Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №386/1452/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Кропивницький

справа № 386/1452/25

провадження № 22-ц/4809/262/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді – Дуковського О.Л. (суддя - доповідач),

суддів – Дьомич Л.М., Письменного О.А.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року до Голованівського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (далі по тексту ТОВ «ВІН ФІНАНС» )просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 176935 від 31.05.2018 у загальному розмірі 20 737,09 грн.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов кредитного договору про повернення кредитних коштів в обумовлені строки.

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19.09.2025 позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за договором кредиту № 176935 від 31.05.2018 у розмірі 20 737, 09 грн та понесені позивачем судові витрати за сплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подавав.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що 25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.

31.05.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 176935.

Відповідно до індивідуальної частини договору № 176935 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», надав відповідачу позику у сумі 3500,00 грн.

ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 176935 від 31.05.2018 та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 3500,00 грн, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15845,00 грн, а саме: сума основного боргу - 3500,00 грн; сума боргу за процентами - 1890,00 грн; сума боргу за пенею і штрафами - 10455,00 грн.

12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню усієї заборгованості.

Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Звертаючись з позовом позивач зазначав, що відповідачка добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства, заповнив заявку зазначив свої персональні дані, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір.

Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, у законодавстві України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Істотною умовою договору факторингу згідно зі статтею 1078 ЦК України (предметом договору факторингу) може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

З цього слідує, що майбутня вимога може бути предметом договору факторингу лише щодо зобов`язання, визначеного певним договором.

Договір №1 від 12.04.2018, який позивач називає договором факторингу, не містить істотних умов договору факторингу (предмету договору факторингу), а саме перехід до ТОВ «ВІН ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором № 176935 від 31.05.2018 укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 у про надання фінансового кредиту.

Тому, в силу ст. 638 ЦК України договір №1 від 12.04.2018 стосовно права вимоги за кредитним договором № 176935, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 від 31.05.2018 не є укладеним.

Відповідно, до ТОВ «ВІН ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 не перейшло.

Таким чином, позивач ТОВ «ВІН ФІНАНС» не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 176935 від 31.05.2018.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенню позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 2906,80 грн витрат у виді судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 19 вересня 2025 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» код ЄДРПОУ 38750239 до ОСОБА_1 РНОКП- НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 176935 від 31 травня 2018 року - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» код ЄДРПОУ 38750239 на користь ОСОБА_1 РНОКП - НОМЕР_1 - 2906,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.Л. Дуковський

Судді: Л.М. Дьомич

О.А. Письменний