Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №398/3426/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 398/3426/25

провадження № 22-ц/4809/1465/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

заявник – ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи – Приютівська селищна рада, Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділ № 4 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 травня 2026 року у складі головуючого судді Кулінки Л. Д.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви та рішення суду першої інстанції.

У червні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Приютівська селищна рада, Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділ № 4 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин, а саме, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною племінницею своєї тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №1.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Інших спадкоємців немає.

Вказала, що за життя спадкодавець мав право на земельну частку (пай) розміром 5,28 умовних кадастрових гектарів в селі Косівка Олександрійського району, яка була успадкована нею після смерті її сестри ОСОБА_2 . Однак свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку після смерті своєї сестри, мати не отримувала, оскільки оригінали документів на право на земельну частку (пай) – були втрачені. Свого часу, сестра її матері, ОСОБА_2 отримала вказану земельну частку (пай) у результаті розпаювання земель колективної власності КСП «Колос» на території Косівської сільської ради.

Після смерті матері, а саме у 2008 році, позивачка звернулась до Другої Олександрійської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом.

04 лютого 2025 року завідуючою Другої Олександрійської державної нотаріальної контори надано лист у якому повідомлено, що свідоцтво про право на спадщину після смерті її матері видати неможливо, оскільки у неї відсутні в належній кількості документи, які б підтверджували факт родинних стосунків між її матір`ю та сестрою її матері.

За вказаних обставин, заявниця звернулась до суду із даною заявою про встановлення факту родинних відносин.

Представником заінтересованої особи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подано до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що відповідно до інформації Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, КСП «Колос» отримало державний акт на право колективної власності на землю серії КР №014 від 16 квітня 1996 року. На підставі розпорядження Олександрійської районної державної адміністрації від 26 листопада 1996 року № 481-р, ОСОБА_2 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР №0130096 у розмірі 5,28 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колективної власності КСП «Колос» та зареєстрований 10 січня 1997 року за № 96 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області на території Косівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Однак у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) наявний власний підпис ОСОБА_3 про отримання сертифікату серії КР №0130096 (а.с. 44-57).

Рішенням Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 травня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приютівська селищна рада, Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділ № 4 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про встановлення факту родинних відносин.

Відмовляючи у задоволенні вимог заяви, місцевий суд керувався тим, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов`язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Однак, під час розгляду справи судом не встановлено перешкод у реалізації заявницею її права на вільне розпорядження своїм майном. Заявниця до нотаріуса не зверталась, відмови у вчиненні нотаріальної дії чи будь-яких інших роз`яснень нотаріуса щодо перешкод в отриманні будь-який документів не отримувала.

Суд першої інстанції зазначив, що заявницею факт родинних відносин не підтверджено відповідними документами, не заявлено про допит свідків, а остання не зверталася до нотаріуса для оформлення спадщини, відтак суд дійшов висновків, що ОСОБА_1 не доведено про порушення її прав.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 травня 2026 року та ухвалення нового рішення про задоволення вимог її заяви.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вимог заяви про встановлення факту родинних відносин, оскільки заявницею надано усі необхідні докази.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Участь учасників справи в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Заінтересовані особи – Приютівська селищна рада, Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділ № 4 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання, призначене у цій справі на 16 вересня 2026 року до Кропивницького апеляційного суду не Кропивницького апеляційного суду не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 та її представника адвоката Фатовенка О. О, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення вимог заяви ОСОБА_1 .

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02 червня 2008 року, виданим Міським відділом по реєстрації смертей Головного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с. 8).

Виконавчим комітетом Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області 16 серпня 1950 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_5 , дружини: ОСОБА_5 . Зазначене підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 9).

Батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 29 грудня 1966 року (а.с. 10).

Міським бюро РАГС міста Кіровограда УРСР 26 вересня 1970 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_9 , дружини: ОСОБА_9 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 26 вересня 1970 року (а.с. 11).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 від 06 березня 1981 року (а.с. 12).

Відповідно до архівного витягу із метричної книги реєстрації актів про народження у селі Косівка Олександрійського повіту Херсонської губернії за 1917 рік, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 13).

ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії КД №190762 (а.с. 14) та сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР № 0130096 від 10.01.1997 року (а.с. 15).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті № 00043808243 (а.с. 16).

Згідно повідомлення Другої Олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області № 109/02-31 від 04 лютого 2025 року, остання не вправі видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її матері – ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом, належне її сестрі – ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як у неї відсутні в належній кількості документи, які б підтверджували факт родинних стосунків між її матір`ю та її сестрою, що в свою чергу не дозволяє встановити родинних відносин між ними та не дає можливості оформити спадщину через державну нотаріальну контору (а.с. 6).

Згідно повідомлення Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин відділ № 4 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 29-22-0.555,4-1239/290-25 від 03 червня 2025 року відповідно до запису № 96 від 10 січня 1997 року Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Олександрійською районною державною адміністрацією на ім`я ОСОБА_2 зареєстрований сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР №0130096 у розмірі 5,28 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель колективної власності КСП «Колос» на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області. Сертифікат отримано ОСОБА_3 , про що свідчить підпис у Книзі. Станом на 01.01.2013 за ОСОБА_2 земельні ділянки на праві власності, користування на території Косівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області не зареєстровані (а.с. 17).

Відповідно до довідки № 145 від 02 травня 2024 року, виданої виконавчим комітетом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 з 1917 року до дня смерті. З нею спільно проживали та були зареєстровані: сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 1926 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 , зять ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 1979 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 . Заповіт від ОСОБА_2 в селищній раді не посвідчувався. Земельна ділянка біля будинку АДРЕСА_1 станом на 02.05.2024 року не приватизована (а.с.18).

Згідно довідки № 146 від 02 травня 2024 року виданої виконавчим комітетом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 з 1917 року до дня смерті і на день смерті мала такий склад сім`ї: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 19).

14 березня 2000 року між ОСОБА_2 та СВК «Колос» було укладено договір № 519 оренди земельної частки (паю) (а.с. 20).

Згідно повідомлення директора ТОВ «Колос» № 05 від 05 березня 2024 року у користуванні ТОВ «Колос» перебуває земельна ділянка, право на яку має ОСОБА_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії КР № 0130096 від 10 січня 1997 року (а.с. 21).

Відповідно до повідомлення №231/01-16 від 15 квітня 2026 року Друга Олександрійська державна нотаріальна контора Кіровоградської області вказала, що згідно алфавітних книг спадкових справ, спадкова справа після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 у вказаній нотаріальній конторі відсутня (а.с.83).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 серпня 2026 року витребувано у Другої Олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

07 вересня 2026 року Кропивницьким апеляційним зареєстровано матеріали спадкової справи №523, до майна померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.144-164).

Зі змісту спадкової справи установлено, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась її дочка ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).

Частиною 7 статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Родинні відносини (споріднення) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

Поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками). Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Тому суд повинен перевірити наявність причин, за яких неможливо отримати документ, що посвідчує цей факт, а потім наявність цього факту.

У постанові від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23 (провадження № 61-5615св24) Верховний Суд зазначив, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Верховний Суд зауважував, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти (постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23).

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17, (провадження № 61-15921св19) викладено висновок, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що факт родинних відносин не підтверджено відповідними документами, свідки не заявлялися, заявник не зверталася до нотаріуса для оформлення спадщини, тому не доведено, що порушено права заявника.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, з огляду на таке.

Так, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_12 в с. Косівка Олександрійського району Кіровоградської області, про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 06 березня 1981 року Косівською сільською радою Олександрійського району. Її батьками у вказаному свідоцтві зазначені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. 12).

Відповідно до архівного витягу Державного архіву Кіровоградської області від 11.10.2023 № Ф-148/2694/01-27 із метричної книги реєстрації актів про народження у с. Косівка Олександрійського повіту Херсонської губернії за 1917 рік, у графі місяць і день - 26 серпня народилася (28 серпня) хрещення, у графі ім`я – ОСОБА_14 , у графі ім`я по батькові та прізвище батьків – ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( ОСОБА_15 ) (а.с.13).

Згідно з наданою суду довідкою № 145 від 02 травня 2024 року, виданою виконавчим комітетом Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 з 1917 року. З нею спільно проживали та були зареєстровані, зокрема, сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 з 1926 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 18).

Архівний витяг із метричної книги реєстрації актів про народження є достатнім доказом, який підтверджує родинний зв`язок між матір`ю заявниці ОСОБА_3 , 1926 року народження та ОСОБА_2 , 1917 року народження, як між рідними сестрами, враховуючи те, що записи в метричних книгах здійснені згідно з нормами діючого на той час звичаєвого права.

Таким чином, вказані докази є достатніми та підтверджують родинний зв`язок між заявницею, яка є рідною племінницею своєї тітки по лінії матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, під час апеляційного перегляду справи, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 серпня 2026 року витребувано у Другої Олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зі змісту вказаної спадкової справи установлено, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулась її дочка, ОСОБА_1 .

З метою повного та всебічного розгляду справи, керуючись принципом справедливого розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість врахування вказаних доказів при розгляді даної справи, які додатково підтверджують обставини, що мають значення для розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

У цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту, скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Надані заявницею докази є належними, достатніми та допустимими на підтвердження наявності між нею та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , родинних відносин, зокрема що остання є її рідною племінницею по лінії матері.

Підтвердження даного факту необхідне заявниці для реалізації своїх прав, гарантованих чинним законодавством. В той же час чинне законодавство не визначає іншого, аніж судовий порядок встановлення факту родинних відносин.

Апеляційний суд зауважує, що частиною 1 статті 294 ЦПК України визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази (ч. 2 ст. 294 ЦПК України).

Суд першої інстанції вказаного не врахував, не встановив взаємного зв`язку наданих заявницею доказів у їх сукупності, не надав належної оцінки тому, що заявницею було надано докази, які у своїй сукупності доводять обставини, на які заявниця посилалась у заяві про встановлення факту родинних відносин.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі вищенаведених мотивів, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог заявниці.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення Фортечного районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог заяви заявниці про встановлення факту.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 травня 2026 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , є рідною племінницею своєї тітки по лінії матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 24.09.2026.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді С. І. Мурашко

О. І. Чельник