Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №642/2746/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №642/2746/26

Суддя: Проценко Л. Г.

24 вересня 2026 року

Справа № 642/2746/26

Провадження № 3/642/614/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Харкова, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, працюючого начальником відділу з питань цивільного захисту ДП «Харківський приборобудівний завод ім.Т.Г.Шевченка» зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 631658 від 04.04.2026, то 04.04.2026 о 10 год. 12 хв. за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 50, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом XIAOMI без д.н.з., з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в у закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ за адресою м.Харків, вул.Ахієзерів, 18А у лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 які полягали в порушенні вимоги п. 2.5 ПДР України, кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За клопотанням від 20.04.2026 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами адміністративної справи. 04.05.2026 на підставі заяви ОСОБА_1 про залучення захисника та отримання відповіді з УПП в Х/О судове засідання перенесено.

За клопотанням ОСОБА_1 15.06.2026 витребувано з ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/О інформацію за результатами розгляду його заяви про злочин від 04.04.2026.

Згідно відповіді ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/О від 30.06.2026 заява ОСОБА_1 зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/О за №7672 від 04.04.2026 та за вих. №164928/2026 від 04.04.2026 направлена до Управління патрульної поліції в Харківській області для розгляду та прийняття рішення. (а.с.25)

За клопотанням ОСОБА_1 28.08.2026 витребувано з Управління патрульної поліції в Харківській області інформацію щодо розгляду його заяви про злочин.

За відповіддю Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 14.09.2026 за зверненням ОСОБА_1 було проведено службову перевірку, за результатами якої об`єктивних даних, які б свідчили про порушення службової дисципліни в діях окремих працівників УПП в Х/О під час події, що мала місце 04.04.2026 за участі ОСОБА_1 не встановлено.

В своїх письмових запереченнях ОСОБА_1 не погоджуючись з доводами викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення посилався на відсутність документального підтвердження правомірності зупинки та відсутність доказів порушень ним правил ПДР України які б були підставою для законного зупинення транспортного засобу, що є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедуру огляду водія, неправомірними за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева». Йому не було належно роз`яснено і забезпечено реальне право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням права на захист при складанні протоколу. Працівником поліції не були належним чином роз`ясенні його права. Поліцейські заявили, про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, при цьому він може відмовитися від огляду. Відмова не була добровільною, адже інспектори не роз`яснили обов`язку пройти огляд і фактично спровокували його.

В разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння чи незгоди водія із результатами огляду на місці зупинки, працівник поліції ще не має права скласти протокол за статтею 130 КУпАП і повинен запропонувати водієві пройти огляд в медичному закладі як усно, так і шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до конкретного закладу охорони здоров`я, який входить до затвердженого переліку, з зазначенням данних про особу водія та точного часу видавання направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Надані працівниками поліції відеоматеріали не містять жодного з вищезазначеного та відповідно не можуть бути підставою для притягнення водія за ч.1 ст. 130 КУпАП України. Матеріали справи містять направлення на медичний огляд водія, однак працівники поліції на місці зупинки не надали останньому другий екземпляр направлення для самостійного проходження медичного огляду.

Він приїздив до УПП в Харківській області з метою розшуку працівників поліції, які склали відносно нього адміністративний протокол з метою отримання копії направлення для самостійного проходження медичного огляду, однак йому було в цьому відмовлено. Після чого, він звернувся з заявою до ВП 2 ХРУП 3 ГУНП в Х/О про вчинення кримінального правопорушення відносно зазначених працівників поліції.

На наступний день 05.04.2026 року він самостійно звернувся до медичного центру «ОН Клінік», де пройшов обстеження № 1473608, відповідно якого тест на виявлення наркотичних речовин в сечі (10 показників) - зазначений як негативний. Пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у обласному наркологічному диспансері за адресою м.Харків, вул.Ахієзерів, 18-а він не мав можливості, оскільки йому відмовили через відсутність письмового направлення від поліцейських. Зазначене доводить, що жодних ознак наркотичного сп`яніння у нього не встановлено. Згідно відеоматеріалів поліцейські запропонували йому пройти медичний огляд у Обласному наркологічному диспансері в м.Харкові по вул. Ахієзерів. 18-а, а не у найближчому закладі охорони здоров`я, як зазначено у п. 12. Порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважав, що дії працівників поліції не підпадають під визначення вимоги і не можуть бути доказом скоєння адміністративного правопорушення.

Надані до суду матеріали не містять жодного доказу про те, що електросамокат «ХІАОМІ М365» є механічним транспортним засобом. Згідно Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Протокол про адміністративне правопорушення не містить індивіувального номера електросамоката, хоча поліцейські цей номер фіксували та фото. Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього не вказано на якій підставі ОСОБА_1 , який керував не механічним транспортним засобом, повинен був виконувати вимоги розілу 2 ПДР, якими передачені права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів, зокрема п. 2.9 а) ПДР. Електросамокат " ХІАОМІ М365" має заводську потужність двигуна 0,3 кВт і відповідно не може визнаватись механічним транспортним засобом.

Надані відеоматеріалів зняті на бодікамеру БК 471778 працівником поліції Петровим Д.В., при цьому з відео видно, що вказана бодікамера знаходилась у поліцейського Шутки С.Є. Таким чином, надані поліцейськими відеозаписи не можуть бути належними доказами у справі.

В подальшому, в доповненнях до заперечень від 14.07.2026 ОСОБА_1 зазначив, що направлення для проходження медичного огляду складено о 10:20, хоча згідно відеозапису в цей час поліцейські з ним спілкувалися, а після питання щодо отримання копії протоколу запропонували почекати. В протоколі ЕПР1 № 631658 від 04.04.2026 зазначено, що додатками до нього є направлення на медичний огляд водія, однак таке направлення йому працівниками поліції не видавалось і матеріали не містять доказів його складання та надання водієві, що є обов`язковим. Оскільки відсутні докази складання направлення 04.04.2026 о 10:20 з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, що є визначальною підставою для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення та закриття справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у адміністративному правопорушенні не визнав та показав, що 04.04.2026 після 10 год. він рухався на самокаті XIAOMI M365, який не має державних номерних знаків і був зупинений працівниками патрульної поліції на вул. Полтавський шлях у м. Харкові біля районного відділу поліції. Працівники поліції не представившись, не зазначивши причину зупинки, перевірили його документи, а також документи на самокат зазначили, що він як учасник дорожнього руху повинен пройти перевірку на вживання наркотичних засобів і лише потім почали перевірку таких ознак. Наслідки відмови від такого огляду не повідомляли. Дізнавшись що лікарська установа, де проходить огляд знаходиться дуже далеко, а оскільки він поспішав, тому відмовився від проходження такого огляду, не знаючи наслідків відмови. Один з поліцейських спровокував його на відмову і ввів в оману зазначивши, що будь-яких наслідків від відмови проходження огляду не буде. Йому роз`яснювались права, поліцейські почали складати протокол, виписували направлення на проходження огляду, однак таке направлення йому не видали. Після того його ознайомили з протоколом, видали його копію та відсторонили від керування самокатом. З протоколом він не згоден, оскільки самокат XIAOMI не є механічним транспортним засобом, а є лише легким електричним засобом. Крім того він не є водієм в розумінні ПДР України. Він намагався зв`язатися з адвокатом, але той відповів лише через годину повідомивши про те, що відмова від проходження огляду є порушенням. Він в руках довів самокат до парковки свого автомобіля на якому приїхав до Управління патрульної поліції та просив надати направлення на огляд, однак йому було відмовлено. Після того приблизно о 14 год. він приїхав до КНП ХОР ОКНЛ за адресою м.Харків, вул. Ахієзерів, 18А однак його не пустили оскільки не було направлення та поліцейського. Він зателефонував на «102» і просив допомоги пройти такий огляд, однак йому повідомили, що він пропустив час. Після того, він намагався пройти огляд в будь-якому медичному закладі, однак у зв`язку з тим, що це вже був суботній вечір пройти огляд не вдалося. На наступний день він здав аналізи в «ОН Клінік», а ввечері, приблизно о 19 годині приїхав до ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Х/О та написав заяву про злочин поліцейських, однак до цього часу відповіді не отримав.

Вислухавши доводи ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить до наступних висновків.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до п.4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п.6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря, фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Аналізуючи зазначені норми Інструкції, суд приходить до висновку, що в даному випадку працівники поліції діяли в межах цієї Інструкції та посадових обов`язків, склали відповідний протокол про адміністративне правопорушення, вбачаючи в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України.

Складений уповноваженими особами протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, були роз`яснені працівниками поліції, що зафіксовано на відеозапису.

Вина у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 631658 від 04.04.2026, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.04.2026; відеозаписом долученим до матеріалів справи; довідкою про те, що згідно облікових даних Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал НПУ» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_1 від 30.10.2003.

В судовому засіданні був досліджений відеозапис від 04.04.2026 з нагрудних камер інспекторів УПП, який підтверджує порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. З відеозапису вбачається, що після зупинки о 10:15:09-10:15:38 ОСОБА_1 , як учаснику дорожнього руху, поліцейським було запропоновано пройти огляд в лікарській установі у лікаря нарколога, де здати біологічну речовину, при цьому роз`яснено, що у разі виявлення наркотичного сп`яніння буде складено адміністративний матеріал. О 10:15:46 ОСОБА_1 відмовляється, зазначаючи, що для цього немає жодних причин, при цьому поліцейський повідомляє, що буде складено адміністративний матеріал який буде направлено до суду. На питання поліцейського о 10:16:13-10:16:28 «Чи вживаєте щось, лікарські препарати, наркотичні засоби» водій відповідає «Не вживаю». О 10:16:18-10:16:47 поліцейський просять заплющити очі, а потім відкрити їх, при цьому світить ліхтарем з телефону та зазначає, що зіниці на світло не реагують, а в подальшому просить витягнути руки та розширити врізнобіч пальці. О 10:16:55-10:16:55 на питання поліцейського «чи будете проходити огляд?» ОСОБА_1 відповідає «відмовляюсь». Поліцейським о 10:17:09-10:17:52 роз`яснюється, що на вимогу поліцейського водій, як учасник дорожнього руху повинен пройти огляд в присутності поліцейського, а за відмову від проходження такого огляду складається адміністративний протокол, який направляється до суду. Також повідомляється, що огляд проводиться в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ в спеціалізованій наркологічній лікарні по вул.Ахієзерів, при цьому ОСОБА_1 повідомляє «Я туди не поїду». При цьому о 10:18:06 - 10:18:19 на питання поліцейського «Ви розумієте, що буде складено адміністративний матеріал?» водій зазначає «Давайте, складайте..», на питання «Ви відмовляєтесь?», отримує відповідь «я відмовляюсь..». О 10:18:33-10:18:38 поліцейський втретє запитує ОСОБА_1 чи буде той проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння в наркологічній лікарні на що отримує відповідь «Не буду», а на питання «Відмовляєтесь?» отримує відповідь «Да», при цьому поліцейський роз`яснює, що буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР, роз`яснені права передбачені ст.268 КУпАП та Конституцією України. На пропозицію о 10:23:30 надати документи щодо права власності на транспортний засіб, ОСОБА_1 зазначає, що не зобов`язаний його пред`являти та носити такий документ з собою. О 10:40:10 ОСОБА_1 отримує протокол про адміністративне порушення, а о 10:40:12 його відсторонюють від керування транспортним засобом, зазначаючи на питання, що електросамокат він може везти в руках.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що поліцейськими не було зазначено причину зупинки, то підстава зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками поліції жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Посилання ОСОБА_1 про те, що поліцейські не роз`яснили наслідки відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, неналежно роз`яснили і не забезпечили право на допомогу адвоката та їх дії не підпадають під визначення вимоги передбаченої п. 2.5 ПДР України про проходження огляду - спростовуються відеозаписом, відповідно до якого водію після зупинки о 10:15:09-10:15:38; о 10:16:55-10:16:55 та о 10:17:09-10:17:52 було запропоновано пройти огляд в лікарській установі у лікаря нарколога, при цьому роз`яснюється, що на вимогу поліцейського водій, як учасник дорожнього руху повинен пройти такий огляд в присутності поліцейського, а за відмову від проходження такого огляду складається адміністративний протокол. Також о 10:18:33-10:18:38 було роз`яснено про складання адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення п.2.5 ПДР в разі відмови від проходження огляду та були роз`яснені його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Доводи про відсутність доказів складання направлення 04.04.2026 о 10:20 з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі і невручення його копії (другого екземпляру) ОСОБА_1 для самостійного проходження медичного огляду, суд оцінює критично, зважаючи на ч. 4 ст. 266 КУпАП, згідно якої, огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Крім того, посилання на те, що наступного дня 05.04.2026, після складення протоколу він пройшов медичний огляд у спеціалізованій лабораторії «ОН клінік», за результатами якого в його сечі будь-яких наркотичних речовин виявлено не було, суд вважає необґрунтованими. Вказаний огляд проведено з порушенням встановленого законом порядку, оскільки медичний огляд на стан сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) має проводитися не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції визначено, що в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Крім того, як зазначив сам ОСОБА_1 , під час цього огляду працівник поліції присутній не був, хоча поліцейським 04.04.2026 о 10:17 роз`яснено, що на вимогу поліцейського водій, як учасник дорожнього руху повинен пройти огляд в присутності поліцейського згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП.

Щодо посилання на те, що електросамокат не є транспортним засобом, а відповідно ОСОБА_1 не є водієм, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Пункт 1 статті 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначає, що електричний колісний транспортний засіб – це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, є водіями і зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

З практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вбачається, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначеного випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Підпунктом «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», пунктом 2.9-а Правил дорожнього руху України визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів, а статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування в стані алкогольного сп`яніння будь-яким транспортним засобом, а не виключно механічним.

Таким чином, водій, реалізувавши своє право володіти та/або керувати будь-яким транспортним засобом, автоматично погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України. Тому обсяг адміністративної відповідальності водія електричного самоката, електричного велосипеда, електричного скутера, гіроскутера за ст. 130 КУпАП жодним чином не відрізняється від обсягу відповідальності за цією ж статтею інших водіїв механічних транспортних засобів.

Крім того, в запереченнях та доповненнях до них ОСОБА_1 сам зазначає про свій статус саме водія.

Враховуючи наведене, електросамокат є транспортним засобом, а ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо посилань ОСОБА_1 про відсутність підстав для проходження огляду, оскільки в нього були відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, суд зазначає, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

ОСОБА_1 звертався зі скаргою (заявою) щодо незаконності дій поліцейських. При цьому, згідно відповіді Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 14.09.2026 було проведено службову перевірку, за результатами якої порушень службової дисципліни в діях працівників УПП в Х/О під час події, що мала місце 04.04.2026 за участі ОСОБА_1 не встановлено.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що після його відсторонення від керування транспортним засобом він на своєму автомобілі приїхав до Управління патрульної поліції. Таким чином, свідомо ігнорував законні вимоги працівників поліції та порушив вимоги ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) щодо відсторонення осіб від керування транспортними засобами, продовживши рух на іншому транспортному засобі без правових підстав.

З матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія, тобто ним було складено іспит на знання вимог Правил дорожнього руху України. За таких обставин, суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування Правил дорожнього руху України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно.

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами).

Суд вважає, що дії поліцейських по виявленню у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та фіксації відмови вказаного водія від проходження такого огляду відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Правопорушник підлягає адміністративній відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП, судом не встановлено, строк притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Пом`якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Оцінюючи докази наявні у справі в їх сукупності, з точки зору їх належності та допустимості, враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника, ступінь його вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, як такого, що буде достатнім для виправленням правопорушника.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 33, 40, 268, 283, 284, ч.1 ст.130 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. відповідно до ст. 40-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.

Повний текст постанови складено 24.09.2026.

Суддя Л.Г. Проценко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua