Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №184/1584/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/608/26 Справа № 184/1584/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

Категорія 32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,

суддів – Городничої В.С., Красвітної Т.П.,

при секретарі - Триполець В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2025 року у складі судді Томаш В.І.

у справі за позовом Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024 року Покровська міська рада Дніпропетровської області звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що в період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю резино-ремонтного цеху цегляна літ. «А-1», загальною площею 1916,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1212100000:01:112:0020, площею 0,847 га, яка є комунальною власністю та належить Покровській міській раді Дніпропетровської області.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку в період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року без договору оренди земельної ділянки та не сплачував орендну плату, чим порушив права міської ради, як власника земельної ділянки.

Враховуючи викладене, вимушені звернутися до суду за захистом своїх прав та просити стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1212100000:01:112:0020, площею 0,847 га за період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року в розмірі 516162,03 грн. та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Покровського міського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2025 року позов Покровської міської ради Дніпропетровської області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 1212100000:01:112:0020, площею 0,847 га за період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року в розмірі 516162,03 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6193,94 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 використовував спірну земельну ділянку в період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року без достатніх правових підстав, не сплачував орендну плату, чим порушив вимоги діючого законодавства та права власника земельної ділянки, що привело до ненадходження до міського бюджету земельних платежів й вказане порушення підлягає судовому захисту, шляхом стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку.

Не погодившись з таким рішення суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, а саме, в частині користування лише об`єктом нерухомості площею 0,2112 га у розмірі 128705,34 грн.

Апеляційна скарга мотивована недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав доведеними та невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні обставинам справи. Вказує, що позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження вручення йому листа №Вих2538/06-24/10-2022 від 31 серпня 2022 року про необхідність вжиття заходів по оформленню права користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до складеного акта №18/11/2024 від 18 листопада 2024 року обстеження земельної ділянки, ділянка використовується частково та лише у частині, яка зайнята будівлею загальною площею 0,2112 га, в іншій частині, площею у розмірі 0,6358 га земельна ділянка не використовується та не використовувалась, а тому заявлені вимоги є безпідставними. Крім того, судом першої інстанції в порушення вимог процесуального закону не було взято до уваги відзив та докази долучені до відзиву, що є самостійною підставою для скасування рішення суду.

У відзиві на апеляційну скаргу Покровська міська рада Дніпропетровської області просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №388984918 від 31 липня 2024 року за ОСОБА_1 в період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року було зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: будівля резино-ремонтного цеху цегляна літ. «А-1», загальною площею 1916,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана будівля розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1212100000:01:112:0020, площею 0,847 га, що є комунальною власністю та належить Покровській міській раді Дніпропетровської області.

Листом №Вих2538/06-24/10-2022 від 31 серпня 2022 року виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області повідомив ОСОБА_1 про необхідність вжиття ним заходів по оформленню права користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості. Однак, вимоги закону ОСОБА_1 не виконані, договір оренди вказаної земельної ділянки не укладено, тобто використання спірною земельною ділянкою в період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року здійснювалося без достатніх правових підстав. Орендна плата за вказаний період не сплачувалася.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Стаття 83 ЗК України передбачає: 1.Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, комунальною власністю. 2.У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі Україні є платним.

У розумінні положень ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Тобто, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень ст. 377 ЦК України і ст. 120 ЗК України. Законодавством в такому випадку передбачено лише перехід права користування.

Стаття 12 ЗК України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу

Згідно з п. 2,10 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 травня 2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Спеціальним законом, що регулює суспільні відносини на Україні з питання оренди землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі, рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Листом №Вих2538/06-24/10-2022 від 31 серпня 2022 року виконавчий комітет Покровської міської ради Дніпропетровської області повідомив ОСОБА_1 про необхідність вжиття ним заходів по оформленню права користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості. Однак вимоги закону ОСОБА_1 не виконані, договір оренди вказаної земельної ділянки не укладено.

Згідно із ч. 3 ст. 201 ЗК України, для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічної стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Згідно зі ст. 21 ЗУ «Про оренду землі», обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється урахуванням індексів інфляції.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Так, згідно з даними розміщеними на офіційному сайті Державної служби України питань геодезії, картографії та кадастру коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2. ст. Податкового кодексу України і станом на 01 січня 2022 року становить 1,1.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків: за 2017-2022 роки - для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів); за 2017-2020 роки - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок на 2021 рік становить: - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті пасовища та перелоги) - 1,0; - для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення - 1,1.

Рішенням 11 сесії міської ради 7 скликання від 30 серпня 2016 року №8 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Покров Дніпропетровської області», затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Покров Дніпропетровської області, яка відповідно пункту 4 рішення вводиться в дію з 01 січня 2018 року.

Так, нормативно грошова оцінка земельної ділянки переданої ОСОБА_1 в оренду становить 5316218,09 грн., згідно Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №44/381-21 від 28 липня 2021 року.

Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2020 рік не змінювався та становить 1,0. Даний коефіцієнт приймається при розрахунку вартості орендної плати у 2021 році.

Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2021 рік становить 1,1. (дані розміщені на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Даний коефіцієнт приймається при розрахунку вартості орендної плати у 2022 році.

Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2022 рік становить 1,15. Даний коефіцієнт приймається при розрахунку вартості орендної плати у 2023 році.

Коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051. Даний коефіцієнт приймається при розрахунку вартості орендної плати у 2024 році.

Таким чином, орендна плата за вказану земельну ділянку, становить:

-з 01 січня 2020 року 212648,72 грн. на рік та 17720,73 грн. на місяць (5316218,09 грн. (нормативно грошова оцінка) * 4% (ставка орендної плати відповідно до рішення 46 сесії міської ради 7 скликання від 27 червня 2019 року №11 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради».

-з 01 січня 2021 року 212648,72 грн. на рік та 17720,73 грн. на місяць (5316218,09 грн. (нормативно грошова оцінка) * 4% (ставка орендної плати відповідно до рішення 46 сесії міської ради 7 скликання від 27 червня 2019 року №11 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради».

-з 01 січня 2022 року 233913,60 грн. на рік та 19492,80 грн. на місяць (5847839,90 грн. (нормативно грошова оцінка з урахуванням коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель - 1,1) * 4% (ставка орендної плати відповідно до рішення 46 сесії міської ради 7 скликання від 27 червня 2019 року №11 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради».

-з 01 січня 2023 року 269000,63 грн. на рік та 22416,72 грн. на місяць (6725015,88 грн. (нормативно грошова оцінка з урахуванням коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель - 1,15) * 4% (ставка орендної плати відповідно до рішення 46 сесії міської ради 7 скликання від 27 червня 2019 року №11 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради».

-з 01 січня 2024 року 282719,67 грн. на рік та 23559,97 грн. на місяць (706991,70 грн. (нормативно грошова оцінка з урахуванням коефіцієнт індексам нормативної грошової оцінки земель - 1,051) *4% (ставка орендної плат відповідно до рішення 46 сесії міської ради 7 скликання від 27 червня 2019 року №11 «Про затвердження ставок орендної плати за користування земельними ділянками на території Покровської міської ради».

Таким чином, за період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року ОСОБА_1 повинен був сплатити орендну плату в розмірі 516162,03 грн., але жодних платежів не здійснював.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1)повернення виконаного за недійсним правочином; 2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння,- 3)повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Задовольняючи позов Покровської міської ради Дніпропетровської області, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 в період з 24 серпня 2022 року по 30 липня 2024 року використовував спірну земельну ділянку без достатніх правових підстав та не сплачував орендну плату, чим порушив вимоги діючого законодавства та права міської ради, як власника земельної ділянки, що привело до ненадходження до міського бюджету платежів за користування землею й вказане порушення підлягає судовому захисту, шляхом стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги про ненадання позивачем доказів на підтвердження вручення листа №Вих2538/06-24/10-2022 від 31 серпня 2022 року про необхідність вжиття заходів по оформленню права користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у розумінні положень ч. 11 ст. 120 ЗК України, набувач об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст. 118, 123 або 128 цього Кодексу, тобто ОСОБА_1 , в силу закону після набуття права власності на нерухоме майно мав самостійно звернутися до міської ради із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, чого останнім зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на акт обстеження земельної ділянки №18/11/2024 від 18 листопада 2024 року, яким встановлено, що земельна ділянка використовується частково та лише у частині, яка зайнята будівлею загальною площею 0,2112 га, в іншій частині площею у розмірі 0,6358 га земельна ділянка не використовується та не використовувалась, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки приписами положень ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка площею 0,2112 га. не є сформованою та не може бути об`єктом цивільних прав на відміну від земельної ділянки кадастровий номер 212100000:01:112:0020, площею 0,847 га.

Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції в порушення вимог процесуального закону не було взято до уваги відзив та докази долучені до відзиву, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, є безпідставними, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно статті 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 15 вересня 2026 року

Повний текст судового рішення складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Судді: В.С. Городнича

Т.П. Красвітна