Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №643/15991/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/960/26

Справа № 643/15991/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221170001503 від 04.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Велика Димерка Броварського району Київської області, громадянина України, неодруженого, із середньою освітою, військовослужбовця, кулеметника – розвідника 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , не судимого, який зареєстрований у встановленому законом порядку та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -

у с т а н о в и в :

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини від 24.11.2025 №339, (по стройовій частині) солдат ОСОБА_4 прийнятий на посаду та приступив до виконання службових обов`язків кулеметника - розвідника 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який у подальшому продовжено по теперішній час.

Проходячи військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , військовослужбовець ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

03.06.2026 близько о 23-10 годині ОСОБА_4 , знаходячись біля готелю «Яр», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 33/1, побачив раніше незнайому йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась у бік вулиці Гвардійців Широнінців в місті Харкові, та мала при собі сумку з особистими речами. У цей час у ОСОБА_4 , який усвідомлював, що при потерпілій знаходиться майно, яким можна заволодіти, виник раптовий злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнає нападу.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), поєднаний із застосуванням ножа, який він мав при собі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого особистого збагачення за рахунок чужого майна, розпочав спостереження за пересуванням ОСОБА_6 та слідував за потерпілою на певній відстані, контролюючи її маршрут руху та обстановку навколо, з метою вибору зручного моменту для вчинення нападу.

Після того, як потерпіла ОСОБА_6 дійшла до будинку №55 по вул. Гвардійців Широнінців у м. Харкові, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою реалізації раніше сформованого злочинного умислу, спрямованого на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що на вулиці відсутні сторонні особи, несподівано підійшов до ОСОБА_6 спереду, утримуючи у лівій руці ніж, штовхнув ОСОБА_6 обома руками в ділянку тулуба та, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, здійснив удар ножем у напрямку грудної клітки ОСОБА_6 , однак остання, захищаючись від нападу, підняла та притиснула до грудної клітки сумку, яку тримала при собі, внаслідок чого удар ножем прийшовся по сумці, та одразу після цього завдав один удар ножем у ділянку правої молочної залози потерпілої, тим самим умисно спричинив потерпілій, згідно з висновком експерта, легкі тілесні ушкодження, що викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів у вигляді синця на правій грудній залозі, та легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів у вигляді рани правої грудної залози.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 умисно штовхнув обома руками ОСОБА_6 у ділянку тулуба, внаслідок чого остання втратила рівновагу та впала на землю, тим самим умисно спричинив потерпілій, згідно з висновком експерта, легкі тілесні ушкодження, що викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів у вигляді саден на обох ліктях та садна на правій гомілці.

Після цього, стоячи над потерпілою, яка лежала на землі, ОСОБА_4 правою рукою схопив сумку потерпілої та намагався зірвати її з плеча, однак ОСОБА_6 , голосно закликаючи на допомогу, чинила активний опір, міцно утримуючи сумку з особистими речами.

У свою чергу, ОСОБА_4 , маючи на меті подолати волю потерпілої до опору, правою рукою схопив ОСОБА_6 за шию та почав із силою її стискати, чим умисно спричинив потерпілій, згідно з висновком експерта, легкі тілесні ушкодження, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів у вигляді рани на шиї, однак остання продовжувала чинити активний опір, голосно закликаючи на допомогу та міцно утримуючи сумку з особистими речами.

Після цього ОСОБА_4 , не бажаючи бути викритим у вчиненні кримінального правопорушення, залишив місце його вчинення та зник.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.

Допитаний у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 в обсязі висунутого обвинувачення визнав себе винуватим, щиро розкаявся та пояснив про обставини, викладені вище у даному вироку, а саме, що 03.06.2026 близько о 23-00 годині він вийшов з готелю «Яр», за якою адресою знаходиться цей готель він сказати не може, позаяк він не місцевий. Пройшовши близько 300-400 метрів від готелю, він побачив жінку, яка йшла попереду нього. У цей час в нього виникла думка напасти на жінку та забрати в неї сумку. Він, наздогнавши жінку, дістав ніж та наніс їй два удари ножем, після чого, схватився за сумку, яка була в руках у жінки, щоб її вихватити, але жінка міцно її тримала та не випускала з рук. Згодом жінка впала на землю, а він продовжував свої намагання вирвати сумку, але через те, що жінка голосно кричала та закликала на допомогу, він, злякавшись, побіг з місця події. Посилався, що усі дії відбувалися для нього наче у тумані, оскільки у той час він перебував у стані сп`яніння. Зазначив, що він дуже шкодує про свій вчинок, відчуває сором за свої дії, розуміє, що потерпіла дуже злякалася, зазнала моральної шкоди, він готовий відшкодовувати потерпілій моральну шкоду, визначену судом. При визначенні міри покарання просив урахувати, що він є військовослужбовцем, під виконання своїх військових обов`язків отримував бойові травми, перебуваючи «на нулі», бачив багато жахливих речей.

Ураховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у скоєному кримінальному правопорушенні, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз`яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 установлено, що він раніше не судимий, неодружений, є військовослужбовцем, призваним ІНФОРМАЦІЯ_3 у ЗСУ з 08.05.2024 за мобілізацією, 24.11.2025 призначений на посаду кулеметника-розвідника 3 розвідувального відділення 2 розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , який за місцем несення служби характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

У ході досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 була проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза №388 від 22.06.2026, згідно з висновком якої ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання психостимуляторів. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 виявляв ознаки вказаного вище хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої інтоксикації внаслідок вживання психостимуляторів, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Також судом ураховуються обставини отримання обвинуваченим ОСОБА_4 , призваним у Збройні Сили України ІНФОРМАЦІЯ_4 з 08.05.2024, солдатом військової частини НОМЕР_1 , травм, пов`язаних із захистом Батьківщини. Згідно з медичною характеристикою, виданою на ім`я солдата ОСОБА_4 , останній 22.09.2025 був евакуйований до стабілізаційного пункту в/ч НОМЕР_1 з діагнозом: вибухова травма, акубаротравма без пошкодження барабанних перетинок, контузія правого ока, відшарування сітківки правого ока; 19.02.2026 був евакуйований до стабілізаційного пункту в/ч НОМЕР_1 з діагнозом: вибухова травма, акубаротравма без пошкодження барабанних перетинок, поєднані вогнепальні уламкові поранення обох стегон та гомілок.

Крім того, судом ураховується, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що визнає, що його протиправними діями потерпілій ОСОБА_6 було спричинено моральну шкоду, яку він готовий відшкодовувати у визначеному судом розмірі. Така позиція обвинуваченого свідчить про його спрямованість на залагодження своєї вини та демонструє наявність прагнення на усунення заподіяної ним шкоди.

На думку суду, наведені вище відомості є достатніми, аби вважати дії обвинуваченого ОСОБА_4 як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального правопорушення та осуд своєї поведінки, критичне ставлення до своїх протиправних дій, наявність прагнення на залагодження своєї провини перед потерпілою), а отже є підставою для врахування таких дій як обставину, що пом`якшує покарання.

Разом з тим суд бере до уваги, що прокурор у промові в судових дебатах вважав наявною таку обставину, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, як щире каяття, про що також зазначено в обвинувальному акті.

З огляду на наведене вище, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Про наявність такої обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 зазначено в обвинувальному акті та перебування у такому стані під час скоєння злочину не оспорювалося у ході судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_4 .

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, вид та суспільну небезпечність вчиненого злочину, наслідки та характер вчиненого кримінального правопорушення, спричинену моральну шкоду, яку хоча і не відшкодовано обвинуваченим, але у ході судового розгляду встановлено наявність в обвинуваченого наміру її відшкодувати, особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, стан здоров`я обвинуваченого, який переніс травми, пов`язані із захистом Батьківщини, має захворювання на хронічний вірусний гепатит В+С. При цьому суд ураховує, що скоєний обвинуваченим злочин має підвищену суспільну небезпечність,

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у межах, встановлених у санкції статті особливої частини КК України у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі з конфіскацією майна.

На переконання суду, призначена міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою, слугуватиме попередженню вчиненню ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статей 69, 69-1, 75 КК України, не встановлено.

У даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_6 був пред`явлений цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.

Вирішуючи цивільний позов у даному кримінальному провадженні, суд зважає на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За приписами ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При цьому суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати характер і розмір витрат, зумовлених злочином, встановити злочинний зв`язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.

Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, позаяк немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Так, судом ураховуються обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а саме, вчинення злочину стосовно жінки, у темний час доби, із застосуванням ножа. Разом з тим, суд зважає на те, що моральна шкода спричинена ОСОБА_6 унаслідок скоєння стосовно неї умисного корисливого злочину.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує критерії, які визначені положеннями ст. 23 ЦК України, а саме: характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, платоспроможність відповідача, та інших обставин, які мають істотне значення, а також виходить з засад розумності та справедливості.

Беручи до уваги обставини справи, наведені вище вимоги закону, враховуючи спричинення незаконними діями обвинуваченого ОСОБА_4 моральної (немайнової) шкоди потерпілій ОСОБА_6 , зважаючи на конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд доходить висновку, що заявлений потерпілою розмір моральної шкоди у сумі 250 000,00 гривень є завищеним, а тому вважає, що сума в розмірі 100 000,00 гривень відповідатиме глибині моральних страждань та переживань потерпілої.

При цьому, дійшовши такого висновку, суд також бере до уваги позицію обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_4 , який у ході судового розгляду зазначив, що повністю визнає, що його протиправними діями потерпілій спричинено моральну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з позиції обвинуваченого та цивільного відповідача ОСОБА_4 , ним не оспорюється заподіяння потерпілій та цивільній позивачці ОСОБА_6 моральної шкоди, при цьому суд не вбачає сумніву щодо достовірності цієї позиції.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 05.06.2026 накладений арешт із забороною розпорядження та користування на майно, вилучене 04.06.2026 під час особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою – АДРЕСА_2 , у готелі «Яр», а саме: ніж у коричневому чохлі, довжиною 21 см, довжина леза 11 см, довжина рукоятки 11 см, ширина леза 4 см. У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання щодо скасування арешту.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 08.06.2026 накладений арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 04.06.2026 за адресою – АДРЕСА_3 , у громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за її добровільною згодою, та яке належить останній, а саме, на майно: бюстгальтер чорного кольору із нашаруванням РБК в правій частині в області грудної клітини знаходиться отвір (поріз), загальним розміром близько 2,5 см х 0,4 мм; футболку із написом Sinsei із нашаруванням РБК в правій частині з двома отворами (порізи), розмірами близько 2,5 см х 0,3 мм; штани чорного кольору з написами Parllel, у забрудненому стані; сумку сірого кольору із написом VVLYNN із тильної сторони знаходиться отвір (порізи) загальною довжиною близько 3 см х 0,3 мм. У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання щодо скасування арешту.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» з 04.06.2026 до набрання вироком законної сили з розрахунку: один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Процесуальні витрати на залучення експерта №9549 від 16.06.2026 в сумі 7 328,16 грн; витрати на залучення експерта №9555 від 17.06.2026 в сумі 7 328,16 грн; витрати на залучення експерта №9557 від 16.07.2026 в сумі 10 992,24 грн; витрати на залучення експерта №9554 від 17.06.2026 в сумі 10 992,24 грн; витрати на залучення експерта №9553 від 22.07.2026 в сумі 10 992,24 грн, що загалом складає суму 47 633,04 грн, - суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 368, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» з 04 червня 2026 року до набрання цим вироком законної сили, виходячи з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» витрати на залучення експерта №9549 від 16.06.2026 в сумі 7 328,16 грн; витрати на залучення експерта №9555 від 17.06.2026 в сумі 7 328,16 грн; витрати на залучення експерта №9557 від 16.07.2026 в сумі 10 992,24 грн; витрати на залучення експерта №9554 від 17.06.2026 в сумі 10 992,24 грн; витрати на залучення експерта №9553 від 22.07.2026 в сумі 10 992,24 грн, що загалом складає суму 47 633,04 грн.

Речовий доказ – ніж у коричневому чохлі, довжиною 21 см, довжина леза 11 см, довжина рукоятки 11 см, ширина леза 4 см, - знищити.

Речовий доказ - бюстгальтер чорного кольору із нашаруванням РБК, в правій частині в області грудної клітини знаходиться отвір (поріз), загальним розміром близько 2,5 см х 0,4 мм; футболку із написом Sinsei із нашаруванням РБК, в правій частині з двома отворами (порізи), розмірами близько 2,5 смх0,3 мм; штани чорного кольору з написами Parllel, у забрудненому стані; сумку сірого кольору із написом VVLYNN, із тильної сторони знаходиться отвір (порізи) загальною довжиною близько 3 см х 0,3 мм, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області, - знищити.

Речовий доказ – один компакт DVD+R, на якому записана одна цифрова копія, в якій міститься інформація щодо виклику до ІП «АРМ оператора 102» ІКС ІПНП на спецлінію «102», що мало місце 03.06.2026 о 23-42 з номеру НОМЕР_2 від громадянина, який представився як ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про розбійний напад на його дружину ОСОБА_6 , 1967 року народження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ – один диск DVD-R, на якому записано відеозаписи зроблені під час події, яка сталася з 03.06.2026 до 04.06.2026 за адресою: м. Харків, вул. Владислава Зубенка, 23-А, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ – один компакт диск DVD+R, на якому записана копія голосового повідомлення зі служби ЕДМ щодо подій за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 55, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 05 червня 2026 року на майно, вилучене 04.06.2026 під час особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою – АДРЕСА_2 , у готелі «Яр», а саме: ніж у коричневому чохлі, довжиною 21 см, довжина леза 11 см, довжина рукоятки 11 см, ширина леза 4 см, - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 08 червня 2026 року на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 04.06.2026 за адресою – АДРЕСА_3 , у громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за її добровільною згодою, та яке належить останній, а саме, на майно: бюстгальтер чорного кольору із нашаруванням РБК, в правій частині в області грудної клітини знаходиться отвір (поріз), загальним розміром близько 2,5 см х 0,4 мм; футболку із написом Sinsei із нашаруванням РБК, в правій частині з двома отворами (порізи), розмірами близько 2,5 см х 0,3 мм; штани чорного кольору з написами Parllel, у забрудненому стані; сумку сірого кольору із написом VVLYNN, із тильної сторони знаходиться отвір (порізи), загальною довжиною близько 3 см х 0,3 мм, - скасувати.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1