Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №953/640/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/640/26

н/п 2/953/1640/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуба Г.А.

за участю секретаря - Кулікової Т.В.,

представниці позивача - адвоката Ігнатенко З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитними договорами у розмірі 55594, 97 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 4180644 (далі - Договір). Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000, 00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1875, 00 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. 29.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 3912828 (далі - Договір). На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Споживачу кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір): 13000, 00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,90 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Станом на день подачі позовної заяви до суду заборгованість за договором відповідачкою не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку із чим за відповідачкою обліковується прострочена заборгованість: 1) за договором №4180644 від 29.06.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27825, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21875, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0, 00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0, 00 грн; заборгованість за комісіями - 950, 00 грн; інфляційні збитки - 0, 00 грн; нараховані 3% річних - 0, 00 грн; 2) за договором №3912828 від 29.03.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27769, 97 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8500, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 19120, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0, 00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0, 00 грн; заборгованість за комісіями - 0, 00 грн; інфляційні збитки - 136, 00 грн; нараховані 3% річних - 13, 97 грн. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 55594, 97 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 13500, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 40995, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0, 00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 0, 00 грн; заборгованість за комісіями - 950, 00 грн; інфляційні збитки - 136, 00 грн; нараховані 3% річних - 13, 97 грн.

16.12.2021 укладено договір № 16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4180644.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4180644.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 4180644.

04.02.2022 укладено договір № 04-02-02/2022, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3912828.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3912828.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 3912828.

26.01.2026 вказана справа надійшла до суду та розподілена судді Зубу Г.А.

27.01.2026 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 27.01.2026.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

09.02.2026 через систему «Електронний суд» від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог у справі № 953/640/26 за цивільним позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - у повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив, зазначила, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, не визнає в повному обсязі через, зокрема, сплив строку позовної давності. Відповідно до ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, строк позовної давності за вимогами майнового характеру становить 3 роки. Останній платіж за кредитним зобов`язанням було здійснено понад п`ять років тому, після чого перебіг строку позовної давності завершився. Позивач звернувся до суду після спливу цього строку, що є підставою для відмови у позові. Крім того, відсутні докази укладення кредитного договору. Позивач не надав належних і допустимих доказів укладення кредитного договору, що не підтверджує відносини між сторонами, не підтверджено факт переходу права вимоги до ТОВ «Коллект Центр». Не надано повного пакета документів щодо відступлення права вимоги, зокрема: договору факторингу/цесії, реєстру боржників, підтвердження включення мого зобов`язання до складу переданих активів. Не надано належного розрахунку заборгованості. У позові не міститься детального, документально підтвердженого розрахунку суми боргу, штрафних санкцій чи процентів. Також відповідачці не повідомлено про відступлення права вимоги.

13.02.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, в якому просив позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі. Крім того, зазначив, що 29.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4180644. 29.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3912828. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було перераховано грошові кошти. Ідентифікація Відповідача здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані Відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону) були використані для укладення Договору від його імені, Відповідачем не надані. З наданих документів вбачається, що Договір було підписано одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. На виконання умов укладеного договору № 3912828 позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника. Враховуючи, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Елаєнс» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листом ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», відповідно до якого 29.03.2021 на суму 13000 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_1 . Перерахування коштів здійснювалось на рахунок, зазначений Позичальником. На виконання умов укладеного договору № 4180644 позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника. Враховуючи, що ТОВ «МІЛОАН» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ ФК «Елаєнс» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листом ТОВ ФК «Елаєнс», відповідно до якого 29.06.2021 на суму 5000 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_1 . Перерахування коштів здійснювалось на рахунок, зазначений Позичальником.

Також вказує, що кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору. Відповідачем було укладено Договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням Договору Позичальник отримав від Кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами Договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання Договору, Відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. Повідомлення боржника здійснювалось первісними кредиторами відповідно до умов укладених договорів відступлення прав вимоги. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою визнання договору факторингу недійсним та не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача за рішенням суду. Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов`язку на користь попереднього кредитора. І це більше стосується добровільного виконання зобов`язання, а не стягнення з боржника сум в примусовому порядку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань як на користь первісних кредиторів, так і на користь Позивача. 16.12.2021 укладено договір № 16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4180644. 10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4180644. 04.02.2022 укладено договір № 04-02-02/2022, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3912828. 10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3912828. Дані договори не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними, відповідають волі сторін та чинному законодавству. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Таким чином, з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені Позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Виходячи з чого, посилання відповідача на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими і заява останнього про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.02.2026 витребувано у Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570 , адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д): ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 та кредитних коштів у сумі 13000,00 грн., які 29.03.2021 року були на неї перераховані, та у сумі 5000,00 грн., які 29.06.2021 року були на неї перераховані а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_1 за період із період із 29.03.2021 по 03.04.2021 та 29.06.2021 по 03.07.2021; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )банківська картка № НОМЕР_1 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період із період із 29.03.2021 по 03.04.2021 та 29.06.2021 по 03.07.2021; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в анкетних даних.

10.07.2026 поштовим зв`язком з АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 25.02.2026 надійшли витребувані докази (а.с. 198-202).

В судовому засіданні представниця позивача ТОВ «Коллект Центр» - адвокат Ігнатенко З.В. підтримала позовні вимоги та просила про їх задоволення в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином. 05.06.2026 через систему «Електронний суд» подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, просила застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову (а.с. 185).

Суд, заслухавши доводи представниці позивача - адвоката Ігнатенко З.В., дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено, що 29.06.2021 ОСОБА_1 на сайті miloan.ua створила та заповнила Анкету-заяву на кредит № 4180644, в якій зазначила свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, дату народження, номер мобільного телефону, електронну пошту, паспортні дані, адреси реєстрації та проживання, освіту, місце роботи та щомісячні доходи. Надала також згоду, зокрема, щодо правил кредитування (а.с. 15). Вказана Анкета-заява на кредит № 4180644 також містить інформацію про процес оформлення та розгляду заяви 4180644, зокрема, про такі дії: Заповнення заяви 2021-06-29 01:13:16 - 2021-06-29 01:13:29; Автоматична перевірка 2021-06-29 01:13:29 - 2021-06-29 01:13:39; Перевірка у БКІ 2021-06-29 01:13:39 - 2021-06-29 01:13:45; Скоринг 2021-06-29 01:13:45 - 2021-06-29 01:13:46; Перевірка у БКІ 2021-06-29 01:13:46 - 2021-06-29 01:14:03; Скоринг 2021-06-29 01:14:03 - 2021-06-29 01:14:05; Підтвердження зміни умов 2021-06-29 01:14:05 - 2021-06-29 01:14:27; Обробляється 2021-06-29 01:14:27 - 2021-06-29 01:14:32; Підписання договору 2021-06-29 01:14:32 - 2021-06-29 01:15:04; Оброблено 2021-06-29 01:15:04. Крім того, Анкета-заява на кредит № 4180644 містить погоджені умови кредитування, а саме: замовлена сума - 9000, 00 грн.; погоджена сума - 5000, 00 грн.; строк кредиту - 15 днів (а.с. 15 на звороті).

29.06.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 4180644 на суму 5000, 00 грн (п. 1.2 Договору). Відповідно до умов Договору кредит надається строком на 15 днів з 29.06.2021 (п. 1.3 Договору); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 14.07.2021 (п. 1.4 Договору); комісія за надання кредиту: 950, 00 грн, яка нараховується за ставкою 19, 00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору); проценти за користування кредитом: 1875, 00 грн, які нараховуються за ставкою 2, 50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Договору); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 Договору). Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту) (п. 2.3.1.2 Договору) (а.с. 9-12).

Відповідно до п. 6. 1 Договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

У п. 6.4. та п. 6.5. Договору сторони погодили, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з даними, які містяться у Довідці про ідентифікацію даний договір підписаний 29.06.2021 у формі одноразового ідентифікатора R30731 відповідачкою ОСОБА_1 , який було направлено на номер телефону НОМЕР_3 (а.с. 20).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У частині 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, на підтвердження укладання Договору про споживчий кредит з ТОВ «Мілоан», позивачем надано договір, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачкою для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідачка ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Договір № 4180644 про споживчий кредит підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачкою за договором про споживчий кредит № 4180644 від 29.06.2026 виконало та надало їй кредит в сумі 5000, 00 грн.

Факт надання коштів відповідачу підтверджується Квитанцією № 22a01b3f-5427-433d-be4c-7c92e9a7c4bd_637605729077578685 від 29.06.2021, сума: 5000, 00 грн, платник: ТОВ «Мілоан», отримувач: Власник платіжної картки НОМЕР_8 (а.с. 21).

Відповідно до даних, які містяться в листі АТ КБ «ПриватБанк», які надійшли до суду на виконання ухвали від 25.02.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Ідентифікаційні дані власника картки: прізвище, ім`я, по-батькові - ОСОБА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; серія та номер паспорта НОМЕР_6 ; адреса місця проживання факт.: АДРЕСА_1 ; контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) НОМЕР_7 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період 29-03-2021 - 03-04-2021, 29-06-2021 - 03-07-2021: номер телефону НОМЕР_3 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Повідомлено, що по рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 13000, 00 грн з період з 29.03.2021-03.04.2021: від 29.03.2021; зарахування коштів на суму 5000, 00 грн за період з 29.06.2021-03.07.2021: від 29.06.2021. Додатково надано виписку по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за періоди з 29.03.2021-03.04.2021 та 29.06.2021-03.07.2021 (а.с. 198-202).

Згідно з Відомостями про щоденні нарахування та погашення за підписом Генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В. загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 4180644 становить 10325, 00, 00 грн, з яких: 5000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4375, 00 грн - заборгованість по процентам; 950, 00 грн - заборгованість по комісії.

Пунктом 3.2.6. Договору передбачено, що ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу чи делегувати (доручати здійснення) свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором Кредитодавець отримає від Позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч.2 ст.516 Цивільного кодексу України Позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором.

16.12.2021 було укладено договір № 16/12-2021-43, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4180644 (а.с. 31-39).

Відповідно до п. 2.1 Договору за цим Договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 43427967, 63 грн, а Фактор зобов`язується, здійснивши Фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками.

Згідно з п. 7.1 Договору сторони домовились, що розмір Фінансування за Реєстром Боржників складає 1563897, 11 грн. Фактор здійснює фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання цього Договору.

Відповідно до платіжного доручення № 313550010 від 20.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило на рахунок ТОВ «Мілоан» оплату лоту згідно з договором факторингу № 16/12-2021-43 від 16.12.2021 без пдв у розмірі 1563897, 11 грн (а.с. 40).

Згідно з Актом приймання-передавання Реєстру Боржників за Договором Факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021, складеного 16.12.2021, ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали даний акт про те, що на виконання умов Договору Факторингу № 16/12-2021-43 від 16.12.2021, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 1880 штук, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу 16/12-2021-43 від 16.12.2021,будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с. 41).

У Витязі з реєстру боржників (Додаток № 3 до Договору) від 16.12.2021, боржником зазначено за № 1605 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер договору № 4180644, сума заборгованості за тілом кредиту - 5000, 00 грн., сума заборгованості по процентам - 4375, 00 грн., сума заборгованості по комісії - 950, 00 грн., загальна сума заборгованості за кредитом - 10325, 00 грн. (а.с. 42-44, 45).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 4180644 станом на 10.01.2023 складає 27825, 00 грн., з яких: 5000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4375, 00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 950, 00 грн - заборгованість з комісії, 17500, 00 грн. - нараховані відсотки згідно з кредитним договором.

Таким чином, до ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до укладеного Договору факторингу № 16/12-2021-43 перейшло право грошової вимоги до відповідачки за договором про споживчий кредит № 4180644.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 63-73).

Відповідно до умов вищезазначеного Договору ТОВ «Коллект Центр» заміняє ТОВ «Вердикт Капітал» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Вердикт Капітал» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором № 4180644.

Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, складеного 10.01.2023, визначено, що ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали даний Акт про те, що на виконання умов Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 207307. Після цього, з урахуванням умов Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять Права Вимоги Заборгованості до Боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 в 6 (шести) томах. Будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає (а.с. 78).

Згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 ТОВ «Коллект Центр» має перед ТОВ «Вердикт Капітал» непогашені грошові зобов`язання у сумі 15214406, 31 гривень, які виникли на підставі, зокрема, Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (зобов`язання в сумі - 5312491, 59 гривень). ТОВ «Вердикт Капітал» має перед ТОВ «Коллект Центр» непогашене грошове зобов`язання у сумі 16367512, 20 гривень, що виникло на підставі Договору №11-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.01.2023. Керуючись статтею 601 ЦК України Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього Акта, і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть: зобов`язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал» (п. 1) припиняються в повному обсязі в сумі 15214406, 31 гривень; зобов`язання ТОВ «Вердикт Капітал» перед ТОВ «Коллект Центр» (п. 2) припиняються частково в сумі 15214406, 31 гривень. Залишок заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» перед ТОВ «Коллект Центр» за Договором № 11-01/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.01.2023 становить 1153105, 89 гривень (а.с. 74-75).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 (Додаток № 3 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023), ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (порядковий номер - 47849) в сумі 27825, 00 грн., з яких: 5000, 00 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 21875, 00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 950, 00 грн. - сума заборгованості за нарахованими комісіями; 0, 00 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України (а.с. 80-83, 85).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4180644 від 26.09.2021, шляхом укладення договорів про відступлення прав вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал», від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр».

Згідно з Розрахунком заборгованості відповідачки ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором № 4180644, станом на 08.01.2026, загальна заборгованість складає 27825, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000, 00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 21875, 00 грн., заборгованість за комісією на дату відступлення права вимоги - 950, 00 грн. (а.с. 30).

У статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При вирішенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договором № 4180644 від 29.06.2021 визначено, що ОСОБА_1 отримала у кредит грошові кошти зі сплатою відсотків за його користування.

Як вбачається з договору № 4180644 від 29.06.2021 сума кредиту становить 5000, 00 грн (п. 1.2 Договору). Відповідно до умов Договору кредит надається строком на 15 днів з 29.06.2021 (п. 1.3 Договору); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 14.07.2021 (п. 1.4 Договору); комісія за надання кредиту: 950, 00 грн, яка нараховується за ставкою 19, 00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 Договору); проценти за користування кредитом: 1875, 00 грн, які нараховуються за ставкою 2, 50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Договору); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 Договору). Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору (пункт 1.7. Договору) (а.с. 9-12).

Згідно з п. 2.2.1 договору № 4180644 від 29.06.2021 позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3 договору № 4180644 від 29.06.2021.

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору (пункт 2.3.1.1. Договору № 4180644 від 29.06.2021).

Пунктом 2.3.1.2. Договору № 4180644 від 29.06.2021 визначено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (пункт 2.4.1. Договору № 4180644 від 29.06.2021).

З наведеного вбачається, що сторони у Договорі № 4180644 від 29.06.2021 погодили умови про автопролонгацію, відтак правовідносини щодо продовження строку кредитування регулюються умовами щодо порядку автопролонгації строку кредиту, які мають бути виконані належним чином відповідно до умов Договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Суд зауважує, що відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, станом на дату закінчення строку кредиту Кредитного договору № 4180644 від 29.06.2021, передбаченого п. 1.4 Договору (14.07.2021), у відповідачки ОСОБА_1 була наявна заборгованість за кредитом, згідно з п. 2.3.1.2. договору № 4180644 від 29.06.2021 відбулася автопролонгація строку кредитування. Загальна кількість автопролонгацій за цим Договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 60 календарних днів (пункт 2.3.1.2. Договору № 4180644 від 29.06.2021).

З Відомості про щоденні нарахування та погашення за договором № 4180644 від 29.06.2021, наданої ТОВ «Мілоан», вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося з 30.06.2021 по 14.07.2021 та з 15.07.2021 по 12.09.2021. Цей період становить 75 календарних днів, а тому нарахування відсотків відбувалося у межах строків, визначених п. 1.4 та п. 2.3.1.2 Кредитного договору. При цьому з 30.06.2021 по 14.07.2021 (15 днів) нарахування відсотків здійснювалося відповідно до п.1.5.2 Кредитного договору за ставкою 2, 50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Станом на п`ятнадцятий день користування кредитом заборгованість за відсотками становила 1875, 00 грн. Проте відповідачка продовжила користуватися кредитними коштами після завершення строку кредитування згідно з п. 2.3.1.2 Кредитного договору, а тому відсотки продовжували нараховуватися з 15.07.2021 по 12.09.2021 (60 днів) відповідно до умов п. 1.6 Кредитного договору за ставкою 5, 00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, та за цей період їх сума становила 5600, 00 грн. 31.08.2021 відповідачкою здійснено часткову сплату прострочених процентів по кредиту у розмірі 3100, 00 грн (а.с. 22).

Таким чином, позивачем правомірно нараховувалися відсотки за користування кредитом за період з 15.07.2021 по 12.09.2021.

Разом з цим, судом встановлено, що після укладення Договору факторингу № 16/12-2021-43 від 16.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал», продовжувалося нарахування відсотків за кредитним договором після закінчення строку його дії.

При зверненні до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 21875, 00 грн., яка утворилася станом на 08 січня 2023 року (а.с. 30).

При зверненні до суду з позовом позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023. З цього розрахунку вбачається, що відсотки за користування наданим кредитом продовжували нараховуватись поза межами строку кредитування, а саме з 16.12.2021 по 23.02.2022 та становлять 17500, 00 грн за цей період.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі №922/3578/18 зазначила, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18).

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідачки відсотки за користування кредитними коштами поза межами строку дії Кредитного договору. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання відповідно до ст.625 ЦК України позивач не заявляв.

У Розрахунку заборгованості за договором № 4180644 від 29.06.2021, складеному ТОВ «Вердикт Капітал», у рядках № 6 та № 7, які мають назви: «Нараховані 3 % річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України» та «Інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України» відповідно, зазначено до стягнення 0, 00 грн. (а.с. 24).

Розрахунок заборгованості в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не надавав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв.

За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були надані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України та охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Позивач ототожнює відсотки за користування кредитними коштами та відсотки, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту позову, у даному випадку були заявлені до стягнення саме відсотки, розраховані за ставкою, визначеною умовами Договору за користування кредитом, а не пеня за порушення умов Договору відповідно до норми ст. 625 ЦК України.

З урахуванням викладеного, слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення відсотків у розмірі 17500, 00 грн, нарахованих ТОВ «Вердикт Капітал» за договором № 4180644 від 29.06.2021 поза межами строку кредитування.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором № 4180644 від 29.06.2021 підлягають частковому задоволенню у розмірі 9375, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000, 00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4375, 00 грн.

Що стосується вимог в частині стягнення нарахованої та несплаченої комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Пунктом 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 4180644 від 29.06.2021 передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 950, 00 гривень, яка нараховується за ставкою 19, 00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Матеріали справи також не містять доказів, що споживач користувався такими послугами.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 677/1535/15, 21.07.2021 у справі № 751/4015/15, 15.12.2021 у справі № 209/789/15, 12.04.2022 у справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

Оскільки положення Договору про споживчий кредит № 4180644 від 29.06.2021 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 950, 00 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, відтак, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 950, 00 грн, які безпідставно включені позивачем до суми загальної вартості кредиту.

Крім того, 29.03.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний Договір № 3912828 про надання споживчого кредиту (а.с. 25-28).

Відповідно до Розділу 1 договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 13000, 00 грн (п. 1.3. договору); строк кредиту 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. договору); стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору (п. 1.5. договору).

За пп. 1.7, 1.8 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 693,50% річних (п. 1.7.1.); за зниженою ставкою 346,75% річних (п. 1.7.2.) Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 20 410,00 грн (п. 1.8.1.); за зниженою ставкою 16 705,00 грн (п. 1.8.2.).

Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в розділі 4 договору.

За умовами договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1. договору).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А382369», 29.03.2021 21:59:51 (а.с. 28 на звороті).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Відповідачка зайшла на Веб-сайт ТОВ «Авентус Україна», де вона мала змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору, Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.

Після прийняття відповідачкою умов кредитного договору з нею було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачкою відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А382369», після чого відповідачка отримала кредит в сумі 13000, 00 грн на свою платіжну карту № НОМЕР_1 (п. 2.1. договору).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Так, на підтвердження укладання Договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «Авентус Україна», Позивачем надано договір, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Договір № 3912828 про надання споживчого кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора. Отже, кредитний договір були укладені в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 13000, 00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Згідно з копією листа ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» (ЄДРПОУ 35442539) від 10.11.2025 № 7/17461, останнє повідомило про успішність операції згідно з договором з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020: на номер карти НОМЕР_1 - 29.03.2021 було зараховано переказ на суму 13000, 00 грн, статус переказу - успіх (а.с. 105-106).

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до даних, які містяться в листі АТ КБ «ПриватБанк», які надійшли до суду на виконання ухвали від 25.02.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Ідентифікаційні дані власника картки: прізвище, ім`я, по-батькові - ОСОБА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; серія та номер паспорта НОМЕР_6 ; адреса місця проживання факт.: АДРЕСА_1 ; контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) НОМЕР_7 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період 29-03-2021 - 03-04-2021, 29-06-2021 - 03-07-2021: номер телефону НОМЕР_3 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_3 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Повідомлено, що по рахунку НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 13000, 00 грн з період з 29.03.2021-03.04.2021: від 29.03.2021; зарахування коштів на суму 5000, 00 грн за період з 29.06.2021-03.07.2021: від 29.06.2021. Додатково надано виписку по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за періоди з 29.03.2021-03.04.2021 та 29.06.2021-03.07.2021 (а.с. 198-202).

Згідно з Карткою обліку договору за підписом директора ТОВ «Авентус Україна» Довгаль В.В. загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 3912828 становить 27620, 00 грн, з яких: 8500, 00 грн - заборгованість за основним боргом; 19120, 00 грн - заборгованість по процентам (а.с. 114-118).

Відповідно до п. 1.5. договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору.

Відповідно до п. 4.3.1 Договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Згідно з п. 4.3.2. Договору, споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п. 4.2. Договору.

Станом на 28.04.2021 відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала.

Пунктом 4 договору встановлено порядок продовження строку кредиту (пролонгація).

Строк кредиту може бути продовжено:

- за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або

- в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору.

4.2. Порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача (далі - пролонгація):

Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору.

Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів:

- перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або

- протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом.

У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті.

4.3. Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація).

Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору.

Вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін передбачена в п.4.2 Договору виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, а в п.4.3 Договору - письмово цим Договором, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.

Відповідачка ОСОБА_1 здійснювала платежі в рахунок часткової оплати заборгованості: 29.04.2021 - у розмірі 8452, 00 грн; 28.05.2021 - у розмірі 4683, 50 грн; 06.07.2021 - у розмірі 6298, 50 грн; 11.09.2021 - у розмірі 260, 00 грн, загалом - 19694, 00 грн, чим визнала укладення договору про споживчий кредит та наявність заборгованості, а також вчинила дії, передбачені п. 4.2.2. договору, а саме зробила пропозицію Товариству щодо пролонгації договору шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (а.с. 114-118).

З урахуванням викладеного кредитний договір пролонгувався за ініціативою відповідачки ОСОБА_1 декілька разів, а саме: 29.04.2021, 28.05.2021, 06.07.2021, 11.09.2021, а з 06.08.2021 відбулас автопролонгація договору відповідно до п. 4.3. договору.

Підпунктом 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено Договір факторингу № 04-02-02/2022, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання споживчого кредиту № 3912828 (а.с. 47-55).

Відповідно до п. 2.1. договору факторингу за цим договором клієнт - первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 27233495, 06 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.

Згідно з п. 7.1. договору факторингу сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 736363, 73 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 327400006 від 04.02.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило на користь ТОВ «Авентус Україна» оплату лоту згідно з договором факторингом № 04-02-02/2022 від 04.02.2022, без пдв у розмірі 736363, 73 грн (а.с. 56).

Згідно з актом приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 04-02-02/2022 від 04.02.2022 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору факторингу № 04-02-02/2022 від 04.02.2022, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2502 штук, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованостей від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 04-02-02/2022 від 04.02.2022, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (а.с. 57).

У витязі з реєстру боржників (Додаток № 3 до Договору) від 04.02.2022, боржником зазначено за № 139 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер кредитного договору № 3912828, сума заборгованості за основною сумою договору - 8500, 00 грн, сума заборгованості за відсотками 19120, 00 грн., загальна сума боргу - 27620, 00 (а.с. 59-61, 62).

Таким чином, до ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до укладеного Договору факторингу № 04-02-02/2022 перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 3912828 від 29.03.2021 у розмірі 27620, 00 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

ТОВ «Вердикт Капітал» було нараховано відповідачу 3% річних за період 04.02.2022 по 23.02.2022 - 13 грн 97 коп. та інфляційні збитки за лютий 2022 року - 136, 00 грн (а.с. 23).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого, ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 63-73).

Відповідно до умов вищезазначеного Договору ТОВ «Коллект Центр» заміняє ТОВ «Вердикт Капітал» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Вердикт Капітал» за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором № 4180644.

Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, складеного 10.01.2023, визначено, що ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали даний Акт про те, що на виконання умов Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 207307. Після цього, з урахуванням умов Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять Права Вимоги Заборгованості до Боржників і Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей. Реєстр Боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 в 6 (шести) томах. Будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає (а.с. 78).

Згідно з Актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 ТОВ «Коллект Центр» має перед ТОВ «Вердикт Капітал» непогашені грошові зобов`язання у сумі 15214406, 31 гривень, які виникли на підставі, зокрема, Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (зобов`язання в сумі - 5312491, 59 гривень). ТОВ «Вердикт Капітал» має перед ТОВ «Коллект Центр» непогашене грошове зобов`язання у сумі 16367512, 20 гривень, що виникло на підставі Договору №11-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.01.2023. Керуючись статтею 601 ЦК України Сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього Акта, і таким чином з моменту підписання цього акта вважатимуть: зобов`язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал» (п. 1) припиняються в повному обсязі в сумі 15214406, 31 гривень; зобов`язання ТОВ «Вердикт Капітал» перед ТОВ «Коллект Центр» (п. 2) припиняються частково в сумі 15214406, 31 гривень. Залишок заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» перед ТОВ «Коллект Центр» за Договором № 11-01/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 11.01.2023 становить 1153105, 89 гривень (а.с. 74-75).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 (Додаток № 3 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023), ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (порядковий номер - 47959) в сумі 27769, 97 грн, з яких: 8500, 00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням; 19120, 00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 0, 00 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями; 149, 97 грн - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України (а.с. 80-83, 84).

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будьякій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційнотелекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. ст. 526,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України- договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеним наявність заборгованості за процентами, нарахованими за період з 29.03.2021 по 06.10.2021 в сумі 19120, 00 грн.

Виходячи з вищевикладеним кредитодацець має право стягувати з позичальника відсотки за кожен день користування кредитом в межах дії пролангованого договору.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.

Так, з розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» (кр. дог. № 3912828) станом на 10.01.2023 вбачається, що інфляційні витрати та 3% нараховані за період з 04.02.2022 по 23.02.2022, тобто до введення воєнного стану в Україні 24.02.2022, а тому підлягають задоволенню.

Викладене узгоджується із правовими висновками, зокрема, викладеними у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 756/8788/22 (провадження № 61-7585св24), від 27 листопада 2024 року у справі № 759/4324/23 (провадження № 61-11727св24).

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 27769, 97 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8500, 00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 19120, 00 грн, заборгованість по пеням і штрафам - 0, 00 грн., 3% річних - 13, 97 грн, інфляційні збитки - 136, 00 грн, є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованість за договорами № 4180644 від 29.06.2021, № 3912828 від 29.03.2021 у розмірі 37144 (сімдесят п`ять тисяч сто шістдесят одна) грн 97 коп., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 13500, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23495, 00 грн; 3% річних - 13, 97 грн, інфляційні збитки - 136, 00 грн.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідачки щодо пропуску позивачем строку позовної давності.

Так, положеннями ст. ст. 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ст.ст. 253, 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Разом з тим, 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому, відповідно до Указів Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і діє на даний час.

У свою чергу, пунктами 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Закон України №4434-ІХ від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025.

Таким чином, у період з 02 квітня 2020 року по 04 вересня 2025 року строки позовної давності були зупинені, і звернення заявника із вказаною позовною заявою 26 січня 2026 року вчинено в межах строку позовної давності.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

У пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 16000, 00 гривень.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Коллект Центр» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000, 00 грн позивачем надано наступні докази: укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с. 97-100); Заявку на надання юридичної допомоги № 684 від 01.12.2025 (а.с. 103); Витяг з Акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, відповідно до якого АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надало ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наступні послуги професійної правничої допомоги:

1) Надання усної консультації тривалістю 2 години вартістю 4000, 00 грн;

2) Складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 год. - 12000, 00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові від 22 березня 2023 року Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьоюп`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 141 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає висновку, викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи», Суд вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У такому разі, суди мають таке право відповідно до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 907/746/17, від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19, від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7520/20, від 13 грудня 2022 року у справі № 910/429/21.

У справі, що переглядається, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись, в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати відповідачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подібні правові висновки також було викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження обсягів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що перелік послуг, зазначений у договорі, відповідають критеріям дійсності та необхідності, однак при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд також виходить з того, що ця справа, з огляду на предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо спірних правовідносин, не є спором значної складності та не потребувала дослідження великого обсягу доказів та витрачання значного обсягу часу для подання цього позову.

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у сумі 5000, 00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0599890061 від 23 січня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 1).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 66, 81 %, з відповідачки пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1778, 75 гривень (2662, 40 х 66, 81 % = 1778, 75).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 625, 629, 1050 ЦК України, п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст. ст. 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договорами № 4180644 від 29.06.2021 та № 3912828 від 29.03.2021 у розмірі 37144 (тридцять сім тисяч сто сорок чотири) грн 97 коп., з яких: заборгованість за основними зобов`язаннями (за тілом кредиту) - 13500, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23495, 00 грн; 3% річних - 13, 97 грн, інфляційні збитки - 136, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору в сумі 1778 (одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правову допомогу у розмірі 5000, 00 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306;

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місцеперебування за адресою: АДРЕСА_2 ; фактична адреса перебування: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 24 вересня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ