Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №719/747/25 — Новодністровський міський суд Чернівецької області

Суд: Новодністровський міський суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №719/747/25

Суддя: Вербіцька М. В.

Єдиний унікальний номер 719/747/25

Номер провадження 2/719/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Вербіцької М. В.,

з участю секретарки судового засідання Чорної В. І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представниці позивача ОСОБА_1 – адвокатки Марчук Д. П.,

представника відповідачки ОСОБА_2 – адвоката Хованця А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Марчук Д. П., до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник – адвокат Хованець А. І., про поділ спільного майна подружжя, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю майна подружжя та його поділ,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2025 до Новодністровського міського суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Марчук Д. П., до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.12.2008, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 12.03.2024 по справі № 719/82/24 шлюб між сторонами було розірвано.

Позивач зазначає, що під час перебування у шлюбі за його особисті грошові кошти була придбана земельна ділянка з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на якій у подальшому було побудовано житловий будинок загальною площею 156,69 кв.м.

За твердженням позивача, на момент придбання земельної ділянки він працював за кордоном, а тому не мав можливості особисто оформити право власності. Саме з цих причин, за попередньою домовленістю сторін та в інтересах сім`ї, земельну ділянку було оформлено на відповідачку за договором дарування, а після завершення будівництва і право власності на житловий будинок також було зареєстровано на неї. Позивач наголошує, що оформлення нерухомого майна на ім`я відповідачки не свідчить про набуття нею права особистої приватної власності, оскільки майно фактично створювалося та набувалося за його кошти для потреб сім`ї.

Позивач вказує, що у період придбання земельної ділянки та будівництва житлового будинку він не припускав можливості розірвання шлюбу, а тому не вважав за необхідне збирати та зберігати докази, які підтверджували б джерело фінансування будівництва. Після розірвання шлюбу між сторонами була усна домовленість щодо спільного користування будинком та іншим майном, однак навесні 2025 року відповідачка заборонила йому доступ до будинку та земельної ділянки, чим, на його думку, порушила його майнові права.

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості, орієнтовна вартість житлового будинку становить 5 829 394,51 грн.

Окремо позивач зазначає, що протягом спільного сімейного життя працював за кордоном у компанії Hidrochicapa S.A.R.L., отримував значний заробіток та повністю забезпечував матеріальні потреби сім`ї. На підтвердження цього він посилається на наказ про прийняття на роботу та довідку про доходи. Натомість відповідачка, за твердженням позивача, під час шлюбу офіційно не працювала, не мала постійного джерела доходів, що підтверджується копією її трудової книжки.

Крім житлового будинку, позивач зазначає, що за його кошти та власними силами на спірній земельній ділянці були встановлені генеруючі установки для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання (сонячна електростанція). Зазначені установки підключені до електромережі та експлуатуються на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії від 02.01.2019, укладеного між відповідачкою та АТ «Чернівціобленерго». Позивач пояснює, що договір був укладений саме відповідачкою лише тому, що вона є формальним власником будинку та земельної ділянки.

Вартість сонячної електростанції, відповідно до додатку до договору, становить 24 809,92 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 1 022 701,66 грн.

Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу відповідачка одноосібно проживає у спірному житловому будинку, користується ним та встановленою сонячною електростанцією, отримуючи від продажу виробленої електроенергії стабільний пасивний дохід у розмірі близько 4 000,00 євро на рік, однак жодної частини цих доходів позивачу не виплачує, незважаючи на те, що, на його думку, електростанція також є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Представниця позивача направила адвокатський запит до АТ «Чернівціобленерго» з проханням надати інформацію про укладений договір, строк його дії, обсяги реалізованої електроенергії, а також суми нарахованих та виплачених коштів. Однак товариство відмовило у наданні такої інформації, мотивуючи це відсутністю договірних відносин із позивачем. У зв`язку з цим позивач просить суд витребувати зазначені документи безпосередньо у АТ «Чернівціобленерго», оскільки вони мають істотне значення для правильного вирішення спору та визначення розміру належної йому компенсації.

Позивач зазначає, що відповідачка безпідставно користується спільним майном, одноосібно отримує прибуток від експлуатації сонячної електростанції та позбавила його можливості користуватися майном, у зв`язку з чим вважає обґрунтованим залишити сонячну електростанцію у його власності, а також стягнути з відповідачки половину прибутку, отриманого від її експлуатації.

З огляду на викладене позивач просить суд відкрити провадження у справі, витребувати у АТ «Чернівціобленерго» договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений з відповідачкою, усі додатки до нього, акти приймання-передачі електроенергії, відомості про фактичні обсяги виробленої та реалізованої електроенергії, нарахування, виплати та інші бухгалтерські документи, визнати житловий будинок загальною площею 156,69 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя, здійснити поділ зазначеного житлового будинку, визначивши за кожним із подружжя по частці у праві власності, залишити у власності позивача встановлені на земельній ділянці генеруючі установки (сонячну електростанцію), стягнути з відповідачки на користь позивача частину прибутку, отриманого від експлуатації сонячної електростанції, за період з моменту припинення фактичних сімейних відносин до дня ухвалення рішення суду, стягнути з відповідачки понесені судові витрати, зокрема судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.08.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Марчук Д. П., до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, надано учасникам справи строк для подання заяв по суті справи та призначено судове засідання для розгляду справи у підготовчому провадженні на 14 годину 30 хвилин 24.09.2025 із викликом учасників справи.

15.09.2025 до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи від адвоката Хованця А. І.

23.09.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Хованця А. І. надійшов відзив, у якому він зазначає, що у провадженні Новодністровського міського суду Чернівецької області перебуває цивільна справа № 719/747/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Провадження відкрито ухвалою суду від 27.08.2025. Представник відповідачки зазначає, що строк для подання відзиву не пропущений, оскільки ухвалу про відкриття провадження ним було отримано через підсистему «Електронний суд» 15.09.2025, а останнім днем подання відзиву є 30.09.2025.

ОСОБА_3 повністю заперечує проти задоволення позову та зазначає, що земельна ділянка, на якій розташований будинок, була отримана відповідачкою за договором дарування у 2012 році та є її особистою приватною власністю відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України, а тому житловий будинок збудований на цій земельній ділянці, не може автоматично вважатися спільною сумісною власністю подружжя, підстав для застосування ст. 62 СК України щодо визнання особистого майна спільною власністю позивач не навів та не довів.

Щодо сонячної електростанції ОСОБА_3 зазначає, що позивач не надав належних доказів того, що установки були придбані виключно за його особисті кошти. Подана довідка про доходи, отримані за кордоном, не підтверджує ввезення цих коштів в Україну, їх використання для придбання обладнання чи вкладення в сімейне майно. Тому, на думку представника відповідачки, сонячна електростанція, придбана під час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Крім того, відповідачка звертає увагу суду, що позивач не включив до предмета спору інше нерухоме майно, набуте ним під час шлюбу, а саме: земельну ділянку площею 0,4204 га, кадастровий номер 7325088000:02:001:0157, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка придбана 30.09.2020 на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим № 861 та квартира загальною площею 35,3 кв.м, житловою площею 21,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , придбана 25.02.2017 на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим № 367.

На думку адвоката Хованця А. І., це свідчить про вибірковий підхід позивача до поділу майна та його намір отримати вигоду лише за рахунок майна, що перебуває у власності відповідачки.

У зв`язку з викладеним представник відповідачки просить суд прийняти відзив та долучити його до матеріалів справи, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя в повному обсязі.

24.09.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Хованця А. І., у якому він просить судове засідання призначене на 14 годину 30 хвилин 24.09.2025 відкласти, оскільки фізично не зможе бути присутнім на вказаному засіданні через зайнятість його як захисника в іншому судовому засіданні у Господарському суді Чернівецької області, та вказує, що до 30.09.2025 має намір подати зустрічний позов, що також обумовлює необхідність відкладення розгляду справи для належного забезпечення прав та інтересів відповідачки.

24.09.2025 до суду надійшла заява від представниці позивача ОСОБА_1 адвокатки Марчук Д. П. про ознайомлення з матеріалами справи № 719/747/25.

24.09.2025 судове засідання, призначене на 14 годину 30 хвилин, відклалося за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Хованця А. І. на 11 годину 00 хвилин 22.10.2025.

29.09.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача ОСОБА_1 адвокатки Марчук Д. П. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представниця вважає, що відзив представника відповідачки подано з порушенням процесуальних строків. Зазначає, що копія ухвали про відкриття провадження та позовної заяви була направлена відповідачці поштою 29.08.2025, а після повернення кореспонденції до суду 02.09.2025 вона вважається належним чином врученою відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Тому саме з цієї дати розпочався строк для подання відзиву, а подальше ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи 15.09.2025 не впливає на перебіг процесуального строку.

Представниця позивача стверджує, що житловий будинок був збудований під час шлюбу за кошти ОСОБА_1 , які він заробляв, працюючи за кордоном, та спрямовував на утримання сім`ї і фінансування будівництва. На думку представниці, сам факт того, що земельна ділянка була подарована відповідачці та перебуває у її приватній власності, не свідчить про те, що зведений на ній будинок також є її особистою приватною власністю.

ОСОБА_4 зазначає, що відповідачка не надала жодних належних і допустимих доказів того, що будівництво житлового будинку здійснювалося виключно за її особисті кошти або за рахунок її особистої праці. Натомість, відповідно до положень статей 57, 60 Сімейного кодексу України та ст. 368 ЦК України, діє презумпція спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу, а обов`язок спростувати таку презумпцію покладається на того з подружжя, хто заявляє про особистий характер майна.

ОСОБА_4 також наголошує, що на час будівництва будинку відповідачка не мала офіційного місця роботи та відповідних доходів, що, на думку представниці, виключає можливість фінансування нею будівництва будинку власними коштами.

Щодо сонячної електростанції представниця вказує, що обладнання було придбане саме за кошти позивача, що підтверджується договором купівлі. Реєстрація обладнання на ім`я відповідачки була здійснена виключно через технічні вимоги АТ «Чернівціобленерго», оскільки вона є власником земельної ділянки та житлового будинку. При цьому відповідачка не надала доказів, що саме вона фінансувала придбання або встановлення обладнання.

Стосовно квартири ОСОБА_4 зазначає, що хоча вона оформлена на ОСОБА_1 та є об`єктом спільної сумісної власності, фактично була придбана за кошти його батька, який через відсутність можливості оформити право власності на себе зареєстрував її на сина. На думку представниці позивача, ця обставина має бути врахована судом при вирішенні питання про поділ майна.

Позивач указує, що він фактично позбавлений доступу до спірного майна, тоді як відповідачка ним користується та розпоряджається, що й стало підставою для звернення до суду з позовом про поділ майна.

На підставі викладеного представниця позивача вважає, що відповідачка не довела належними доказами особистий характер спірного майна, а тому просить суд прийняти відповідь на відзив, долучити її до матеріалів справи та задовольнити позов про поділ спільного майна подружжя в повному обсязі.

30.09.2025 представник відповідачки, адвокат Хованець А. І. через підсистему «Електронний суд» подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій вказав, що ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 27.08.2025 відкрито провадження у цивільній справі № 719/747/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Суд роз`яснив відповідачці право подати зустрічний позов у строк для подання відзиву. Представник ОСОБА_2 15.09.2025 звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, цього ж дня через підсистему «Електронний суд» отримав ухвалу про відкриття провадження, у зв`язку з чим вважає, що процесуальний строк для подання зустрічного позову обчислюється саме з цієї дати. Останнім днем для подання зустрічного позову є 30.09.2025, тому строк не пропущений.

У зустрічному позові зазначено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 грудня 2008 року до 12 березня 2024 року, рішенням Новодністровського міського суду шлюб було розірвано. Під час шлюбу народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу проживають разом із матір`ю.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, в якому просить визначити за кожним із подружжя по частці у спільному майні, залишити йому у власність сонячну електростанцію та стягнути зі ОСОБА_2 половину прибутку, отриманого від експлуатації сонячної електростанції.

У зустрічному позові зазначено, що первісний позивач не включив до предмета спору значну частину спільного майна, набутого сторонами під час шлюбу, яке перебуває у його власності. Ця обставина підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зокрема, до спільного майна, яке не було враховане у первісному позові, належать: квартира у місті Новодністровську, придбана 25.02.2017 за спільні кошти подружжя, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_1 . За незалежною оцінкою її ринкова вартість становить 1 200 532,00 грн та земельна ділянка площею 0,4204 га у селі Рухотин, придбана 30.09.2020 за спільні кошти, право власності на яку також зареєстроване за ОСОБА_1 . Її ринкова вартість становить 238 598,00 грн.

Крім нерухомого майна, у власності ОСОБА_1 перебувають транспортні засоби, які також є об`єктами спільної сумісної власності подружжя, а саме: скутер Yamaha 125 вартістю 19 420,00 грн, моторне прогулянкове судно NORD STAR, ринкова вартість якого становить 938 791,00 грн, будинок на колесах Rally, автомобіль SsangYong Rexton 2011 року випуску.

Щодо останніх двох транспортних засобів зазначено, що їх ринкова оцінка ще не проведена, оскільки адвокатським об`єднанням був направлений адвокатський запит до Регіонального сервісного центру МВС щодо отримання повної інформації про транспортні засоби, які належать ОСОБА_1 . Станом на день подання зустрічного позову відповіді на запит отримано не було, у зв`язку з чим заявлено клопотання про витребування відповідних доказів відповідно до статті 84 ЦПК України.

Одночасно у зустрічному позові наведено відомості про майно, яке перебуває у власності ОСОБА_2 , а саме автомобіль Chevrolet Volt 2011 року випуску, ринкова вартість якого становить 299 776,00 грн, що також має враховуватися при поділі майна подружжя.

Особливу увагу приділено оцінці вартості нерухомого майна. Первісний позивач надав суду оцінку житлового будинку та земельної ділянки, відповідно до якої їх загальна ринкова вартість перевищує 11 млн грн. Натомість ОСОБА_2 замовила незалежну оцінку, за результатами якої встановлено, що реальна ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки становить 2 414 436,00 грн, у тому числі житлового будинку – 2 213 956,00 грн, земельної ділянки – 200 840,00 грн.

Також проведено незалежну оцінку сонячної електростанції (сонячних панелей), ринкова вартість якої становить 633 958,00 грн, що суттєво впливає на визначення вартості спільного майна та розмір часток сторін.

Наголошується, що ОСОБА_2 разом із двома неповнолітніми дітьми проживає у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Ця обставина, на думку позивача за зустрічним позовом, повинна бути врахована судом під час визначення способу поділу майна та захисту прав дітей.

У зустрічному позові зазначається, що майно, набуте під час шлюбу, презюмується спільною сумісною власністю подружжя незалежно від того, на кого воно зареєстроване. Суд при вирішенні спору повинен встановити повний перелік майна, джерела його придбання, його дійсну ринкову вартість та врахувати інтереси неповнолітніх дітей. Крім того, зазначено, що саме сторона, яка стверджує про особистий характер майна, повинна спростувати презумпцію спільної сумісної власності.

ОСОБА_3 просив прийняти цей позов та визнати спільною сумісною власністю подружжя наступне майно:

- земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 7310600000:01:006:0086, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами загальною площею 156,69 кв.м., житловою площею 74,76 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 ;

- генеруючі установки по виробництву електричної енергії з енергії сонячного випромінювання сонячною електростанцією, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086, адреса: АДРЕСА_1 ;

- квартиру загальною площею 35,3 кв.м., житлова площа 21,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 0,4204 га, кадастровий номер 7325088000:02:001:0157, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скутер марки YAMAH125, реєстраційний номер НОМЕР_2 , випуску 1998 року, vin-код НОМЕР_3 ;

- судно самохідного моторного прогулянкового проєкту NORD STAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , випуску 1988 року, реєстровий номер SRU 029551, символ класу (КМ)+П4Т20, № корпусу б/н;

- будинок на колесах Rally, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

- автомобіль марки SsangYong Rexton, випуску 2011 року;

- автомобіль марки CHEVROLET модель VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_6 , випуску 2011 року, шасі НОМЕР_7 .

Крім того, позивач за зустрічним позовом просить:

визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 7310600000:01:006:0086, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами загальною площею 156,69 кв.м., житловою площею 74,76 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 Чернівецької облсті;

- генеруючі установки по виробництву електричної енергії з енергії сонячного випромінювання сонячною електростанцією, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086, адреса: АДРЕСА_1 ;

- автомобіль марки CHEVROLET модель VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_6 , випуску 2011 року, шасі НОМЕР_7 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- квартиру загальною площею 35,3 кв.м., житлова площа 21,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку площею 0,4204 га, кадастровий номер 7325088000:02:001:0157, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скутер марки YAMAH125, реєстраційний номер НОМЕР_2 , випуску 1998 року, vin-код НОМЕР_3 ;

- судно самохідного моторного прогулянкового проєкту NORD STAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , символ класу (КМ)+П4Т20, № корпусу б/н;

- будинок на колесах Rally, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

- автомобіль марки SsangYong Rexton, випуску 2011 року.

У підготовчому судовому засіданні представник ОСОБА_2 зустрічний позов підтримав, просив прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.

Представниця позивача Марчук Д. П., не заперечила проти спільного розгляду первісного та зустрічного позовів.

Ухвалою суду від 22.10.2025 постановлено прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю майна подружжя та його поділ.

22.10.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 16 години 30 хвилин 05.11.2025.

30.10.2025 до суду надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження від ОСОБА_3 , у якому зазначено, що під час підготовчого судового засідання, яке відбулося 22.10.2025, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 повідомив про згоду надати правовстановлюючі документи на всі транспортні засоби, з метою подальшого проведення їх оцінки. Оскільки зазначені транспортні засоби набуті під час перебування сторін у шлюбі, вони підлягають поділу як об`єкти спільної сумісної власності подружжя. Станом на дату подання цього клопотання вказані документи ОСОБА_1 не надані, що унеможливлює проведення оцінки майна. Для забезпечення належної підготовки справи до розгляду по суті виникла об`єктивна необхідність у продовженні строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 30.10.2025 постановлено продовжити строк підготовчого провадження у справі № 719/747/25 на 30 днів до 25.11.2025 включно.

04.11.2025 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву від представниці ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_7 за зустрічним позовом частково визнає позовні вимоги, погоджується, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, однак заперечує проти визначеної позивачем вартості майна та запропонованого порядку його поділу.

Земельна ділянка була оформлена на ім`я позивачки за договором дарування виключно з практичних причин: відповідач перебував на роботі за межами місця проживання, не мав громадянства України та проходив процедуру його отримання. Таке оформлення здійснювалося в інтересах сім`ї, після чого на ділянці було побудовано спірний житловий будинок.

Представниця відповідача за зустрічним позовом стверджує, що будівництво будинку, придбання матеріалів та майна фінансувалися переважно за рахунок особистих доходів відповідача. Після розірвання шлюбу сторони домовлялися про спільне користування майном, однак із січня 2025 року позивачка позбавила ОСОБА_1 доступу до домоволодіння.

Генеруючі установки (сонячна електростанція) були придбані та встановлені за кошти й ініціативою відповідача. Договір із енергопостачальною компанією укладений на ім`я позивачки виключно через те, що вона була власницею земельної ділянки, а тому цей факт не підтверджує її одноосібного права власності на обладнання.

ОСОБА_4 зазначає, що під час шлюбу позивачка не працювала, а кошти від продажу електроенергії надходили на її банківський рахунок. Після розірвання шлюбу вона використовувала ці доходи виключно у власних інтересах, не беручи участі у фінансуванні спільних витрат, тоді як основні витрати на утримання сім`ї здійснювалися відповідачем. У зв`язку з цим він вважає, що має право на компенсацію 50 % доходів, отриманих від реалізації електроенергії після припинення шлюбу.

Адвокатка звертає увагу, що частина спірного майна (катер, причіп, будинок на колесах, скутер) знаходиться на території домоволодіння, доступ до якого ОСОБА_1 обмежено, а всі оригінали правовстановлюючих документів перебувають у ОСОБА_2 , що унеможливлює проведення об`єктивної оцінки майна.

Також зазначає, що експертна оцінка, подана позивачкою, є неналежною, оскільки: частина майна взагалі не була оцінена; оцінку квартири проведено без її огляду та без участі власника; технічний паспорт будинку складений ще у 2019 році й не враховує добудови, басейн, господарські споруди та інші поліпшення, через що вартість будинку й земельної ділянки суттєво занижена; оцінка транспортних засобів є вибірковою та необ`єктивною, що, на думку ОСОБА_4 , свідчить про навмисне спотворення вартості майна.

Представниця відповідача ОСОБА_4 просить суд прийняти відзив та частково задовольнити зустрічний позов лише в частині визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя, а в решті позовних вимог відмовити через недоведеність вартості майна та необґрунтованість запропонованого позивачкою способу його поділу.

05.11.2025 судове засідання було відкладене на 15 годину 00 хвилин 13.11.2025, у зв`язку з клопотанням представниці ОСОБА_4

12.11.2026 до суду надійшла відповідь на відзив від представника ОСОБА_3 , відповідно до якої представник позивачки за зустрічним позовом просить суд прийняти відповідь на відзив та повністю задовольнити зустрічний позов, вважаючи доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Щодо набуття спірного майна. Представник заперечує твердження відповідача про придбання земельної ділянки, житлового будинку та сонячної електростанції виключно за його особисті кошти. Зазначає, що майно набуте під час шлюбу за рахунок доходів, отриманих у період шлюбу, які відповідно до статей 60, 61, 63, 65 СК України є спільною сумісною власністю подружжя. Посилання відповідача на відсутність громадянства України чи перебування за межами місця проживання не впливають на правовий режим майна.

Щодо оформлення майна на ім`я позивачки. ОСОБА_3 стверджує, що реєстрація майна та укладення договору з енергопостачальною компанією на ім`я ОСОБА_2 не були лише технічною формальністю. Відповідач добровільно погодився на таке оформлення і не оспорював його до виникнення спору.

Щодо доходів від сонячної електростанції. Представник заперечує, що ОСОБА_2 використовувала доходи від реалізації електроенергії у власних інтересах. Вказує, що кошти спрямовувалися на забезпечення потреб сім`ї, а після розірвання шлюбу – на утримання та виховання двох неповнолітніх дітей, які проживають разом із матір`ю. У зв`язку з цим вимогу відповідача про стягнення половини отриманих доходів вважає безпідставною.

Щодо оцінки майна. ОСОБА_3 заперечує твердження про недостовірність проведеної оцінки. Зазначає, що ОСОБА_2 не мала можливості оцінити окремі об`єкти через відсутність правовстановлюючих документів, які знаходяться у відповідача, хоча останній зобов`язувався їх надати. Подана оцінка виконана сертифікованим оцінювачем відповідно до вимог законодавства та зареєстрована у Фонді державного майна України.

Щодо обмеження доступу до майна. Представник заперечує, що позивачка перешкоджала відповідачу у користуванні спільним майном. Зазначає, що відповідач добровільно припинив проживання у будинку, не звертався до правоохоронних органів або суду зі скаргами на перешкоджання доступу, а частина спірного майна фактично перебувала у його користуванні.

Щодо правового режиму майна. Посилається на статті 57, 60, 61, 63, 70 Сімейного кодексу України, статті 12 та 81 ЦПК України, а також на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких діє презумпція спільної сумісної власності майна, набутого під час шлюбу, а обов`язок довести протилежне покладається на того з подружжя, хто стверджує, що майно є його особистою власністю.

Представник позивачки вважає, що відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б спростували презумпцію спільної сумісної власності подружжя. У зв`язку з цим просить суд прийняти відповідь на відзив, долучити її до матеріалів справи та повністю задовольнити зустрічний позов про визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.

13.11.2025 до суду надійшла заява від представниці ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами справи № 719/747/25.

13.11.2025 до суду надійшло клопотання про призначення експертної оцінки від представниці ОСОБА_4 , у якому вона просить суд призначити судову експертну оцінку ринкової вартості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Клопотання обґрунтоване тим, що надана відповідачем оцінка квартири, на думку позивача, є явно завищеною, відповідно до інформації з відкритих джерел, середня ринкова вартість двокімнатних квартир у м. Новодністровську становить близько 17 000,00 доларів США, тому однокімнатна квартира без ремонту не може коштувати дорожче, спірна квартира перебуває у незадовільному технічному стані (відсутні ремонт та опалення), достовірність наданої оцінки викликає сумніви, оскільки оцінювач не проводив огляду квартири та не контактував із власником.

Також адвокатка Марчук Д. П. клопотала про призначення судової експертизи для визначення вартості будинковолодіння, яке відкликала у судовому засіданні 13.11.2026.

У цьому засіданні було оголошено перерву до 16 години 00 хвилин 09.12.2025, для реалізації ОСОБА_4 та ОСОБА_1 можливості ознайомитися з відповіддю на відзив, вирішення клопотання про призначення судової експертизи щодо визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_4 було відкладене до подання повних звітів СОД щодо оцінки вартості спільного майна подружжя, яка проводилася на замовлення позивачки.

18.11.2025 від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення доказів, у якому він просить долучити до матеріалів справи письмові докази у вигляді звітів про незалежну оцінку майна. Необхідність їх подання обґрунтована потребою встановлення ринкової вартості спірного майна для його справедливого поділу та перевірки заявлених позовних вимог, а саме долучити:

- звіт № 21-2025 про оцінку майна: житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами та забудованої земельної ділянки, з місцерозташуванням на АДРЕСА_1 ;

- звіт про оцінку майна - колісного транспортного засобу - легкового автомобіля марки CHEVROLET модель VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_9 , випуску 2011 року, що належить ОСОБА_2 ;

- звіт про експертну грошову оцінку незабудованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення (кадастровий номер: 7325088000:02:001:0157), загальною площею 0,4204 га, цільове призначення: 01.03 – для ведення особистого селянського господарства, розташованої на АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_8 ;

- звіт № 20-2025 про оцінку майна: однокімнатної квартири АДРЕСА_5 ;

- звіт про оцінку майна - колісного транспортного засобу – скутер марки YAMAH 125, реєстраційний номер НОМЕР_10 , випуску 1998 року, що належить ОСОБА_1 ;

- звіт про оцінку – водного малого судна – судна самохідного моторного прогулянкового типу, проекту NORD STAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_11 , випуску 1988 року, реєстровий номер SRU 029551, символ класу (КМ)+П4Т20, № корпусу б/н, що належать ОСОБА_1 ;

- звіт про оцінку майна обладнання сонячної станції в кількості 1 комплект, що належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

18.11.2025 до суду надійшло заперечення (на відповідь на відзив) від представниці ОСОБА_4 , у якому вона вказує, що частково погоджується із зустрічними позовними вимогами лише в частині визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя, проте заперечує проти інших вимог.

Зазначає, що оформлення спірного майна на ім`я позивачки було зумовлене відсутністю у ОСОБА_1 на той час громадянства України, а не добровільною відмовою від права власності. При цьому представниця стверджує, що придбання майна здійснювалося переважно за особисті кошти ОСОБА_1 .

Також заперечує твердження ОСОБА_2 про використання доходів від генеруючих установок виключно на потреби дітей та утримання майна, посилаючись на те, що саме ОСОБА_1 оплачував комунальні послуги, витрати на дітей та аліменти, а тому вважає необґрунтованими доводи про цільове використання всіх отриманих доходів. Наголошує, що доходи від експлуатації спільного майна також є об`єктом спільної сумісної власності та підлягають поділу.

Вказує, що ОСОБА_2 безпідставно стверджує про неможливість проведення оцінки окремого майна, оскільки будинок на колесах, катер та причіп перебувають у її фактичному володінні, а ОСОБА_1 не має до них доступу.

Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово пропонував добровільно врегулювати спір щодо поділу майна, однак ОСОБА_2 відмовилася від запропонованих варіантів та наполягала на тому, що майно, зареєстроване на її ім`я, є її особистою власністю. Також представниця посилається на звернення ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади щодо перешкод у користуванні спільним майном, який повідомив про необхідність вирішення спору виключно в судовому порядку.

У запереченні ОСОБА_4 просить суд прийняти його до матеріалів справи, а зустрічний позов задовольнити частково – лише в частині визнання спірного майна спільною сумісною власністю подружжя, в іншій частині позовних вимог відмовити.

19.11.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі від представника ОСОБА_3 , у яких він заначив, що на виконання положень ст. 174 ЦПК України, у зв`язку з отриманням заперечень на відповідь на відзив він подав додаткові пояснення.

Щодо правового режиму майна. ОСОБА_3 зазначає, що твердження про оформлення майна на ім`я ОСОБА_2 виключно через відсутність у ОСОБА_1 громадянства України є юридично безпідставним. ОСОБА_1 не довів, що майно придбано за його особисті кошти. Заробітна плата, отримана ним під час шлюбу, відповідно до статей 60, 61 СК України є спільним доходом подружжя, а відсутність у дружини власного доходу через догляд за дітьми не впливає на режим спільної сумісної власності.

Щодо фінансування сім`ї та сплати аліментів. Представник вказує, що ОСОБА_1 не надав належних доказів систематичного фінансування потреб сім`ї, а надана ним банківська довідка містить лише реквізити рахунку. Натомість розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та наявність відкритого виконавчого провадження підтверджують неналежне виконання ним аліментних зобов`язань.

Щодо оцінки спірного майна. ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_2 не мала можливості провести оцінку будинку на колесах «Rally» та катера через відсутність правовстановлюючих документів, які знаходяться у ОСОБА_1 . Незважаючи на обіцянку надати ці документи, він цього не зробив. Водночас оцінку автомобіля CHEVROLET VOLT ОСОБА_2 надала, а автомобіль SsangYong Rexton, який також є спільним майном, ОСОБА_1 взагалі не врахував.

Щодо перешкод у користуванні майном та позасудового врегулювання. ОСОБА_3 заперечує твердження про перешкоджання ОСОБА_1 у користуванні майном. На підтвердження подано листування, з якого вбачається, що саме ОСОБА_1 відмовився від мирного врегулювання спору та наполягав на його вирішенні в суді. Також подано фотодокази, які підтверджують, що він мав вільний доступ до будинку та спільного майна і безперешкодно ним користувався.

У зв`язку з викладеним представник ОСОБА_3 просить суд долучити додаткові пояснення до матеріалів справи, відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та задовольнити зустрічний позов про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ.

08.12.2025 до суду надійшло клопотання про призначення оцінки ринкової від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представниця ОСОБА_4 , у якому він просить призначити незалежну оцінку ринкової вартості спірного майна, а саме житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086 за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки визначення його дійсної ринкової вартості є необхідним для правильного вирішення спору та справедливого поділу спільного майна подружжя.

Клопотання мотивоване тим, що наданий ОСОБА_2 звіт про оцінку є одностороннім, виконаним без повідомлення та участі ОСОБА_1 , який був позбавлений можливості надати свої зауваження чи заперечення щодо проведеної оцінки. На думку ОСОБА_1 , це ставить під сумнів її об`єктивність та не забезпечує принципів змагальності й рівності сторін.

У зв`язку з цим позивач просить: призначити оцінку ринкової вартості спірного майна; доручити її проведення Західно-Українському Експертно-Консультативному Центру; поставити на вирішення питання щодо визначення ринкової вартості житлового будинку станом на момент проведення оцінки; надати експерту матеріали справи, необхідні для дослідження; попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України; зупинити провадження у справі до отримання висновку експерта.

08.12.2025 до суду надійшло ще одне клопотання про долучення доказів від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представниця ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване тим, що на виконання клопотання представника ОСОБА_3 про витребування доказів щодо належності транспортних засобів, зареєстрованих на ім`я ОСОБА_1 , останній отримав інформаційну довідку Головного сервісного центру МВС, яка містить відомості про всі транспортні засоби, зареєстровані на його ім`я.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 та його представниця просять суд долучити до матеріалів справи інформаційну довідку № 31/34/С145814452025 від 20.11.2025, видану Головним сервісним центром МВС, як доказ щодо наявності транспортних засобів, зареєстрованих на ім`я ОСОБА_1 .

Усі клопотання про долучення доказів судом задоволені.

08.12.2025 до суду повторно надійшло клопотання про витребування доказів від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представниця ОСОБА_4 , якому вони зазначають, що під час підготовки позову самостійно вживав заходів для отримання доказів, звернувшись до ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» із запитом щодо наявності договору купівлі-продажу електричної енергії, виробленої сонячною електростанцією, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповіді від 19.11.2025 ТОВ «ЧОЕК» повідомило, що між товариством та ОСОБА_1 такий договір не укладався, у зв`язку з чим надати запитувану інформацію не було можливості.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 просить суд: прийняти та долучити клопотання до матеріалів справи; витребувати у ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» договір купівлі-продажу електричної енергії, виробленої сонячною електростанцією за адресою АДРЕСА_1 , разом з усіма додатками та змінами; витребувати акти приймання-передачі електроенергії, відомості про фактичні обсяги виробленої та реалізованої електроенергії, документи щодо нарахувань і виплат за договором, а також бухгалтерські документи, які підтверджують його виконання.

08.12.2025 до суду знову надійшли додаткові пояснення від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представниця ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 та його представниця подали додаткові пояснення відповідно до статті 174 ЦПК України щодо зустрічного позову про поділ спільного майна подружжя, вважаючи за необхідне звернути увагу суду на непослідовність правової позиції ОСОБА_2 , вибірковість подання доказів та створення перешкод у користуванні спільним майном.

ОСОБА_1 зазначає, що все спірне майно було набуте під час шлюбу за спільні кошти, а тому є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Оформлення земельної ділянки та житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 пояснюється відсутністю у ОСОБА_1 громадянства України на момент оформлення, а тому саме по собі не свідчить про належність цього майна до особистої приватної власності ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 займала взаємовиключні позиції щодо правового статусу земельної ділянки, будинку та сонячної електростанції: в одних процесуальних документах стверджувала, що це її особиста власність, а в інших просила визнати це майно спільною сумісною власністю, що, на думку ОСОБА_1 , свідчить про непослідовність її правової позиції.

Також ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 безпідставно стверджує про відсутність можливості отримати документи для оцінки транспортних засобів, водночас самостійно отримала документи та подала оцінку квартири, яка їй не належить.

Крім того, ОСОБА_1 вважає безпідставними твердження про відсутність спроб мирного врегулювання спору, оскільки до матеріалів справи долучено листування з пропозиціями щодо поділу майна, на які ОСОБА_2 не відреагувала.

Щодо сонячної електростанції ОСОБА_1 зазначає, що кошти від продажу електроенергії протягом шлюбу надходили виключно на рахунок ОСОБА_2 та не використовувалися на потреби сім`ї, тоді як він за власний рахунок здійснював витрати на утримання сім`ї, оплату комунальних послуг, оздоровлення дітей та інші сімейні потреби.

Також ОСОБА_1 заперечує твердження про неналежну сплату аліментів, посилаючись на документи, які підтверджують своєчасне здійснення відрахувань після надходження виконавчих документів та відсутність заборгованості.

Стосовно користування спільним майном ОСОБА_1 зазначає, що саме ОСОБА_2 створювала йому перешкоди у доступі до будинку, про що свідчить його звернення до поліції, а також аудіозапис розмови, у якій ОСОБА_2 підтверджує зміну замків у будинку. Крім того, під час звільнення гаража було виявлено зникнення частини спільного майна, зокрема генератора.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_1 просить суд долучити додаткові пояснення до матеріалів справи, врахувати наведені обставини під час розгляду спору та частково задовольнити зустрічний позов, визнавши спірне майно спільною сумісною власністю подружжя, а в іншій частині позовних вимог – відмовити.

09.12.2025 судове засідання призначене на 16 годину 00 хвилин, відклалося за клопотанням представника ОСОБА_3 на 10 годину 30 хвилин 07.01.2025.

19.12.2025 до суду надійшла заява про зміну предмета позову від представника ОСОБА_3 .

Підставою для зміни предмета позову стало отримання інформаційної довідки Головного сервісного центру МВС про транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_1 , а також проведення їх незалежної оцінки. ОСОБА_3 зазначає, що на момент подання зустрічного позову ОСОБА_2 не мала документів, які підтверджували право власності на зазначені транспортні засоби, тому не могла включити їх до складу спірного майна.

Відповідно до проведеної оцінки визначено ринкову вартість автомобіля SSANG YONG REXTON (567 466,00 грн), причепа ПГМФ 8915 (204 379,00 грн), причепа-фургона HOME-CAR 5120 (226 234,00 грн) та причепа ПГМФ 8304-02 (87 592,00 грн).

У новій редакції зустрічного позову ОСОБА_2 та її представник просять:

- визнати спільною сумісною власністю подружжя земельні ділянки, житловий будинок, сонячну електростанцію, квартиру, автомобілі, судно, скутер та причепи, у тому числі додатково включені транспортні засоби;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, земельну ділянку по АДРЕСА_1 , сонячну електростанцію та автомобіль CHEVROLET VOLT;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, земельну ділянку в с. Рухотин, скутер, судно, автомобіль SSANG YONG REXTON та причепи.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_3 просить суд прийняти заяву про зміну предмета позову, збільшення зустрічних позовних вимог та розглядати зустрічний позов у новій редакції.

У новій редакції зустрічного позову ОСОБА_3 вказує, що 12.12.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, у якому народилося двоє дітей. Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від 12.03.2024 у справі №719/82/24 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, однак, на думку ОСОБА_2 , не включив до предмета спору все майно, набуте сторонами під час шлюбу та зареєстроване за ним. У зустрічному позові ОСОБА_3 зазначає, що за час шлюбу за спільні кошти було набуте значне нерухоме та рухоме майно, а саме: квартира у м. Новодністровську; земельна ділянка у с. Рухотин; житловий будинок із земельною ділянкою у м. Новодністровську; сонячна електростанція; транспортні засоби, зареєстровані за сторонами (автомобілі, судно, скутер, причепи).

Представник посилається на результати незалежної оцінки майна, відповідно до яких визначено ринкову вартість спірних об`єктів, та зазначає, що оцінка житлового будинку і земельної ділянки, подана первісним позивачем, суттєво відрізняється від результатів незалежної оцінки, проведеної на її замовлення.

Також зазначає, що наразі ОСОБА_2 проживає у житловому будинку разом із двома неповнолітніми дітьми, що, на його думку, є обставиною, яка має бути врахована судом при поділі майна.

На обґрунтування позову представник посилається на положення статей 57, 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, статей 316, 317, 319, 368-372 Цивільного кодексу України, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також практику Верховного Суду щодо презумпції спільної сумісної власності подружжя та порядку її поділу.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просять суд: прийняти зустрічний позов до спільного розгляду;

- визнати перелічене нерухоме та рухоме майно спільною сумісною власністю подружжя;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на: житловий будинок; земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; сонячну електростанцію; автомобіль CHEVROLET VOLT;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на: квартиру; земельну ділянку у с. Рухотин; скутер; судно NORD STAR; автомобіль SSANG YONG REXTON; два причепи та причіп-фургон.

Суть зустрічного позову полягає у визнанні всього майна, набутого сторонами під час шлюбу, спільною сумісною власністю та здійсненні його поділу між колишнім подружжям з урахуванням фактичного складу майна, його ринкової вартості та інтересів неповнолітніх дітей.

07.01.2026 у судовому засіданні адвокатка Марчук Д. П. відкликала клопотання про призначення експертної оцінки ринкової вартості квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

У цьому ж відкритому підготовчому судовому засіданні, розглянувши у клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про витребування доказів і призначення оцінки ринкової вартості спірного майна Новодністровський міський суд Чернівецької області ухвалою від 07.01.2026 постановив:

1. Клопотання позивача про витребування доказів задовольнити; витребувати у ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» копію договору купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з усіма додатками та змінами до нього, акти приймання-передачі електричної енергії, відомості про фактичні обсяги виробленої та реалізованої електроенергії, нарахування та виплати за договором, а також бухгалтерські документи, що підтверджують виконання вказаного договору. Визначити ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» строк до 26.01.2026 для надання доказів, які витребовує суд.

2. Клопотання позивача про призначення оцінки ринкової вартості спірного майна задовольнити частково. Призначити у цивільній справі № 719/747/25 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ судову оціночно-будівельну експертизу. На розгляд експертів поставити таке питання: яка ринкова вартість будинковолодіння (сукупно житлового будинку та інших господарських будівель та споруд), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ? Об`єкт дослідження: будинковолодіння (житловий будинок та інші господарські будівлі та споруди), розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Проведення експертизи доручити експертам Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: вул. Героїв Майдану, будинок 194-Б, м. Чернівці, 58013. Зобов`язати ОСОБА_2 за першою вимогою експерта забезпечити доступ до будинковолодіння (житловий будинок та інші господарські будівлі та споруди), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . У розпорядження експертної установи надати матеріали цивільної справи № 719/747/25.

Провадження у справі зупинити до отримання висновку оціночно-будівельної експертизи.

27.01.2026 до суду надійшли витребовувані документи від ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», а саме:

1. Завірена копія договору: про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 765ю/17/19с від 02.01.2019.

2. Реєстр фактичного обсягу спожитої та згенерованої електричної енергії приватним домогосподарством (кВт год) за 2019-2025 роки.

3. Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 02.01.2019 - 31.12.2025.

4. Завірені копії актів приймання-передавання товару (електричної енергії).

ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» звертає увагу суду на те, що відповідно до Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», саме ОСР (АТ «Чернівціобленерго») веде облік спожитої та згенерованої електричної енергії за «зеленим» тарифом. ТОВ «ЧОЕК» вказує, що надало всю інформацію та документи, які є у володінні Товариства.

27.01.2026 на адресу суду надійшло клопотання експертки, якій доручено виконання судової оціночно-будівельної експертизи № 11/26-29 у цивільній справі № 719/747/25, ? ОСОБА_9 , в якому вона просила надати повну копію технічного паспорта на садибний (індивідуальний) будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

10.02.2026 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання про поновлення провадження у справі та вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів у справі суд постановив поновити провадження у справі № 719/747/25; задовольнити клопотання судової експертки Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; зобов`язати ОСОБА_2 у строк до 13.02.2026 надати суду повну копію наявного у неї технічного паспорта на садибний (індивідуальний) будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 за першою вимогою експерта чи сертифікованого інженера бюро технічної інвентаризації (у разі потреби) забезпечити доступ до будинковолодіння (житловий будинок та інші господарські будівлі та споруди), розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 ; провадження у справі № 719/747/25 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

11.02.2026 від адвоката Хованця А. І. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому він просить долучити до матеріалів цивільної справи № 719/747/25 копію технічного паспорту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання судом задоволене протокольною ухвалою.

09.03.2026 від адвокатки Марчук Д. П. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому вона просить долучити до матеріалів справи довідку про внесення інформації зі звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку від 12.01.2026, інформацію зі звіту про оцінку щодо об`єкта житлової нерухомості (квартира багатоповерховий або малоповерховій житловій будівлі), звіт про незалежну оцінку майна – однокімнатної квартири АДРЕСА_6 .

Клопотання судом задоволене протокольною ухвалою.

16.03.2026 до суду від Відділення поліції № 1 (м. Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області надійшов запит, якому вказано, що у провадженні СД ВП № 1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження № 42026266100000014 від 13.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. ГУНП в Чернівецькій області просить надати інформацію щодо наявності у провадженні Новодністровського міського суду судових справ за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, повідомити, чи перебувають на теперішній час на розгляді або перебували раніше у провадженні суду цивільні, сімейні чи інші судові справи між зазначеними особами, у тому числі щодо поділу спільного майна подружжя, розірвання шлюбу, визначення права власності на майно, стягнення коштів чи інших спорів, а у разі наявності таких справ просять повідомити номер справи, назву суду та стадію її розгляду.

10.06.2026 на адресу суду надійшов висновок експерта № 11/26-29 від 20.05.2026 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи за матеріалами цивільної справи №719/747/25.

Ухвалою суду від 15.06.2026 було поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Марчук Д. П., до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник – адвокат Хованець А. І. про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю майна подружжя та його поділ та призначено у справі підготовче судове засідання на 10 годину 00 хвилин 24.06.2026.

24.06.2026 розглянувши у відкритому судовому підготовчому засіданні у залі суду у місті Новодністровську цивільну справу № 719/747/25, суд виніс ухвалу про закриття підготовчого провадження за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Марчук Д. П., до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник – адвокат Хованець А. І., про поділ спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю майна подружжя та його поділ, та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.07.2026 о 14 годині 00 хвилин.

01.07.2026 у судовому засіданні на стадії дослідження доказів оголошено перерву до 13 години 30 хвилин 15.07.2026.

15.07.2026 у судовому засіданні оголошено перерву, у зв`язку з підготовкою до судових дебатів, до 14 години 30 хвилин 08.09.2026.

08.09.2026 у судових дебатах ОСОБА_1 та його представниця Марчук Д. П. позовні вимоги за первісним позовом підтримали повністю, ОСОБА_2 та її представник Хованець А. І. позовні вимоги за зустрічним позовом, викладеним у новій редакції підтримали повністю.

Проаналізувавши позиції сторін, заслухавши пояснення їх представників, перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів сторін та застосованих норм права.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12.12.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Сокирянського районного управління юстиції, актовий запис № 122, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 12.12.2008 у Відділі реєстрації актів цивільного стану Сокирянського районного управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 122 (а. с. 16).

З 12.12.2008 по 12.03.2024 сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, 12.03.2024 шлюб було розірвано, що підтверджується копією рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області у справі № 719/82/24, у якому також зазначається, що від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали двох неповнолітніх дітей (а. с. 17-19).

Суд дослідив копії свідоцтв про народження, з яких вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_12 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області 13.03.2012, актовий запис № 20, батьками якого зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_13 виданим Сокирянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області 10.05.2016, актовий запис № 70, батьками якої зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 114).

Склад спільного майна подружжя

Будинковолодіння

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 15006939 від 20.12.2013, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 156,69 кв.м та житловою площею 74,76 кв.м, перебуває на праві приватної власності ОСОБА_2 . Право власності зареєстровано Реєстраційною службою Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області 20.12.2013 (а. с. 20).

Аналогічне підтверджується і копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 15007213, сформованого 20.12.2013 Реєстраційною службою Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області (а. 75-76).

Власне, сторони не заперечували, що будинокволодіння набуте у шлюбі, титульним володільцем є ОСОБА_2 , проте воно є спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно з копією технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 станом на 11.01.2019, із титульної сторінки якого вбачається, що він складений щодо житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , замовником технічної інвентаризації зазначена ОСОБА_2 . До технічного паспорта долучено зведений акт вартості будинків, господарських будівель та споруд, у якому наведено перелік об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці, а саме: житловий будинок, три сараї, питна колонка та септик. Також технічний паспорт містить схематичний план земельної ділянки, на якому відображено розташування житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . На схемі зазначено розміри земельної ділянки та розташування об`єктів нерухомості. В експлікації до плану наведено площі забудови об`єктів, зокрема: житлового будинку – 116,05 кв.м, сараїв – 21,50 кв.м, 37,40 кв.м та 39,20 кв.м, а також позначено питну колонку та септик. Крім того, технічний паспорт містить план житлового будинку (поверх 1, літера «А» та поверх 2, літера «А»), виконаний у масштабі 1:100, із зазначенням конфігурації будинку, внутрішнього планування, площ окремих приміщень, їх нумерації та основних геометричних розмірів. Технічний паспорт підписаний виконавцем, скріплений підписом керівника суб`єкта господарювання та відбитками печаток фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , до якого також додано фотознімки земельної ділянки та житлового будинку (а. с. 76-83).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформованої 15.01.2024, унікальний реєстраційний номер 201-20240115-0007188224, у якій заявником є ОСОБА_1 , об`єктом оцінки є житлова нерухомість – житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У довідці зазначено такі відомості: загальна площа житлового будинку становить 157,00 кв.м; житлова площа – 75,00 кв.м; рік введення будинку в експлуатацію – 2013; будинок є двоповерховим; кількість кімнат – 5; площа частки, що оцінюється, становить 157,00 кв.м. У довідці зазначено кадастровий номер земельної ділянки 7310600000:01:006:0086, площа земельної ділянки – 1000,00 кв.м (0,1000 га). Категорія земель – землі житлової та громадської забудови, цільове призначення – 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); оціночна вартість об`єкта нерухомості становить 5 829 394,51 грн; оціночна вартість поліпшень – 529 944,96 грн; оціночна вартість земельної ділянки – 5 299 449,55 грн (а. с. 22-24).

Разом із зустрічною позовною заявою подано копію висновку про незалежну оцінку майна, виконаним суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_12 . Висновок містить результати оцінки житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а також забудованої земельної ділянки кадастровий номер 7310600000:01:006:0086. Метою оцінки було визначення ринкової вартості об`єкта для прийняття юридичних та правових рішень. Відповідно до висновку, ринкова вартість об`єкта нерухомості без урахування ПДВ становить 2 414 436,00 грн, у тому числі: житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами – 2 213 596,00 грн, земельної ділянки – 200 840,00 грн. Оцінку виконано із застосуванням порівняльного методичного підходу та методу зіставлення продажу відповідно до вимог законодавства про оцінку майна (а. с. 120).

Позаяк між сторонами виник спір щодо вартості будинковолодіння та на клопотання однієї з сторін про призначення судової експертизи з цього питання суд призначив судову оціночно-будівельну експертизу.

У висновку експерта Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України К. Созонтової за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи ринкова вартість будинковолодіння (сукупно житлового будинку та інших господарських будівель та споруд) становить 2 975 000 грн.

У вступній частині висновку наведено підстави проведення експертизи, перелік матеріалів, наданих експерту для дослідження, а також зазначено, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Об`єктом експертного дослідження визначено садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. Висновок містить детальний опис об`єкта нерухомого майна, схему земельної ділянки, план розташування будівель і споруд, експлікацію будівель та споруд із зазначенням їх площ, а також характеристику житлового будинку. У висновку також наведено відомості щодо складу приміщень житлового будинку, площі кожного приміщення та загальної площі будинку, яка становить 156,7 кв.м. Крім того, до висновку долучено фототаблицю з фотографіями внутрішніх приміщень будинку, що відображають фактичний технічний стан об`єкта на момент проведення огляду.

Експертне дослідження проведено з використанням Методичних рекомендацій щодо проведення коригувань при оцінці об`єктів нерухомого майна, затверджених Міністерством юстиції України та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. У дослідницькій частині висновку здійснено аналіз конструктивних елементів будинку, визначено ступінь їх фізичного зносу, проведено відповідні розрахунки та надано оцінку технічного стану об`єкта нерухомого майна. У заключній частині висновку експертом сформульовано відповіді на питання, поставлені судом в ухвалі про призначення експертизи, та викладено остаточні висновки щодо технічного стану і фізичного зносу житлового будинку.

Отже, суд доходить переконання, що наведений висновок про вартість будинковолодіння відповідає дійсності і саме від такої його вартості слід відштовхуватися при поділі спільного майна подружжя.

У судовому засіданні після поновлення провадження після проведення наведеної експертизи сторони вартість будинковолодіння у розмірі 2 975 000 грн не заперечували, як і самого факту, що воно належить до спільного майна подружжя.

Земельна ділянка ( АДРЕСА_1 )

Із Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 631205, виданого на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що земельна ділянка набута у власність на підставі договору дарування земельної ділянки від 17.10.2012, посвідченого приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1241. Відповідно до державного акта, у власність передано земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки – 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а. с. 21).

Суд дослідив також копію договору дарування земельної ділянки, посвідченого 17.10.2012 приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області Шамброю В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1241. Зі змісту договору вбачається, що ОСОБА_13 (дарувальник) безоплатно передала у власність ОСОБА_2 (обдаровуваній) земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_1 . Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7310600000:01:006:0086.

У судовому засіданні представник відповідачки за зустрічним позовом підтвердив, що вважає земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя, хоча вона і була подарована ОСОБА_2 , позаяк на цій ділянці знаходиться будинок, який є спільною сумісною власністю подружжя.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, на підставі статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Верховний Суд наголосив, що відповідно до частини першої статті 120 ЗК України в чинній редакції (яка була чинною і під час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У постанові Верховного Суду від 18.10.2023, ухваленій у справі № 504/3831/19, зазначено: системний аналіз змісту статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 689/26/17 дійшла висновку, що за відсутності окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, необхідно враховувати те, що норма статті 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства».

Хоча спірна земельна ділянка і набута у власність ОСОБА_2 в порядку безоплатної приватизації, однак оскільки на ній знаходиться будинок, який є спільною власністю подружжя та який підлягає поділу, то до ОСОБА_1 переходить право власності на земельну ділянку.

Отже, суд доходить переконання, що зазначена земельна ділянка дійсно є спільною сумісною власністю подружжя і має підлягати поділу між сторонами разом з іншим спільним майном.

Щодо її вартості суд зазначає, що представниця позивача за первісним позовом у своєму клопотанні про призначення експертизи клопотала про визначення дійсної вартості будинковолодіння, однак не пропонувала суду питання про визначення вартості земельної ділянки, на якій воно розташоване.

Поряд з тим, у звіті № 21-2025 про оцінку майна СОД ОСОБА_12 встановила її вартість у розмірі 200 840 грн.

Суд не має підстав піддавати сумніву наведений висновок СОД, крім того, така вартість ділянки не оспорювалася протилежною стороною.

Квартира ( АДРЕСА_7 )

Відповідно до відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо квартири за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 73,35 кв.м, житловою площею 45,25 кв.м., суд установив, що право власності на зазначену квартиру зареєстровано 22.12.2005 у формі приватної спільної сумісної власності за кількома співвласниками, зокрема ОСОБА_10 , а також іншими особами, переліченими у документі (а. с. 116-116а).

Позаяк ОСОБА_2 набула у власність частку у наведеній квартирі в результаті приватизації та на той момент сторони у шлюбі не перебували, отже ця частка у нерухомому майні не належить до спільного майна подружжя.

Квартира ( АДРЕСА_3 )

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений 25.02.2017 приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області, ОСОБА_1 набув у власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 35,3 кв.м, житловою площею 21,4 кв.м, за ціною 186 575,00 грн. Крім того, також долучено технічний паспорт на квартиру, виготовлений уповноваженим суб`єктом господарювання, який містить технічну характеристику об`єкта нерухомого майна. Із технічного паспорта вбачається, що квартира є однокімнатною, розташована у багатоквартирному житловому будинку, її загальна площа становить 35,3 кв.м, житлова площа – 21,4 кв.м. Документ містить експлікацію приміщень, поетажний план квартири, характеристику конструктивних елементів будинку, рік побудови, поверх розташування квартири та інші технічні характеристики об`єкта нерухомості. (а. с. 129-131).

Згідно з копією висновку про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_12 24.09.2025, проведено незалежну оцінку однокімнатної квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 35,30 кв.м. Згідно з висновком ринкова вартість зазначеної квартири станом на 22.09.2025 становить 1 200 532,00 грн без ПДВ. Також до матеріалів справи долучено копію довідки про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази даних звітів про оцінку, яка підтверджує реєстрацію звіту про незалежну оцінку об`єкта нерухомого майна в Єдиній базі даних звітів про оцінку Фонду державного майна України. Довідка містить реєстраційний номер звіту, дату його внесення до Єдиної бази даних, інформацію про суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, об`єкт оцінки та визначену ринкову вартість нерухомого майна, що підтверджує належне оформлення та реєстрацію звіту відповідно до вимог чинного законодавства (а. с. 134-135).

Натомість 09.03.2026 до суду надійшло клопотання про долучення доказів від ОСОБА_4 , у якому представниця надала суду такі документи:

- звіт про незалежну оцінку майна – однокімнатної квартири АДРЕСА_6 . Звіт складено з метою визначення ринкової вартості квартири для її поділу між сторонами у справі про поділ спільного майна подружжя. Документ містить опис об`єкта оцінки, аналіз ринку нерухомості, застосовані методичні підходи та розрахунок вартості. Відповідно до висновку оцінювача, ринкова вартість квартири становить 467 607,00 грн без ПДВ (а. с. 233-245 том 3);

- довідка про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази даних звітів про оцінку від 12.01.2026, сформована Фондом державного майна України, яка підтверджує внесення інформації про звіт щодо оцінки однокімнатної квартири до Єдиної бази даних звітів про оцінку. Документ містить відомості про суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, дату проведення оцінки, об`єкт оцінки та його ринкову вартість у розмірі 467 607,00 грн. Довідка підтверджує реєстрацію звіту відповідно до вимог чинного законодавства (а. с. 246 том 3);

- інформація зі звіту про оцінку щодо об`єкта житлової нерухомості – однокімнатної квартири АДРЕСА_6 . Документ містить основні характеристики квартири, дату оцінки, відомості про оцінювача та визначену ринкову вартість об`єкта – 467 607,00 грн (а. с. 247 том 3).

Однак суд зважає на те, що у судовому засіданні було встановлено, що наведений звіт про незалежну оцінку майна – однокімнатної квартири АДРЕСА_4 позивач за первісним позовом подав з порушенням правил ЦПК України, зокрема, ч. 9 ст. 83 ЦПК України – копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

На стадії дослідження доказів у справі адвокат Хованець А. І. наголосив, що ці докази ОСОБА_2 чи її представнику не надсилалися, йому стало відомо про їх існування лише зараз, а тому він наголошував на тому, що не зміг скористатися правом клопотати про судову оціночно-будівельну експертизу вартості квартири, аби усунути різне трактування вартості спірної квартири сторонами, як це відбулося з будинковолодінням.

Дійсно, суд установив відсутність доказів надсилання чи надання такого звіту протилежній стороні, що не заперечувала й адвокатка марчук Д. П.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 83 ЦПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Отже, суд резюмує, що при поділі майна подружжя враховує вартість квартири АДРЕСА_6 , у розмірі 1 200 532,00 грн, встановлену на підставі висновку про вартість майна, складеного СОД Нікітіною Л. С. від 24.09.2025.

При цьому суд відкидає аргументи позивача за первісним позовом щодо того, що хоча квартира оформлена на ОСОБА_1 фактично була придбана за кошти його батька, який через відсутність можливості оформити право власності на себе зареєстрував її на сина, позаяк наведене не підтверджується жодними доказами, а спільність майна, набутого в подружжі, презюмується.

Обладнання сонячної станції в кількості 1 комплект – генеруючі установки по виробництву електричної енергії, розташоване по АДРЕСА_1

Суд установив, що наведений об`єкт є спільним майном подружжя, досліджуючи такі докази.

У договорі купівлі-продажу товарів та надання послуг з монтажу і запуску обладнання № 140917 від 14.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергія природи» (Постачальник) та ОСОБА_1 (Замовник), вказано, що його предметом є поставка обладнання для будівництва мережевої сонячної електростанції (СЕС) потужністю 30 кВт, а також надання послуг з монтажу, запуску та введення обладнання в експлуатацію на земельній ділянці замовника, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Договором визначено права та обов`язки сторін, порядок передачі товару, умови виконання монтажних робіт, гарантійні зобов`язання постачальника, порядок приймання виконаних робіт, відповідальність сторін, строки дії договору, порядок вирішення спорів, умови дії форс-мажорних обставин та інші істотні умови співпраці. Відповідно до умов договору, загальна вартість товару та монтажних робіт становить 24 809,92 доларів США. Договором передбачено поетапний порядок оплати, зокрема внесення передоплати у розмірі 3 000,00 доларів США, другої частини платежу у розмірі 13 000,00 доларів США, а решти вартості – відповідно до умов договору після поставки обладнання та/або завершення монтажних робіт. Документ містить реквізити сторін, підписи постачальника та замовника, а також відбиток печатки ТОВ «Компанія «Енергія природи». Також до договору купівлі-продажу додано додаток з детальним описом обладнання, матеріалів, монтажних робіт та послуг (а. с. 32-36).

До матеріалів справи долучені фінансові документи, що підтверджують діяльність сонячної електростанції, а саме роздруківки з програмного забезпечення моніторингу генерації електроенергії за 2017–2025 роки. У зазначених документах містяться відомості про річний та помісячний обсяг виробленої електричної енергії (кВт год), а також орієнтовний дохід від її реалізації за відповідні періоди. Загальний виробіток електроенергії за весь період становить 216 460,37 кВт год, із зазначенням показників виробництва за кожен календарний рік та кожен місяць (а. с. 39-40).

Крім того, до матеріалів справи також долучено акт приймання-передавання товару (електричної енергії), складений між власником приватного домогосподарства – ОСОБА_2 та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на виконання договору купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства. Вказаний акт підтверджує передачу електричної енергії енергопостачальнику, визначає обсяг поставленої електроенергії, застосований тариф, її вартість, утримані податки та суму коштів, що підлягає виплаті виробнику. Документ підписаний сторонами та скріплений печаткою енергопостачальної організації (а. с. 41).

На обґрунтування вимог зустрічного позову до матеріалів справи долучено висновок про вартість майна, складений суб`єктом оціночної діяльності – фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 . Висновок містить результати незалежної оцінки майна, а саме обладнання сонячної електростанції, до складу якого входять: інвертор Huawei SUN2000-33KTL-А, сонячна панель Altek ALM-265P (полі, клас А, найвищий), додаткові матеріали та кріплення, з`єднувальні елементи (кабель для СЕС, конектори МС-4) та монтажні роботи із додатковими послугами. У висновку зазначено, що вказане майно є власністю ОСОБА_1 та використовується за адресою: АДРЕСА_1 . Оцінку проведено станом на 22.09.2025 із застосуванням витратного методичного підходу. Відповідно до висновку, ринкова вартість обладнання сонячної електростанції становить 633 958,00 грн з урахуванням ПДВ (а. с. 123).

До звіту також долучено документи та матеріали, що підтверджують обґрунтованість проведеної оцінки, зокрема: договір на постачання та монтаж сонячної електростанції; специфікації та технічні характеристики обладнання; матеріали щодо вартості аналогічного обладнання з відкритих джерел (ринкові аналоги із зазначенням цін 805 499,00 грн, 1 145 854,00 грн та 831 600,00 грн); кваліфікаційні документи оцінювача (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та документи про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів), які підтверджують його повноваження на проведення незалежної оцінки майна.

Сторони вартість цього спірного майна, визначену СОД, погодили. Отже, суд установив, що вартість обладнання сонячної електростанції становить 633 958,00 грн.

Крім того, суд не бере до уваги аргументи ОСОБА_1 про те, що обладнання сонячної станції придбавалося за його особисті кошти, зокрема, його доводи, що реєстрація обладнання на ім`я відповідачки була здійснена виключно через технічні вимоги АТ «Чернівціобленерго», оскільки вона є власником земельної ділянки та житлового будинку. При цьому відповідачка не надала доказів, що саме вона фінансувала придбання або встановлення обладнання. Крім того, позивач доводить, що у ОСОБА_2 не було достатніх доходів, аби придбати таке майно.

Суд виходить з того, що об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя (ч. 2 ст. 61 СК України).

Отже, всі доходи відповідача, які він підтверджує копію довідки від 03.08.2015, виданої Акціонерним товариством «HIDROCHICAPA S.A.R.L.» (Республіка Ангола), з якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працював в АТ «Гідрошикапа» на посаді начальника виробничо-технічного відділу ГЕС Шикапа з 26.07.2011, щомісячна заробітна плата працівника становила 4 000,00 доларів США (довідка містить відомості про нараховану заробітну плату за період з лютого по липень 2015 року, відповідно до яких за кожен місяць нараховано 4 000,00 доларів США, а загальна сума нарахованої заробітної плати становила 24 000,00 доларів США), є спільною сумісною власністю, які конвертувалися в об`єкт, придбаний за них, - також спільне майно подружжя.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

27.01.2026 до суду надійшов лист № 06/155 від ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», поданий на виконання ухвали Новодністровського міського суду Чернівецької області про витребування доказів у справі № 719/747/25. У листі повідомляється про надання документів, що перебувають у володінні товариства, а також зазначається, що облік спожитої та згенерованої електричної енергії за «зеленим» тарифом ведеться оператором системи розподілу – АТ «Чернівціобленерго». У листі надано такі документи:

- завірена копія договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 765ю/17/19с від 02.01.2019. Документ визначає правовідносини між ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» та власником приватного домогосподарства щодо купівлі електричної енергії, виробленої сонячною електростанцією за «зеленим» тарифом. Договір містить відомості про сторони, предмет договору, права та обов`язки сторін, порядок комерційного обліку, здійснення розрахунків, строк дії договору та інші істотні умови (а. с. 136-137 том 3);

- реєстр фактичного обсягу спожитої та згенерованої електричної енергії за 2019-2025 роки. Документ містить відомості про обсяги електричної енергії, спожитої приватним домогосподарством із мережі та переданої до електромережі за «зеленим» тарифом. Реєстр відображає показники обліку за відповідні розрахункові періоди та використовується для визначення вартості електроенергії, що підлягає оплаті (а. с. 140 том 3);

- акт звірки взаємних розрахунків за період з 02.01.2019 по 31.12.2025. Документ містить деталізовану інформацію про взаємні фінансові розрахунки між ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» та власником приватного домогосподарства за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. В акті наведено дати господарських операцій, підстави їх проведення, суми нарахувань, оплат, утриманих податків, а також залишок взаємної заборгованості сторін станом на 31.12.2025 (а. с. 138-139 том 3);

- завірені копії актів приймання-передавання товару (електричної енергії), які підтверджують фактичну передачу електричної енергії, виробленої приватним домогосподарством, постачальнику універсальних послуг. Документи містять відомості про розрахункові періоди, обсяги відпущеної електричної енергії, її вартість, розмір нарахованих платежів, реквізити сторін та їх підписи. Акти є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують виконання сторонами умов договору та є підставою для проведення взаєморозрахунків (а. с. 141-198 том 3).

Дослідивши наведені докази суд з`ясував, що сукупний дохід від сонячної електростанції за період з березня 2024 по жовтень 2025 років включно становить 266 554,85 грн.

Сторони погодились із таким висновком суду у судовому засіданні.

Суд погоджується із доводами позивача за первісним позовом, що, позаяк цей дохід, отриманий у результаті використання спільного майна подружжя, він є спільною сумісною власністю і належать обом сторонам у рівних частинах.

Наведене корелюється із приписами ч. 1 ст. 61 СК України.

Отже, суд доходить висновку про підставність позовних вимог позивача за первісним позовом у частині стягнення з відповідачки половини одержаного нею доходу від використання сонячної електростанції, а саме – 133 277,43 грн.

Земельна ділянка ( АДРЕСА_2 )

У судовому засіданні суд установив, що у період шлюбу була також набута земельна ділянка у селі Рухотин з кадастровим номером 7325088000:02:001:0157, площею 0,4204 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства, дослідивши Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, № 444176019, сформовану 18.09.2025 на запит адвоката Хованця Андрія Ігоровича щодо ОСОБА_1 . Зі змісту інформаційної довідки вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на такі об`єкти нерухомого майна.

Право власності зареєстровано 30.09.2020 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області.

У матеріалах справи міститься також копія договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 30.09.2020 приватним нотаріусом Хотинського районного нотаріального округу Чернівецької області Масловською І. Ю., відповідно до якого ОСОБА_1 набув у власність земельну ділянку площею 0,4204 га, кадастровий номер 7325088000:02:001:0157, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства. Згідно з договором ціна земельної ділянки становила 42 040,00 грн.

Відповідно до висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного СОД ОСОБА_14 , за результатами незалежної оцінки земельної ділянки, кадастровий номер 7325088000:02:001:0157, станом на 22.09.2025, ринкова вартість земельної ділянки становить 238 598,00 грн. Також до матеріалів справи долучено довідку про внесення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази даних звітів про оцінку, сформовану 25.09.2025, яка підтверджує реєстрацію звіту про оцінку земельної ділянки в Єдиній базі даних звітів про оцінку, містить його унікальний реєстраційний номер, відомості про суб`єкта оціночної діяльності, об`єкт оцінки та визначену ринкову вартість земельної ділянки у розмірі 238 598,00 грн (а. с. 124-128).

Отже, наведена земельна набута у шлюбі шляхом купівлі, є спільним майном подружжя та її ринкова вартість на час розгляду справи становить 238 598,00 грн, що не заперечувалося сторонами.

Крім того, суд дослідив такі письмові документи.

- копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_14 , відповідно до якого власником легкового автомобіля CHEVROLET VOLT, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 , номер кузова НОМЕР_7 , є ОСОБА_2 . Свідоцтво містить відомості про основні технічні характеристики транспортного засобу та підтверджує його державну реєстрацію за власником. Також до матеріалів справи долучено фотознімки транспортного засобу CHEVROLET VOLT, на яких зафіксовано його зовнішній вигляд, колір, а також окремі елементи екстер`єру та салону автомобіля. Зазначені фотоматеріали є додатком до звіту про оцінку транспортного засобу та відображають його стан на момент проведення оцінки. Крім того, до матеріалів справи долучено висновок про вартість майна, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_14 . Оцінку здійснено станом на 22.09.2025 із застосуванням порівняльного методичного підходу. Відповідно до висновку, ринкова вартість транспортного засобу становить 299 776,00 грн з ПДВ (а. с. 121-123);

- копію звіту про оцінку легкового автомобіля марки SSANG YONG REXTON, реєстраційний номер НОМЕР_15 , 2014 року випуску, VIN-код НОМЕР_16 . Документ підтверджує проведення незалежної оцінки автомобіля для визначення його ринкової вартості та включення до переліку майна, яке підлягає поділу між сторонами. Відповідно до висновку оцінювача, ринкова вартість автомобіля становить 567 466 грн (а. с. 91-104 том 3);

- копію свідоцтва про придатність судна до плавання № 088168, виданого Реєстром судноплавства України, яке підтверджує придатність до плавання малого самохідного моторного судна NORD STAR, 1988 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_17 , реєстровий номер SRU 029551, що належить ОСОБА_1 (а. с. 136-138), фотознімок самохідного моторного судна NORDSTAR з бортовим номером НОМЕР_17 , що відображає його зовнішній вигляд та дає можливість ідентифікувати судно (а. с. 138), копію висновку про вартість майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності за результатами незалежної оцінки водного малого судна – самохідного моторного прогулянкового судна проєкту NORD STAR, 1988 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_17 , реєстровий номер SRU 029551, що належить ОСОБА_1 , у якому визначено ринкову вартість судна станом на 22.09.2025, яка становить 938 791,00 грн з ПДВ (а. с. 139 Т. 1, 142-154 Т. 2);

- копію висновку про вартість майна, складеного оцінювачем ОСОБА_14 на підставі договору про проведення незалежної оцінки майна від 19.09.2025. Об`єктом оцінки є скутер YAMAHA 125, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_18 , який належить ОСОБА_1 . Оцінку проведено з метою визначення ринкової вартості транспортного засобу із застосуванням порівняльного методичного підходу. Згідно з висновком ринкова вартість скутера станом на 22 вересня 2025 року становить 19 420,00 грн з ПДВ (а. с. 132-133 Т. 1, 130-141 Т. 2);

- копію звіту про оцінку причепа-фургона житлового марки HOME-CAR 5120, реєстраційний номер НОМЕР_19 , 1989 року випуску, VIN-код НОМЕР_20 . Документ підтверджує проведення незалежної оцінки майна з метою визначення його ринкової вартості для включення до предмета спору щодо поділу спільного майна подружжя. Згідно зі звітом, ринкова вартість причепа-фургона становить 226 234,00 грн (а. с. 64-77 том 3);

- копію звіту про оцінку легкового причепа марки ПГМФ 8304-02, реєстраційний номер НОМЕР_21 , 2017 року випуску, VIN-код НОМЕР_22 . Звіт складено з метою визначення ринкової вартості транспортного засобу для включення його до складу спільного сумісного майна подружжя та подальшого вирішення питання про його поділ. Відповідно до висновку оцінювача, ринкова вартість причепа становить 87 592,00 грн (а. с. 51-63 том 3);

- копію звіту про оцінку причепа для перевезення човнів марки ПГМФ 8915, реєстраційний номер НОМЕР_23 , 2017 року випуску, VIN-код НОМЕР_24 . Звіт містить результати незалежної оцінки майна та підтверджує його ринкову вартість, яка становить 204 379,00 грн. Документ використовується як доказ вартості спірного майна при визначенні часток сторін у спільній сумісній власності (а. с. 78-90 том 3).

Сторони висловили свої позиції щодо визнання наведеного майна спільною сумісною власністю подружжя та щодо погодження вартості спірного майна.

Суд, дослідивши, що всі транспортні засоби набуті у період шлюбу, погодився зі сторонами щодо спільності цього майна та не має підстав ставити під сумнів установлену суб`єктом оціночної діяльності їх вартість.

Щодо способу поділу майна

Суд, вирішуючи питання про поділ майна бере до уваги первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 в останній його редакції (а. с. 105-109 том 3).

Вирішуючи наведений спір суд виходить із такого.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі (частини третя та четверта статті 368 ЦК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї (стаття 70 СК України).

Обсяг майна, яке подружжя просить поділити, повинен охоплювати все спільно набуте ними у шлюбі майно з метою найефективнішого вирішення спору про його поділ у межах одного провадження. Указане відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи в суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

У постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 752/18272/18 суд виснував: при вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога - це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 615/1364/16-ц, від 17.08.2022 у справі № 522/8676/20, від 17.01.2024 у справі № 522/17831/20.

Верховний Суд ураховує, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином:

по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України);

по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). У випадку множинності об`єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов`язувати сторону сплачувати компенсацію.

Тобто, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд повинен розглянути можливість здійснити поділ всього спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням такої у мінімальному розмірі.

Вирішуючи спір по суті, суди повинні встановити обсяг всього спільного сумісного майна подружжя, дослідити питання вартості цього майна, як його загальної вартості, так і вартості кожного з об`єктів майна (Постанова Верховного Суду від 03.12.2025 у справі № 522/5576/24).

Отже, суд, присуджуючи сторонам майно, виходить з таких мотивів:

- на час розгляду спору ОСОБА_2 проживає у будинковолодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ;

- разом з відповідачкою за первісним позовом у наведеному будинку проживають двоє малолітніх дітей (наведена обставина не заперечувалася сторонами). Суд вирішуючи питання про поділ майна подружжя не може ігнорувати інтереси неповнолітніх дітей;

- у складі спільного майна подружжя наявні два об`єкти нерухомості, де можуть проживати сторони: власне, будинковолодіння та квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

-між сторонами склалися неприязні стосунки, які призводять до значних конфліктів, що підтверджується запитом, який надійшов до суду 16.03.2026 від Відділення поліції № 1 (м. Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, у якому йдеться про відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України – самоправство, відповідно до запиту витребовувалася інформація щодо наявності у провадженні Новодністровського міського суду судових справ за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, повідомити, чи перебувають на теперішній час на розгляді або перебували раніше у провадженні суду цивільні, сімейні чи інші судові справи між зазначеними особами, у тому числі щодо поділу спільного майна подружжя, розірвання шлюбу, визначення права власності на майно, стягнення коштів чи інших спорів. Наведене свідчить, що саме між сторонами у цивільній справі склалися відносини, які мали наслідеом відкриття кримінального провадження;

- суд, вирішуючи спір про поділ майна між колишнім подружжям, має виходити з необхідності остаточного врегулювання існуючих між сторонами майнових правовідносин, забезпечивши такий спосіб поділу майна, який дає змогу повно й ефективно вирішити спір по суті, повною мірою визначити належний кожному з колишнього подружжя обсяг прав на спірне майно, максимально усунути підстави для виникнення у подальшому нових спорів між сторонами щодо цього майна;

- коли у спільній власності подружжя перебуває два об`єкти нерухомості, необхідно застосовувати такий спосіб поділу, як виділення кожному з подружжя окремої квартири в натурі задля забезпечення можливості користування кожним із подружжя окремою квартирою (оскільки головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками та припинення відносин спільної власності взагалі, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши можливість реального поділу спірного майна з виділенням кожному з подружжя окремого об`єкта нерухомого майна, врахувавши порядок користування цим майном, а саме, що відповідач користується трикімнатною квартирою, дійшов до правильного висновку про можливість поділу майна в заявлений позивачем спосіб – постанова Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 205/10161/21);

- головний критерій поділу — припинення відносин спільної власності. Суд також враховує інтереси неповнолітніх дітей при визначенні, хто з батьків отримає житло, де проживають діти (постанова Верховного Суду від 12.10.2022 (справа №757/64512/16-ц));

- відповідно до приписів ст. 120 ЗК України (у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення) у разі присудження будинку одному з подружжя, земельна ділянка, на якій він розташований, має перейти у власність цьому ж з подружжя (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна), при цьому вартість цієї земельної ділянки маж враховуватися при поділі усього спільного майна подружжя. Наведене також закріплено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 504/3831/19;

- сонячна електростанція, розташована на земельній ділянці, яка присуджується одному з колишнього подружжя, має залишитися у власності цього ж з подружжя, позаяк її демонтаж та повторне встановлення є дуже коштозатратним процесом, суд не може покладати такий тягар на сторону спору;

- вирішуючи спір про поділ майна подружжя суд повинен розглянути можливість здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя без визначення грошової компенсації або з визначенням такої у мінімальному розмірі. Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 02.08.2023 у справі № 2-7539/08.

Отже, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 слід присудити будинковолодіння по АДРЕСА_1 , земельну ділянку, на якій воно розташоване, а також обладнання сонячної станції, розміщене на цій ділянці.

При цьому суд бере до уваги, що у шлюбі сторони набули іншу земельну ділянку у селі Рухотин, яку слід присудити ОСОБА_1 , так само за ОСОБА_1 необхідно залишити інший об`єкт нерухомості – квартиру АДРЕСА_8 .

Інше майно, у т. ч. транспортні засоби, суд присуджує сторонам з урахуванням їх вартості та справедливого поділу часток відносно їх вартості наполовину для забезпечення якомога меншого розміру компенсації.

Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таку ж норму містить стаття 368 ЦК України.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі статтею 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з пунктами 3, 5 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, а також земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Отже, норми статей 57, 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про існування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Водночас законодавство передбачає можливість спростування поширення правового режиму спільного сумісного майна одним із подружжя, що є процесуальним обов`язком особи, яка з нею не погоджується. Тягар доказування обставин для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17-ц.

Відповідно до ст. 66 СК України подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.

Правовідносини щодо поділу спільного майна подружжя регулюються ст. 69 СК України, відповідно до якої дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами частин 1, 2 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно зі ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

При цьому суд відкидає аргументи ОСОБА_1 щодо того, що саме за його доходи переважно купувалося спірне майно, вважаючи, що він не спростував презумпцію рівності часток у спільному сумісному майні.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При цьому суд враховує правові позиції ВС з аналогічних спорів, в яких ВС роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Суд звертає увагу на те, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст. 60 СК України.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №754/3132/16-ц (провадження № 61-5956св22).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Суд установив ринкову вартість усього майна, яке включається у спільне майно подружжя та здійснював його поділ відповідно до цієї вартості.

Крім того, щодо позовних вимог у зустрічному позові ОСОБА_2 щодо визнання майна спільною сумісною власністю подружжя суд уважає за необхідне вказати на таке.

Позовні вимоги про поділ майна, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, є ефективним способом захисту прав, здатним справедливо та без занадто обтяжливих для сторін судових процедур вирішити цивільну справу. Заявлення у таких справах позовного провадження окремої вимоги про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя не здатне забезпечити захист прав власника.

При розгляді справ про поділ спільного сумісного майна подружжя встановлення обсягу спільно нажитого майна є, передусім, питаннями доведення відповідних обставин, спростування чи неспростування презумпції спільної сумісної власності, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення, тому заявлення окремо вимоги про визнання певних об`єктів спільним сумісним майном та, як наслідок, зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке визнання не є необхідними. Ефективним способом захисту за таких умов є саме вирішення вимоги про поділ спільного сумісного майна.

Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у справі про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ (Постанова ВП ВС від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц ).

У наведеній постанові Верховного Суду Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 42), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20 (пункт 5.31), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21).

Отже, встановлюючи обставину спільності майна, набутого у шлюбі, суд наголошує, що констатація такого факту не має бути окремою позовною вимогою, тому суд її як таку не розглядає.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27.10.1993).

Також суд звертає увагу сторін, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) (заява 49684.99 від 27.09.2001) (п. 30), відзначив, що: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент…».

В іншій справі ЄСПЛ нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "Руїз Торійа проти Іспанії» (Ruiz Torija et Hiro Balani c. Espagne) від 9 грудня 1994).

Отже, суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, вважає, що первісний позов слід задовольнити частково у частині стягнення з відповідачки на користь позивача частину прибутку, отриманого від експлуатації сонячної електростанції, за період з моменту припинення фактичних сімейних відносин до дня ухвалення рішення суду. Також поділити між сторонами майно з мотивів та способом, зазначеними вище.

З урахуванням рівності часток подружжя присудити ОСОБА_1 65 850 грн грошової компенсації у зв`язку з нерівністю вартості майна, виділеного сторонам при поділі спільного майна подружжя.

За приписами ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст. 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розподіл судових витрат

Позивач за первісним позовом сплатив судовий збір у розмірі 15 140 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові-на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд резюмує, що загальна ціна позову складала: 1 487 500 (вартість будинку) + 633 958 (вартість сонячної електростанції) + 133 277,43 (половина доходів від сонячної електростанції) = 2 254 735,43 грн.

Позов задоволено на 133 277,43, що дорівнює 6 %.

Отже, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі: 15 140 ?6 %= 908,40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідачки на користь позивача суд виходить з такого.

У договорі про надання правничої допомоги у п. 5.1 зазначено, що розмір та порядок оплати адвокату гонорару та фактичних витрат, пов`язаних з виконанням цього договору, у т. ч. з детальним переліком послуг або без такого, окремо обумовлюється сторонами та може визначатися додатковими угодами до нього.

У додатковій угоді № 1 до цього договору у п. 1.1 вказано, що гонорар адвокатки становить 40 000 грн.

Поруч з тим, у п. 2.1 цієї ж угоди зазначено, що упродовж 7 календарних днів з дня підписання даної угоди суму, зазначену у п. 1.1 – 20 000 грн клієнт сплачує на рахунок адвоката, зазначений у реквізитах угоди.

Позивач додає також квитанцію № 1 (08/05-01) від 08.05.2025 на підтвердження сплати гонорару у розмірі 20 000 грн.

Отже, суд резюмує, що у п. 1.1 додаткової угоди № 1 мала місце описка, а дійсний розмір гонорару, обумовлений сторонами, становить 20 000 грн.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (постанова ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 № 757/29103/20-ц виснувано, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Суд наголошує, що відповідачка не заперечувала стягнення судових витрат з неї на користь позивача, у т. ч. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, не оспорювала їх розмір тощо.

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_15 слід стягнути витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі: 20 000 ? 6 % = 1 200 грн.

Позивачка за зустрічним позовом сплатила судовий збір у розмірі 15 140 грн.

Загальна ціна її позову становить: 2 975 000 (вартість будинку) + 200 840 (вартість земельної ділянки у м. Новодністровську) + 633 958 (вартість генеруючих установок) + 299 776 (вартість автомобіля CHEVROLET VOLT) = 4 109 574 грн.

Позов задоволено на 3 809 798 грн, що дорівнює 92,7 %.

Отже, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача за зустрічним позовом на користь позивачки слід стягнути судовий збір у розмірі: 15 140 ?92,7 %= 14 034,78 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 12, 13, 77-81, 89, 139, 141, 263-265, 268, 352, 259, 354, 355, 258, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

-однокімнатну квартиру АДРЕСА_8 ;

-земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,4204 га, кадастровий номер 7325088000:02:001:0157, цільове призначення: 01.03 – для ведення особистого селянського господарства, розташовану на АДРЕСА_2 ;

-легковий автомобіль марки SSANG YONG REXTON, РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР НОМЕР_15 , випуску 2014 року, VIN код НОМЕР_16 ;

-легковий автомобіль марки CHEVROLET, модель VOLT, реєстраційний номер НОМЕР_6 , випуску 2011 року, шасі НОМЕР_7 ;

-судно самохідне моторного прогулянкового проєкту NORD STAR, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , випуску 1988 року, реєстровий номер SRU 029551, символ класу (КМ)+П4Т20, б/н;

-причеп легковий марки ПГМФ 8304-02, реєстраційний номер НОМЕР_21 , випуску 2017 року, VIN код НОМЕР_22 ;

-причеп-фургон житловий марки HOME-CAR 5120, реєстраційний номер НОМЕР_25 , випуску 1989 року, VIN код НОМЕР_20 ;

-причеп для перевозки човнів марки ПГМФ 8915, реєстраційний номер НОМЕР_23 , випуску 2017 року, VIN код НОМЕР_24 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

-житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами загальною площею 156,69 кв.м., житлова площа – 74,76 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 7310600000:01:006:0086, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

-скутер марки YAMAH 125, реєстраційний номер НОМЕР_2 , випуску 1998 року

-обладнання сонячної станції в кількості 1 комплект – генеруючі установки по виробництву електричної енергії з енергії сонячного випромінювання сонячною електростанцією, розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-скутер марки YAMAH 125, реєстраційний номер НОМЕР_26 , випуску 1998 року.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65 850 грн (шістдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.) грошової компенсації у зв`язку з нерівністю вартості майна, виділеного сторонам при поділі спільного майна подружжя.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину прибутку, отриманого від експлуатації встановлених генеруючих установок по виробництву електричної енергії з енергії сонячного випромінювання сонячною електростанцією, розміщених на земельній ділянці з кадастровим номером 7310600000:01:006:0086 за адресою: АДРЕСА_1 , за період з березня 2024 по жовтень 2025 років, у розмірі 133 277,43 грн (ста тридцяти трьох тисяч двісті сімдесяти семи гривень 43 коп.).

Стягнути з ОСОБА_16 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,40 (дев`ятсот гривень 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 200 (однієї тисяч двісті гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 14 034,78 грн (чотирнадцяти тисяч тридцяти чотирьох гривень 78 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_27 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_9 .

Відповідачка (позивачка за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_28 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_10 .

Повне рішення суду складене 23.09.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua