Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №591/258/23 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/258/23

Провадження № 2/591/38/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу № 591/258/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 р. позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору найму житлового приміщення від 17.09.2022, який був укладений між чоловіком позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , остання є наймачем вищевказаної квартири. При укладенні договору було невірно зазначено номер корпусу, однак фактично відповідачку було заселено в квартиру АДРЕСА_1 , де вона і мешкала. Договором оренди було передбачено, що у разі псування майна з вини наймача або третіх осіб наймач зобов`язується відшкодувати матеріальний збиток. Відповідачка прийняла в користування квартиру та обладнання, яке було в ній наявне, згідно з актом огляду.

19 листопада 2022 р. у квартирі виникла пожежа, в результаті якої було знищено та пошкоджено майно, яке знаходилось у квартирі, пошкоджена квартира та травмована ОСОБА_3 . Відповідно до складених актів, ймовірно, причиною пожежі є порушення правил технічної експлуатації електропобутових приладів (обігрівача).

Відповідно до звітів про оцінку вартості майна, загальний розмір матеріального збитку рухомого майна становить 135 778,00 грн. Загальний розмір матеріального збитку, що виник внаслідок пожежі у квартирі, становить 372 605,45 грн. За попередньою оцінкою загальна сума матеріальної шкоди становить 508 384,28 грн. Крім того, подія негативно вплинула на моральний стан позивачки, порушила спокій позивачки та її родини. ОСОБА_1 пережила хвилювання, тривогу, страх та моральні страждання, вимушена звертатись до суду з позовом, проводити оцінку майна та витрачати свій час, оскільки відповідачка не відшкодовує завдану шкоду. Моральну шкоду оцінила в 10 000,00 грн.

Просить стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок пожежі та її ліквідації, в сумі 508 384,28 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн., а також судові витрати.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача із позовом не погодився, зазначивши, що між позивачкою та відповідачкою відсутні договірні відносини. Відповідачка згідно з договором найму взяла на себе обов`язок зберегти квартиру та майно в належному стані та відшкодувати збитки власнику у разі псування майна. Згідно з договором найму, власником квартири зазначено ОСОБА_4 (чоловіка позивачки). Внаслідок цього квартира, власником якої є предмет договору найму, та квартира, в якій сталася пожежа, є різними, що свідчить про відсутність будь-яких взаємних обов`язків між позивачкою та відповідачкою. Якщо квартира, зазначена в договорі, та квартира, в якій сталася пожежа, є одним і тим самим нерухомим майном, ОСОБА_4 , не будучи власником, не мав достатніх правомочностей для передачі неналежної йому квартири в оренду. Матеріали справи не містять доказів причини виникнення пожежі. Припущення позивачки, що заподіювачем шкоди є саме відповідачка, жодними доказами не підтверджуються; звіти про оцінку майна є неналежними доказами. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що саме відповідачка заподіяла шкоду майну позивачки, також відсутні докази заподіяння позивачці моральних і душевних страждань внаслідок дій або бездіяльності відповідачки. Просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивачки зазначив, що на час укладання договору чоловік позивачки мав відповідну довіреність на представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 . Крім того, він є її чоловіком, і жодних сумнівів у повноваженнях ОСОБА_4 при укладанні та підписанні договору у наймача не виникало. Відповідачка не заперечує правомірність вселення та факт проживання у квартирі, як і не заперечує умов договору. Відповідачка не забезпечила збереження квартири й майна в належному стані, у зв`язку з чим має відшкодувати завдані збитки. Відповідачка не намагається спростувати доказами свою вину як заподіювача шкоди: не ініційовано питань щодо призначення експертизи, не заявлено клопотання про виклик свідків тощо. Відповідачкою не спростована презумпція своєї вини. Наданими доказами підтверджується, що пожежа виникла з вини відповідачки в результаті порушення нею правил пожежної безпеки при експлуатації електроприладу та фактичного залишення працюючого обігрівача без нагляду під час сну. Надані звіти є належними та допустимими доказами.

У наданих запереченнях представник відповідача зазначив, що довіреності, яка б підтверджувала повноваження ОСОБА_4 представляти інтереси щодо майна ОСОБА_1 , позивачкою надано не було. За слів відповідача, пожежа почалась з розетки, що може свідчити про коротке замикання.

Ухвалою суду від 16 січня 2023 р. відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 8 вересня 2023 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з відставкою та звільненням судді ОСОБА_5 , 10.06.2024 справу розподілено головуючому судді Сидоренко А.П. Ухвалою суду від 9 липня 2024 р. прийнято до свого провадження суддею Сидоренко А.П. дану цивільну справу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 24 грудня 2025 р. у зв`язку з призначенням ОСОБА_6 суддею Сумського апеляційного суду, справу розподілено головуючому судді Ніколаєнко О.О.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з зазначених підстав, додатково пояснили, що відповідачка орендувала квартиру у позивачки та заснула з увімкненим обігрівачем, який вона напередодні купила. Осередком пожежі був саме цей обігрівач.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було залишено протокольною ухвалою суду без розгляду у зв`язку з тим, що воно подано засобами електронного зв`язку без електронного цифрового підпису. Враховуючи стадію судового розгляду (дослідження письмових доказів), а також тривалість розгляду справи (3,5 років), суд вважав можливим провести судове засідання 21 вересня 2026 р. за відсутності представника відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні під час розгляду справи заперечував проти позову, повідомив, що відсутні докази вини відповідача у пожежі. Відповідачка була в квартирі, коли сталася пожежа, вона спала, їй невідома причина загоряння; припускає, що це коротке замикання проводки, за яку вона відповідальності не несе. Представнику відповідача невідомо, чи використовувала відповідачка обігрівач.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.05.2019, за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на квартиру в АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 з 12 серпня 2016 р. перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (а.с. 7, т. 1).

07.09.2022 ОСОБА_4 (власник) та ОСОБА_3 (наймач) уклали договір найму житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до умов договору власник надає квартиру в оренду терміном на 6 місяців до 17.03.2023, а наймач, у свою чергу, зобов`язується зберегти квартиру і майно в належному (не гіршому, ніж при заселенні) стані, а в разі псування майна відшкодувати збитки власнику за діючими на момент розрахунку тарифами з урахуванням зносу.

Відповідно до положень п. 5 договору, у разі псування майна з вини наймача або третіх осіб наймач зобов`язується відшкодувати матеріальний збиток.

Відповідно до п. 6 договору, у разі псування майна сусідніх квартир шляхом затоплення або іншим шляхом наймач зобов`язується відшкодувати збиток за свій рахунок. Договір підписано з боку власника ОСОБА_4 , з боку наймача - ОСОБА_3 .

Відповідно до акту огляду технічного стану орендованої квартири та обладнання, у квартирі наявні: вбудована кухня, пральна машина, витяжка, духова шафа, варильна поверхня, мікрохвильова піч, диван, крісло, двоспальне ліжко та телевізор. Перераховане майно прийняте в користування ОСОБА_3 , про що свідчить її власний підпис (а.с. 11, т. 1).

До позовної заяви також було надано фотографії стану квартири до події, перед укладенням договору (а.с. 12, т. 1).

9 листопада 2022 р. у квартирі АДРЕСА_4 виникла пожежа, що підтверджується довідкою Сумського РУП ГУ ДСНС у Сумській області. Відповідно до акту про пожежу, вона виникла о 22:01. Місцем виникнення пожежі була кімната в житловій квартирі. Актом про пожежу визначено перелік знищеного майна у квартирі та пошкодженого майна, у тому числі оздоблення стін, стелі та підлоги. Внаслідок пожежі травмовано ОСОБА_3 . Причиною пожежі вказано ймовірне порушення правил технічної експлуатації електропобутових приладів (обігрівача) (а.с. 14, т. 1).

20 листопада 2022 р. складено акт № 1 фіксації пошкоджень майна, який складений головою правління ОСББ «Прокоф`єва 16 корпус 2», власницею квартири та двома сусідами. Актом зафіксовано перелік пошкодженого та знищеного майна в кімнаті, коридорі, кухні, санвузлі та приміщенні під`їзду.

Відповідно до звіту про оцінку вартості майна, який виконано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , розмір матеріального збитку рухомого майна в кількості 20 одиниць станом на 19 листопада 2022 р. склав 135 878,83 грн.

Відповідно до звіту про оцінку майна щодо розміру матеріального збитку, що виник внаслідок пожежі в житловій квартирі АДРЕСА_4 , який виконаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 , станом на 19 листопада 2022 р. розмір матеріального збитку склав 310 504,54 грн (а.с. 47–79, т. 1).

Витягом з ЄРДР підтверджується, що за заявою ОСОБА_4 від 07.12.2022 відкрито кримінальне провадження № 12022000480002688 щодо пожежі за місцем його мешкання, що призвело до пошкодження належного йому майна за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 115, т. 1).

Відповідно до копії форми виклику «102» та аудіозапису розмови співробітника ШМД, яка зателефонувала на лінію «102», 19.11.2022 о 23:06 зафіксована подія: нещасний випадок. ОСОБА_3 вказана особою, яка потерпіла внаслідок пожежі, встановлено діагноз: термічні опіки обох кистей 1-го–2-го ступеня, 2-5% (під питанням). Співробітник ШМД повідомив диспетчеру лінії 102, що потерпіла їй повідомила обставини події: вона заснула, і обігрівач (з її слів) загорівся; почала гасити ковдрою та отримала опіки. Доставлена в Сумську обласну клінічну лікарню, оглядається (а.с. 117,118, т. 1).

Відповідно до копії акта обстеження стану електропроводки, складеного 16 травня 2023 р. підприємством ТОВ «Електроналадка», у квартирі позивачки технічний стан електропроводки до моменту спрацювання автоматичного вимикача / пожежі відповідав нормам ПУЕ та ПБЕЕС. Опір ізоляції електропроводки на момент випробувань у межах норм ПУЕ та ПБЕЕС (а.с. 159–160, т. 1).

На виконання постанови слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області експертом Сумського ЕНДЕКЦ було проведено судову пожежно-технічну експертизу, за результатами якої 28.07.2023 складено висновок.

Відповідно до цього висновку, за адресою: АДРЕСА_2 , осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння) знаходився в приміщенні житлової кімнати в правому дальньому куті. Вогонь від осередку пожежі поширювався в напрямку прилеглих до осередку пожежі горючих матеріалів (диван, крісло, віконний блок житлової кімнати, підлога).

Найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі є:

- виникнення загорання в осередку пожежі від теплових проявів електричної енергії (коротке замикання, великі перехідні опори, струмові перевантаження) як результат виникнення аварійних режимів в електричній мережі з розетками;

- виникнення загорання в осередку пожежі від теплових проявів електричної енергії (коротке замикання, великі перехідні опори, струмові перевантаження) в електричному обігрівальному приладі;

- виникнення загорання горючих матеріалів в осередку пожежі від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета (працюючий електричний обігрівальний прилад).

Встановити більш точну причину виникнення пожежі не представляється за можливе з причин, вказаних у дослідницькій частині.

Найбільш вірогідним джерелом запалювання в даному випадку є:

- тепловий прояв електричної енергії (коротке замикання, великі перехідні опори, струмові перевантаження), утворений в результаті виникнення аварійних режимів в електричній мережі з розетками, які були розміщені в правому дальньому куті житлової кімнати;

- теплові прояви електричної енергії (коротке замикання, великі перехідні опори, струмові перевантаження), утворені в результаті виникнення аварійних режимів в електричному обігрівальному приладі, рештки якого були виявлені в осередку пожежі;

- тепло, отримане від більш розігрітого або розжареного предмета (працюючий електричний обігрівальний прилад).

Відповісти категорично на дане запитання в даному випадку не представляється за можливе з причин, вказаних у дослідницькій частині.

У дослідницькій частині вказано, що в осередку пожежі (дальній лівий кут житлової кімнати) було виявлено електричну мережу з двома розетками, які були вмонтовані в стіну. Частину даної електричної мережі разом з двома розетками в подальшому було вилучено та передано слідчому. Також в осередку пожежі на підлозі серед пожежного сміття виявлено та в подальшому вилучено залишки оплавленого електричного обігрівального приладу з частиною електричної мережі.

У матеріалах справи відсутня інформація про те, що були проведені відповідні експертизи відносно вилучених з осередку пожежі електричної мережі з розетками та залишків електричного обігрівального приладу, а також не було задоволено клопотання експерта відносно надання даних стосовно стану електромережі житлового приміщення та стану електронагрівального приладу, який, згідно з наданими матеріалами, знаходився в приміщенні, де трапилась пожежа (чи був він підключений до електричної мережі, в якому положенні знаходився вимикач його роботи після ліквідації пожежі).

Експерт зазначив, що зважаючи на викладене, версію щодо займання горючого середовища у визначеному місці осередку пожежі від джерела запалювання, пов`язаного з тепловим проявом електричної мережі або в результаті виникнення горіння від тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета, підтвердити або спростувати не виявляється за можливе. Тому категорично відповісти на питання, яке саме джерело запалення зумовило займання наявного горючого середовища, не представляється за можливе (а.с. 161–185, т. 1).

На виконання постанови слідчого у кримінальному провадженні була здійснена судова товарознавча експертиза, за результатами якої судовим експертом 30.11.2023 складено висновок.

Відповідно до наданого висновку, ринкова вартість об`єктів дослідження з урахуванням їх зносу станом на 19.11.2022 становить: телевізора Samsung - 7 568,54 грн; котла Teplowest Оптима - 11 147,85 грн; холодильника Атлант - 5 676,68 грн; термостата кімнатного - 1 561,00 грн; пральної машини Zanussi - 4 754,02 грн; світильника Intellect Maxus - 591,57 грн; світильників Евросвет LED у кількості 5 штук - 504,60 грн; духової шафи Ariston - 7 051,93 грн; варильної поверхні Whirlpool - 6 054,53 грн; м`якого куточка (2 крісла та диван) -11 652,89 грн; ліжка - 4 995,58 грн; шафи-купе - 6 098,17 грн; шафи-купе - 9 846,08 грн; кухонних меблів кутових - 22 253,55 грн; столу кухонного та табуреток - 5 629,68 грн; домофонної трубки Varta -180,90 грн; мікрохвильової печі Delfa - 1 695,28 грн.

Загальна ринкова вартість об`єктів дослідження становить 107 262,91 грн за умови, що станом на досліджувану дату об`єкти мали якісні товарні характеристики (а.с. 224–235, т. 1).

На підставі постанови слідчого експертами Сумського НДЕКЦ 19.08.2024 складено висновок за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи. Відповідно до цього висновку, осередок пожежі (місце початкового виникнення горіння) знаходився в приміщенні житлової кімнати в правому дальньому куті. Вогонь від осередку пожежі поширювався в напрямку прилеглих до нього горючих матеріалів (диван, крісло, натяжна стеля, віконний блок, підлога).

Найбільш вірогідною причиною пожежі є:

- дія теплових проявів електричної енергії (коротке замикання, великі перехідні опори, струмові перевантаження) на горючий матеріал внаслідок виникнення аварійних режимів в електричному обігрівальному приладі;

- дія тепла, отриманого від більш розігрітого або розжареного предмета (нагрівальний елемент працюючого електричного обігрівального приладу), на горючий матеріал, що знаходився поряд із ним.

Встановити більш точно причину виникнення пожежі не представляється за можливе з причин, вказаних у дослідницькій частині.

Найбільш вірогідними джерелами запалювання в даному випадку могли бути:

- теплові прояви електричної енергії (коротке замикання, великі перехідні опори, струмові перевантаження) як результат виникнення аварійних режимів в електрообігрівальному приладі;

- розігрітий або розжарений предмет (нагрівальний елемент працюючого електрообігрівального приладу).

Відповісти категорично на дане питання не представляється можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині.

У дослідницькій частині зазначено, що під час відповіді на перше питання було визначено осередок пожежі. Також під час додаткового огляду 24.04.2023 в приміщенні житлової кімнати в правому дальньому куті було виявлено та в подальшому вилучено для подальших досліджень речовий доказ, який міг бути потенційним джерелом запалювання - обгорілий фрагмент електричного обігрівального приладу. Наявність інших джерел запалювання в осередку пожежі за наданими на дослідження матеріалами не підтверджується. У наданих на дослідження матеріалах відсутня інформація про те, що проводились будь-які дослідження чи експертизи відносно виявленого в осередку пожежі ушкодженого вогнем електрообігрівального пристрою (а.с. 48–74, т. 2).

Відповідно до висновку експерта Сумського ЕНДЕКЦ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 11.04.2024, розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату події (19.11.2022) становить 260 642,00 грн. У дослідницькій частині зазначено, що розмір матеріальної шкоди розрахований експертом з урахуванням вартості робіт, які належить виконати підрядним способом. Кошторис витрат на ремонтно-відновлювальні роботи складений відповідно до вимог ОСОБА_8 щодо визначення вартості будівництва з використанням програмного комплексу на підставі діючих цін, що сформувалися на дату події.

Також судом було витребувано матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022000480002688, які були досліджені судом.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка є сусідкою позивачки та проживає на 10 поверсі будинку по АДРЕСА_5 , пояснила, що позивачка є власницею квартири на 3 поверсі, у якій у листопаді 2022 року сталася пожежа. Про пожежу дізналася, оскільки в чаті будинку написали про це. В той час вона була вдома з дитиною, вийшла у під`їзд, але в тамбурі було сильне задимлення, тому вони з дитиною залишилися в квартирі. На наступний день позивачка запросила її до квартири, в якій сталася пожежа.

Свідок описала, що вона там побачила і почула: у квартирі дівчини, яка її винаймала, не було. Були її батьки та хлопець. Вони домовлялися, щоб забрати речі. Говорили про стан ОСОБА_10 . Також свідок чула розмову між ОСОБА_1 , мамою ОСОБА_10 та хлопцем ОСОБА_10 . Вони говорили про те, що між диваном і стіною був обігрівач («дуйчик»), який впав та тлів, що батьки ОСОБА_11 напередодні купили цей «дуйчик». Свідок бачила, що на балконі стояв коробок від нього.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що раніше вони були сусідами з позивачкою за адресою: АДРЕСА_5 . У листопаді 2022 року він проживав у квартирі АДРЕСА_6 на АДРЕСА_7 поверсі разом зі своєю сім`єю. У вечірній час почув, що в під`їзді хтось кличе на допомогу. Вийшов з квартири і побачив на східцях напроти своєї квартири дівчину. У неї були обпечені руки, вона плакала і сказала, що зверху горить квартира. Побіг на верхній (3-й) поверх, побачив, що у квартирі, яка належить подружжю ОСОБА_13 , були відкриті двері, з квартири валив густий їдкий дим. Спитав у дівчини, чи є там ще люди, вона сказала, що людей нема, там лишився лише кролик. Зайти у квартиру й знайти того кролика не було можливості, оскільки дим був густий, виїдав очі та неможливо було дихати. Зачинив двері квартири, на щитовій вимкнув автомат електропостачання, сказав дружині викликати пожежників (вона також викликала швидку). Написав у чат сусідам про пожежу. Спитав у дівчини, що сталося, вона сказала, що лягаючи спати, поклала мокрий рушник сушитися на обігрівач, і він загорівся; вона намагалась сама його потушити, але в неї нічого не вийшло, навпаки - лише обпекла руки, після чого вибігла в під`їзд, почала стукати та кликати на допомогу. Дружина свідка надала домедичну допомогу дівчині, поки їхала швидка. Коли приїхала швидка, звів дівчину на 1-й поверх, де її забрали лікарі. Після події у квартиру, в якій була пожежа, не заходив, пошкоджень у квартирі не бачив. До цієї події із дівчиною, що постраждала внаслідок пожежі, знайомий не був.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Подібний правовий висновок також міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14 та постановах Верховного Суду: від 11 грудня 2018 року у справі № 759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року у справі № 638/20603/16

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача стосовно відсутності договірних відносин між позивачкою та відповідачкою та відсутності у ОСОБА_4 повноважень на укладення договору.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власницею квартири у якій сталась пожежа є позивачка. ОСОБА_4 є чоловіком позивачки та квартира була придбана позивачкою у період шлюбу. Описка, допущена в договорі найму від 07.09.2022 щодо номера корпусу будинку («16/1» замість «16/2»), не змінює суті фактичних правовідносин, оскільки відповідачка ОСОБА_3 фактично прийняла в користування за актом огляду та заселилася саме до квартири АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

У даному випадку шкода, завдана майну позивачки внаслідок пожежі, підлягає відшкодуванню на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України, оскільки право вимоги про відшкодування шкоди належить безпосередньо власникові майна та вимога звернена до безпосереднього заподіювача шкоди.

Аналізуючи надані докази щодо причин виникнення пожежі, суд виходить із передбаченої ч. 2 ст. 1166 ЦК України презумпції вини заподіювача шкоди.

Згідно з висновками судових пожежно-технічних експертиз від 28.07.2023 та від 19.08.2024, осередок пожежі знаходився у житловій кімнаті в правому дальньому куті (біля дивана та крісла). Серед найбільш вірогідних причин виникнення пожежі та джерел запалювання більш останнім висновком експерта визначено:

аварійні режими в електрообігрівальному приладі;

дія тепла, отриманого від працюючого електрообігрівального приладу (нагрівального елемента).

Версія відповідача про можливе виникнення пожежі внаслідок короткого замикання в електромережі квартири (за яку відповідає власник) спростовується актом обстеження стану електропроводки від 16.05.2023, складеним ТОВ «Електроналадка», згідно з яким стан електропроводки відповідав нормам ПУЕ та ПБЕЕС, а опір ізоляції знаходився в межах норми та не підтверджується висновком експертизи, який складений 19.08.2024.

Крім того, факт виникнення пожежі через неналежне використання електрообігрівача підтверджується показаннями свідків та матеріалами кримінального провадження, зокрема, аудіозаписом повідомлення працівника швидкої медичної допомоги на лінію «102» від 19.11.2022, відповідно до якого ОСОБА_3 особисто пояснила медичним працівникам, що вона заснула, обігрівач загорівся, і вона отримала опіки, намагаючись згасити його ковдрою. Про такі ж обставини повідомив свідок ОСОБА_12 , який особисто спілкувався з ОСОБА_3 безпосередньо під час пожежі та вона йому повідомила таку ж саму інформацію. Свідок ОСОБА_9 підтвердила наявність коробки від обігрівача («дуйчика») та обговорення родичами відповідача обставин його падіння та тління.

Враховуючи досліджені докази у їх сукупності, суд вбачає підстави для висновку про те, що пожежа сталася внаслідок порушення відповідачкою правил безпечної експлуатації електронагрівального приладу.

Відповідачка не надала суду належних та допустимих доказів на спростування своєї вини та не клопотала про проведення додаткових судових експертиз у цивільній справі, а отже, презумпцію її вини спростовано не було.

Вирішуючи питання про розмір матеріальної шкоди, що підлягає стягненню, суд виходить із матеріалів судових експертиз, проведених у межах кримінального провадження. Відповідно до висновків експертиз розмір шкоди, завдана нерухомому майну (ремонтно-відновлювальні роботи) становить 260 642,00 грн., розмір ринкової вартості пошкодженого та знищеного майна (меблі, побутова техніка) - 107 262,91 грн.

Суд бере до уваги саме ці висновки ексертиз, відхиляючи надані позивачкою звіти про оцінку майна, оскільки експертний висновок є більш об`єктивним .

Таким чином, загальний розмір доведеної матеріальної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, становить 367 904,91 грн.

В іншій частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити за необґрунтованістю.

Відносно розміру моральної шкоди суд зазначає таке. Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача було пошкоджено майно позивачки, що призвело до порушення її нормального ритму життя, необхідності докладання додаткових зусиль для відновлення житла, тривалих душевних хвилювань та тривоги.

З урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає заявлений розмір моральної шкоди у сумі 10 000,00 грн співмірним із завданими стражданнями та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим (на 72,9%) задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3779,02 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Представником позивача заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених витрат надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги, яким встановлено фіксований розмір гонорару адвоката – 10 000 грн., копію рахунку на оплату та фіскального чеку про сплату позивачкою 10 000 грн. за надання правової допомоги. (а.с. 75-77 т.1).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач підтвердив належними і допустимими доказами факт понесення ним витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Відтак, ці витрати підлягають розподілу.

На переконання суду заявлені час та перелік наданих робіт та послуг є співмірними зі складністю справи, фактично витраченим часом на представництво інтересів позивача у суді, обсягом фактично виконаних адвокатом робіт, пов`язаних із представництвом інтересів клієнта.

На підставі ст.ст. 137, 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає необхідним стягнути витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7290 грн. пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок пожежі в сумі 367 904,91 грн., моральну шкоду – 10 000 грн., 3779,02 грн.– судового збору та 7290 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зарічний районний суд м. Суми протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.О.Ніколаєнко