Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №639/6831/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/6831/25

Провадження № 1-кп/639/148/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221210000347 від 15.04.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який на території України не зареєстрований, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

- 04.04.2016 Дергачівським районним судом Харківської області, з урахуванням ухвали апеляційного суду Харківської області від 22.12.2016, за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;

- 10.12.2018 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187 України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 10.08.2016 по 10.12.2018 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, 10.12.2018 звільнений з під варти у зв`язку з відбуттям покарання у повному обсязі;

- 22.12.2023 Червонозаводським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- 05.03.2024 Київським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 , яка здійснювала захист обвинуваченого на підставі договору про надання правничої допомоги № 092-к від 27.06.2025,

захисника – адвоката ОСОБА_6 , яка здійснює захист обвинуваченого на підставі доручення Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № 5-20-2026-008310 від 10.09.2026,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став та скоїв умисний тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи за таких обставин.

Так, 28.09.2023 стосовно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, Дергачівським районним судом Харківської області застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та в цей же день його поміщено до державної установи «Харківський слідчий ізолятор» (далі за текстом – ДУ «ХСІ», СІЗО, установа), яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99.

У подальшому 26.02.2025 рішенням Дергачівського районного суду Харківської області на підставі ст. 537 КПК України ОСОБА_3 тимчасово залишено в СІЗО у зв?язку з розглядом нової кримінальної справи в указаному суді.

Станом на 14.04.2025 ОСОБА_3 утримувався в камері № 645 режимного корпусу № 6 установи разом із іншою особою – ув`язненим ОСОБА_7

14.04.2025 о 10 годині 58 хвилин до камери № 645 режимного корпусу № 6 СІЗО для подальшого тримання переведено ув`язненого – інваліда першої групи з дитинства безстроково ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.? ?4 ст. 152 КК України.

Після спілкування з ОСОБА_8 щодо обставин скоєння останнім кримінального правопорушення сексуального характеру стосовно малолітнього, зважаючи на неадекватну поведінку останнього, обумовлену його інвалідністю, у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник злочинний умисел, спрямований на протиправне з особливою жорстокістю заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, їх небезпеку для життя та здоров?я потерпілого, та бажаючи настання саме таких суспільно-небезпечних наслідків, використовуючи свою фізичну перевагу та хворобливий стан ОСОБА_8 , обумовлений його інвалідністю, 14.04.2025, з особливою жорстокістю, шляхом тривалого безупинного нанесення множинних болісних ударів по різним частинам тіла, протягом тривалого періоду часу з 11 години 05 хвилин по 17 годину 00 хвилин, більш точний час не встановлено, наніс останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Так, стоячи обличчям до ОСОБА_8 , який у цей час стояв спиною до вхідних дверей камери, ОСОБА_3 зовнішньою стороною стопи лівої ноги навідмаш наніс ОСОБА_8 один удар у праву бокову ділянку обличчя, від якого останній присів навпочіпки. Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , зовнішньою стороною стопи лівої ноги навідмаш наніс останньому декілька ударів в область грудної клітини з правої сторони.

Через нетривалий час ОСОБА_8 підвівся, а ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, направлені на подальше побиття ОСОБА_8 та спричинення йому тілесних ушкоджень, з метою недопущення виникнення при цьому синців та саден на його тілі, обмотав кисть правої руки ганчіркою, яку взяв у камері, знову підійшов до ОСОБА_8 , який у цей час стояв біля вхідних дверей до камери, та обмотаним ганчіркою кулаком правої руки наніс йому декілька ударів у ліву бокову частину передньої поверхні грудної клітини. Після цього ОСОБА_3 , здійснюючи психологічний тиск на ОСОБА_8 , з метою приниження останнього, наказав йому мити туалет камери зубною щіткою.

Після того, як ОСОБА_8 перестав мити туалет, він повернувся до приміщення камери та став спиною до вхідних дверей, в цей час ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, зовнішньою стороною стопи лівої ноги наніс удар у праву частину обличчя ОСОБА_8 , після чого наказав йому продовжувати мити туалет зубною щіткою.

Під час продовження миття туалету ОСОБА_8 , коли той сидів навпочіпки, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, наніс йому кулаком правої руки, обмотаним ганчіркою, два удари по передній поверхні грудної клітини, після чого підошвою стопи правої ноги наніс декілька, але не менше п?яти, тичкових ударів у праву ділянку тулуба ОСОБА_8 . Після цього ОСОБА_3 відійшов від ОСОБА_8 , знову наказавши останньому продовжувати мити туалет.

Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій намір на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , наказав останньому вийти з приміщення туалету та стати поруч із вхідними дверима камери, після чого знову підійшов до нього та зовнішньою стороною стопи правої ноги навідмаш наніс ОСОБА_8 декілька, але не менше трьох ударів по зовнішній бічній та задній поверхнях лівого стегна, від яких останній присів.

Вчинивши всі дії, які вважав необхідними для досягнення злочинної мети, пов`язаної зі спричиненням ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 припинив свої протиправні дії та наказав ОСОБА_8 викликати охорону, для його переведення в іншу камеру.

Приблизно о 17 годині 30 хвилин 14.04.2025 працівники установи перевели ув`язненого ОСОБА_9 до камери № 131 режимного корпусу № 1, де від отриманих тілесних ушкоджень у період часу з 00 годин 00 хвилин 15.04.2025 до 02 години 00 хвилин 15.04.2025 останній помер.

Таким чином, своїми протиправними насильницькими діями ОСОБА_3 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 20250421010000986 від 20.05.2025, спричинив ОСОБА_8 наступні тілесні ушкодження:

- закрита черепно-мозкова травма у вигляді: синців – в лобній ділянці зліва з розповсюдженням на проекцію лівої надбрівної дуги, в лобній ділянці справа, в проекції лівої виличної кістки з розповсюдженням на ліву щоку, в проекції кута нижньої щелепи зліва, саден – в лобній ділянці зліва, на підборідді по умовній середній лінії з розповсюдженням на підборіддя справа, на верхній губі по умовній середній лінії; крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи по умовній середній лінії, на тлі якого наявна забита рана, крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи справа в проекції 1-4 зубів, на тлі якого наявна забита рана; крововиливів в м`які покрови голови з боку внутрішньої поверхні – в лобній ділянці справа та зліва по одному, масивних крововиливів під м`які мозкові оболонки з заходом в борозни в ділянці скроневої і потиличної часток правої півкулі головного мозку, вогнищевих крововиливів під м`які мозкові оболонки головного мозку в лобній частці справа та зліва, в скроневій та тім`яній частках лівої півкулі та на правій півкулі мозочку;

- закрита тупа травма грудної клітини у вигляді: синців – на передній поверхні грудної клітини зліва поміж середнє-ключичною та передньою пахвовою лініями в проекції 7-го ребра, по бічній поверхні грудної клітки зліва по середній пахвовій лінії в проекції 9-го ребра, на лівій бічній поверхні грудної клітки по задній пахвовій лінії в проекцій 5,6-го ребер, на бічній поверхні грудної клітки зліва по задній пахвовій лінії в проекції 9-го ребра; масивних крововиливів в підшкірно-жирову клітковину та м`язи по переднє-бічній поверхні грудної клітки зліва поміж пригрудинною лінією в проекції 4-9 ребер та задньою пахвовою лінією в проекції 5-10 ребер та по задній поверхні грудної клітини зліва поміж прихребтовою та лопатковою лініями в проекції 4-12 ребер; переломів ребер справа – 2-6 по середнє-ключичній лінії, без ушкодження пристінної плеври; переломів ребер зліва – 3,6-8-го ребра по середнє-ключичній лінії, без ушкодження пристінної плеври, 5-10-го поміж передньою пахвовою та задньою пахвовою лініями, з ушкодженням пристінної плеври в проекції 7-9 ребер, 8-12-го поміж лопатковою та прихребтовою лініями з ушкодженням пристінної плеври в проекції 8,9 ребер з масивними крововиливами; крововиливів по передній поверхні навколосерцевої сорочки;

- синці – по зовнішній поверхні в проекції лівого ліктьового суглобу, в проекції гребеня клубової кістки зліва, на тильній поверхні 3,4 пальців лівої кисті, на тильній поверхні 2-3 пальців правої кисті, на тлі якого наявно по одному садну, по заднє-бічній поверхні лівого стегна на всьому протязі, при розрізі м`яких тканин лівого стегна виявлено масивний крововилив в підшкірно-жирову клітковину та м`язи лівого стегна по задній поверхні на всьому протязі, з розтрощенням підшкірно-жирової клітковини та утворенням порожнини («кишені»), яка заповнена рідкою темно-червоною кров?ю.

Відповідно до висновку експерта № 20250421010000986 від 20.05.2025, причиною смерті ОСОБА_8 стала сукупна травма тіла з ушкодженням внутрішніх органів, м`яких тканин та переломами кісток скелета, яка призвела до розвитку шоку; даний підсумок підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, що перелічені вище, та макро- і мікроскопічними ознаками, такими, як нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, порушення реологічних властивостей крові (формуючі тромби та сепарація крові на формені елементи в надісланих внутрішніх органах), набряк головного мозку, м`яких мозкових оболонок і строми внутрішніх органів, наявність смугастих крововиливів на внутрішній оболонці серця в проекції лівого шлуночка («плями Мінакова»), нерівномірне кровонаповнення нирок (т.зв. «шокова нирка» макроскопічно). Між встановленими у ОСОБА_8 тілесними ушкодженнями та настанням його смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв?язок.

За ступенем тяжкості, згідно з пп. 4.8., 2.1.1.а., 2.1.2., 2.1.3.о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, сукупна травма тіла, виявлена при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_8 , має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

ІІ. Надані обвинуваченим ОСОБА_3 покази у кримінальному провадженні та його позиція щодо пред`явленого обвинувачення

На початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 не визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, посилаючись на той факт, що він не спричиняв потерпілому ОСОБА_8 будь-які тілесні ушкодження під час їх спільного утримання в камері № 645. Вважає, що вказані тілесні ушкодження ув`язненому ОСОБА_8 спричинили працівники слідчого ізолятору, також його бив співкамерник ОСОБА_7 , внаслідок цього побиття ОСОБА_8 і помер.

В ході подальшого судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 змінив свою процесуальну позицію та підтвердив, що він визнає повністю вину в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , що спричинило його смерть.

Під час допиту у суді обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що він не оспорює обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті.

Допитаний у судовому засіданні 17.09.2026 обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 14.04.2025 близько 12 години в камеру № 645, де він утримувався разом із ОСОБА_7 , завели ув`язненого ОСОБА_8 . Під час розмови з пояснень ОСОБА_8 він дізнався, що його затримали за підозрою у зґвалтуванні 6-річного хлопчика, який був його племінником. Через це у нього відразу склалося неприязне відношення до ОСОБА_8 , оскільки він сам має племінника. Вважає, що такого ув`язненого не мали переводити в їх камеру. Коли ОСОБА_8 почав у грубій формі відповідати йому, то він дійсно наніс йому тілесні ушкодження, удари наносив ногами та руками по голові та тулубу, все це відбувалося протягом 3 хвилин. Під час тримання в їх камері ув`язнений ОСОБА_7 не спричиняв тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Потім він сказав ОСОБА_8 , щоб він самостійно просився про переведення в іншу камеру.

Під час допиту у суді обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що вину у вчиненні злочину він визнає повністю, показання надає добровільно, без будь-якого фізичного чи психологічного тиску чи примусу. Зазначає про те, що він усвідомив свою протиправну поведінку та у вчиненому щиро розкаюється, в подальшому має намір звільнитися умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби в лавах Збройних Сил України.

ІІІ. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин та висновки суду

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ув`язненому ОСОБА_8 , що спричинило смерть потерпілого, підтверджується показаннями свідків, які були допитані під час судового розгляду, сукупністю досліджених письмових доказів та висновками судових експертиз.

Так, допитаний у судовому засіданні 22.05.2026 свідок ОСОБА_10 надав показання, що він працює молодшим інспектором другої категорії державної установи «Харківський слідчий ізолятор». 14.04.2025 він заступив на добове чергування в режимному корпусі № 6, на пости 24, 25. Приблизно о 11 годині старший по корпусу сказав, що оперативний працівник установи ОСОБА_11 поставив переведення ув`язненого з однієї камери до іншої. Після цього вони здійснили переведення ув`язненого ОСОБА_8 з камери № 643 до камери № 645. На той час в камері № 645 всього було двоє ув`язнених (це не рахуючи ОСОБА_8 ). До камери ув`язнений ОСОБА_8 йшов самостійно, слідів тілесних ушкоджень на ньому не було, ніяких скарг на стан здоров`я він не висловлював. Приблизно о 16:20–16:30 з камери № 645 надійшов виклик, ув`язнений ОСОБА_3 сказав, що вони не хочуть знаходитися у камері разом із ОСОБА_8 , оскільки він підозрюється в насильницькому злочині, підозрюваних за цією статтею вони «не поважають», попросив перевести ОСОБА_8 до іншої камери. Надалі він повідомив про це старшому по корпусу ОСОБА_12 , який викликав чергового помічника начальника установи, після чого він прийняв рішення про переведення ув`язненого ОСОБА_8 в іншу камеру. Приблизно о 17 годині він бачив, як із камери № 645 вивели ув`язненого ОСОБА_8 та його повели до чергової частини, яка тимчасово розташовувалася в камері № 639. За час перебування ув`язненого ОСОБА_8 в черговій частині він не чув криків про допомогу, його скарг чи звуків нанесення йому ударів. Після цього старший по корпусу ОСОБА_12 повідомив його, що оперативний працівник поставив переведення ув`язненого ОСОБА_8 до режимного корпусу № 1. В цей час сам ОСОБА_10 мав виводити інших ув`язнених, які здійснювали господарське обслуговування, на 3-й режимний корпус. При виході з 6-го корпусу ув`язнений ОСОБА_8 почав опускатися на коліна, на запитання старшого по корпусу, що трапилося, останній нічого не відповідав, відмовлявся йти далі. Далі старший по корпусу ОСОБА_12 покликав двох ув`язнених з господарської обслуги, які підняли ОСОБА_8 під руки та повели його до першого корпусу. Більше він нічого не бачив.

Під час допиту у судовому засіданні 22.05.2026 свідок ОСОБА_12 надав показання, що він працював в державній установі «Харківський слідчий ізолятор». 14.04.2025 заступив на чергування старшим корпусним 6-го режимного корпусу. Зранку був обхід по камерам керівним складом установи. Після обходу до нього підійшов оперативний співробітник установи ОСОБА_11 , який надав талон на переведення ув`язненого ОСОБА_8 з камери № 643 в камеру № 645. Підставою для переведення було зазначено, що ув`язнені не вживаються. Талон на переведення був підписаний т.в.о. начальника установи ОСОБА_13 . Після цього вони здійснили переведення ув`язненого ОСОБА_8 в камеру № 645. При переведенні ОСОБА_8 пересувався самостійно, тілесних ушкоджень на ньому не було, будь-яких скарг на стан здоров`я останній не висловлював. В денний час до нього підійшов черговий по постах 24-25 ОСОБА_10 , який повідомив, що його викликають в камеру № 645, оскільки відбувся якийсь конфлікт між ув`язненими. Коли вони з ОСОБА_10 підійшли та відкрили оглядове віконце камери, ув`язнений ОСОБА_3 сказав, що він не хоче перебувати в одній камері з ОСОБА_8 , просив викликати оперативного співробітника та перевести останнього в іншу камеру. Про цей факт він доповів своєму безпосередньому керівникові – начальнику зміни ОСОБА_14 , який прибув через 10-15 хвилин та поговорив із ув`язненим ОСОБА_3 , після чого він викликав відповідального від керівництва – чергового оперативного працівника ОСОБА_15 . В подальшому ОСОБА_15 написав документи про переведення ув`язненого ОСОБА_8 з камери № 645 в камеру № 131. Приблизно о 17 годині вони вивели ОСОБА_8 до чергової частини режимного корпусу № 6, яка на той час тимчасово розташовувалась у камері № 639. Потім ОСОБА_15 поговорив із ув`язненим ОСОБА_8 , після чого вони почали переводити останнього в 1-й режимний корпус. По приміщенню 6-го режимного корпусу ОСОБА_8 йшов самостійно, він його лише підтримував під руку, на сходах він не падав, вони разом спустилися вниз. Коли вони виходили з 6-го режимного корпусу, ОСОБА_8 почав сідати на землю та не хотів далі йти, нічого при цьому не пояснюючи. Далі він попросив інших ув`язнених із господарської обслуги, щоб вони допомогли довести ув`язненого ОСОБА_8 до першого корпусу. Спочатку ОСОБА_8 потроху йшов ногами, а потім вже інші ув`язнені його тягнули під руки, оскільки самостійно він не пересувався. Далі ув`язнений ОСОБА_8 присів біля решітки при вході до першого режимного корпусу. ОСОБА_12 повідомив про факт переведення ув`язненого старшому по корпусу ОСОБА_16 . Після цього ув`язнені з господарської обслуги 1-го корпусу допомогли підняти ОСОБА_8 на третій поверх та довели його до камери № 131. Вільних місць в цій камері не було, тому вони поклали ув`язненого ОСОБА_8 на матрац на підлогу. В його присутності ув`язненому ОСОБА_8 ніхто тілесні ушкодження не спричиняв. Більше по обставинам справи йому нічого не відомо.

Під час допиту у судовому засіданні 26.06.2026 свідок ОСОБА_17 надав показання, що він працював на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу державної установи «Харківський слідчий ізолятор». В середині квітня 2025 року він перебував на добовому чергуванні, після 17 години перебував на збірному відділенні та працював з новоприбулими ув`язненими. Надалі телефоном його, як оперативного працівника, викликали через те, що відбулася конфліктна ситуація між ув`язненими в камері. Коли він прибув на 6-й режимний корпус, в камері № 645 перебували ув`язнені ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . В ув`язненого ОСОБА_8 він бачив на губі садно. Після цього вони вивели ув`язненого ОСОБА_8 з камери, щоб з`ясувати, що трапилося та чому в них виник конфлікт. Із камери до чергової частини ув`язнений ОСОБА_21 йшов самостійно, в черговій частині він перебував приблизно 15–20 хвилин. Під час словесної розмови з ув`язненим ОСОБА_8 нічого з`ясувати не вдалося, останній мовчав та нічого не пояснював, про факт спричинення йому тілесних ушкоджень нічого не повідомляв. Ще раніше від лікаря-психіатра установи ОСОБА_22 йому стало відомо, що спілкуватися із ув`язненим ОСОБА_8 немає сенсу, оскільки він є психічно хворою людиною. Після цього він оформив документи на переведення ув`язненого ОСОБА_8 з камери № 645 режимного корпусу № 6 до камери № 131 режимного корпусу № 1, де утримувалися інші ув`язнені, які вперше притягувалися до кримінальної відповідальності за насильницькі злочини. В його присутності ув`язненого ОСОБА_8 ніхто не бив та тілесні ушкодження йому не спричиняв. Після цього він пішов займатися своїми службовими обов`язками, сам момент переведення ув`язненого ОСОБА_8 до іншої камери він не бачив. Зранку наступного дня йому стало відомо, що ув`язнений ОСОБА_8 помер.

Допитаний під час судового засідання 10.07.2026 свідок ОСОБА_23 надав показання, що він утримувався під вартою в камері № 643 режимного корпусу № 6 ДУ «Харківський слідчий ізолятор». В цій камері з ним також утримувались ув`язнені ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та інші. В квітні 2025 року оперативний працівник СІЗО повідомив їм, що в їх камеру на деякий час переведуть ув`язненого, якого не можна утримувати в інших камерах. В подальшому з медичної частини перевели ОСОБА_8 , який в їх камері перебував декілька днів. Коли ув`язненого ОСОБА_8 перевели в їх камеру, видимих тілесних ушкоджень у нього не було. Ув`язнений ОСОБА_8 почувався нормально, самостійно пересувався по камері, ходив на прогулянки, ніяких скарг на стан здоров`я не висловлював. В розмові з ними ув`язнений ОСОБА_8 пояснював, що він дійсно вчиняв статеві злочини стосовно свого малолітнього племінника. При спілкуванні ОСОБА_8 повідомив, що він має інвалідність, останній поводився неадекватно, часто намагався брати чужі речі, був неохайним та не слідкував за гігієною. На початку ОСОБА_8 в їх камері вів себе зухвало та агресивно, після чого він «поставив його на місце» та словесно пояснив про необхідність належної поведінки в їх камері. З тією метою, щоб ОСОБА_8 поводився належним чином, він міг завдати йому декілька легких стусанів або дати потиличника. Інші ув`язнені ОСОБА_8 не били та фізичну силу до нього не застосували. Ініціатива про переведення ОСОБА_8 в іншу камеру була від всіх ув`язнених, які утримувались в їх камері. Він особисто звертався до оперативного працівника установи ОСОБА_11 з тим, щоб вони прийняли рішення про переведення ОСОБА_8 до іншої камери, оскільки потрібно було постійно слідкувати за його поведінкою. Коли ОСОБА_8 переводили з їх камери до іншої камери, ніяких тілесних ушкоджень у нього не було, останній самостійно пересувався. Наступного дня вранці до СІЗО приїхали працівники поліції, вони викликали ОСОБА_23 на допит, поліцейські повідомили йому про те, що ОСОБА_8 перебуває в тяжкому стані в лікарні та останній надав показання про те, що він зі співкамерниками нібито його побили. Поліцейські чинили на нього психологічний тиск та пропонували йому зізнатися у скоєному, однак він все заперечував, оскільки ув`язненого ОСОБА_8 в їх камері ніхто не бив. В подальшому йому стало відомо, що ув`язнений ОСОБА_8 помер ще до проведення цього допиту працівниками поліції.

Під час допиту у судовому засіданні 26.06.2026 свідок ОСОБА_7 надав показання, що з 27.03.2025 він утримувався під вартою в камері № 645 режимного корпусу № 6 ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Камера розрахована на утримання чотирьох ув`язнених. Разом із ним в камері утримувався ув`язнений ОСОБА_3 . В квітні 2025 року, точної дати він не пам`ятає, близько 10 чи 11 години в їх камеру завели ув`язненого ОСОБА_8 , останній зайшов до камери самостійно, будь-яких видимих тілесних ушкоджень на ньому не було. При вході ОСОБА_3 відразу підійшов до ОСОБА_8 та запитав, по якій статті його затримали, на це він відповів, що затриманий за підозрою у зґвалтуванні малолітнього хлопчика. Після цього ОСОБА_3 наніс ОСОБА_8 удар лівою ногою по обличчю, від чого останній присів, а коли ОСОБА_8 піднявся, то ОСОБА_3 наніс йому ще декілька ударів правою рукою по лівій бічній частині тулуба. Побиття тривало декілька хвилин, все це відбувалося при вході в камеру біля туалету. Надалі ОСОБА_3 примусив ОСОБА_8 мити зубною щіткою туалет, а сам ліг відпочивати. ОСОБА_8 весь час перебував у приміщенні туалету. Через деякий час ОСОБА_3 в приміщенні туалету знову побив ОСОБА_8 , удари він наносив ногою, куди саме спричиняв удари, свідок не бачив. Коли ОСОБА_8 виходив із приміщення туалету, ОСОБА_3 казав йому, щоб він просився про переведення в іншу камеру, оскільки в їх камері він не буде утримуватися. В подальшому ОСОБА_3 побив ОСОБА_8 руками по тулубу та примушував проситися про переведення в іншу камеру. Від цих ударів ОСОБА_8 присідав та казав, що йому боляче. За весь час ОСОБА_26 два чи три рази систематично здійснював побиття ув`язненого ОСОБА_8 . Ув`язнений ОСОБА_3 , перед побиттям ОСОБА_8 , обмотував праву руку ганчіркою, після чого наносив йому удари кулаком по тулубу. При цьому, ОСОБА_3 запитував у ОСОБА_7 , чому він не б`є ОСОБА_8 , однак від участі в побитті він відмовився, ніяких тілесних ушкоджень йому він не спричиняв. В подальшому ОСОБА_8 почав стукати у вхідні двері, покликав чергового та попросився про переведення в іншу камеру. Всього ув`язнений ОСОБА_8 утримувався в їх камері близько 4–5 годин. Після цього працівники адміністрації установи вивели ОСОБА_8 з їх камери та забрали його. Коли ув`язненого ОСОБА_8 вивели з їх камери, то в коридорі криків про допомогу з його боку він не чув. Наступного дня зранку йому стало відомо, що ув`язнений ОСОБА_8 помер. Після цього його викликали на допит оперативні працівники установи, яким він надавав письмові пояснення (письмове з`явлення зі зізнанням), в якому повідомив про вчинення злочину ув`язненим ОСОБА_3 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що під час досудового розслідування за його участю проводився слідчий експеримент, під час якого він детально розповідав та показав механізм спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ув`язненому ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що всі обставини, які він повідомив під час проведення слідчого експерименту, відповідають дійсності, ці показання він надавав добровільно, без будь-якого фізичного чи психічного примусу зі сторони працівників правоохоронних органів.

Під час допиту у судовому засіданні 17.09.2026 свідок ОСОБА_27 надав показання, що він відбував покарання в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», де залучався до виконання робіт по роздачі їжі іншим ув`язненим. В квітні 2025 року його попросили допомогти перевести ув`язненого. Коли він перебував на 1-ому поверсі режимного корпусу № 6, то вперше побачив ув`язненого ОСОБА_8 , він лежав на сходах на першому поверсі та намагався піднятися, останній перебував у незадовільному стані. Він разом з іншим ув`язненим взяли ОСОБА_8 під руки та вивели його з режимного корпусу № 6, оскільки він об`єктивно самостійно не міг пересуватися та ногами не йшов. Після цього інший ув`язнений разом із співробітником СІЗО довели ОСОБА_8 до режимного корпусу № 1 та завели його всередину. Під час переведення ув`язнений ОСОБА_8 не падав, тілесні ушкодження йому ніхто не спричиняв.

Допитаний у судовому засіданні 30.07.2026 свідок ОСОБА_28 надав показання, що він відбуває покарання у державній установі «Харківський слідчий ізолятор», залучається до виконання робіт з господарського обслуговування установи. В 2025 році, точної дати він не пам`ятає, до нього звернувся молодший інспектор, який попросив допомогти перевести іншого ув`язненого до камери. Коли він разом із ув`язненим ОСОБА_29 прийшли на перший корпус, ув`язнений ОСОБА_8 стояв біля чергової частини, обпершись на решітку. Надалі вони взяли його під руки та допомогли підняти ОСОБА_8 на третій поверх, оскільки самостійно він не міг піднятися по сходам. Потім вони завели ОСОБА_8 в камеру № 131, далі посадили його на ліжко на матрац та він залишився там сидіти. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_8 він не бачив, в його присутності останнього ніхто не бив. Під час переведення ув`язнений ОСОБА_8 був живий, він пересувався самостійно ногами, при цьому не розмовляв та нічого не пояснював.

Під час допиту у судовому засіданні 17.09.2026 свідок ОСОБА_30 надав показання, що він відбував покарання в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». В один із днів в квітні 2025 року його покликав черговий по корпусу № 1 та попросив довести ув`язненого до камери. Вперше ув`язненого ОСОБА_8 він побачив на 1-ому поверсі при вході в режимний корпус № 1, останній сидів на підлозі, він був сильно побитим, на обличчі у нього були синяки та гематоми. Далі вони з іншим ув`язненим взяли ОСОБА_8 під руки та довели його до камери № 131, він дуже важко йшов та ледь рухався. Під час руху ув`язнений ОСОБА_8 не падав, головою він не бився. Коли вони довели ОСОБА_8 до камери, то передали його ув`язненим з цієї камери, потім він бачив, як ОСОБА_8 поклали на матрац. В його присутності ОСОБА_8 ніхто тілесні ушкодження не спричиняв.

Допитаний у судовому засіданні 30.07.2026 свідок ОСОБА_31 надав показання, що він був комірником в 1-ому режимному корпусі ДУ «Харківський слідчий ізолятор», в його обов`язки входить видача речей прибулим ув`язненим. Працівники СІЗО покликали його, щоб допомогти довести ув`язненого ОСОБА_8 до камери № 131. На першому поверсі він вперше побачив ув`язненого ОСОБА_8 , який стояв біля решітки поблизу чергової частини. Тілесних ушкоджень в ОСОБА_8 він не бачив. Надалі ув`язнені ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , притримуючи ОСОБА_8 , допомогли довести його до камери та завели його всередину камери, після чого він видав йому матрац, ковдру та подушку. В його присутності ув`язненому ОСОБА_8 ніхто тілесні ушкодження не спричиняв.

Під час допиту у судовому засіданні 10.07.2026 свідок ОСОБА_34 надав показання, що в квітні 2025 року він утримувався під вартою в камері № 131 режимного корпусу № 1 ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Ввечері після п`ятої години до їх камери принесли під руки ув`язненого ОСОБА_8 , який був сильно побитим. Ув`язненого ОСОБА_8 поклали на підлогу на матрац, де він і залишився лежати. Останній не розмовляв з ними та нічого не розказував. В ОСОБА_8 була розбита губа, він скаржився на біль у грудях та «кряхтів», скаржився на біль в нозі. В його присутності цьому ув`язненому ніхто тілесні ушкодження не спричиняв. Надалі вночі вони покликали медичну сестру, однак вона в камеру не заходила та відмовилася надавати медичну допомогу, сказала їм чекати до ранку. Зранку близько 06 ранку інші співкамерники встановили, що ув`язнений ОСОБА_8 помер, після чого вони викликали працівників адміністрації слідчого ізолятора.

Допитаний у судовому засіданні 30.07.2026 свідок ОСОБА_35 надав показання, що він утримується під вартою в камері № 131 державної установи «Харківський слідчий ізолятор». В квітні 2025 року старшого по камері ОСОБА_36 викликав оперативний працівник СІЗО, який повідомив, що до їх камери переведуть іншого ув`язненого. Приблизно о 18 годині до них в камеру занесли ув`язненого ОСОБА_8 , який був сильно побитим, ногами останній самостійно не пересувався, його поклали зліва на підлогу, потім для нього принесли матрац, його поклали на матрац та залишили в камері. Цей ув`язнений був живим, очі були відриті, він був сильно побитим, на ньому були тілесні ушкодження, а саме: садна на лівій нозі, голові та обличчі. Ув`язнений ОСОБА_8 з ними не розмовляв та на їх питання не відповідав, він лежав на матраці та «хрипів». Під час вечірнього обходу вони повідомили працівників слідчого ізолятора, щоб вони звернули увагу на цю ситуацію, на що їм відповідли, щоб вони спостерігали за цим ув`язненим. Вночі до камери приходила медичний працівник, яка запитала, чи дихає цей ув`язнений, коли вони сказали що «так», то вона пішла. Під час перебування ОСОБА_8 в їх камері ніхто йому тілесні ушкодження не спричиняв. Зранку ОСОБА_37 встановив, що ув`язнений ОСОБА_8 помер, після чого вони викликали працівників адміністрації установа.

Під час допиту у судовому засіданні 30.07.2026 свідок ОСОБА_38 надав показання, що він утримувався в камері № 131 ДУ «Харківський слідчий ізолятор». В квітні 2025 року, точної дати він не пам`ятає, у вечірній час до їх камери під руки занесли ув`язненого ОСОБА_8 , вони взяли його під руки та поклали біля входу в камері зліва на матрац на підлогу. Ув`язнений ОСОБА_8 був у поганому стані, він самостійно пересуватися не міг, весь був побитим, у нього були садна на голові, спині та ногах. У камері ОСОБА_8 намагався розмовляти, однак нічого зрозуміти не було можливим. Надалі за їх викликом прийшла медична сестра, в камеру вона не заходила, спілкувалася через оглядове віконце. Вони повідомили медичній сестрі, що ОСОБА_8 весь у синяках та ледь дихає, на це вона відповіла, щоб він до ранку полежав в їх камері, а зранку вони розберуться. Під час перебування в їх камері ОСОБА_8 ніхто не бив. Близько 5 години ранку ОСОБА_37 хотів розбудити ОСОБА_8 , однак він вже був мертвим. Після цього вони викликали працівників адміністрації установи та повідомили їм про факт смерті ОСОБА_8 .

Допитаний у судовому засіданні 17.09.2025 свідок ОСОБА_39 надав показання, що в квітні 2025 року він утримувався під вартою в камері № 131 режимного корпусу № 1 ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Ввечері в їх камеру занесли ув`язненого ОСОБА_8 , він був без свідомості, з явними ознаками побоїв, після чого його поклали на підлогу, а потім принесли матрац, на який його переклали. У ОСОБА_8 на лівій нозі був синець, з носа чи з рота у нього йшла кров, голова була опущена. Коли ОСОБА_8 заносили в їх камеру, то його не кидали та не били об підлогу. В їх камері ОСОБА_8 тілесні ушкодження ніхто не спричиняв. Під час вечірнього огляду він повідомив уповноваженого працівника установи, щоб вони зафіксували наявність в цього ув`язненого тілесних ушкоджень. Близько 22 години приходила медичний працівник, в камеру вона не заходила, через оглядове віконце запитала, чи дихає ув`язнений ОСОБА_8 , після чого пішла. До 3 години ночі вони наглядали за ув`язненим ОСОБА_8 . Близько 05 години ранку, коли він прокинувся, то встановив, що ОСОБА_8 вже помер, після чого він викликав чергового працівника установи.

Під час судового розгляду суд прийняв процесуальне рішення про зміну обсягу досліджуваних доказів, прийняв відмову прокурора від проведення допиту інших свідків сторони обвинувачення та рішення про недоцільність проведення допиту свідка ОСОБА_40 , оскільки проти цього не заперечували прокурор, обвинувачений та його захисник.

Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_3 та показань свідків, які були безпосередньо допитані в ході судового розгляду, суд дослідив письмові, речові докази та висновки судових експертиз, які в своїй сукупності доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину.

Даними, відображеним в рапорті старшого інспектора ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_41 від 15.04.2025 підтверджується, що зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що 15.04.2025 о 06:23 за адресою: АДРЕСА_2 , чергова частина СІЗО повідомила, що помер ув`язнений ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (судова справа, том № 2, арк. 213).

15.04.2025 відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221210000347, орган досудового розслідування: Відділ поліції № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області (судова справа, том № 2, арк. 209).

Постановою в. о. керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_42 від 07.05.2025 доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025221210000347 від 15.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України – слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу – слідчому управлінню ГУНП в Харківській області (судова справа, том № 3, арк. 95–96).

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду місця події від 15.04.2025, підтверджується, що при проведенні огляду в період часу з 07:00 по 07:25 в медичній частині № 27 ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (судова справа, том № 2, арк. 217–219).

Протоколом огляду трупу від 15.04.2025 підтверджується, що в період часу з 07:30 по 07:56 слідчою ОСОБА_43 , в присутності двох понятих, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_44 , в приміщенні медичної частини № 27 ДУ «Харківський слідчий ізолятор» проведено огляд трупа ОСОБА_8 та зафіксовано виявлені на трупі тілесні ушкодження (судова справа, том № 2, арк. 228–232).

Протоколом огляду місця події від 15.04.2025 підтверджується, що при проведенні огляду в період часу з 09:40 до 09:55 в камері № 131, що розташована в 1-ому корпусі ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (адреса: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99), зафіксована обстановка в камері для ув`язнених № 131, в ході огляду вилучено подушку з краплями бурого кольору (судова справа, том № 2, арк. 224–227).

Висновком експерта № 15-12/470-Ц/Дм2025 від 16.06.2026 підтверджується, що за результатами проведення судово-медичної експертизи плям на вилученій подушці встановлено, що сліди крові і клітини букального епітелію могли походити від чоловіка з групою крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_8 (судова справа, том № 3, арк. 191-197).

Протоколом огляду місця події від 15.04.2025 підтверджується, що при проведенні огляду в період часу з 10:00 до 10:15 в камері № 645, що розташована в 6-ому корпусі ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (адреса: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99), зафіксована обстановка в камері для ув`язнених № 645, будь-яких речей, які можуть мати значення для кримінального провадження, не виявлено та не вилучено (судова справа, том № 2, арк. 220–223).

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду трупу від 15.04.2025, підтверджується, що в період часу з 12:00 по 12:58 слідчою ОСОБА_45 , в присутності двох понятих, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_46 , в приміщенні ХОБСМЕ за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 14, проведено огляд трупа ОСОБА_8 та зафіксовано виявлені на трупі тілесні ушкодження (судова справа, том № 2, арк. 233–246).

15.04.2025 старшим слідчим СВ ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_47 надано доручення вих. № 65-294 від 15.04.2025 оперативним працівникам державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на проведення слідчих розшукових дій в порядку статті 40 КПК України щодо допиту в якості свідків слідчо-заарештованих осіб, які утримувалися разом із ув`язненим ОСОБА_8 (судова справа, том № 2, арк. 247).

Повідомленням т.в.о. начальника ДУ «Харківський слідчий ізолятор» реєстр. № 12/11-1748/Нл від 18.04.2025 та письмовою явкою ОСОБА_7 від 18.04.2025 підтверджується, що ув`язнений ОСОБА_7 повідомив про факт скоєння злочину ув`язненим ОСОБА_3 , який 14.04.2025, під час спільного перебування в камері № 645, спричинив тілесні ушкодження ув`язненому ОСОБА_8 (судова справа, том № 2, арк. 248–250, том № 3, арк. 1–2).

Листом державної установи «Харківський слідчий ізолятор» реєстр. № 12/11-1699/Нл від 16.04.2025 надано відомості щодо розміщення ув`язнених в установі, з яких встановлено:

- в період часу з 08.04.2025 по 10.04.2025 ОСОБА_8 утримувався в камері № 55 разом із ув`язненими ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 ;

- в період часу з 10.04.2025 по 14.04.2025 ОСОБА_8 утримувався в камері № 643 разом із ув`язненими ОСОБА_23 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 ;

- 14.04.2025 ОСОБА_8 утримувався в камері № 645 разом із ув`язненими ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , щодо ув`язненого ОСОБА_57 з пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що в їх камеру цього ув`язненого перевели лише 15.04.2025;

- в період часу з 14.04.2025 по 15.04.2025 ОСОБА_8 утримувався в камері № 131 разом із ув`язненими ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 (судова справа, том № 3, арк. 25, 72–75).

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду предмету від 19.04.2025 та дослідженим відеозаписом (файл з назвою «з 643 в 645»), який зберігається на електронному носії – DVD-R диску (судова справа, том № 1, арк. 136–138) підтверджується такі обставини:

- відеофайл містить зображення з камери спостереження державної установи «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99. На відеозаписі зображені три металеві двері, які знаходяться у відчиненому стані, біля третьої двері (камера № 643) знаходяться два співробітники ДУ «ХСІ» у форменому одязі, а біля підвіконня знаходяться дві особи у цивільному одязі;

- о 10:58:28 чоловік, одягнений в чорний одяг, на голові одягнута шапка чорного кольору, виходить з камери № 643, співробітники ДУ «ХСІ» оглядають його, проводячи поверхневу перевірку, після чого зачиняють металеві двері у камеру № 643;

- о 10:58:54 два співробітник ДУ «ХСІ» проводять чоловіка, який одягнений у одяг чорного кольору, який пересувається самостійно, до сусідньої камери № 645, співробітник установи відчиняє металеві двері у камеру та чоловік, який одягнений у одяг чорного кольору, заходить у камеру № 645, після чого співробітники ДУ «ХСІ» закривають металеві двері у камеру.

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду предмету від 19.04.2025 та дослідженим відеозаписом (файл з назвою «с камери 645 в деж. і с деж на виход»), який зберігається на електронному носії – DVD-R диску (судова справа, том № 1, арк. 139–145) підтверджується такі обставини:

- відеофайл містить зображення з камери спостереження ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, металеві двері у камери слідчо-заарештованих, о 17:24:24 один співробітник ДУ «ХСІ» підходить до камери № 645, відчиняє двері у камеру № 645;

- о 17:27:35 до камери № 645 підходить ще один співробітник установи та вони спілкуються між собою;

- о 17:29:03 чоловік, одягнений у одяг чорного кольору, виходить з камери № 645, співробітники ДУ «ХСІ» його підтримують за руки, після чого цей чоловік підходить до підвіконня;

- о 17:29:20 співробітники ДУ «ХСІ» тримають під руки чоловіка, який одягнений у чорний одяг, один із співробітників закриває камеру № 645, після чого о 17:29:49 два співробітника установи заводять чоловіка, який одягнутий у одежу чорного кольору, до приміщення праворуч від «пост 24» (опер блок);

- о 17:48:45 до приміщення, яке знаходиться праворуч від «пост 24» (опер блок) підходить один співробітник ДУ «ХСІ», який стоїть біля відчинених дверей в приміщення, а потім з опер блоку виходить ще один співробітник установи, виводячи під руку чоловіка, який одягнений у одяг чорного кольору, цей чоловік складно пересувається та вони разом йдуть по коридору.

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду предмету від 19.04.2025 та дослідженим відеозаписом (файл з назвою «вихід з рк 6»), який зберігається на електронному носії – DVD-R диску (судова справа, том № 1, арк. 146–149) підтверджується такі обставини:

- відеофайл містить зображення з камер спостереження ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, вихід з режимного корпусу № 6 до внутрішнього двору;

- о 17:51:51 два співробітники ДУ «ХСІ» виводять під руки чоловіка, який одягнений у одяг чорного кольору, який знаходиться в напівпритомному стані, та зачиняють двері в приміщення;

- о 17:53:09 два співробітники ДУ «ХСІ» та цивільна особа, одягнута в спортивні штани сірого кольору, кофту чорного кольору та білу кепку, виносять під руки напівпритомного чоловіка, який одягнений в одежу чорного кольору, після чого вказаний чоловік сидить на асфальтному покритті, опустивши голову вниз, в цей час співробітники ДУ «ХСІ» підтримують його ззаду;

-о 17:53:54 підходить ще один співробітник ДУ «ХСІ», а о 17:55:00 підходять ще двоє цивільних осіб;

-о 17:55:13 троє цивільних осіб підіймають з асфальтного покриття напівпритомного чоловіка, який одягнутий у одежу чорного кольору, беруть його під руки та в присутності співробітників установи уводять напівпритомного чоловіка, який одягнутий у одежу чорного кольору.

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду предмету від 19.04.2025 та дослідженим відеозаписом (файл з назвою «вход в 1 корпус»), який зберігається на електронному носії – DVD-R диску (судова справа, том № 1, арк. 150–152) підтверджується такі обставини:

- відеофайл містить зображення з камери спостереження внутрішнього двору ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99;

- о 17:58:23 цивільна особа разом із співробітником ДУ «ХСІ», тримаючи під руки непритомного чоловіка, який одягнутий у одежу чорного кольору, волочать його по асфальту, в цей час ще одна цивільна особа та співробітник установи йдуть позаду;

- о 17:58:38 двоє цивільних осіб та співробітники ДУ «ХСІ», тримаючи під руки непритомного чоловіка, який одягнутий у одежу чорного кольору, волочать його по асфальту, а потім заносять до корпусу № 1 ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду предмету від 19.04.2025 та дослідженим відеозаписом (файл з назвою «заход в 131 камеру»), який зберігається на електронному носії – DVD-R диску (судова справа, том № 1, арк. 153–155) підтверджується такі обставини:

- відеофайл містить зображення з камери спостереження, розташованої режимному корпусі № 1 ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99;

- о 18:24:08 дві цивільні особи, тримаючи під руки непритомного чоловіка, який одягнутий у одежу чорного кольору, волочать його по підлозі, в цей час поруч знаходяться двоє працівників установи та ще двоє цивільних осіб, після чого зникають з видимості камери відеоспостереження;

- о 18:26:02 чотири особи в цивільному одязі та два співробітники ДУ «ХСІ» виходять з поверху вже без непритомного чоловіка, який одягнутий у чорний одяг.

Фактичними даними, відображеними в протоколі огляду предмету від 19.04.2025 та дослідженим відеозаписом (файл з назвою «6 пост 1 медик»), який зберігається на електронному носії – DVD-R диску (судова справа, том № 1, арк. 156–159) підтверджується такі обставини:

- відеофайл містить зображення з камери спостереження приміщення режимного корпусу № 1 ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99;

- о 23:45:58 медичний працівник (жіночої статі) та співробітник ДУ «ХСІ» направляються у бік камери тримання особи;

- о 23:47:34 медичний працівник ДУ «СІЗО» повертається з сумкою зеленого кольору, яку тримає у лівій руці;

- о 23:57:25 медичний працівник (жіночої статі) та співробітник ДУ «ХСІ» виходять із поверху першого корпусу ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Протоколом слідчого експерименту від 18.04.2025 та дослідженим відеозаписом слідчої дії підтверджується, що під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_7 розповів та показав механізм спричинення ув`язненим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Так, свідок ОСОБА_7 показав, що, перебуваючи біля вхідних дверей камери, коли ОСОБА_3 дізнався за якою статтею підозрюється ОСОБА_8 , він завдав йому одного удару тильною поверхнею стопи лівої ноги в підборіддя, від цього удару ОСОБА_8 присів, після чого він наніс йому ще два чи три удари лівою ногою по грудній клітці, в передню бокову частину з правої сторони. В подальшому ОСОБА_3 сказав, що за такою статтею ОСОБА_8 не має сидіти з ними в одній камері. Потім ОСОБА_3 намотав ганчірку на кисть правої руки та наніс кулаком правої руки два чи три удари в передню поверхню грудної клітини зліва, від чого ОСОБА_8 знову присів. Надалі ОСОБА_3 примусив ОСОБА_8 мити туалет, це відбувалося протягом 10-15 хвилин. Потім ОСОБА_8 вийшов із туалету, він почав поводити себе агресивно, відповідав підвищеним тоном. Після цього ОСОБА_3 , тримаючись рукою за перило ліжка, наніс ОСОБА_8 один удар лівою ногою в обличчя з правої сторони, а далі наніс два удари кулаком правої руки, яка була обмотана ганчіркою, в грудну клітину. Потім ОСОБА_3 наніс ОСОБА_8 ще удари, куди прийшлися вказані удари він не бачив, при цьому ОСОБА_8 казав, що йому боляче. В подальшому, коли ОСОБА_8 сидів навприсядки, ОСОБА_3 наніс йому це 3-4 удари по тулубу або по кінцівкам, від чого останній падав. Після цього ОСОБА_8 сидів 25-30 хвилин біля дверей в камеру. Потім, коли ОСОБА_8 встав, ОСОБА_3 підійшов до нього та наніс йому стопою правої ноги від трьох до п`яти ударів по зовнішній бічній та задній поверхні лівого стегна, від чого ОСОБА_8 присів та казав, що йому боляче. Після цього ОСОБА_8 почав стукати в двері та просити, щоб його перевели в іншу камеру (судова справа, том № 3, арк. 77–92).

Висновком експерта ХОБСМЕ № 20250421010000986 від 20.05.2025 підтверджується, що при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлено наступне:

- закрита черепно-мозкова травма у вигляді: синців – в лобній ділянці зліва з розповсюдженням на проекцію лівої надбрівної дуги (1), в лобній ділянці справа (1), в проекції лівої виличної кістки з розповсюдженням на ліву щоку (1), в проекції кута нижньої щелепи зліва (1), саден – в лобній ділянці зліва (5), на підборідді по умовній середній лінії з розповсюдженням на підборіддя справа (1), на верхній губі по умовній середній лінії (1); крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи по умовній середній лінії (1), на тлі якого наявна забита рана (1), крововиливу на слизовій оболонці нижньої губи справа в проекції 1-4 зубів (1), на тлі якого наявна забита рана (1); крововиливів в м?які покрови голови з боку внутрішньої поверхні – в лобній ділянці справа та зліва по одному, масивних крововиливів під м`які мозкові оболонки з заходом в борозни в ділянці скроневої і потиличної часток правої півкулі головного мозку, вогнищевих крововиливів під м`які мозкові оболонки головного мозку в лобній частці справа та зліва, в скроневій та тім`яній частках лівої півкулі та на правій півкулі мозочку;

- закрита тупа травма грудної клітини у вигляді: синців – на передній поверхні грудної клітини зліва поміж середнє-ключичною та передньою пахвовою лініями в проекції 7-го ребра (1), по бічній поверхні грудної клітки зліва по середній пахвовій лінії в проекції 9-го ребра (1), на лівій бічній поверхні грудної клітки по задній пахвовій лінії в проекцій 5,6-го ребер (1), на бічній поверхні грудної клітки зліва по задній пахвовій лінії в проекції 9-го ребра (1); масивних крововиливів у підшкірно-жирову клітковину та м`язи по переднє-бічній поверхні грудної клітки зліва поміж пригрудинною лінією в проекції 4-9 ребер та задньою пахвовою лінією в проекції 5-10 ребер та по задній поверхні грудної клітини зліва поміж прихребтовою та лопатковою лініями в проекції 4-12 ребер; переломів ребер справа – 2-6 по середнє-ключичній лінії, без ушкодження пристінної плеври; переломів ребер зліва – 3,6-8-го ребра по середнє-ключичній лінії, без ушкодження пристінної плеври, 5-10-го поміж передньою пахвовою та задньою пахвовою лініями, з ушкодженням пристінної плеври в проекції 7-9 ребер, 8-12-го поміж лопатковою та прихребтовою лініями з ушкодженням пристінної плеври в проекції 8,9 ребер з масивними крововиливами; крововиливів по передній поверхні навколосерцевої сорочки;

- синці – по зовнішній поверхні в проекції лівого ліктьового суглобу (1), в проекції гребеня клубової кістки зліва (3), на тильній поверхні 3,4 пальців лівої кисті (1), на тильній поверхні 2-3 пальців правої кисті, на тлі якого наявно по одному садну (2), по заднє-бічній поверхні лівого стегна на всьому протязі (1), при розрізі м?яких тканин лівого стегна виявлено масивний крововилив в підшкірно-жирову клітковину та м?язи лівого стегна по задній поверхні на всьому протязі, з розтрощенням підшкірно-жирової клітковини та утворенням порожнини («кишені»), яка заповнена рідкою темно-червоною кров?ю.

Причиною смерті ОСОБА_8 стала сукупна травма тіла з ушкодженням внутрішніх органів, м?яких тканин та переломами кісток скелета, яка призвела до розвитку шоку; даний підсумок підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, що перелічені вище, та макро- і мікроскопічними ознаками, такими, як нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, порушення реологічних властивостей крові (формуючі тромби та сепарація крові на формені елементи в надісланих внутрішніх органах), набряк головного мозку, м`яких мозкових оболонок і строми внутрішніх органів, наявність смугастих крововиливів на внутрішній оболонці серця в проекції лівого шлуночка («плями Мінакова»), нерівномірне кровонаповнення нирок (т.зв. «шокова нирка» макроскопічно). Між встановленими у гр-на ОСОБА_8 тілесними ушкодженнями та настанням його смерті вбачається прямий причинний зв`язок.

Всі перераховані вище ушкодження носять прижиттєвий характер, виходячи з їх макроскопічних характеристик і даних мікроскопічного дослідження про характер змін в області ушкоджень (масивні крововиливи з вираженою тканинною, судиною та клітинною реакцією), та слід вважати, що всі вони найбільш вірогідно утворилися в проміжок часу, який обчислюється 6-12 годинами до настання смерті ОСОБА_8 (в т.ч. відповідно до гістологічних критеріїв давності механічних ушкоджень м`яких тканин, затверджених ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»).

За ступенем тяжкості, згідно з п. 4.8., 2.1.1.а., 2.1.2., 2.1.3.о «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, сукупна травма тіла, виявлена при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 , має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Ушкодження на голові та тулубі ОСОБА_8 утворилися від дії тупих предметів переважно з обмеженою площею травмуючої поверхні за такими механізмами: травма голови – внаслідок множинних впливів тупими предметами(ом) за механізмом удару або удару-стиснення та за механізмом ковзання-тертя та удару-тертя; травма грудної клітини, з урахуванням її характеру, утворилася внаслідок множинних впливів як за механізмом здавлення грудної клітини тупим(и) предметом(ами), так і внаслідок ударів тупим(и) предметом(ами) з обмеженою площею травмуючої поверхні.

Решта ушкоджень утворилися в результаті множинних впливів тупими предметами переважно з обмеженою площею травмуючої поверхні за механізмом удару-тиснення та удару-тертя; наявність локального розтрощення глибоких шарів м`яких тканин лівого стегна може свідчити про достатню силу ударів або про множинні повторні дії травмуючого чинника в одну й ту ж область.

За комплексною оцінкою діагностичних критеріїв для визначення давності настання смерті з використанням методики встановлення давності настання смерті за допомогою номограми NOMO S 1.0, смерть ОСОБА_8 могла настати орієнтовно за 6–8 годин до дослідження трупних явищ на місці (судова справа, том № 3, арк. 150-155).

Висновком експерта ХОБСМЕ № 28/20250421010000986 від 10.07.2025 підтверджується, що показання, надані свідком ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту від 19.05.2025, в загальному не суперечать об`єктивним судово-медичним даним щодо орієнтовної локалізації на грудній клітці праворуч та ліворуч, лівому стегну та можливого способу спричинення тілесних ушкоджень. Але в свідченнях, наданих ОСОБА_7 , не відображені дані у відношенні чіткої локалізації та у відношенні кількості нанесених ушкоджень, не відображені будь-які травматичні дії на заднє-бічній поверхні грудної клітки зліва, множинні синці та садна на лівій половині обличчя та кінцівках, встановлені при експертизі трупа (судова справа, том № 3, арк. 162-167).

Висновком судово-психіатричного експерта № 405 від 16.06.2025 підтверджується, що ОСОБА_3 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_3 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_3 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (судова справа, том № 3, арк. 230-232).

Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Оцінюючи відповідно до вимог ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та підтверджується сукупністю досліджених у кримінальному провадженні доказів.

ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення – злочин, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

V. Мотиви суду при призначенні покарання

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав вину у вчиненні інкримінованого злочину, надав показання по обставинами цього злочину та у вчиненому щиро розкаюється, з огляду на що суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, визнає щире каяття обставиною, яка пом`якшує його покарання.

Згідно з пунктами 6, 10 частини першої статті 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю, а також вчинення злочину з особливою жорстокістю.

Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, на обліку в лікаря-нарколога в КНП «Дергачівська центральна районна лікарня» не перебуває, з 26.08.2016 перебуває на обліку в лікаря-психіатра, діагноз: гіперкінетичні розлади, до арешту офіційно не був працевлаштованим, неодружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має (судова справа, том № 4, арк. 1–24, 117–127).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень статей 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є умисним тяжким злочином, наявність пом`якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 3 (три) місяці, яке наближене до мінімальної санкції цієї статті, що є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).

Інкримінований злочин ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку Київського районного суду міста Харкова від 05.03.2024, однак до повного відбуття покарання за цим вироком суду.

Станом на 25.09.2026 невідбута ОСОБА_3 частина покарання за вироком Київського районного суду міста Харкова від 05.03.2024 складає 2 роки 5 місяців 20 днів.

З огляду на викладене, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного за цим вироком суду покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, у зв`язку з чим йому необхідно призначити до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 4 (чотири) місяці.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-25/15167-БД від 21.07.2025 необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Враховуючи той факт, що обвинуваченому ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні призначено покарання у виді позбавлення волі, яке підлягає реальному відбуванню, до набрання вироком законної сили до нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з 22.05.2025 до 13.09.2025 включно (строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні на підставі ухвал слідчих суддів Київського районного суду міста Харкова від 22.05.2025, 09.07.2025 та 06.08.2025) з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 370, 371, 373, 374, 376, 392–395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 3 (трьох) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком суду покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2024 у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 до відбування остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 4 (чотири) місяці.

До набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у цьому кримінальному провадженні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.05.2025 до 13.09.2025 включно, а також з 25.09.2026 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави процесуальні витрати за проведення молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-25/15167-БД від 21.07.2025 у розмірі 1 083,46 грн (одна тисяча вісімдесят три гривні 46 копійок).

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- відеозапис слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 18.04.2025, який зберігається на DVD–диску – залишити зберігатися в матеріалах кримінальної справи;

- відеозапис допиту свідка ОСОБА_7 від 18.06.2025, який зберігається на флеш носії SanDisk 32 Gb – залишити зберігатися в матеріалах кримінальної справи;

- відеозапис слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 від 26.05.2025, який зберігається на флеш носії SanDisk 32 Gb – залишити зберігатися в матеріалах кримінальної справи;

- відеозаписи від 14.04.2025 з камер відеоспостереження ДУ «Харківський слідчий ізолятор», які зберігаються на 6 (шести) DVD-дисках – залишити зберігатися в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою – протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому та захиснику право подати клопотання про помилування.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику та прокурору право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1