Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №191/3129/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3129/26

Провадження № 3/191/1110/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречко Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704689, 27 червня 2026 року о 20-10 годин у м.Синельникове Дніпропетровської області по вул.Богми біля будинку №20 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2105», державний номерний знак: НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння білків очей, невиразна мова). Продувши алкотестр Драгер 6820 тест 0009 показав 0,66 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав і пояснив, що 27 червня 2026 року у вечірній час доби його знайомий ОСОБА_2 попросив забрати з магазину у м.Синельникове Дніпропетровської області, оскільки він перебував в стані алкогольного сп`яніння і не мав можливості самостійно повернутися додому. ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 і малолітньою дитиною поїхали забирати ОСОБА_2 і коли вже поверталися разом з ним додому їх зупинили працівники поліції і наполягали, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, тоді як в цей день він алкогольних напоїв не вживав, а запах алкоголю дійсно стояв в салоні автомобіля, оскільки рядом на пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння. На такі пояснення працівники поліції не реагували, при цьому один із них, сидячі у службовому автомобілі, дістав із сумки вже разпакований одноразовий мундштук і наказав ОСОБА_1 підійти до автомобіля і дунути, що останній і зробив. Алкотестор показав 0,66 проміле. При ньому одноразовий мундштук ніхто не разпаковував, тому вважає вказані дані сфальсифікованими. Він запропонував праціникам поліції поїхіти до лікарні, де пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак останні виразилися на його адресу нецензурною лайкою і поїхали.

Свідок ОСОБА_3 дала показання, які аналогічні показанням ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що 27 червня 2026 року у вечірній час доби разом зі своїм знайомим він вжив алкогольні напої і перебував в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим зателефонував своєму знайомому ОСОБА_1 і попросив підвезти його додому. ОСОБА_1 разом з дружиною і малолітньою дитиною його забрали і коли вже поверталися разом з ним додому їх зупинили працівники поліції і наполягали, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, тоді як він був тверезий. На пояснення ОСОБА_1 про те, що він не вживав алкогольні напої, працівники поліції не реагували, при цьому один із них, сидячі у службовому автомобілі, дістав із сумки вже разпакований одноразовий мундштук і наказав ОСОБА_1 підійти до автомобіля і дунути, що останній і зробив. Алкотестор показав 0,66 проміле. При цьому одноразовий мундштук ніхто не разпаковував. ОСОБА_1 пропонував праціникам поліції поїхіти до лікарні, де пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак останні виразилися на його адресу нецензурною лайкою і поїхали.

Суддя, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

До вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не додано належних доказів фіксації правопорушення, що є порушенням вимог ст.ст.254, 256 КУпАП.

З оглянутого судом відеозапису вбачається, що на ньому взагалі відсутній звукозапис подій, відеозапис містить лише факт підходу ОСОБА_1 до службового автомобіля, на пасажирському сидінні якого сидить працівник поліції, який надав ОСОБА_1 дунути і Алкотестор показав 0,66 проміле. Жодних розмов, заперечень, заяв, клопотань, роз`яснень прав ОСОБА_1 на відео не зафіксовано у зв`язку з відсутністю звукозапису.

Сам відеозапис за часом менше однієї хвилини, не містить відео як факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факту його зупинення працівником поліції.

Згідно п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічний приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18 грудня 2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Тобто відеозапис з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського має вестися безперервно від моменту зупинки авто до завершення оформлення матеріалів, чого у даному випадку не було зроблено.

Отже, доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння в суді не доведений, у зв`язку з чим в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведений.

Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення суду не надано.

Рапорт інспектора ВРПП Синельниківського РУП не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а лише є документом, в якому зафіксовані викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини його вчинення.

Свідків адміністративного правопорушення не залучено.

Згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З викладених обставин, на переконання суду, є не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не буде подана, а у разі її подання – після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо постанова не буде скасована.

Суддя Ю. В. Гречко