Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №2-о-113/11 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 2-о-113/11

провадження № 22-ц/4809/1609/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя – Дьомич Л. М. (суддя-доповідач),

судді – Дуковський О. Л., Єгорова С. М.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2011 року (суддя Старенченко О. В.) у справі за заявою прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Григорівської сільської ради про визнання спадщини гр. ОСОБА_2 відумерлою.

В С Т А Н О В И В:

Зміст заяви

У липні 2011 року прокурор Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Григорівської сільської ради звернувся до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області з вимогою в порядку ст. 1277 ЦК про визнання спадщини гр. ОСОБА_3 , відумерлою.

В обґрунтування вимоги вказав, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянка ОСОБА_2 мала у власності земельну ділянку площею 6,45 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Новоукраїнського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємці померлої відсутні, минув передбачений ст. 1277 ЦК строк, за якою уповноважений орган місцевого самоврядування набуває право порушувати питання про відумерлість спадщини.

Судове рішення

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2011 року заяву прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Григорівської сільської ради задоволено; визнано відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; передано у власність Григорівській територіальній громаді в особі Григорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області відумерлу спадщину: земельну ділянку площею 6,45 га за №50-1, 50-2, розташовану на території Григорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Суд виснував, що заява прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі, так як встановлено, що у гр. ОСОБА_2 не має спадкоємців за законом та заповітом, а тому належна їй земельна ділянка у розмірі 6.45 га, яка знаходиться на території Григорівської сільської ради, Новоукраїнського району, повинна бути визнана відумерлою та передана у власність Григорівської сільської ради, Новоукраїнського район, Кіровоградської області.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник апелянта ОСОБА_1 , особа яка стверджує про порушене право та інтересу даним рішенням, адвокат Коротченко О.О. у червні 2026 року звернувся до апеляційного суду зі скаргою, якою просить про скасування рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2011 року.

В обґрунтування оскарження вказує, що ОСОБА_1 як спадкоємець набув у власність майно померлої ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт на ім`я ОСОБА_4 , посвідченого Григорівською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області.

ОСОБА_4 прийняв спадщину в порядку ст. 549 ЦК, фактично вступив у володіння та управління майном, тримаючи на руках сертифікат на право на земельну частку пай ОСОБА_2 , виданого Новоукраїнською райдержадміністрацією Кіровоградської області 28 березня 1997 року.

Однак ОСОБА_4 не встиг оформити спадщини юридично, помер у 2010 році.

На час його смерті спадкодавець ОСОБА_4 мав трьох неповнолітніх дітей та дружину, серед яких апелянт ОСОБА_5 , які відповідно прийняли спадщину, як спадкоємці майна померлого за законом.

Новоукраїнською державною нотаріальною конторою відкрито було спадкову справу після смерті ОСОБА_4 , 20 квітня 2012 року державним нотаріусом видано чотири свідоцтва про спадкування, у тому числі і на ім`я ОСОБА_1 .

Оскаржуване рішення було прийнято без врахування заповіту, складеного ОСОБА_2 на користь батька апелянта ОСОБА_6 , який посвідчувався Григорівської сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області, відтак орган самоврядування достеменно знаючи про заповіт, безпідставно ініціював питання відумерлості спадщини ОСОБА_2 .

Відзиви на апеляційну скаргу

Ганівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області, до якої за наслідком проведеної реформи децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування перейшли повноваження Григорівської сільської ради, звертає увагу на наявність підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі відповідно до п. 3 ч.1 ст. 362 ЦПК України.

Представник орану вказує, що оскаржуваним рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26.08.2011 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 . Предметом розгляду у справі було встановлення наявності передбачених законом підстав для визнання спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади, а не вирішення питання про права конкретних фізичних осіб на спадкове майно.

Факт того, що апелянт у подальшому вважає себе спадкоємцем або посилається на обставини, які не були відомі суду першої інстанції під час розгляду справи, не свідчить про те, що рішенням від 26.08.2011 було вирішено питання про його права чи обов`язки.

Рух справи

22 червня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Олександр Олександрович, на вказане рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2011 року; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2011 року; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2011 року призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 21 вересня 2026 року о 12 годині 30 хвилин.

Позиція сторін

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд, у судовому засіданні прокурор та представник Ганівської сільської ради заперечували щодо мотивів оскарження, наполягали на незмінності судового рішення.

Представник апелянта адвокат Коротченко О.О. підтримав мотиви оскарження, просив про скасування судового рішення.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленим статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступного.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Клопотання сторони у судовому засіданні

Представник Ганівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області звернувся до апеляційного суду з клопотанням про залучення до участі у справі № 2-о-113/2011 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні апелянта: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_1 .

В обґрунтування вказано, що рішення суду апеляційної інстанції у справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , як спадкоємців ОСОБА_4 .

Колегія суддів, за наслідком з`ясування мотивів клопотання та з`ясування позиції учасників судового розгляду, дійшла висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання, яке не ґрунтується на положеннях ЦПК. Справа розглянута в порядку окремого провадження, учасники розгляду в яких є заявник та зацікавлена особа, більш того, питання участі, наявності прав та інтересів ОСОБА_1 визначиться за наслідком результату розгляду апеляційної скарги.

Обставини встановлені судом

Згідно витягу з актового запису про смерть від 22 червня 2011 року зареєстровано смерть гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Після смерті гр. ОСОБА_2 , відкрилася спадщина, до складу спадщини входить земельна ділянку площею 6.45 га на території Григорівської сільської ради Новоукраїнського району.

За витягом із спадкового реєстру Новоукраїнської державної нотаріальної контори №27371609 від 01.07.2011 року, після смерті гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаними параметрами запиту у спадковому реєстрі інформація відсутня.

Відповідно до довідки виданої виконком Григорівської сільської ради про те, що гр. ОСОБА_2 , 1927 року народження, до дня смерті проживала сама (а.с.12).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

До статті 1 ЦПК України зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Статтею 1277 ЦК України передбачено, зокрема, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Особи, які мають право або зобов`язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання інформації з Спадкового реєстру про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до ст.1283 цього Кодексу.

Справи про визнання спадщини відумерлою суд розглядає в порядку окремого провадження (п.8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частинами третьою, четвертою, шостої статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження є те, що передання спадкового майна у власність територіальної громади не буде пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.

З точки зору закону під спором про право розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

У даній справі виходить, що на час вирішення справи порушеної за зверненням прокурора в інтересах органу самоврядування щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 існував заповіт, посвідчений тим же органом самоврядування в інтересах якого відбулося звернення. За яким ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) землі, яка перебуває у колективній власності КСП імені Ульянова с. Григорівка Новоукраїнського району Кіровоградської області розміром 6,63 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки (паю) в натурі, належного на підставі сертифікату серії КР № 0190373, виданого Новоукраїнською райдержадміністрацією 28 березня 1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів за № 373.

Дана обставина підтверджується достатнім доказом, а саме свідоцтвом про право на спадщину за законом майна померлого ОСОБА_9 його сином, апелянтом ОСОБА_1 .

Таким чином виходить, що справа розглянута без залучення до участі у справі спадкоємців майна померлого ОСОБА_4 , спадкоємця за заповітом ОСОБА_2 .

Колегія суддів акцентує увагу, що саме у заявника посвідчувався заповіт, відтак прокурор та орган самоврядування, володіючи інструментарієм права, мали б застосувати усі способи з`ясування кола спадкоємців майна померлої.

Розгляд справи має процесуальні обставини, на які звернута увага колегії суддів, але оцінка в межах висновку про наявність спору про право, не здійснюється. Зокрема, розгляд справи за відсутності зацікавленої сторони, застосування положень законодавства ЦК 2003 року, до майна померлого, спадщина щодо якої відкрилась за дією Кодексу 1963 року.

Тобто до набрання чинності ЦК України 2003 року, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме Цивільний кодекс Української РСР 1963 року, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та взагалі перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування. згідно п.п.4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01 січня 2004 року. У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України: 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат», від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право», іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом. Оскільки спадщина відкрилася у 2002 році то визнання її судом відумерлою на ст.1277 ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, є неправильним та суперечить зазначеним нормам матеріального права. Суд не врахував, що ЦК УРСР 1963 року, не було передбачено визнання спадщини відумерлою.

Однак окремо наголошується, що питання правильності застосування норм права можливе за умови виснування про наявність інтересу та порушення прав апелянта.

Поміж іншого колегія зауважує, що прокурор, орган місцевого самоврядування підтверджували, що дійсно земельною ділянкою за судовим рішенням володіє заявник, земля перебуває в оренді, це питання з`ясовувалося за наслідком мотивів апеляційного оскарження щодо помилки в земельних ділянках, які успадкували спадкоємці майна померлого ОСОБА_4 .

Адвокат Коротченко О.О. в поясненнях зазначив і навів договори, за якими є володільці на даний час спірної землі, представник Ганівської сільської ради мала іншу точку зору, однак ці розбіжності не можуть бути усунуті в межах перегляду судового рішення про визнання спадщини відумерлою і потребують з`ясування в справі позовного провадження, за наявності та порушення спору.

Доводи заявника, що справа розглядалася на тих даних, якими володів заявник та суд, а відтак доводи апеляційної скарги не були відомі суду, є хибними та не ґрунтуються на основах права. Заповіт існував, його замовчування чи об`єктивне незнання, не може нівелювати прав особи, яка у законному порядку набула спадщину, була спадкоємцем на час вирішення звернення судом.

Таким чином, судом першої інстанції прийнято рішення без врахування обставин, пов`язаних з наявністю заповіту та спадкування майна ОСОБА_2 в порядку ст. 549 ЦК 1963 року.

За звичайних умов, якщо під час розгляду справи окремого провадження суд встановить обставини, які вказують на наявність спору про право, який вирішується в позовному провадженні, то суд, відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованій особі, що вона має право на позов на загальних підставах.

Обсяг процесуальних порушень допущених судом, які самостійно становлять підставу скасування судового рішення в порядку ст. 376 ЦПК є суттєвим, однак колегія суддів, враховуючи вимоги законодавства щодо наслідків розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку в порядку перегляду оскаржуваного судового рішення про його скасування і саме у відмові у задоволенні заяви, а не залишення заяви без розгляду.

Загальний висновок

Розглядаючи заяву про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції вищевикладеного не врахував, та внаслідок неправильного застосування норм, що регулюють спірні правовідносини, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для передачі відмерлої спадщини територіальній громаді.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права згідно пунктів 3 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення.

За викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення про задоволення заяви про передачу відумерлої спадщини територіальній громаді скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви прокурора Новоукраїнського району в інтересах держави в особі Григорівської сільської ради про визнання спадщини гр. ОСОБА_2 відумерлою – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

С. М. Єгорова