Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №201/807/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7170/26 Справа № 201/807/25 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 20 квітня 2026 року про відмову у прийняті заяви про зміну предмету зустрічного позову

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя ,–

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

16 квітня 2026 року представником позивача за зустрічним позовом через систему «Електронний суд» була подана заява про зміну предмету позову.

Заява мотивована тим, що у провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ( Соборного районного суду міста Дніпра) на розгляді знаходиться справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя.

Однією із позовних вимог за зустрічним позовом є: Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля марки КІА модель STONIK 2020 року, у розмірі 386 456,00 грн.

Відповідно до відзиву на зустрічний позов, ОСОБА_4 заперечує, що даний автомобіль була придбано як спільне майно подружжя за грошові кошти подружжя, в зв`язку з тим, що вказаний автомобіль придбано на її батька, якого записано власником автомобіля.

Ухвалою від 12.01.2026 року було задоволено клопотання представника відповідача та витребувано інформацію від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про власника транспортного засобу марки КІА модель STONIK 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN код: НОМЕР_2 , станом на даний час.

20.01.2026 року надано Відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, у відповіді зазначено, що станом на 19.01.2026 р. транспортний засіб марки «KIA STONIC», номерний знак НОМЕР_3 , 2020 року випуску, об?єм двигуна - 1368 см. куб., VIN-код - НОМЕР_4 , дата реєстрації - 19.01.2021 р., свідоцтво про реєстрацію Т3 серії НОМЕР_5 , власник - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком позивачки, колишньої дружини відповідача.

ОСОБА_8 вказав, що автомобіль було придбано саме для користування дружини за спільні кошти, він надавав значну частку для придбання авто, а також приймав участь у підборі авто. На день придбання автомобіля він був відсутній, проте авто знаходилось у користуванні дружини на постійній основі, він не знав що дружина оформила автомобіль на батька та вважає це фіктивним оформленням на батька за для уникнення поділу автомобіля як спільного майна.

Відповідач вказав, що при поділі майна повинен бути врахований даний автомобіль. Тому є необхідність внести зміни до предмету позову, а саме доповнивши позовні вимоги вимогою:

«Визнати транспортний засіб марки КІА модель STONIK 2020 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN код: НОМЕР_2 , об?єктом права спільної сумісної власності подружжя в рівних частинах.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля марки КІА модель STONIK 2020 року, у розмірі 386456,00 грн.»

У зв`язку з чим просив суд прийняти позовну заяву до розгляду в редакції від 16.04.2026 року.

Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 20 квітня 2026 року відмовлено у прийняті заяви про зміну предмету зустрічного позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 20.04.2026 року про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету зустрічного позову. Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду з урахуванням оновлених позовних вимог.

Учасники справи не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в Електронному суді, а також оголошенням на веб-порталі Судової влади України.

Сторони у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом в якому просив суд:

- визнати за ним право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 ; на 1/4 частини нежитлового приміщення (комори)за адресою АДРЕСА_2 , комора № НОМЕР_7 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 ; на 1/4 частини нежитлового приміщення (комори)за адресою АДРЕСА_2 , комора № НОМЕР_7 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля марки KIA модель STONIK 2020 року, у розмірі 386456,00 грн;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину комунальних витрат за утримання квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 51 271,95 грн. 4.Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

У поданій 16 квітня 2026 року заяві про зміну предмету зустрічного позову позивач просив суд:

- визнати за ним право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 ; на 1/4 частини нежитлового приміщення (комори)за адресою АДРЕСА_2 , комора № НОМЕР_7 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 ; на 1/4 частини нежитлового приміщення (комори)за адресою АДРЕСА_2 , комора № НОМЕР_7 ;

- визнати транспортний засіб KIA модель STONIK 2020 року, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля марки KIA модель STONIK 2020 року, у розмірі 386456,00 грн;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину комунальних витрат за утримання квартири АДРЕСА_3 за адресою.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог:

- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Виходячи з вищевикладеного, складовими частинами позову є предмет, підстава, зміст.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Концепція нової редакції ЦПК полягає, у першу чергу, у підготовці позивачем саме кінцевої редакції позовної заяви, яка подається до суду, і в такому випадку суд визначає порядок її розгляду (спрощене без виклику, з викликом, загальне провадження) та враховує при вирішенні питання про такий розгляд ряд чинників (ч.3ст.274ЦПК України).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову, такий правовий висновок надано Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у рішенні від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як убачається зі змісту зустрічної позовної заяви, однією з первісно заявлених вимог було стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошової компенсації за 1/2 частину автомобіля марки KIA STONIC 2020 року випуску у розмірі 386 456,00 грн.

Водночас у поданій заяві представник позивача за зустрічним позовом просить доповнити позов вимогою про визнання зазначеного транспортного засобу об`єктом права спільної сумісної власності подружжя в рівних частинах, а також повторно заявляє вимогу про стягнення грошової компенсації за 1/2 частину цього автомобіля.

При цьому необхідність зміни позовних вимог представник обґрунтовує новими обставинами, а саме отриманою від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС інформацією про те, що власником транспортного засобу зареєстрований ОСОБА_7 - батько позивачки за первісним позовом, а також твердженнями про те, що автомобіль фактично був придбаний за спільні кошти подружжя, використовувався позивачкою та був оформлений на її батька з метою уникнення його поділу як спільного майна подружжя.

Заявником одночасно змінюються як предмет позову, шляхом доповнення його новою матеріально-правовою вимогою про визнання транспортного засобу об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, так і його підстава, шляхом посилання на нові фактичні обставини щодо придбання автомобіля за спільні кошти подружжя, фактичного користування ним та оформлення права власності на батька позивачки.

Фактично заявником пропонується розглянути нову матеріально-правову вимогу, обґрунтовану новим комплексом фактичних обставин, які не були покладені в основу первісної редакції зустрічної позовної заяви.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що подана заява за своїм змістом свідчить не про зміну виключно предмета позову, а про одночасну зміну предмета та підстав позову, що суперечить положенням частини третьої статті 49 ЦПК України.

При цьому передбачене процесуальним законом право позивача на зміну предмета або підстав позову не є правом на одночасну зміну обох зазначених елементів позову. Зміна предмета позову допускається за умови збереження його підстави, а зміна підстав позову- за умови збереження його предмета.

Отже, оскільки подана представником позивача за зустрічним позовом заява фактично передбачає одночасну зміну предмета та підстав позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 20 квітня 2026 року про відмову у прийняті заяви про зміну предмету зустрічного позову – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко