Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №347/1455/25 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1455/25

Провадження № 2/347/43/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

З участю представника позивача- адвоката: – Бельмега М.В.

Преставника відповідача: Паньків В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням,-

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням мотивуючи свої вимоги тим, що близько 10 год 19 липня 2022 року в світлу пору доби, суху погоду, ОСОБА_2 , керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки DAF-FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепа марки OVA-YA922, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався ним по вулиці Незалежності в селі Смодна Косівської міської територіальної громади Косівського району Івано- Франківської області, в напрямку населеного пункту селища Кути Косівського району Івано-Франківської області. Дана ділянка дороги пряма, для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, протилежні потоки транспорту поділені дорожньою розміткою 1.1. та 1.5. У зазначений дату та час ОСОБА_2 , проїхавши перехрестя вулиць Дружби та Незалежності в селі Смодна Косівської міської ради, перед зміною напрямку руху проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, з метою здійснення обгону виїхав на смугу, призначену для зустрічного руху, де допустив зіткнення із автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Fox» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_2 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.2., п. 1.З., п. 1.5, п. 2.3 б), д); п. 10.1., п. 12.1., п. 12.3., 12.4., п. 14.2. б).

У результаті порушення водієм ОСОБА_2 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Fox», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження які згідно висновку експерта від 28.10.2022 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення. Інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Обставини даної ДТП були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022091190000144 від 19.07.2022 року та судового розгляду, в якому ОСОБА_4 був визнаний потерпілим.

Вироком Косівського районного суду Івано - Франківської області від 19.10.2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.286 КК України.

Позивач є власником транспортного засобу автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Fox» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який за наслідком скоєння ОСОБА_5 ДТП зазнав механічних пошкоджень , чим завдано позивачу матеріальної і моральної шкоди.

Власником автомобіля марки DAF-FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ТзОВ «Коломийський бетон». На момент ДТП, обвинувачений ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Коломийський бетон» та виконував свої трудові обов`язки.

Цивільно - правова відповідальність пов`язана з експлуатацією автомобіля марки DAF-FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ТзДВ «СК «Гардіан» згідно договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - полісу №207923407, діючого на дату ДТП.

Так, відповідно до наданого страховиком звіту про визначення вартості матеріального збитку №39-D/14/16 від 02.08 2022 р., вартість матеріального збитку заподіяного внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Fox», реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на 19.07.2022 року складає 104 904,80 грн.

Розмір збитку визначено як ринкова вартість автомобіля на дату ДТП, враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість. Також було визначено вартість залишків транспортного засобу та відповідно до аварійного сертифіката №07-R/l 1/70 - ринкова вартість пошкодженого автомобіля - 37021,53 грн.

22.11.2022 року ТзДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 65 233.27 грн., яка охоплює виплату вартості транспортного засобу до та після ДТП за мінусом 2600 грн. франшизи.

Залишок непокритого розміру шкоди становить: 37021,53 грн. вартості автомобіля та 2600 грн. франшиза і підлягає стягненню з відповідача.

Фактично грошове зобов`язання по відшкодуванню збитків у відповідача настало з дня завдання шкоди - ДТП 19.07.2022 року і з вказаного часу позивач зазнав шкоди ще й знецінення грошової валюти. Отже, за період з 20.07.2022 року по 10.07.2025 року (включно) розмір інфляційних в: та трьох відсотків річних з суми 37021,53 грн. (непокритого розміру шкоди) становить: в 12 642,97 грн - інфляційні втрати (підстава ч.2 ст.625 ЦК України) та 3 304,55 грн - три відсотки (3%) річних (підстава ч.2 ст.625 ЦК України). Окрім цього просить стягнути з відповідача 20 000 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Представник позивача адвокат, Бельмега М.В. вимоги позову підтримав з підстав викладених в позовній заяві, яку просив задоволити повністю та стягнути із відповідача на користь позивача в справі ОСОБА_1 37021,53 грн. матеріальної шкоди, 2600 франшизи, 12 642,97 грн- інфляційних втрат та 3 304,55 грн- три відсотки річних, а всього 55569.05 грн а також 20 000 грн у відшкодування заподіяної моральної шкоди та витрати за надання правової допомоги.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон", адвокат Паньків В.Я. в судовому засіданні вимоги позову заперечив та просить врахувати, що страховою компанією «Гардіан» відшкодовано позивачу 22.11.2022 року виплату страхового відшкодування в сумі 65 233.27 грн., яка охоплює виплату вартості транспортного засобу до та після ДТП. Окрім того належний позивачу транспортний засіб знаходиться на арештмайданчику та позивач як власник може забрати його. Просить в позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 та представник Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 – адвокат Тарасенко В.С. в судове засідання не з`явивлись, будучи належним чином повідомленими.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, взявши до уваги позицію представника позивача - адвоката Бельмега М.В., позицію представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон", адвоката Паньків В.Я., встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В судовому засіданні встановлено, що у результаті порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Fox», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження які згідно висновку експерта від 28.10.2022 відносяться до середнього ступеня тяжкості та спричинили тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення.

Обставини даної ДТП були предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022091190000144 від 19.07.2022 року та судового розгляду, в якому ОСОБА_3 був визнаний потерпілим.

Як вбачається із долученого позивачем до матеріалів справи копії вироку Косівського районного суду Івано - Франківської області від 19.10.2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.286 КК України- а.с.6-11.

Оскільки шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом, то правові підстави відповідальності за даний вид шкоди передбачені ст. 1187 ЦК України.

За вимогами ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ч.І ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівникам під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків.

Встановлено, що власником автомобіля марки DAF-FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ТзОВ «Коломийський бетон». На момент ДТП, обвинувачений ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Коломийський бетон» та виконував свої трудові обов`язки, яке у відповідності до вимог вищевказаної статті несе цивільно - правову відповідальність за дії свого працівника.

Цивільно - правова відповідальність пов`язана з експлуатацією автомобіля марки DAF-FT CF 85, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована в ТзДВ «СК «Гардіан» згідно договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - полісу №207923407, діючого на дату ДТП.

Так, відповідно до наданого страховиком звіту про визначення вартості матеріального збитку №39-D/14/16 від 02.08 2022 р., вартість матеріального збитку заподіяного внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Fox», реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на 19.07.2022 року складає 104 904,80 грн.

Розмір збитку визначено як ринкова вартість автомобіля на дату ДТП, враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищує його ринкову вартість.

Також було визначено вартість залишків транспортного засобу та відповідно до аварійного сертифіката №07-R/l 1/70 від 02.08.2022 року - ринкова вартість пошкодженого автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Fox», 2006 року випуску, об`єм двигуна 1195, пробігом 520026 складає- 37021,53 грн.

22.11.2022 року ТзДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 65 233.27 грн., яка охоплює виплату вартості транспортного засобу до та після ДТП за мінусом 2600 грн. франшизи.

За змістом вимог ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

У відповідності до ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Належний позивачу транспортний засіб відновленню не підлягає. З часу ДТП і по тепер знаходиться на території арештмайданчика

Встановлено, що залишок непокритого розміру шкоди становить: 37021,53 грн. вартості автомобіля та 2600 грн. франшиза, що підлягає до задоволення та відшкодування відповідачем.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов?язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов?язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов?язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов?язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов?язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов?язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палат Верховного Суду, висловленою у постанові від. 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Відповідно до статті 509 ЦК зобов`язання виникають із підстав, встановлених статею 11 ЦК. Згідно зі статею 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 ЦК.

Так, грошове зобов`язання по відшкодуванню збитків у відповідача настало з дати завдання шкоди - ДТП 19.07.2022 року.

Суд вважає підставною і такою що підлягає до задоволення вимогу позивача в частині обґрунтування відшкодування відповідачем суми 12642,97 грн суми інфляційної втрати а саме за період з 20.07.2022 року по 10.07.2025 року (включно) розмір інфляційних втрат з суми 37021,53 грн. (непокритого розміру шкоди) .

Що стосується відшкодування 3% річних в сумі 3304,55 грн то в цій частині позовна вимога не підлягає задоволенню виходячи із наступного:

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що необхідною умовою для застосування ст.625 ЦК України та стягнення 3% річних є, в тому числі, наявність безпідставної відмови у виплаті страхового відшкодування.

Разом з цим, за матеріали справи встановлено, що 22.11.2022 року ТзДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 65 233.27 грн., яка охоплює виплату вартості транспортного засобу до та після ДТП за мінусом 2600 грн. франшизи. Залишок непокритого розміру шкоди становить: 37021,53 грн. вартості автомобіля та 2600 грн. франшиза, а також 12642,97 грн – інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача.

За наведених підстав суд вважає позовні вимоги ОСОБА_6 в частині стягнення 3% річних такими що не підлягають задоволенню.

Заявлена позовна вимога позивачем в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 грн підлягає частковому задоволенню.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст.1167 ЦК України, відповідно до якої, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки» (ч.І, п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України).

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлено, що за наслідками скоєної ОСОБА_5 , який перебував в трудових відносинах із відповідачем, дорожньо - транспортної пригоди повністю знищено належний позивачу автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Fox», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Даний автомобіль позивачем використовувався, як ним особисто, так і членами його сім`ї для забезпечення потреб родини і в робочих цілях. Фактично на протязі трьох років така можливість втрачена, як і відсутні кошти для придбання аналогічного майна, оскільки жодних заходів для відновлення прав позивача і відшкодування шкоди відповідач не вживав.

Відсутність автомобіля створило для позивача додаткові труднощі та наслідки у виді незапланованих додаткових витрат, розриву соціальних зв`язків, переживань.

Відсутність транспортного засобу обмежила позивача в усталеному для нього способі життя. Останній обмежений у володінні та користуванні належним йому майном на протязі тривалого часу.

Такі вимушені зміни за наслідком цієї пригоди є істотними для позивача та носять негативні наслідки, які переливаються у постійні душевні страждання.

Разом із тим судом враховано той факт, що 22.11.2022 року ТзДВ «СК «Гардіан» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 65 233.27 грн., яка охоплює виплату вартості транспортного засобу до та після ДТП.

Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч.3 ст.23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обставин правопорушень, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц та у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2025 року справи №199/3248/23 дійшла висновку, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд враховує підстави обґрунтування позивачем розміру моральної шкоди, фактичні обставини справи, в їх сукупності, характер, глибину і тривалість душевних страждань позивача, пов`язані з пошкодженням його транспортного засобу, який не підлягає відновленню, що тягне за собою порушення його нормальних життєвих зв`язків та докладання з їх боку додаткових зусиль для організації свого життя, тому виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що вимоги цивільного позову позивача до підлягають до часткового задоволення а саме в частині відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю «Коломийський бетон» моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.

Представником позивача 20.07.2026 подано до суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 20 000 грн., які Гребенюк П. сплатив в зв`язку із розглядом даної справи.

В підтвердження понесених позивачем витрат до заяви долучено копію Договору №12 про надання правничої допомоги від 26.02.2024 р, акт наданих послуг та квитанцію №6 від 15.07.2025 року про оплату ОСОБА_7 адвокату Бельмега М.В. за надання правової допомоги за Договором № 12 в сумі 20 000 грн.

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у даній цивільні справі у розмірі 20 000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1172, 1192, 1194 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

В и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Коломийський бетон» , код ЄДРПОУ 04792067, фактична адреса : 78204, Івано-Франківська область м.Коломия вул. Тютюнника , 11, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя с.Хімчин Косівського району Івано-Франківської області в загальному 52 264,50 грн (п`ятдесять дві тисячі двісті шістьдесять чотири гривні 50 копійок) у відшкодування матеріальної шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням, що складається із : 37021,53 грн матеріальної шкоди, 2600 грн франшизи, та 12642,97 грн – інфляційних втрат.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Коломийський бетон» , код ЄДРПОУ 04792067, фактична адреса : 78204, Івано-Франківська область м.Коломия вул. Тютюнника , 11, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителя с.Хімчин Косівського району Івано-Франківської області 10 000 грн (Десять тисяч гривень) у рахунок відшкодування моральної шкоди та 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування витрат за надання правової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Крилюк М.І.