Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №384/285/26 — Вільшанський районний суд Кіровоградської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/285/26

№пр. 2/384/315/2026

24 вересня 2026 року с-ще Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Сачко О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду с-ща Вільшанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що він народився та все життя проживає в смт. Вільшанка, починаючи з 20 серпня 1996 року він зареєстрований та проживає у домоволодінні АДРЕСА_1 . Даний будинок побудований та належав його покійним батькам ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки вважали, що всі документи на будинок з прибудовами відповідають чинному законодавству України, а тому ні батьком, ні матір`ю не було отримано свідоцтво про право власності на будинок. В даний час виникла необхідність привести документи на будинок у відповідність до чинного законодавства, він звернувся до реєстраторів для внесення його будинку в реєстр нерухомого майна, де йому було роз`яснено, що це неможливо, оскільки на даний час в нього немає необхідних документів. Йому стало відомо, що будинок, в якому він проживає, не належить йому, відсутність свідоцтва про право власності на його будинок, обмежує його в правах. У зв`язку з наведеним просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник у підготовче судове засідання не з`явилися, адвокат Гірник Г.С. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає, заперечень проти задоволення позовних вимог не має.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення, зокрема, у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Таким чином, правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для нерухомого майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

При зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Відсутність будь-якого з перерахованих елементів виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю.

Пунктами 13, 14 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також ч.4 ст.344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , виготовленого 20 серпня 2016 року комунальним підприємством «Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації», зазначений будинок побудований у 1958 році (замовник ОСОБА_5 ) (а.с.11-13).

Згідно з копією архівної довідки №98 від 02 серпня 2016 року, станом на 01.01.2013 право власності на нерухоме майно по вул. ім. ОСОБА_6 (до АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.6).

14 квітня 2004 року відділом регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вільшанської райдержадміністрації виданий будівельний паспорт на ім`я ОСОБА_5 на будинок, розташований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 19 (а.с.14).

Відповідно до копії розпорядження селищного голови Вільшанської селищної ради Кіровоградської області від 12 лютого 2016 року №9-р, перейменовано на території Вільшанської селищної ради Кіровоградської області вулицю Фрунзе на вулицю ім. Крайтора С.П. (а.с.20).

Відповідно до виписки з погосподарських книг Вільшанської селищної ради від 29 липня 2026 року №01-23/96/1, відповідно до облікової картки об`єкта погосподарського обліку на 2024-2028 роки за особовим рахунком № НОМЕР_1 в погосподарській книзі №30 на 2024-2028 роки, головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 зазначений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з копією будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований у вказаному домоволодінні з 20 серпня 1996 року (а.с.8-10).

01 лютого 2019 року між ОСОБА_5 та Комунальним підприємством "Комунальник" укладено договір №411 на постачання питної води за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Вільшанського центру обслуговування споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія від 16 вересня 2026 року про спожиту та оплачену електроенергію, за споживачем ОСОБА_5 закріплено особовий рахунок № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене судом встановлено, що при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивачем доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави, добросовісність заволодіння майном та факт володіння майном більше десяти років.

Разом з цим суд враховує те, що відповідач визнав позов в повному обсязі і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. За вказаних обставин справи суд дійшов переконливого висновку, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та визнання за ОСОБА_5 права власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_5 до Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем смт. Вільшанка Кіровоградської області, право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований у АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Вільшанська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04365595, місцезнаходження: вул. Центральна, 15, смт. Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області.

Суддя О.О. Сорокіна