Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №713/2279/26 — Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2279/26

Провадження №3/713/538/26

ПОСТАНОВА

іменем України

24.09.2026 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Чернівецькій області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , за ст.164 ч.1 КУпАП,–

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення№754/ж13/24-13-24-04 від 28.08.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , з 01.01.2026 року по 31.05.2026 року здійснював господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, а саме з метою прибутку та згідно отриманої податкової інформації отримано 153623,00 грн., шляхом двадцяти переказів користуючись послугами ТОВ «Нова Пей», чим порушив ст.4 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Своїми діями вчинив правопорушення передбачене ст.164 ч.1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що через платформу онлайн-оголошень ОLX здійснював продаж побутових речей, що не може вважатись господарською діяльністю. Просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП з наступних підстав.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення необхідно дотримуватися принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на захист, верховенства права, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, спрямованої на додержання положень ст. 6 Конвенції, відповідно до якої стандарти та вимоги кримінального провадження поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення ( справа "Надточій проти України" рішення від 15.05.2008 року, справа Озтюрк проти Німеччини " рішення від 21.02.1984 року , «Маліге проти Франції» рішення від 23.09.1998 року, «Гурепко проти України » від 08.04.2010 року).

Відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) .

Тобто, диспозицією ч. 1 ст.164 КУпАП передбачено відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у здійсненні господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійснення без ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Стаття 164 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з висновком, викладеним Верховним Судом України у п. 4 Постанови Пленуму від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Долучені матеріали справи не містять доказів: факту здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності; систематичності такої діяльності; спрямованості діяльності на отримання прибутку; характеру товарів чи послуг, які начебто реалізовувалися; укладення будь-яких договорів; здійснення реклами чи організації підприємницької діяльності; встановлення осіб, які здійснювали перекази коштів, та отримання від них пояснень.

Фактично до матеріалів адміністративної справи контролюючим органом надано лише інформацію про отримання грошових переказів. Однак, сам по собі факт отримання фізичною особою грошових переказів не може автоматично свідчити про здійснення господарської діяльності без встановлення змісту таких операцій та їх правової природи.

Долучені до протоколу виписки з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій щодо операцій з приймання коштів для їх подальшого переказу, що здійснювалися через ТОВ «Нова Пей» не свідчать про те, що зазначені кошти отримані саме як оплата за товари чи послуги в межах провадження господарської діяльності.

Також, надана інформація не містить жодної деталізації щодо осіб, які здійснювали грошові перекази на ім`я ОСОБА_1 , а також підстав та призначення таких платежів. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів того, що ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання та займається підприємницькою діяльністю систематично і регулярно. У протоколі не зазначено: місце, час та дату, де він провадить господарську діяльність від свого імені або можливо є посадовою особою суб`єкта господарської діяльності, не надано і доказів здійснення такої діяльності на регулярній та постійній основі.

Посадовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не встановлено осіб, які здійснили перекази, та не допитано їх, не з`ясовано підстави переказу грошових коштів особі, відносно якої складено протокол.

З огляду на вище викладене, контролюючим органом не доведено, що кошти отримані саме внаслідок здійснення підприємницької діяльності та матеріали даної справи не містять доказів наявності у діях ОСОБА_1 зазначених ознак підприємницької діяльності. Отже, відсутній обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення, як об`єктивна сторона.

Відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а щодо триваючого - з дня його виявлення.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі п.1 ст.247 КУпАП, керуючись ст.ст.164 ч.1, 221, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164 ч.1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Іван КИБИЧ