Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №619/3435/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3435/26

провадження № 2/619/2083/26

Рішення

іменем України

24 вересня 2026 року,

м. Дергачі,

Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/3435/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представниця позивача: Дідиченко Д.Г.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у системі «Електронний суд» 25.05.2026 звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1603-4773 від 20.09.2025 в сумі 78821,48 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 20.09.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1603-4773. За умовами кредитного договору відповідач отримав 15000,00 грн, строк кредитування -365 днів, базовий період 16 днів, комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту, знижена ставка – 1,00% протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. Внаслідок неналежного виконання обов`язків по договору, у відповідача виникла заборгованість, загальний розмір якої за кредитним договором № 1603-4773 від 20.09.2025 становить 78821,48 грн, а саме: заборгованість за кредитом – 30000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами – 33900,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 14921,48 грн.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що повністю виконання зобов`язання за угодою вже відбулося. За договором та додатковими угодами відповідач отримав кредитними траншами 39000,00 грн, а сплатив за період з жовтня по грудень 2025 року загалом 39548,42 грн. Отже, основний борг повністю виплачено, і навіть виникла переплата. Позивач безпідставно нарахував комісію за видачу кредиту в розмірі 8100,00 грн, а також інші приховані платежі. Нарахування комісії за дії, які кредитор чинить на власну користь, є протиправним, тому кредитор не мав права спрямовувати кошти відповідача на її погашення замість основного боргу та планових відсотків. Крім того, наданий позивачем розрахунок містить суттєві арифметичні помилки, а щодо дій кредитора наразі триває офіційна перевірка Національним банком України за скаргами відповідача. Також відповідач зазначає про незаконність стягнення 14921,48 грн штрафних нарахувань під виглядом відсотків річних. У період воєнного стану позичальники звільняються від сплати будь-яких штрафних санкцій та неустойки за прострочення. Усі нарахування за цією статтею здійснювалися вибірково, із завищеними сумами та із застосуванням подвійної відповідальності за один і той самий період, що свідчить про намагання безпідставно збільшить борг. Раніше зараховані позивачем суми за цією статтею підлягають перерахунку на погашення правомірних планових відсотків. Вимога про стягнення 33900,00 грн відсотків розрахована за надмірними ставками (до 8034% річних), що порушує засади справедливості й розумності та перетворює грошову компенсацію на джерело неправомірного збагачення кредитора. Позивач не надав належних та допустимих доказів реальної видачі кредиту відповідачу. Надана квитанція свідчить про переказ коштів третьою особою через платіжну систему, проте матеріали справи не містять доказів існування правовідносин між позивачем і цією компанією, як і доказів перерахування коштів саме на картку чи рахунок відповідача.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 25.05.2026 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 08.06.2026 отримано відповідь.

Відповідно до ухвали суду від 09.06.2026 позовну заяву залишено без руху та 16.06.2026 представницею позивача усунуто недоліки.

Ухвалою суду від 16.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 20.07.2026, яке було відкладено за клопотанням відповідача на 09.09.2026 та 24.09.2026.

Представниця позивача у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяву, у якій вона просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просить розглядати справу без його участі.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

20.09.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1603-4773, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора A5480, відповідно до умов якого, сума кредиту – 15000,00 грн; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 16 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1.00% кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.74% кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Крім того, відповідачем підписано за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора A5001 паспорт споживчого кредиту.

У подальшому між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 1 від 05.10.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1603-4773 від 20.09.2025, відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 05.10.2025 Кредитодавець та Позичальник домовилися про надання Позичальнику додаткових коштів у кредит у розмірі 8000,00 грн.

Також між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 2 від 20.10.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1603-4773 від 20.09.2025, відповідно до умов Додаткової угоди № 2 від 20.10.2025 Кредитодавець та Позичальник домовилися про надання Позичальнику додаткових коштів у кредит у розмірі 3000,00 грн.

Крім того, між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 3 від 07.11.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1603-4773 від 20.09.2025, відповідно до умов Додаткової угоди № 3 від 07.11.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовилися про надання Позичальнику додаткових коштів у кредит у розмірі 2000,00 грн.

Також між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 4 від 19.11.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1603-4773 від 20.09.2025, відповідно до умов Додаткової угоди № 4 від 19.11.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовилися про надання Позичальнику додаткових коштів у кредит у розмірі 11000,00 грн.

На підтвердження фактичного перерахування кредитних коштів надано листи ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ»» про успішність платіжних операцій, відповідно до яких ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснило перерахування кредитних коштів за Договором № 1603-4773 від 20.09.2025, а саме: 20.09.2025 - 15000,00 грн; 05.10.2025 - 8000,00 грн; 20.10.2025 - 3000,00 грн; 07.11.2025 - 2000,00 грн; 19.11.2025 - 11000,00 грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1603-4773 від 20.09.2025 становить 78821,48 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом – 30000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами – 33900,00 грн; заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 14921,48 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК у розмірі 14921,48 грн суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год 30 хв, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК у розмірі 14921,48 грн не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Разом з тим, відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за кредитним договором встановлюються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Таким чином, сам по собі факт укладення кредитного договору та погодження сторонами процентної ставки є підставою для нарахування процентів лише у порядку, визначеному договором та законом, а не у довільному розмірі, визначеному кредитодавцем у власному розрахунку.

Відповідно до пункту 4.10 Договору № 1603-4773 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Договором передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів від дати укладення договору та 0,74 % на день, починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку кредитування або фактичного повернення кредиту.

Отже, істотним для правильного визначення розміру заборгованості є не лише встановлення погодженої процентної ставки, а й визначення фактичного залишку неповернутого тіла кредиту на кожну дату, оскільки саме від такого залишку відповідно до пункту 4.10 договору мають обчислюватися проценти.

При цьому Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зазначив, що за відсутності передбачених законом підстав для застосування нікчемності відповідної умови суд без відповідної позовної вимоги споживача не може визнавати таку умову недійсною, змінювати договір та на цій підставі самостійно зменшувати погоджений сторонами розмір процентів. Водночас суд може без окремої позовної вимоги споживача тлумачити нечіткі або двозначні умови договору, а такі умови відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» підлягають тлумаченню на користь споживача.

Отже, суд не виходить із суб`єктивної оцінки того, чи є ставка 1,00 % на день «справедливою» або «несправедливою», а перевіряє математичну правильність нарахування процентів відповідно до прямо погодженого сторонами способу їх обчислення, а саме на залишок неповернутого тіла кредиту.

Щодо фактичного розміру отриманого кредиту

Із матеріалів справи вбачається, що кредитні кошти надавалися відповідачу частинами, а саме: 20.09.2025 - 15000,00 грн; 05.10.2025 - 8000,00 грн; 20.10.2025 - 3000,00 грн; 07.11.2025 - 2000,00 грн; 19.11.2025 - 11000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір фактично наданих кредитних коштів становить 39000,00 грн. Саме ця сума є фактично наданим відповідачу тілом кредиту.

З матеріалів справи також убачається, що відповідач здійснив сім платежів на загальну суму 39548,42 грн, а саме: 05.10.2025 у розмірі 7900,00 грн, 22.10.2025 у розмірі 9401,70 грн, 10.11.2025 у розмірі 4550,80 грн, 11.11.2025 у розмірі 2636,72 грн, 11.11.2025 у розмірі 979,20 грн, 28.11.2025 у розмірі 6580,00 грн, 17.12.2025 у розмірі 7500,00 грн.

Таким чином, помилковим є підхід, за якого при визначенні залишку основного боргу суд бере за основу лише ту частину платежів, яку кредитодавець самостійно відобразив як погашення тіла кредиту.

Суд повинен перевірити правомірність самого розподілу кожного платежу, оскільки саме такий розподіл безпосередньо впливає на розмір залишку тіла кредиту і, відповідно, на подальше нарахування процентів.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Отже, законодавець прямо відокремлює: тіло кредиту; проценти за користування кредитом; неустойку та інші платежі.

З огляду на це кредитодавець не може шляхом власного бухгалтерського відображення платежу змінити встановлену законом черговість та спрямувати кошти споживача на третю категорію вимог у той час, коли існує непогашене тіло кредиту або проценти за користування кредитом.

Позивач включив до розрахунку заборгованості окрему складову у розмірі 14921,48 грн, зазначену як заборгованість за статтею 625 ЦК України.

Відповідно, сума, яку кредитодавець зарахував за рахунок платежів відповідача на погашення таких сум, не може вважатися належним погашенням заборгованості відповідача за договором.

Відтак, якщо з платежу відповідача 600,00 грн було списано як «ст. 625 ЦК України», це не означає, що 600,00 грн перестали бути платежем відповідача. Навпаки, зазначена сума має бути повторно врахована при визначенні фактичного виконання ним кредитного зобов`язання та спрямована на погашення правомірної заборгованості - тіла кредиту та/або договірних процентів.

За даними матеріалів справи, позивачем із платежів відповідача було зараховано у погашення сум за статтею 625 ЦК України загалом 4578,52 грн. Вказана сума підлягає виключенню із такого розподілу та повторному врахуванню як фактично сплачена відповідачем сума за кредитним договором.

Суд виходить із того, що при правильному розподілі платежів спочатку погашаються належні до сплати проценти за фактичне користування кредитом, а залишок кожного платежу зменшує тіло кредиту.

При цьому нарахування процентів здійснюється виключно на залишок неповернутого тіла кредиту, а не на вже нараховані проценти, комісії чи суми за статтею 625 ЦК України.

Платіж, здійснений 05.10.2025 у розмірі 7900,00 грн, має бути розподілений таким чином.

Станом на 05.10.2025 загальний розмір тіла кредиту становив 23000,00 грн, а саме: 15000,00 грн за первісним зобов`язанням та 8000,00 грн за додатково наданими коштами.

Проценти за період з 20.09.2025 по 04.10.2025 включно становили 2250,00 грн, що розраховується таким чином: 15000,00 грн ? 1 % ? 15 днів. Відтак із суми платежу 7900,00 грн спочатку підлягають зарахуванню 2250,00 грн у рахунок погашення процентів. Залишок платежу в розмірі 5650,00 грн має бути спрямований на погашення тіла кредиту.

Після такого розподілу платежу залишок тіла кредиту становить 17350,00 грн, оскільки 23000,00 грн ? 5650,00 грн = 17350,00 грн. Таким чином, правомірний розподіл платежу від 05.10.2025 має бути таким: 2250,00 грн - у рахунок погашення процентів, а 5650,00 грн - у рахунок погашення тіла кредиту. Зазначений порядок принципово відрізняється від ситуації, за якої частина платежу без належних підстав спрямовується на погашення комісії.

Щодо платежу, здійсненого 22.10.2025 у розмірі 9401,70 грн, слід зазначити таке.

Після здійснення платежу 05.10.2025 залишок тіла кредиту становив 17350,00 грн. 20.10.2025 відповідачу додатково було надано 3000,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір тіла кредиту збільшився до 20350,00 грн.

За період з 05.10.2025 по 20.10.2025 проценти становили 2602,50 грн, що розраховується як 17350,00 грн ? 1 % ? 15 днів. За період з 20.10.2025 по 22.10.2025 проценти становили 407,00 грн, тобто 20350,00 грн ? 1 % ? 2 дні.

Загальна сума процентів за відповідні періоди становить 3009,50 грн. Відтак із платежу в розмірі 9401,70 грн сума 3009,50 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів, а залишок у розмірі 6 392,20 грн має бути спрямований на погашення тіла кредиту.

Після зарахування 6392,20 грн у рахунок погашення тіла кредиту його залишок становитиме 13957,80 грн, оскільки 20350,00 грн ? 6392,20 грн = 13957,80 грн.

Таким чином, правомірний розподіл платежу від 22.10.2025 має бути таким: 3009,50 грн — у рахунок погашення процентів, а 6392,20 грн — у рахунок погашення тіла кредиту.

При цьому зазначена кредитодавцем сума 480,60 грн, зарахована у погашення статті 625 ЦК України, не може залишатися у такому розподілі, а підлягає повторному врахуванню як платіж відповідача.

Щодо платежу, здійсненого 10.11.2025 у розмірі 4550,80 грн, слід зазначити таке.

Після здійснення попереднього платежу залишок тіла кредиту станом на 07.11.2025 становив 13957,80 грн. 07.11.2025 відповідачу додатково було надано 2000,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір тіла кредиту збільшився до 15957,80 грн, оскільки 13957,80 грн + 2000,00 грн = 15957,80 грн.

За період у 16 днів проценти на суму 13957,80 грн становили 2233,248 грн, що розраховується таким чином: 13957,80 грн ? 1 % ? 16 днів. За наступні 3 дні проценти на суму 15957,80 грн становили 478,734 грн, тобто 15957,80 грн ? 1 % ? 3 дні.

Загальна сума процентів за відповідні періоди становить 2711,982 грн, тобто 2711,98 грн. Відтак із платежу в розмірі 4550,80 грн сума 2711,98 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів, а залишок платежу в розмірі 1838,82 грн має бути спрямований на погашення тіла кредиту, оскільки 4550,80 грн ? 2711,98 грн = 1838,82 грн.

Після зарахування 1838,82 грн у рахунок погашення тіла кредиту його залишок становитиме 14118,98 грн, оскільки 15957,80 грн ? 1838,82 грн = 14118,98 грн.

Таким чином, правомірний розподіл платежу від 10.11.2025 має бути таким: 2711,98 грн - у рахунок погашення процентів, а 1838,82 грн — у рахунок погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту після такого розподілу становить 14118,98 грн.

Сума 730,48 грн, яку кредитодавець відобразив як погашення ст. 625 ЦК України, також не може бути виключена із фактичної суми платежу відповідача.

Щодо платежу, здійсненого 11.11.2025 у розмірі 2636,72 грн, слід зазначити таке.

Після здійснення платежу 10.11.2025 залишок тіла кредиту становив 14118,98 грн. За один день на вказану суму тіла кредиту нараховуються проценти в розмірі 141,19 грн, що розраховується таким чином: 14118,98 грн ? 1 % ? 1 день = 141,19 грн.

Відтак із платежу в розмірі 2636,72 грн сума 141,19 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів, а залишок платежу в розмірі 2495,53 грн має бути спрямований на погашення тіла кредиту, оскільки 2636,72 грн ? 141,19 грн = 2495,53 грн.

Після зарахування 2495,53 грн у рахунок погашення тіла кредиту його залишок становитиме 11623,45 грн, оскільки 14118,98 грн ? 2495,53 грн = 11623,45 грн.

Таким чином, правомірний розподіл платежу від 11.11.2025 має бути таким: 141,19 грн — у рахунок погашення процентів, а 2495,53 грн - у рахунок погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту після такого розподілу становить 11623,45 грн.

Щодо платежу, здійсненого 11.11.2025 у розмірі 979,20 грн, слід зазначити таке.

Оскільки обидва платежі були здійснені в одну й ту саму дату 11.11.2025, після здійснення першого платежу додаткові проценти за новий день не нараховуються. Відтак у межах другого платежу відсутня сума, яка підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів.

Тому вся сума другого платежу в розмірі 979,20 грн має бути спрямована на погашення тіла кредиту.

Після зарахування 979,20 грн у рахунок погашення тіла кредиту його залишок становитиме 10644,25 грн, оскільки 11623,45 грн ? 979,20 грн = 10644,25 грн.

Таким чином, правомірний розподіл другого платежу від 11.11.2025 має бути таким: 979,20 грн - у рахунок погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту після такого розподілу становить 10644,25 грн.

Щодо платежу, здійсненого 28.11.2025 у розмірі 6580,00 грн, слід зазначити таке.

Після здійснення платежів 11.11.2025 залишок тіла кредиту становив 10644,25 грн. 19.11.2025 відповідачу додатково було надано 11000,00 грн, у зв`язку з чим загальний розмір тіла кредиту збільшився до 21644,25 грн, оскільки 10644,25 грн + 11000,00 грн = 21644,25 грн.

За період з 11.11.2025 по 19.11.2025 проценти на суму 10644,25 грн становили 851,54 грн, що розраховується таким чином: 10644,25 грн ? 1 % ? 8 днів.

Після надання 19.11.2025 додаткових коштів у розмірі 11000,00 грн розмір тіла кредиту становив 21644,25 грн. За період з 19.11.2025 по 28.11.2025 проценти на цю суму становили 1947,98 грн, що розраховується таким чином: 21644,25 грн ? 1 % ? 9 днів.

Загальна сума процентів за відповідні періоди становить 2799,52 грн, оскільки 851,54 грн + 1947,98 грн = 2799,52 грн.

Відтак із платежу в розмірі 6580,00 грн сума 2799,52 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів, а залишок платежу в розмірі 3780,48 грн має бути спрямований на погашення тіла кредиту, оскільки 6580,00 грн ? 2799,52 грн = 3780,48 грн.

Після зарахування 3780,48 грн у рахунок погашення тіла кредиту його залишок становитиме 17863,77 грн, оскільки 21644,25 грн ? 3780,48 грн = 17863,77 грн.

Таким чином, правомірний розподіл платежу від 28.11.2025 має бути таким: 2799,52 грн — у рахунок погашення процентів, а 3780,48 грн — у рахунок погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту після такого розподілу становить 17863,77 грн.

При цьому сума 1650,00 грн комісії та сума 600,00 грн, які кредитодавець включив до розподілу цього платежу як нарахування за статтею 625 ЦК України, не можуть зменшувати суму платежу, яка підлягала спрямуванню на погашення процентів та тіла кредиту. Відтак зазначені суми не повинні враховуватися при визначенні фактичного розміру погашення основної суми кредиту за платежем від 28.11.2025.

Щодо платежу, здійсненого 17.12.2025 у розмірі 7500,00 грн, слід зазначити таке.

Після здійснення платежу 28.11.2025 залишок тіла кредиту становив 17863,77 грн. За період з 28.11.2025 по 17.12.2025 проценти на зазначену суму становили 3394,12 грн, що розраховується таким чином: 17863,77 грн ? 1 % ? 19 днів.

Відтак із платежу в розмірі 7500,00 грн сума 3394,12 грн підлягає зарахуванню в рахунок погашення процентів, а залишок платежу в розмірі 4105,88 грн має бути спрямований на погашення тіла кредиту, оскільки 7500,00 грн ? 3394,12 грн = 4105,88 грн.

Після зарахування 4105,88 грн у рахунок погашення тіла кредиту його залишок становитиме 13757,89 грн, оскільки 17863,77 грн ? 4105,88 грн = 13757,89 грн.

Таким чином, правомірний розподіл платежу від 17.12.2025 має бути таким: 3394,12 грн — у рахунок погашення процентів, а 4105,88 грн — у рахунок погашення тіла кредиту. Залишок тіла кредиту після такого розподілу становить 13757,89 грн.

При цьому сума 1800,00 грн, яку позивач зарахував у рахунок погашення процентів за статтею 625 ЦК України, а також сума 300,00 грн, які є залишком від сплаченої відповідачем суми у розмірі 7500,00 грн, не можуть бути виключені із фактично сплачених відповідачем коштів. Зазначені суми мають бути враховані при визначенні фактичного розміру платежів, здійснених відповідачем, та їх належного розподілу.

Отже, за результатами наведеного вище перерахунку станом на 17.12.2025 загальна сума коштів, фактично наданих відповідачу, становить 39000,00 грн, тоді як загальна сума коштів, фактично сплачених відповідачем, становить 39548,42 грн.

Відповідно до порядку розподілу платежів, передбаченого законом та умовами договору, загальна сума процентів, сплачених відповідачем станом на 17.12.2025, становить 14306,31 грн. Зазначена сума складається з 2250,00 грн за платежем від 05.10.2025, 3009,50 грн за платежем від 22.10.2025, 2711,98 грн за платежем від 10.11.2025, 141,19 грн за першим платежем від 11.11.2025, 0,00 грн за другим платежем від 11.11.2025, 2799,52 грн за платежем від 28.11.2025 та 3394,12 грн за платежем від 17.12.2025.

Загальна сума коштів, яка за наведеним розрахунком була спрямована на погашення тіла кредиту станом на 17.12.2025, становить 25242,11 грн. Ця сума складається з 5650,00 грн за платежем від 05.10.2025, 6392,20 грн за платежем від 22.10.2025, 1838,82 грн за платежем від 10.11.2025, 2495,53 грн за першим платежем від 11.11.2025, 979,20 грн за другим платежем від 11.11.2025, 3780,48 грн за платежем від 28.11.2025 та 4105,88 грн за платежем від 17.12.2025.

Таким чином, із загальної суми фактично сплачених відповідачем коштів у розмірі 39548,42 грн сума 14306,31 грн була спрямована на погашення процентів, а 25242,11 грн - на погашення тіла кредиту, оскільки 39548,42 грн - 14306,31 грн = 25242,11 грн.

Враховуючи, що загальна сума фактично наданих відповідачу коштів становила 39000,00 грн, після погашення 25242,11 грн основної суми кредиту залишок фактично неповернутого тіла кредиту станом на 17.12.2025 становить 13757,89 грн, оскільки 39000,00 грн - 25242,11 грн = 13757,89 грн.

Отже, станом на 17.12.2025 за результатами проведеного перерахунку відповідачем фактично сплачено 39548,42 грн, з яких 14306,31 грн становлять проценти, а 25242,11 грн спрямовано на погашення тіла кредиту. При загальному розмірі фактично наданих коштів 39000,00 грн залишок неповернутого тіла кредиту становить 13757,89 грн.

Відповідно до пункту 4.10 договору проценти нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом. Отже, після 17.12.2025 проценти мають нараховуватися виключно на фактичний залишок неповернутої суми тіла кредиту, який за результатами проведеного перерахунку становить 13757,89 грн. При цьому базою для нарахування процентів не можуть бути первісна сума кредиту в розмірі 39000,00 грн, суми комісій, раніше нарахованих процентів, платежі за статтею 625 ЦК України чи будь-які інші суми, які не є залишком неповернутого тіла кредиту.

Таким чином, починаючи з 18.12.2025 проценти підлягають нарахуванню саме на суму 13757,89 грн.

Відповідно до пункту 4.10 договору на 181-й календарний день строку дії договору процентна ставка змінюється з 1,00 % до 0,74 % на день. За наведеними умовами договору 181-й календарний день припадає на 19.03.2026.

За період з 18.12.2025 по 18.03.2026, тобто за 92 дні, проценти за ставкою 1,00 % на день становлять 12657,26 грн, що розраховується таким чином: 13757,89 грн ? 1 % ? 92 дні = 12657,26 грн.

Починаючи з 19.03.2026 ставка відповідно до пункту 4.10 договору становить 0,74 % на день. За період з 19.03.2026 по 10.04.2026, тобто за 22 дні, проценти на суму 13757,89 грн становлять 2239,78 грн, що розраховується таким чином: 13757,89 грн ? 0,74 % ? 22 дні = 2239,78 грн.

Таким чином, загальна сума договірних процентів, нарахованих після 17.12.2025 до 10.04.2026 включно, становить 14897,04 грн, оскільки 12657,26 грн + 2239,78 грн = 14897,04 грн.

З урахуванням того, що станом на 17.12.2025 відповідачем уже було сплачено 14306,31 грн договірних процентів, загальний розмір договірних процентів, нарахованих за весь відповідний період до 10.04.2026, становить 29203,35 грн, оскільки 14306,31 грн + 14897,04 грн = 29203,35 грн.

При цьому сума 14306,31 грн була фактично сплачена відповідачем до 17.12.2025, а тому станом на 10.04.2026 непогашена сума договірних процентів становить 14897,04 грн.

При цьому, позивач просить стягнути 33900,00 грн процентів, однак зазначена сума не може бути прийнята судом без коригування.

По-перше, сам договір передбачає нарахування процентів на залишок неповернутого тіла кредиту, тоді як після кожного платежу такий залишок змінювався.

По-друге, позивач при розподілі платежів зараховував їх частину на платежі за статтею 625 ЦК України та комісії, внаслідок чого відповідна частина фактично сплачених відповідачем коштів не зменшувала тіло кредиту.

По-третє, суми за статтею 625 ЦК України, нараховані у період дії воєнного стану, не підлягають стягненню з відповідача, а тому не могли бути належним призначенням платежу.

По-четверте, проценти не можуть нараховуватися на вже нараховані проценти, комісії або суми за статтею 625 ЦК України, оскільки пункт 4.10 договору визначає базою нарахування саме «залишок неповерненої суми кредиту».

По-п`яте, після 181-го дня договору підлягає застосуванню ставка 0,74 % на день, а не 1,00 %.

Тому заявлена позивачем сума 33900,00 грн підлягає перерахунку.

За здійсненим судом розрахунком, виходячи саме з умов договору, фактичних дат надання коштів, усіх платежів відповідача та зменшення бази нарахування після кожного платежу, розмір процентів, який підлягає стягненню станом на 10.04.2026 становить 14897,04 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачу фактично було надано 39000,00 грн кредитних коштів, а ним здійснено платежі на загальну суму 39548,42 грн. Суми, зараховані позивачем у погашення за статтею 625 ЦК України, у розмірі 4578,52 грн, не можуть вважатися належним погашенням заборгованості, у зв`язку з чим платежі відповідача підлягають відповідному перерозподілу.

За результатами перерахунку станом на 17.12.2025 залишок тіла кредиту становить 13757,89 грн. Нараховані після цього проценти за період з 18.12.2025 по 10.04.2026 становлять 14897,04 грн. Отже, заявлена позивачем сума процентів у розмірі 3900,00 грн є завищеною на 19002,96 грн, а сума 14921,48 грн за статтею 625 ЦК України стягненню не підлягає.

Таким чином, загальний розмір заборгованості становить 28654,93 грн, з яких 13757,89 грн - тіло кредиту та 14897,04 грн - проценти.

Крім того, Відповідно до п. 4.11. Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою).

Загальний розмір такої комісії за наданими траншами становить: 15000 ? 15 % = 2250,00 грн; 8000 ? 15 % = 1200,00 грн; 3000 ? 15 % = 450,00 грн; 2000 ? 15 % = 300,00 грн; 11000 ? 15 % = 1650,00 грн = 5850,00 грн.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зроблено наступний правовий висновок.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку, які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».».

Позивачем в договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які позивачем встановлена комісія за видачу кредиту.

Таким чином, загальний розмір заборгованості становить 28654,93 грн, з яких 13757,89 грн - тіло кредиту та 14897,04 грн - проценти.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості та наведеного відповідачем розподілу здійснених платежів, із платежів відповідача позивачем були зараховані в рахунок погашення комісії: 05.10.2025 - 2250,00 грн, 22.10.2025 - 450,00 грн, 10.11.2025 - 300,00 грн та 28.11.2025 - 1650,00 грн, а всього - 4650,00 грн.

Отже, після виключення сплаченої комісії у розмірі 4650,00 грн загальний розмір заборгованості становить: 28654,93 грн ? 4650,00 грн = 24004,93 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 24004,93 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають задоволенню частково (30,45%), то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду (2662,40 грн) з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 810,70 грн.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1603-4773 від 20.09.2025 в сумі 24004,93 грн (двадцять чотири тисячі чотири гривні 93 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 810,70 грн (вісімсот десять гривень 70 копійок).

Надіслати учасникам справи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407,

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І. М. Нечипоренко