Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №177/2287/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/2287/25

2/214/1299/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути заборгованість за кредитним договором №00-9486107 від 09.09.2023 року у розмірі 18480,00 грн.; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2422, 40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.09.2023 року між ТОВ «Качай гроші» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9486107 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.2.8 Розділу 2 кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України. Положеннями п.1.5. передбачено, що за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00 % від суми кредиту, що складає: 280,00 грн. Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 5600,00 грн за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту. Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 09.09.2023 ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору №00-9486107 від 09.09.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця – ТОВ «Качай гроші». Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі – 18480,00 грн яка складається з наступного: 5880,00 грн заборгованість по кредиту; 12600,00 грн заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Позивачем зазначено, що відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов`язання за ним.

22.01.2024 ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9486107 від 09.09.2023. Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18480,00 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024.

16.08.2024 ТОВ «Макс кредит» та позивач уклали договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9486107 від 09.09.2023. Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18480,00 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024.

На підставі вище викладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 18480,00 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2025 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, направлено за підсудністю до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.09.2025 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.11.2025 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що з позовними вимогами відповідач не згоден, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним. Представник відповідача зазначає, що неможливо перевірити чи видавався кредит, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також за відсутності належних та допустимих доказів, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору. Окрім того, представником відповідача зазначено, що позивачем не надано до позовної заяви належного доказу на підтвердження отримання відповідачем коштів від ТОВ «Качай гроші» за кредитним договором №00-9486107 від 09.09.2023 року. Доказом отримання не може бути наданий позивачем розрахунок боргу, який містить лише математичні обчислення сторони, без зазначення відповідальної особи, підпису та печатки установи.

11.11.2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначено, що відразу після підписання договору відповідачем, 09.09.2023 року кредитодавець ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку відповідача №4149-43-ХХ-ХХХХ-0259, що свідчить про прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця ТОВ «Качай гроші». Кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 09.09.2024 року з відміткою ТОВ «Платежі онлайн» та додатком до нього. Повідомлення від 09.09.2024 з відміткою ТОВ «Платежі онлайн» та додатку до нього повністю відповідають 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», адже мають всі необхідні реквізити. Щодо факту перерахування коштів боржнику ТОВ «Платежі онлайн» представник позивача зазначає наступне. Фінансова компанія може користуватися послугами іншої фінансової компанії для здійснення певних операцій, включаючи перерахування коштів фізичній чи юридичній особі. Це дозволяється законодавством України. В свою ж чергу відповідачем не спростований факт отримання кредитних коштів. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором представником позивача зазначено, що згідно умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п.п.1.1,1.2). З урахуванням викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач зазначає, що позивачем жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювалося.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. В прохальній частині позовної заяви просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи без їх участі та/або відкладення судового засідання до суду не надходило.

На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що 09.09.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 , укладено договір кредитної лінії №00-9486107 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір підписано ОСОБА_1 , одноразовим ідентифікатором 26Р01 (а.с.20-23), що підтверджується довідками про ідентифікацію які містяться в матеріалах справи (а.с.42, 43).

Згідно умов договору кредитодавець надає позичальникові кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п.1.2 договору кредитної лінії сума кредитного ліміту складає: 5600,00 грн, тип кредиту – кредитна лінія.

Згідно п.1.3 договору строк дії кредитної лінії: 120 днів. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 07.01.2024 р. або достроково.

Відповідно до п.1.3.1 Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 09.10.2023 протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов`язаний сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.

П.1.4. Тип процентної ставки – фіксована. П.1.4.1 Знижена процентна ставка становить 0,9 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати визначеної п.1.3.1 даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.

Згідно п.1.4.2. договору кредитної лінії стандартна процентна ставка складає 2,50% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в п.1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Відповідно п.1.4.3. Позичальник розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки є наперед обумовленими та не є односторонньою зміною умов договору і застосовується відповідно до п.1.4.2. договору.

Відповідно до п.1.5. договору за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00 % від суми кредиту, що складає: 280,00 грн.

Відповідно до п.3.6. проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного договору.

Окрім того відповідачем ОСОБА_1 , підписаний 09.09.2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), що підтверджує той факт, що відповідач ознайомлений та погоджується з умовами надання кредитних коштів (а.с.40-41).

Згідно інформаційної довідки вих.No 204/09 від 09.09.2024 р. ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» було проведено успішно транзакцію №39424-76791-39533, 09.09.2023 року у сумі 5600,00 грн на маску картки клієнта НОМЕР_2 (а.с.44-47).

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9486107 за період 16.08.2024 – 14.01.2025 складає 18480,00 грн, що складається з 5880,00 грн просрочене тіло кредиту; 12600,00 грн просрочені відсотки, що підтверджується випискою з особового рахунка за кредитним договором №00-9486107 (а.с.51).

22.01.2024 ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9486107 від 09.09.2023. Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18480,00 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024.

16.08.2024 ТОВ «Макс кредит» та позивач уклали договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9486107 від 09.09.2023. Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18480,00 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 26.06.2026 року №20.1.0.0.0/7-260625/123248-БТ наданої на ухвалу суду про витребування доказів вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 09.09.2023-14.09.2023 р. номер телефону НОМЕР_5 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_5 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . По рахунках № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 5600,00 грн за період 09.09.2023-14.09.2023 р. від 09.09.2023 року., що також підтверджується випискою по рахунках ОСОБА_1 (а.с.173-175).

Судом установлено, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Суд перевірив докази надані позивачем щодо суми нарахованих процентів за користування кредитом, які відповідають умовам договору та закону.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною Позивача.

Відповідачем на спростування вказаної заборгованості та/або доказів погашення заборгованості суду не надано. В той час як позивачем повністю доведені та обґрунтовані позовні вимоги до відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Аналізуючи докази у справі, суд вважає, що відповідач порушив права ТОВ «ФК «ЕЙС», які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості у розмірі 18 480,00 грн, з яких: 5880,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12600,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами та якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо доводів представника відповідача у письмових запереченнях суд зазначає наступне.

Представником відповідача зазначено, що неможливо перевірити чи надавався кредит, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, що дана заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору. Однак дані які зазначені представником відповідача базуються лише на припущеннях останнього, та повністю спростовуються наявними доказами які знаходяться в матеріалах справи, а саме: нарахування відсотків за користування кредитними коштами, повністю відповідають умовам зазначеним в кредитному договорі, також розмір комісії за видачу кредитних коштів повністю зазначений в умовах договору. Щодо отримання кредитних коштів саме відповідачем даний факт повністю підтверджується матеріалами справи та довідкою АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу суду про витребування доказів.

При цьому відповідачем доказів виконання наявних грошових зобов`язань ні перед позивачем у справі ні перед попередніми кредиторами відповідачем суду не надано.

Також зміст приписів статті 1082 ЦК України, яка регламентує виконання боржником грошової вимоги факторові, не свідчить про необхідність завчасного повідомлення боржника про укладення договору факторингу, як умову його дійсності та можливості здійснити належне виконання зобов`язань з боку боржника.

Враховуючи вище викладе суд не бере до уваги доводи представника відповідача.

Обґрунтовуючи дане судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлений позов базується на вимогах закону, є повністю обґрунтованим, а тому і підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України - для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України - визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, враховуючи, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про зменшення суми стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст.261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за Кредитним договором № 00-9486107 від 09.09.2023 року у розмірі 18 480,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 23.09.2026.

Головуючий суддя Н.М. Фролова