Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №179/2274/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6922/26 Справа № 179/2274/25 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря - Усенко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»

на заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 29.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 456868-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 29.11.2022 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 456868-КС-001 про надання кредиту. 29.11.2022 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 456868-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5157, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 29.11.2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 456868-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15514127 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 456868-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 456868-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 456868-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 456868-КС-001 на загальну суму 1310,00 грн Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 01.12.2025 року утворилась заборгованість за Договором № 456868-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 14 219,36 грн, що складається з: 5 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 8 912,96 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 306,40 грн.- сума прострочених платежів за комісією (а.с.2-10).

Заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» суму заборгованості за договором про надання кредиту № 456868-КС-001 від 29.11.2022 року в розмірі - 5967,72 грн. та судовий збір - 1211 грн. 20 коп. (а.с.106-108).

В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика» не погоджується із вказаним рішенням, суду першої інстанції, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, ухвалене з порушенням місцевим судом норм матеріального та процесуального права, висновки суду із вказаного питання, зазначені в оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи, просить рішення суду змінити - в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" суми заборгованості за кредитом, збільшивши її з 5 967,72 грн. до 14 219,36 грн. ( а.с.112-118).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення процентів та в частині відмови у стягненні комісії, апеляційний суд перевіряє його законність та обґрунтованість саме в цих межах.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом - не перевіряється.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.11.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 456868-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 5 000 грн., на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,15514127 % за кожен день користування кредитом. (а.с. 22-26)

Квитанцією №538126113 від 29.11.2022 року підтверджено факт перерахування коштів відповідачу у сумі 5000 грн за договором про надання кредиту № 456868-КС-001 (а.с.39)

Згідно паспорту споживчого кредиту, строк кредитування - 16 тижнів (4 місяці). (а.с.20) Таким чином строк дії договору з 29.11.2022 року по 29.03.2023 року.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 456868-КС-001 від 29.11.2022 року станом на 27.11.2025 року заборгованість відповідача складає 14219,36 грн., з яких: 5000 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту ; 8912,96 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 306,40 грн. - сума заборгованості по комісії.

На виконання ухвали суду від 06.02.2026 року про витребування доказів, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав інформацію згідно якої на ім`я ОСОБА_1 емітувалась карта НОМЕР_2 та на яку 29.11.2022 року отримано кредитні кошти у сумі 5000 грн. (а.с.92-101)

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Бізнес Позика» довела належними та допустимими доказами укладення сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів зі сплатою процентів за їх користуванням та дійшов висновку, що стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту та процентами лише в межах дії кредитного договору від 29.11.2022 року №456868-КС-001, а саме 5967,72 грн, що складається із: - 5000,00 грн. - тіло кредиту; 967,72 грн. - заборгованість по відсоткам (стандартна процентна ставка в день 2,0%, знижена процентна ставка -1,15514127%).

Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни чи скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконувати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, відповідачу нараховано заборгованість станом на 27.11.2025 у розмірі 14 129,36 грн., з яких 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 8 912,96 грн. - заборгованість за процентами; 306,40 грн. - заборгованість за комісією.

2.1. Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. (П`ять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА»).

2.3. Строк, на який надається Кредит: 16 тижні.

2.4. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15514127, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку

2.5. Комісія за надання Кредиту (надалі- Комісія): 750,00 грн.

Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку

2.7. Строк дії Договору: до 21.03.2023 року.

Відповідно до п. 3.2.2 Договору Сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору.

При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення строку дії Договору.

В пункті 3.2.3 Договору сторони визначили обов`язковий графік платежів за Договором припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка

Згідно графіку платежів було погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень) , то треба сплатити по Договору 10 480,00 грн. з яких по процентах - 4 730,00 грн., оскільки тоді з кожним платежем сума загального боргу на яку нараховується кожного дня проценти зменшується.

Отже, загальна загальна сума до сплати по процентам дійсно становила би 10 480,00 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів.

Однак, Боржником було сплачено лише один платіж у сумі 1 310,00 грн. на погашення кредиту за Договором №456868-КС-001 про надання кредиту, чим порушено зобов`язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки - що чітко і заздалегіть було погоджено сторонами кредитного договору у пункті 3.2.2 Договору, а також до збільшення загальної суми нарахованих процентів за користування кредитом.

Так згідно графіку платежів Відповідач мав зробити другий плановий платіж 27.12.2022 року, у розмірі 1 310,00 грн., однак платіж не був зроблений (як і всі наступні), тому з 28.12.2022 року почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 (семи) днів, починаючи з восьмого дня - 04.01.2023 року почалось нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (Стандартній) процентній ставці - у відповідності до пункту 3.2.2 Договору.

За період з 29.11.2022 року по 03.01.2023 року включно проценти нараховувались по Зниженій (пільговій) процентній ставці.

У період з 04.01.2023 року по 21.03.2023 року включно проценти нараховувались по Стандартній процентній ставці, - 2,00000000% - як це було погоджено сторонами заздалегідь - при укладенні Договору.

Відповідачем встановлений графік погашення заборгованості не виконувався у наслідок чого починаючи з восьмого дня прострочення другого платежу почалось нарахування процентів ставкою - 2,00000000%, а саме з 04.01.2023 року по за Стандартною 21.03.2023 року включно і після 21.03.2023 року не нараховувались.

Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 8 912,96 грн. включають в себе: нараховані за Зниженою (пільговою) ставкою 1,15514127%. - у сумі 1 212,96 грн. у період з 29.11.2022 року (включно) плюс нараховані за Стандартною процентною ставкою 2,00000000%. - у сумі 7 700 грн. у період з 04.01.2023 року по 21.03.2023 року (включно)

На підставі викладеного вбачається, що розрахунок заборгованості наданий банком по кредитному договору № 456868-КС-001 повністю відповідає умовам Договору, та Правил надання кредитів фізичним особам-підприємцям, які є невід`ємною частиною Договору, а також положенням ст.ст. 536, 1054, 1056-1 ЦК України, а сума заборгованості по процентам у розмірі 8 912,96 грн. підтверджена належними та достатніми доказами, яка не спростована відповідачем.

Щодо заборгованості по комісії у розмірі 306,40 грн., колегія суддів зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 750,00 грн., а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На вказане суд 1 інстанції не звернув уваги, у зв`язку із чим апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року змінити, збільшивши стягнуту суму з відповідача на користь позивача за кредитним договором №456868-КС-001 від 29.11.2022 року з 5 967,72 грн., до 14 219,36 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 8 912,96 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 306,40 грн. - сума заборгованості по комісії.

Згідно частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають задоволенню, тому розмір сплаченого ними судового збору при зверненні до суду з цим позовом, підлягає пропорційному стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2422,40 грн. Відповідно рішення суду першої інстанції в частині стягнутої суми судового збору слід змінити з «1 211,20 грн.» до «2 422,40 грн.»

Також підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 993,60 грн.

Керуючись ст. ст.368, 369, 376, 382, 384 ЦПК України , апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - задовольнити.

Заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2026 року - змінити.

Збільшивши стягнуту суму з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» за кредитним договором №456868-КС-001 від 29.11.2022 року з 5 967,72 грн., до 14 219,36 грн., з яких: 5 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 8 912,96 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 306,40 грн. - сума заборгованості по комісії.

Змінити рішення суду в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» збільшивши його з 1 211,20 грн. до 2 422,40 грн.

В іншій частині рішення - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 993,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Судді: