Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №216/5815/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5815/26

провадження 3/216/1573/26

ПОСТАНОВА

іменем України

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу 21 липня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713461 від 07 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Новак А.М., в судове засідання призначене на 23.09.2026 не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки в електронний кабінет «Електронного суду», що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП не є обов`язковою.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 притягається до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП вчиненого 07.07.2026.

Протокол адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 713461 від 07 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП надійшов до суду 21.07.2026.

Розгляд справи був призначений на 29.07.2026, про що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений.

28.07.2026 до суду надійшло клопотання адвоката Новака А.М. про відкладення розгляду справи призначеного на 29.07.2026 для надання йому часу на ознайомлення з матеріалами справи, обсяг якої на момент звернення ОСОБА_3 складався з 5 аркушів та диску з відеозаписом.

29.07.2026 розгляд справи був відкладений до 06.08.2026 для надання часу на ознайомлення з матеріалами справи захисником Новаком А.М.

06.08.2026 до суду знову надійшло клопотання захисника Новака А.М. про відкладення розгляду справи призначеного на 06.08.2026 у зв`язку із неотриманням ним копії відеозаписів долучених до матеріалів справи патрульними, у зв`язку із чим розгляд справи був відкладений до 10.08.2026.

10.08.2026 за клопотанням захисника Новака А.М. розгляд справи був відкладений для виклику та допиту осіб уповноважених на складання протоколу ОСОБА_4 і Таранець О. до 17.08.2026.

17.08.2026 розгляд справи був відкладений для повторного виклику осіб уповноважених на складання протоколу ОСОБА_4 і Таранець О. до 24.08.2026.

24.08.2026 розгляд справи був відкладений для повторного виклику осіб уповноважених на складання протоколу ОСОБА_4 і Таранець О. до 01.09.2026.

31.08.2026 до суду надійшло клопотання захисника Новака А.М. про відкладення розгляду справи призначеного на 01.09.2026 у зв`язку із його перебуванням у щорічній відпустці з 31.08.2026 до 01.09.2026.

01.09.2026 розгляд справи був відкладений до 07.09.2026 у зв`язку із перебуванням захисника Новака А.М. у відпустці та повторного виклику осіб уповноважених на складання протоколу ОСОБА_4 і Таранець О. до 07.09.2026

07.09.2026 був відкладений для повторного виклику осіб уповноважених на складання протоколу ОСОБА_4 і Таранець О. до 15.09.2026.

15.09.2026 справа була знята з розгляду у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті для постановлення вироку у кримінальному провадження до 23.09.2026.

Враховуючи вищевикладене, вважаю можливим проводити розгляд справи 23.09.2026 у відсутність ОСОБА_1 та його захисника.

Крім того, захисник Новак А.М. звернувся до суду через систему «Електронний суд» з клопотанням про об`єднання в одне провадження матеріалів справи №216/5815/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП та справи №216/5813/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що вказані протоколи складені відносно однієї особи ОСОБА_1 та знаходяться в провадженні одного органу, тому посилаючись на аналогію закону на підставі ч.ч.1,2 статті 334 КПК України просив об`єднати їх в одне провадження.

Вирішуючи заявлене захисником клопотання суд зазначає наступне.

Захисник Новак А.М. обґрунтовуючи своє клопотання посилається на аналогію закону та просить застосувати ч.ч.1,2 статті 334 КПК України для об`єднання справ про адміністративне правопорушення в одне провадження.

Слід зазначити, що аналогія закону — це застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини.

Разом з тим, КУпАП містить ст. 36, якою передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Так, захисник просить об`єднати в одне провадження справи № 216/5813/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та справу № 216/5815/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Частиною 2 статті 38 КУпАп визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Одночасно з цим, частиною 6 статті 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

З огляду на викладене, строк накладення на ОСОБА_1 до адміністративного стягнення по справі №216/5813/26 за ч.1 ст. 130 КУпАП спливає 06.07.2027, а по справі №216/5815/26 за ч.5 ст. 126 КУпАП – 06.10.2026.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 334, ч. 1 ст. 217 КПК України матеріали кримінального провадження щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, можуть бути об`єднані в одному провадженні у разі необхідності. Тобто ухвалення такого рішення є правом, а не безумовним обов`язком суду. Аналогічна правова позиція викладена ВС в ухвалі від 07.04.2026 по справі № 755/18292/23.

Також слід зазначити, що об`єднання справ №216/5813/26 та 216/5815/26 жодним чином не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, суд не вважає за доцільне об`єднувати справи №216/5813/26 та 216/5815/26 в одне провадження, тому у задоволенні клопотання захисника належить відмовити.

Також захисник Новак А.М. звернувся до суду із клопотанням через «Електронний суд» про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження правомірності зупинки ОСОБА_1 та відповідно усі отримані докази є недопустимими, а також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи заявлене захисником клопотання суд зазначає наступне.

Закон не вимагає того, що в кожному випадку зупинки транспортного засобу має складатися адміністративний матеріал. Крім того, зупинка здійснювалася під час дії воєнного стану, що дає право працівникам поліції здійснювати перевірку транспортних засобів.

Водночас якщо водій не згоден або вважає незаконними дії працівників поліції саме щодо підстав зупинки транспортного засобу, такий водій має права оскаржити у визначеному законом порядку дії працівників поліції і вимагати притягнення їх до відповідальності.

Щодо відсутності доказів повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП слід зазначити наступне.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з тим, відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи.

Так, на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення, працівниками поліції надано довідки Адмінпрактики, відповідно до якої судом встановлено, що постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 06.11.2025 на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

У своїй постанові від 07.10.2021 у справі № 522/532/20 Верховний Суд зазначив, що використання судом за власною ініціативою відомостей з відкритих державних реєстрів не є виявом необ`єктивності.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 06.11.2025, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.5 ст. 126 КУпАП набрала законної сили 18.11.2025. Більш того відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 06.11.2025 та визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, відповідно до протоколу від 07 липня 2026 року серії ЕПР1 № 713461, 07 липня 2026 року о 22 годині 57 хвилин у м. Кривий Ріг по вул. Гете, 62 ОСОБА_5 керував транспортним засобом «Kia К5» номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг від 25.09.2023 строком на 5 років. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Притягався до відповідальності за ст. 126 ч.5 КУпАП.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані як порушення вимог п. 2.1.а ПДР за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до додаткової інформації доданої до протоколу про адміністративне правопорушення інспектор Е.Петрушенко просив вважати вірними ініціали ОСОБА_1 , замість ОСОБА_5 .

Також до протоколу було додано: рапорт, довідку адмінпрактики, DVD диск з відеозаписом, довідку про відсутність посвідчення водія.

Суд, проаналізувавши наявні докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, приходить до наступного висновку.

На підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також інших обставин фіксації цього правопорушення поліцейськими надано суду відеозапис, який зроблений за допомогою нагрудних камер поліцейських.

Судом переглянуто відеозапис, наданий працівниками поліції на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 з якого встановлено, що 07 липня 2026 року о 22 годині 57 хвилин у м. Кривий Ріг по вул. Гете, 62 ОСОБА_5 керував транспортним засобом «Kia К5» номерний знак НОМЕР_1 .

Складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП інспектор посилався на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia К5 номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом Довгинцівським районним судом м. Кривий Ріг від 25.09.2023 строком на 5 років. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 2-4 ст. 126 КУпАП.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Позиція суду за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Також суд вважає зазначити, що за вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість судового рішення, згідно зі ст.129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.

Як установлено у ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом постановою Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг від 25.09.2023. разом з тим, ОСОБА_1 постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 06.11.2025 також визнаний винним за ч.5 ст. 126 КУпАП та позбавлений права керування транспортним засобом на п`ять років, хоча був зобов`язаний утриматися від керування транспортними засобами протягом визначеного судом строку.

Крім того, як було встановлено судом з відкритих джерел яким є Єдиний державний реєстр судових рішень, вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 29.06.2026, затверджено угоду про визнання винуватості та засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 382 КК України, за умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, а саме постанови Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа №211/5279/23 провадження 3/211/2837/23) від 25.09.2023 року, яка вступила в законну силу 06.10.2023, якою на ОСОБА_1 було накладено стягнення за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Систематичність порушень особою Правил дорожнього руху свідчить про ухилення від виконання судового рішення, що є однією з форм його невиконання, як підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК, що також узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного суду колегії Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 лютого 2023 року у справі № 450/205/19.

Згідно з доктриною адміністративного права суть кожного адміністративного стягнення полягає у застосуванні певних правообмежень безпосередньо до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (принцип персональної відповідальності). І в цьому відношенні безпосереднім виконавцем судового рішення про позбавлення права керувати транспортними засобами є особа, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Позбавлення права керувати транспортними засобами передбачає вилучення посвідчення водія, що повинно здійснюватися органами, які видали таке посвідчення, що було виконано шляхом фактичного вилучення в посвідчення водія посадовими особами органів Національної поліції, що відповідає положенням ст. 317 КУпАП.

У випадку застосування такого виду стягнення суд не повинен у своєму рішенні додатково конкретизувати, що йдеться саме про заборону керувати транспортними засобами певним суб`єктом, адже очевидним є той факт, що таке право є спеціальним і його отримання потребує проходження особливої процедури, внаслідок якої і отримується право на керування транспортними засобами. Саме тому назва адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у своєму змісті абсолютно чітко передбачає заборону особі здійснювати таке керування на визначений судом строк. При цьому зміст покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, зокрема, і позбавленні права керувати транспортними засобами полягає у забороні особі реалізовувати певне право або здійснювати певну діяльність.

Статтею 253 КУпАП визначено, що якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Тобто, зміст наведеної вище статті дає підстави вважати, що суддя вправі повідомляти компетентні державні органи про ймовірні порушення закону, встановлені під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення.

Обмеження судді у такому праві є неприпустимим, оскільки суперечитиме завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема зміцненню законності і запобіганню правопорушенням, а також порушуватиме принцип рівності громадян перед законом і судом.

Обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 продовжує керувати транспортними засобами, будучи позбавленим права керування, а також те, що останній взагалі не отримував посвідчення водія, що слідує з довідки інспектора відділення адміністративної практики, що може свідчити про наявність злочину, склад якого передбачено ст. 382 КК України.

Таким чином в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає необхідним закрити провадження в даній справі про адміністративне правопорушення та передати її до Криворізької центральної окружної прокуратури для проведення перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Керуючись ст.7, ст.9, ч.5 ст.126, ст.ст.253, 283 - 285 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИЛА :

В задоволенні клопотань захисника про об`єднання в одне провадження справ №216/5815/26 та №216/5813/26 та закриття провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – відмовити.

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП – закрити на підставі ч.2 ст. 284 КУпАП, у зв`язку із передачею матеріалів прокурору.

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, передати до Криворізької центральної окружної прокуратури для проведення перевірки на предмет наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО