Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №405/6379/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/6379/26

провадження № 3/405/979/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки, не працюючої, заміжньої, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має,

за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 08.09.2026 серії ВАД №730953 ОСОБА_1 27.08.2026 о 18 год. 00 хв., перебуваючи у магазині «Єва», розташованому за адресою: вул. Велика Перспективна, 50, м. Кропивницький, таємно викрала з полиці магазину дезодорант «Рексона» у кількості 1 шт. вартістю 123 грн, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 51 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якій роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала.

Пояснила, що точної дати події не пам`ятає, оскільки це було наприкінці серпня або на початку вересня 2026 року у післяобідній час. Зазначила, що зайшла до магазину «Єва», розташованого у центрі міста, де взяла дезодорант та поклала його до своєї сумки, а також взяла дві фарби для волосся. Після цього ще деякий час перебувала у магазині, однак більше нічого не обрала, фарби повернула на місце та вийшла з магазину, забувши про дезодорант, який залишився у сумці.

Через деякий час їй зателефонував чоловік та повідомив про неоплачений товар. Точно не знає, чи був він охоронцем магазину або іншою особою, однак, за її словами, він представився працівником СБУ. Під час телефонної розмови вона повідомила, що не може одразу прибути до магазину, оскільки проходить лікування у денному стаціонарі.

Після цього вона повернулася до магазину «Єва» та сплатила вартість дезодоранту. Наголосила, що товар залишився у її сумці через те, що вона про нього забула, а умислу на його викрадення не мала.

Також ОСОБА_1 пояснила, що є пенсіонеркою, не працює, отримує пенсію у розмірі 3460 грн, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася. Наразі проходить лікування та останнім часом перебуває у стані нервового напруження у зв`язку з тим, що рідний племінник її чоловіка зник під час війни та близько пів року про нього немає відомостей.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому за змістом ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності всіх елементів складу адміністративного правопорушення та доведеності вини особи у його вчиненні належними та достатніми доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому формулюються обставини правопорушення, що ставляться особі у провину. Водночас сам по собі протокол не є беззаперечним доказом вини особи, а викладені у ньому обставини повинні підтверджуватися іншими дослідженими судом доказами.

Суд не вправі самостійно відшукувати докази на підтвердження обвинувачення чи усувати недоліки доказування, оскільки в такому випадку фактично перебрав би на себе функцію сторони обвинувачення.

Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати за умов, визначених цією нормою.

Крадіжка за своєю правовою природою є умисним протиправним безоплатним заволодінням чужим майном. Отже, для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП недостатньо встановити лише факт неоплати товару та його винесення за межі магазину. Необхідним є також доведення суб`єктивної сторони правопорушення – прямого умислу особи на таємне протиправне та безоплатне заволодіння чужим майном.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення від 08.09.2026 серії ВАД №730953, письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.09.2026 та фіскальний чек №7751191852 від 08.09.2026.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 08.09.2026 вбачається, що 07.09.2026 на її мобільний телефон зателефонувала особа, яка представилася співробітником служби безпеки магазину «Єва», та повідомила, що вона не розрахувалася за дезодорант «Рексона» та залишила магазин.

ОСОБА_1 зазначила, що наступного дня, 08.09.2026, прийшла до магазину з метою розрахуватися за товар. Неоплату дезодоранту пояснила тим, що з власної необережності поклала його до сумки та під час розрахунку забула про нього. Намір вчинити крадіжку заперечила та повідомила про готовність повністю оплатити вартість товару.

Таким чином, вже під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечувала факту знаходження у неї неоплаченого товару, однак заперечувала умисний характер своїх дій та пояснювала неоплату неуважністю.

Із фіскального чека №7751191852 від 08.09.2026, сформованого магазином «EVA» за адресою: м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 50, вбачається, що о 12 год. 04 хв. проведено розрахункову операцію за товар «Rexona Антиперспірант спрей жіночий Охолоджуючий зі свіжістю евкаліпта та кокосової води 72Н, 150 мл». Вартість товару без знижки становила 123 грн, сума знижки – 3 грн, до сплати – 120 грн, які сплачено готівкою.

Наведений фіскальний чек у сукупності з письмовими поясненнями ОСОБА_1 та її поясненнями у судовому засіданні підтверджує, що 08.09.2026 саме ОСОБА_1 , повернувшись до магазину «Єва» за адресою: вул. Велика Перспективна, 50, м. Кропивницький, сплатила вартість дезодоранту «Rexona», який 27.08.2026 залишився у неї неоплаченим.

Разом із тим сам факт сплати ОСОБА_1 08.09.2026 вартості товару не виключав би її адміністративної відповідальності у разі доведеності того, що на момент події 27.08.2026 вона діяла з прямим умислом на його таємне протиправне та безоплатне заволодіння. Водночас така подальша поведінка підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами при перевірці її пояснень щодо причин неоплати товару.

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_1 від 08.09.2026, після отримання 07.09.2026 повідомлення про неоплачений дезодорант вона наступного дня прибула до магазину з метою розрахуватися за нього. Факт того, що 08.09.2026 ОСОБА_1 сплатила вартість зазначеного товару, підтверджується наведеним фіскальним чеком та узгоджується з її поясненнями, наданими як під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, так і в судовому засіданні.

Пояснення ОСОБА_1 , надані під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення та у судовому засіданні, є послідовними в основній їх частині: вона не заперечує, що взяла дезодорант у магазині, поклала його до своєї сумки та залишила магазин, не здійснивши за нього оплату. Разом із тим від самого початку заперечує наявність умислу на викрадення та пояснює неоплату тим, що, перебуваючи у магазині, відволіклася на вибір інших товарів, дві взяті фарби повернула на місце, а про дезодорант, який залишився у сумці, забула.

Сам по собі факт поміщення товару до особистої сумки підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами. Водночас за відсутності інших доказів він не дає достатніх підстав для висновку про те, що такі дії від самого початку були спрямовані саме на приховування товару з метою його безоплатного заволодіння.

Матеріали справи не містять відеозапису з камер спостереження магазину, який би дозволив суду безпосередньо оцінити поведінку ОСОБА_1 під час вибору товару, спосіб його поміщення до сумки, подальше переміщення у торговельному залі, її поведінку перед залишенням магазину та інші обставини, які могли б свідчити про наявність у неї умислу на викрадення товару.

При цьому з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що під час її прибуття до магазину працівники демонстрували їй відеозапис події. Однак такий відеозапис до матеріалів справи не долучено, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості дослідити його зміст та надати йому оцінку у передбаченому законом порядку.

Не містять матеріали справи й письмових пояснень працівників магазину або інших осіб, які безпосередньо спостерігали за діями ОСОБА_1 27.08.2026 та могли б повідомити конкретні обставини щодо характеру її поведінки, способу поміщення товару до сумки, намагання приховати його чи уникнути його виявлення або інші відомості, які могли б свідчити про наявність прямого умислу на викрадення.

За таких обставин зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 «таємно викрала» дезодорант, саме по собі не є достатнім для встановлення суб`єктивної сторони правопорушення, оскільки такий висновок повинен ґрунтуватися на конкретних фактичних даних, які підтверджують умисний характер її дій.

Суд також ураховує, що протокол про адміністративне правопорушення складено 08.09.2026, тобто після того, як ОСОБА_1 прибула до магазину, де було викликано працівників поліції. Отже, працівники поліції безпосередньо подію 27.08.2026 не спостерігали, а викладений у протоколі висновок щодо умисного характеру дій ОСОБА_1 повинен підтверджуватися іншими належними та достатніми доказами.

Щодо посилань ОСОБА_1 на проходження лікування, її вік та перебування останнім часом у стані нервового напруження суд зазначає, що матеріали справи не містять медичних документів чи інших доказів, які б дозволяли встановити характер стану її здоров`я та його вплив на поведінку під час події 27.08.2026.

Тому суд не робить висновку про те, що саме стан здоров`я, вік чи нервове напруження були причиною неоплати товару. Разом із тим наведені обставини не звільняють орган, який склав протокол, від обов`язку доведення прямого умислу ОСОБА_1 на викрадення чужого майна належними та достатніми доказами.

Суд при цьому не встановлює як достовірний факт, що ОСОБА_1 дійсно забула про дезодорант, який знаходився у її сумці. Визначальним для вирішення питання про адміністративну відповідальність є те, чи спростована така версія сукупністю досліджених доказів та чи доведено протилежне – що, поміщаючи товар до сумки та залишаючи магазин без його оплати, ОСОБА_1 усвідомлювала наявність неоплаченого товару та бажала протиправно і безоплатно ним заволодіти.

Досліджені судом докази такого висновку зробити не дозволяють.

Те, що ОСОБА_1 залишила магазин з неоплаченим товаром, підтверджує його неоплату, однак саме по собі не свідчить про умисне викрадення, оскільки для цього необхідним є встановлення прямого умислу особи на протиправне та безоплатне заволодіння чужим майном.

Пояснення ОСОБА_1 про неуважність та відсутність умислу на викрадення належними та достатніми доказами не спростовані. Натомість фіскальний чек підтверджує ту частину її пояснень, що після отримання повідомлення про неоплачений товар вона повернулася до магазину та 08.09.2026 сплатила його вартість.

При цьому така подальша оплата сама по собі не свідчить про відсутність попереднього умислу на викрадення, однак підлягає оцінці разом з іншими обставинами справи. За відсутності інших доказів, які б підтверджували умисний характер дій ОСОБА_1 під час події 27.08.2026, наведені обставини не дають достатніх підстав для висновку про доведеність прямого умислу на таємне протиправне та безоплатне заволодіння чужим майном.

Інших доказів, які б містили конкретні фактичні дані про спрямованість дій ОСОБА_1 саме на таємне протиправне та безоплатне заволодіння дезодорантом 27.08.2026, матеріали справи не містять.

Таким чином, сукупністю наданих суду доказів не доведено наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на таємне протиправне та безоплатне заволодіння чужим майном, що є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Сам по собі встановлений факт неоплати товару та залишення з ним приміщення магазину за відсутності достатніх доказів умисної форми вини не є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що належними та достатніми доказами не доведено наявності у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме прямого умислу на таємне протиправне та безоплатне заволодіння чужим майном, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП за обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення від 08.09.2026 серії ВАД №730953, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Суддя Олексій Іванович Майданніков