдром лікворно-динамічних порушень внаслідок перенесеної ЗЧМТ, струсу головного мозку, що потребує відповідного лікування.

Крім того, на утриманні ОСОБА_2 перебуває непрацездатна мати, яка маючи невелику пенсію, також потребує лікування та забезпечення витрат на продукти, комунальні послуги. Упродовж 2022-2025 року відповідач мав достатній дохід щоб забезпечувати себе, своїх дітей та свою матір, однак з квітня через втрату заробітку, у відповідача погіршився матеріальний стан, останній і досі перебуває у пошуках роботи та наразі фактично не отримує доходу та має докладати чималі зусилля щоб забезпечувати себе та купувати необхідні ліки для нормального життя (а.с.87-92 том 1).

Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 15 червня 2026 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на період її навчання у розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 09.02.2026 до досягнення нею 23-років за умови продовження навчання.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Постановляючи оскаржуване рішення місцевий суд керувався тим, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому припинення фактичних шлюбних відносин між батьками та проживання окремо від дитини, - не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов`язків щодо дитини до досягнення дитиною повноліття.

Суд зазначив, що згідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Інших обставин, визначених ст.182 СК України, які мають братися судом до уваги при розгляді питання про стягнення аліментів судом не встановлено.

Водночас, суд першої інстанції вказав, що наявність у платника аліментів інших утриманців не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Крім того, суд зазначив, що наявність у позивача певних хронічних захворювань сама по собі не свідчить про незадовільний або важкий стан його здоров`я та не позбавляє його можливості працевлаштуватися та утримувати своїх дітей.

Суд також вказав, що позивач не надав жодних доказів, що підтверджують його витрати на лікування у 2024-2026 роках, а відтак вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Жежель Сергій Сергійович подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасуваннярішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 15 червня 2026 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення вимог заяви позивачки та стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки, ОСОБА_3 , у розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до закінчення донькою навчання, але не більше, як до досягнення нею 23 років.

Представник зазначив, що правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). За таких обставин, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Звертає увагу суду, що з травня 2026 року з відповідача утримується половина його грошового забезпечення на утримання дітей. Сам факт утримання половини від грошового забезпечення на утримання дітей свідчить що після відрахування аліментів на навчання доньки в розмірі 1/4 частки від його доходу, взагалі позбавить відповідача коштів на існування та тим самим фактично позивачка весь тягар утримання дітей перекладе на відповідача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник позивачки – адвокат Козій Євген Ігорович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Вказав, що відповідач перебуває у працездатному віці, отримує грошове забезпечення, а сам по собі факт наявності захворювань чи матері похилого віку не звільняє його від безумовного обов`язку надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дитині, яка навчається (а.с.56-59).

Участь учасників справи в суді апеляційної інстанції.

Від представника позивачки та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи, призначеної на 15 вересня 2026 року без їх участі (а.с.92,93 том 2).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 15 червня 2026 року в частині визначення розміру стягнутих аліментів та розподілу судових витрат – зміні.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 29.05.2007 Центральним відділом РАЦС ГУЮ у Кіровоградській області (а.с. 55 том 1).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 06.02.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 54 том 1).

Відповідно до довідки ЗВО «Український католицький університет» від 25.09.2025 №1069 ОСОБА_3 є студенткою університету та навчається за першим (бакалаврським) рівнем освіти на 1 курсі гуманітарного факультету за спеціальністю Культурологія та музеєзнавство, форма навчання – денна. Дата початку навчання – 01.09.2025, термін закінчення навчання – 30.06.2029 (а.с. 56 том 1).

Згідно з договором про навчання фізичної особи від 29.07.2025, укладеним між ЗВО «Український католицький університет» та ОСОБА_3 , предметом цього договору є навчання у закладі вищої освіти. Відповідно до п. 12 цього договору фінансування навчання здійснюється за рахунок замовника на умовах договору про надання платної освітньої послуги фізичній особі (а.с. 59-60 том 1).

Як вбачається з договору № 255/25 про надання додаткових платних освітніх послуг від 01.09.2025, укладеного між ЗВО «Український католицький університет» та ОСОБА_3 , предметом даного договору є надання додаткової платної освітньої послуги з метою підготовки слухача в напрямку «Християнська духовність у постмодерній добі» з 01.09.2025 року по 25.05.2026. Загальна вартість послуги становить 100 000 грн (а.с. 57-58 том 1).

Відповідно до платіжних інструкцій, наданих позивачкою, вона здійснила оплату за навчання ОСОБА_3 у загальному розмірі 147750 грн (а.с. 63-66 том 1).

Також, позивачка у період з вересня 2025 року по лютий 2026 року перераховувала на рахунок ОСОБА_3 грошові кошти у загальному розмірі 47500 грн (а.с. 67-76 том 1).

У свою чергу, відповідач ОСОБА_2 у травні-липні 2025 року перебував на обліку в Одеському обласному центрі зайнятості та отримав нараховану допомогу у загальному розмірі 23483,87 грн (а.с. 99 том 1).

Згідно із індивідуальними відомостями про застраховану особу (ОК-5) станом на 12.02.2026 ОСОБА_2 у 2024 році отримав заробітну плату у загальному розмірі 1 399 500 грн, а в 2025 році – 447450 грн. При цьому, з квітня 2025 року відповідач заробітної плати не отримував (а.с. 103-108 том 1).

Як вбачається з наданих відповідачем медичних документів він має такі діагнози: Хронічний активний (+) атрофічно-гіперпластичний гастрит без метапластичних змін. ГЕРХ (Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба) та недостатність кардії (несмикання клапана між стравоходом і шлунком). Еритематозна гастропатія та вогнища фовеолярної гіперплазії. Захворювання хребта (вертеброгенна патологія). Розповсюджений остеохондроз хребта з переважним ураженням шийного та поперекового відділів. 2.2 Деформуючий спондильоз та спондилоартроз (1-11 ст.). Грижі міжхребцевих дисків на рівнях Th6-Th7 (2.7 мм) та Th8-Th9 (3 мм). Вертеброгенна правобічна цервікобрахіалгія з помірним больовим та радикулярним синдромами. Синдром лікворно-динамічних порушень внаслідок перенесеної ЗЧМТ (закритої черепно-мозкової травми), струсу головного мозку. 3.2 МРТ-ознаки: Дрібні резидуальні (залишкові) вогнища в головному мозку. Ознаки інтракраніальної (внутрішньочерепної) гіпертензії: Непрямі ознаки з боку зорових нервів та селярної ділянки (а.с. 119-180 том 1).

Також батьками відповідача є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 116 том 1).

Відповідно до довідки Виконкому Суботцівської сільської ради від 17.02.2026 № 108 ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 181 том 1).

Згідно з довідкою про доходи, виданою ГУ ПФ України в Кіровоградській області, ОСОБА_7 за період з квітня 2025 року по вересень 2025 року отримала 19938 грн пенсійних виплат (а.с. 115 том 1).

Як вбачається з виписки № 2789 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 28.07.2023 ОСОБА_7 має діагноз ІХС: ГІМ з Q(22/07/23) ЗСЛШ. Дифузний карідосклероз. Стенозуючий атеросклероз КА: КАГ 22.07.23: окклюзія ПКА проксимально,стеноз ПКА середньої третини 50%,стеноз ОГ ЛКА проксимально – 80%, стеноз ПМШГ ЛКА середньої третини – 60% Д1-60% Стентування ПКА проксимально стентом Resolute Integrity 3.0х22mm (DES). Гіпертонічна хвороба 3 стадії 2 ступеня ризик 4. СН 1 зі збереженою СФЛШ ФК 2 (а.с. 110-111 том 1).

При цьому, батько відповідача ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 109 том 1).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 29 січня 2018 року по справі №622/373/16-ц, касаційним судом роз`яснено, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України).

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до правових висновків, Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №466/532/16-ц, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У поданій апеляційній скарзі відповідач не заперечує щодо необхідності з його сторони сплачувати аліменти на утримання його дочки у зв`язку з навчанням, проте просить зменшити їх розмір до 1/8 частки від його заробітку, зазначає про те, що з нього стягуються аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, зазначає про те, що хворіє та потребує витрат на лікування.

Так, колегією суддів з`ясовано, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 травня 2021 року у справі №405/1678/21задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 04 березня 2021 року і до досягнення старшою дитиною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Якщо після досягнення повноліття старшою дитиною ОСОБА_3 ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2025 року і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІНФОРМАЦІЯ_10 ).

Відтак, враховуючи зазначене, відповідач із 24 квітня 2025 року сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не надав належної об`єктивної оцінки вказаним обставинам. Варто зауважити, що покладення на відповідача обов`язку зі сплати аліментів на утримання їх спільної з позивачкою доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини доходу відповідача, з урахуванням обставин, встановлених у цій справі, становитиме для нього значний матеріальний тягар.

За наведених вище обставин в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення і розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки на утримання їхньої спільної повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, слід зменшити з 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача до 1/8 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, що відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідачата зміни рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 15 червня 2026 року в частині розміру стягнутих аліментів з 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів до 1/8 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 09.02.2026 і до досягнення нею 23-років за умови продовження навчання.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачка відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову.

За подання позову, позивачка повинна була сплатити 1 331, 20 грн судового збору, а тому пропорційно задоволеним позовним вимогам (на 50%), з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню 655, 60 грн судового збору за подання позовної заяви.

За подання апеляційної скарги відповідачем було сплачено 1 573,44 судового збору, а тому останньому, у зв`язку із частковим задоволенням вимог апеляційної скарги, відповідачу необхідно компенсувати судовий збір за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у розмірі 786, 72 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Використовуючи принцип взаємозаліку, ОСОБА_2 слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 131,12 грн (786, 72 грн – 655, 60 грн).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені судом повно, однак зроблені ним висновки їм не відповідають і як наслідок судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржуване судове рішення підлягає зміні в частині визначення розміру присуджених аліментів та в частині визначення розміру судового збору.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Жежель Сергій Сергійович, задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 15 червня 2026 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів та розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на період її навчання у розмірі 1/8 від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, тобто з 09.02.2026 до досягнення нею 23-років за умови продовження навчання.

Компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 131,12 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді С. І. Мурашко

О. А. Письменний