Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №629/4560/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4560/26

Номер провадження 2-о/629/101/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко Н.В., за участю секретаря Олексенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,заінтересована особа Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області про встановлення факту невикористання житлових чеків, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулись до суду з вище вказаною заявою, в якій просили встановити факт невикористання ними житлових чеків для приватизації квартири державного житлового фону за період з 1992-1996 року. В обґрунтування заяви зазначили, що їм належить право користування квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказану квартири вони отримали у листопаді 2021 року, до цього вони мешкали гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» вони мають право на безоплатну приватизацію житла з використанням житлових чеків. В червні 2023 року вони звернулись до виконавчого комету Лозівської міської ради Харківської області з заявою про приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області №624 від 25.07.2023 року відмовлено ОСОБА_1 в приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують невикористання ОСОБА_1 житлових чеків для приватизації державного фонду (за 1992-1996 року), невикористання ОСОБА_2 житлових чеків для приватизації державного фонду (за 1992-1996 року). З вказаним рішенням заявники не погоджуються, у зв`язку з чим вони змушені звертатися до суду з даною заявою про встановлення факту, невикористання житлових чеків.

Ухвалою суду від 29.05.2026 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою судді від 18.09.2026 року прийнято справу до провадження та призначено справу о розгляду.

20.07.2026 року представником Лозівської міської територіальної громади надано пояснення за змістом яких зазначила, що відповідно до відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи, за даними Лозівської територіальної громади вбачається, що місце проживання заявника ОСОБА_1 з 22.08.1985 по 14.03.1996 та з 01.08.1996 по теперішній час було зареєстроване в місті Лозова. Але до заяви ОСОБА_1 не надано інформацію про реєстрацію місця його проживання в період з 14.03.1996 по 01.08.1996. Місце проживання ОСОБА_2 з 28.07.1994 по 14.03.1996 та з 01.08.1996 по теперішній час було зареєстроване в місті Лозова. Але до заяви ОСОБА_3 не надано інформацію про реєстрацію місця її проживання в період з 1992 по 28.07.1994 та з 14.03.1996 по 01.08.1996. Довідками виконавчого комітету міської ради від 24.03.2026 підтверджено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у період реєстрації місця проживання в місті Лозова не брали участі у приватизації вказаних приміщень, але у виконавчого комітету міської ради відсутня інформація щодо реєстрації місць проживання ОСОБА_1 у період з 14.03.1996 по 01.08.1996 та ОСОБА_2 з 1992 по 28.07.1994 та з 14.03.1996 по 01.08.1996, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надають інформацію про реєстрацію їх місць проживання за зазначені періоди та не надають довідки, видані органом приватизації за місцями проживання в зазначені вище періоди, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. Із документів, доданих до заяви не можливо встановити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було реалізовано їх право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду.

Заявники в судове засідання не з`явились, надали заяву в якій просили розглядати справу за їх відсутності. На задоволенні заяви наполягають.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи без участі представника Лозівської міської ради з урахуванням поданих пояснень за наявними матеріалами справи.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

16.08.2021 року між Комунальним підприємством «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області та ОСОБА_5 укладено договір найму (оренди) житла, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

З копії витягу з рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради від 09.11.2021 року №1099 «Про заміну наймачів у договорах найму житлових приміщень» вбачається, що замінено наймача в договорі найму житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 (а.с.18).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 26.08.2021 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями довідки №805 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 12.03.2026 та витягів з реєстру територіальної громади від 02.12.2025 року (а.с.10-12).

За відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи (за даними громади:Лозівська територіальна громада) від 12.03.2026 року та довідки виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 24.03.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресами: АДРЕСА_3 в період з 22.08.1985 року по 28.07.1994 року; АДРЕСА_4 в період з 28.07.1994 року по 14.03.1996 року; АДРЕСА_5 в період з 01.08.1996 року по 06.07.2000 року; АДРЕСА_6 в період з 06.07.2000 року по 22.05.2003 року; АДРЕСА_7 , ж.п.9 (попередня кв.40) в період з 22.05.2003-26.08.2021 року; АДРЕСА_1 з 26.08.2021 року, та не брав участі в приватизації вказаних приміщеннях (а.с.13,20).

За відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи (за даними громади:Лозівська територіальна громада) від 12.03.2026 року та довідки виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 24.03.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресами: АДРЕСА_4 в період з 28.07.1994 року по 14.03.1996 року; АДРЕСА_5 в період з 01.08.1996 року по 06.07.2000 року; АДРЕСА_6 в період з 06.07.2000 року по 22.05.2003 року; АДРЕСА_8 ) в період з 22.05.2003-26.08.2021 року; АДРЕСА_1 з 26.08.2021 року, та не брала участі в приватизації вказаних приміщеннях (а.с.14,19).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 1990 році вступив до 1 класу та закінчив 9 класів у 1998 року, мешкав за адресою: АДРЕСА_3 . Назва навчального закладу на момент закінчення «Лозівська середня школа №12» м.Лозова Харківської області, що підтверджується копіями архівної довідки КЗ «Лозівський ліцей №12» Лозівської міської ради Харківської області від 10.03.2026 року та свідоцтва (а.с.16-17).

Відповідно до архівної довідки рос.мовою ««ООО Лозовской кузнечно-механический завод» от 04.08.2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , которая согласно архивным данным работала в государственном предприятии «Лозовский кузнечно-механический завод» и в Открытом акционерном обществе «Лозовской кузнечно-механический завод»: 18.06.1987 г. принята учеником пирометриста в механосборочный цех. (Приказ по кадрам от 16.06.1987 г. №119-к); 13.07.1987 г. переведена старшим кладовщиком механосборочного цеха. (Записка об изменении профессии от 14.07.1987 г.); 01.09.1988 г. переведена кладовщиком механосборочного цеха. (Записка об изменении от 01.09.1988 г.); 16.12.1996 г. уволена по сокращению штатов, ст. 40 п. 1 КЗоТ Украины. (Приказ по кадрам от 16.12.1996 г. №161296-у)» (а.с.25).

З копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 з 01.04.1997 року по 23.06.1997 року працювала пекарем в рос.мовою ООО «Промагро» (а.с.26).

Згідно копій довідок АТ «Ощадбанк» від 17.02.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 операції по приватизації житла за адресою: АДРЕСА_9 не здійснювали. Залишок житлових чеків станом на 17.02.2022 року складає по 4,20 грн. у кожного (а.с.21-22).

Відповідно до копій довідок АТ «Ощадбанк» від 30.04.2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не значаться в списках на приватизацію за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23-24).

Приватизація житлового фонду здійснюється згідно Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI, Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16.12.2009 №396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» та інших нормативно-правових актів щодо приватизації державного житлового фонду.

Згідно п. п. 18, 20 Наказу громадянин, який виявив бажання приватизувати квартиру, повинен подати документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а саме - довідки з попередніх місць реєстрації (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду. Враховуючи вищевикладене, Відділ зможе здійснити процедуру приватизації тільки за умови надання повного переліку документів, визначеного чинним законодавством України в сфері приватизації житла.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Приватизація державного майна є суспільно значимим процесом, у ході якого здійснюється роздержавлення власності, вирішуються питання пільгової участі членів трудових колективів у її придбанні та їх соціального захисту.

Згідно статей 30 та 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ст. 345 ЦK України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Статтею 4 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна (606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Пунктом 18 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» передбачено необхідний перелік документів для приватизації державного житлового фонду, які громадянин надає до органу приватизації, а саме: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі. У деяких випадках додаються інші документи: нотаріальна довіреність, копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації, які передбачені діючим законодавством; копія свідоцтва про розірвання шлюбу, копія рішення суду, довідка про використання житлового чеку з Ощадного банку України, тощо. Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка (довідки) видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем (місцями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).

Частиною 1 статті 15 ЦК України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У п. 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №15-рп/2010 від 10 червня 2010 року (справа про безоплатну приватизацію житла) зазначено, що «приватизація державного житлового фонду згідно з Законом відбувається шляхом використання всіма громадянами України приватизаційних житлових чеків. Громадянам надано право змінити цільове використання цих чеків, а тому вони можуть бути використані також для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. Зазначене положення Закону дає підстави для висновку, що приватизація державного житлового фонду не є обов`язком громадян України, а є їх правом, яке повинне реалізовуватися ними на власний розсуд, на умовах, у порядку та спосіб, встановлених законом.

Системний аналіз діючого законодавства дає підстави для висновку, що право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз у повному обсязі, якщо він повністю використав житловий чек та у його власність передано загальну площу житла, що не перевищує встановлену санітарну норму і відповідно, номінальну вартість житлового чека, незалежно від того, відповідає ця площа одній квартирі (будинку) чи кільком. Таким чином тільки повне використання житлових чеків є фактом реалізації один раз права на безоплатну приватизацію житла, передбаченого п.5 ст.5 Закону.

У відповідності до п. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до частини другої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник немає іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Оцінюючи надані заявниками докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд враховує, що за відомостями з реєстру територіальної громади та довідками виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області підтверджено місця реєстрації заявників у м. Лозова, а також те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не брали участі у приватизації житлових приміщень за встановленими місцями їх реєстрації.

При цьому відсутність у реєстрі територіальної громади відомостей про місце реєстрації ОСОБА_1 у період з 14.03.1996 року по 01.08.1996 року сама по собі не свідчить про його проживання або реєстрацію в цей період в іншому населеному пункті та, відповідно, про використання ним права на приватизацію державного житлового фонду за іншим місцем проживання. Суд враховує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зазначений період був неповнолітнім. Згідно з архівною довідкою КЗ «Лозівський ліцей №12» Лозівської міської ради Харківської області він у 1990 році вступив до першого класу та до 1998 року навчався у навчальному закладі в м. Лозова. До 14.03.1996 року його місце проживання було зареєстроване у м. Лозова, а з 01.08.1996 року він знову був зареєстрований у цьому ж населеному пункті. Будь-яких відомостей про його вибуття у зазначений проміжок часу до іншого населеного пункту, реєстрацію там місця проживання чи участь у приватизації державного житлового фонду матеріали справи не містять.

Щодо ОСОБА_2 судом установлено, що відомості реєстру територіальної громади підтверджують її реєстрацію у м. Лозова з 28.07.1994 року по 14.03.1996 року та з 01.08.1996 року і надалі. Водночас відсутність у реєстрі відомостей про її місце реєстрації у періоди з 1992 року по 28.07.1994 року та з 14.03.1996 року по 01.08.1996 року оцінюється судом у сукупності з іншими письмовими доказами. Зокрема, відповідно до архівної довідки ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» ОСОБА_2 безперервно працювала на відповідному підприємстві у м. Лозова з 18.06.1987 року до 16.12.1996 року. Отже, її трудова діяльність у м. Лозова охоплює в тому числі ті проміжки часу, щодо яких у реєстрі територіальної громади відсутні відомості про реєстрацію місця проживання. Доказів її проживання чи реєстрації в іншому населеному пункті у зазначені періоди, а також доказів набуття нею у власність житла в порядку приватизації матеріали справи не містять.

Суд, також бере до уваги відомості, надані АТ «Ощадбанк», відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 операцій з приватизації житла за зазначеною у довідках адресою не здійснювали, а залишок житлових чеків станом на 17.02.2022 року становив по 4,20 грн у кожного. Крім того, відповідно до довідок АТ «Ощадбанк» від 30.04.2026 року заявники не значаться у списках на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, оцінюючи відповідно до статті 89 ЦПК України кожний доказ окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що надані докази у своїй сукупності підтверджують невикористання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлових чеків для приватизації державного житлового фонду у вказаний ними період.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124 Конституції України), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян.

Право на судовий захист передбачає конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частина четверта статті 10 ЦПК України і ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладає на суд обов`язок при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зобов`язання, взяті на себе Договірною державою за статтею 1 Конвенції, включають два аспекти, а саме: з одного боку - негативне зобов`язання утримуватися від втручання у здійснення гарантованих прав і свобод, а з іншого боку - позитивні зобов`язання вживати належних заходів для забезпечення дотримання таких прав і свобод на своїй території.

Таким чином, суд, на підставі аналізу вищевказаних положень закону, дійшов висновку про те, що право на судовий захист заявників, яке передбачає конкретні гарантії ефективного поновлення у правах, підлягає реалізації, а порушені права - захисту у судовому порядку у обраний ним спосіб.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки відсутність підтверджуючих документів невикористання житлових чеків, створює заявникам перешкоду у здійсненні передбаченого Законом права на приватизацію.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 223, 234, 256, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,заінтересована особа Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області про встановлення факту невикористання житлових чеків - задовольнити.

Встановити факт невикористання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , житлових чеків для приватизації квартири державного житлового фонду за період з 1992-1996 р.р..

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявники: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Ярослава Мудрого, 1.

Суддя Наталія ТКАЧЕНКО