Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №214/8422/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8422/25

2/214/654/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Авдєєва М.І.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Бондаренко Г.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/8422/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРПОШТА» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд: стягнути з Акціонерного товариства «УКРПОШТА» (далі - АТ «УКРПОШТА») на його користь 1 552 грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, спричинених внаслідок порушення його прав як споживача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 01 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії 4АВ №08174573, яку направлено на адресу його місця проживання засобами поштового зв`язку за допомогою АТ «УКРПОШТА». Вказана постанова містила у собі застереження стосовно строків сплати адміністративного стягнення у виді штрафу у порядку ст.300-1 КУпАП та наслідків порушення такого строку, відповідно до приписів ч.2 ст.308 КУпАП.

Вищезазначену постанову ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку за допомогою АТ «УКРПОШТА» не отримував, а дізнався про неї лише 01 травня 2025 року, коли з його банківського рахунку, на підставі постанови Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі про відкриття виконавчого провадження ВП №77935443 від 29.04.2025, було стягнуто у примусовому порядку штраф в подвійному розмірі в сумі 680 грн., а також виконавчий збір 68 грн. та 368 грн. витрат, пов`язаних з повним виконанням, згідно Постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29.04.2025, а всього в розмірі 1 116 грн.

В органах Національної поліції йому повідомили, що трек-номер даного реєстраційного поштового відправлення – 0603570764361. Він також дізнався, що дане відправлення було повернуто відправнику із відміткою «не вручено» після закінчення строку зберігання.

Після чого, він звернувся у відділення №50069 АТ «УКРПОШТА» у м. Кривий Ріг, щоб з`ясувати причини повернення адресованого йому рекомендованого листа та відсутності повідомлень про його надходження. Однак, відповіді на дані питання йому ніхто не надав

На його зауваження щодо порушень у роботі відділення при наданні послуг поштового зв`язку та проханням в подальшому виконувати свої обов`язки, працівники відділення №50069 не звернули уваги та ніяк не відреагували, оскільки ситуація з поверненням без вручення йому листа знову повторилася в кінці травня 2025 року.

Так, 11 березня 2025 року Управлінням автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відносно нього було складено постанову серія 5АВ №09540091 про притягнення його до адміністративної відповідальності, копія якої ним додається, яка також була надіслана на адресу його місця проживання за допомогою послуг АТ «УКРПОШТА», трек-номер поштового відправлення 0603578842922. Як вбачається із трекінгу веб-сайту АТ «УКРПОШТА», 18.04.2025 поштове відправлення трек-номер 0603578842922, як і попереднє, теж було повернуто відправнику із відміткою «не вручено».

Повторно жодного повідомлення про надходження на його адресу рекомендованого листа, йому не було доставлено, що унеможливило його ознайомлення зі змістом постанови, її оскарження або своєчасної сплати штрафу.

Про зазначену вище постанову він дізнався, вже після списання з його банківського рахунку 26 травня 2025 року 1116 грн., розмір якого складається зі штрафу у подвійному розмірі (680 грн. х 2), виконавчого збору в розмірі 68 грн. та 368 грн. – витрат, пов`язаних з примусовим виконанням постанови, на підставі постанови Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі про відкриття виконавчого провадження ВП №78180990 від 26.05.2025 та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.05.2025. Списання коштів підтверджується випискою з банку по витратам по рахунку за період з 01.05.20025 по 30.05.2025 №VBNHS7FGPGSECDES від 30.05.2025, які також ним надаються.

З метою досудового врегулювання спору, я 04.06.2025 він звернувся до керівника відповідача зі скаргою на неправомірні дії працівників поштового відділення №69, а також з вимогою компенсувати завдані йому цими діями матеріальну та моральну шкоду.

Зокрема, в даній скарзі він наголошував, що він є пенсіонером, має ІІ групу інвалідності, та разом зі своєю дружиною, майже не відлучаємося із дому через стан здоров`я. На вході в його домоволодіння є абонентська поштова скринька, яка перебуває в доступному місці та в справному стані, що підтверджується наданими фотознімками.

У відповіді АТ «УКРПОШТА» №1853-5-2025061010090 від 13.06.2025, відповідач не вказав жодних фактів, які б свідчили про своєчасне та неухильне дотримання процедури доставки реєстрованого відправлення. А натомість зазначив, що: «Згідно з поясненнями наданим від відповідального виробничого підрозділу та відповідно до інформації, розташованої в обліковій системі Укрпошти, поштове відправлення під №060357884922 надійшло 01.04.2025 на відділення поштового зв`язку 50069 Кривий Ріг, але в доставку не видавалося і доставка адресату не здійснювалася. Крім того, на супровідній адрес поштового відправлення під № 0603578842922 не був зазначений номер телефону мобільного зв`язку одержувача. Тому повідомити про надходження/отримання SMS-Viber-повідомлення або здійснення телефонного дзвінка не вбачалося за можливе.»

Таким чином, незважаючи на формальне заперечення скарги, сам відповідач фактично підтвердив факт невиконання своїми працівниками обов`язку проінформувати його про надходження листа шляхом вкладення повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення до абонентської поштової скриньки відповідно до абз. 3 ст.1 Закону України «Про поштовий зв`язок».

Щодо поштового відправлення трек-номер 0603570764361, то відповідач відмовився надавати інформацію, пославшись на п. 107 Правил надання послуг поштового зв`язку. Факт повернення даного відправлення з відміткою «не вручено» підтверджено Управлінням автоматичної фіксації порушень ПДР ДПП Національної поліції України у відповіді №18929- 2025 від 06.08.2025 на його запит від 31.07.2025. Із вищезазначеного позивач дійшов до висновку, що у відповідача склалася така практика з неповідомленням адресатів через відсутність інформації про номер телефону є усталеною.

Разом з тим, зі змісту п.18 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила) адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використання технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою.

Пунктом 73 Правил передбачено, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення на номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку – шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

Пунктом 86 Правил також передбачено, що у разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення.

Співробітники відділення №69 АТ «УКРПОШТА» у м. Кривому Розі не сповістили його про направлення адресованих йому листів зі згаданими вище постановами про притягнення його до адміністративної відповідальності, чим порушили вимоги Правил надання послуг поштового зв`язку та не виконали належно свої посадові обов`язки, хоча в будинку, де він мешкає, встановлена та справно функціонує абонентська скринька.

Це призвело до того, що вказані поштові відправлення повернуто відправнику – Управлінню автоматичної фіксації порушень ПДР ДПП Національної поліції України із відміткою «не вручено», і як наслідок до ОСОБА_1 були застосовані приписи ч. 2 ст. З08 КУпАП, а також відкрито виконавчі провадження та вжито заходи примусового виконання вищезазначених постанов.

Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать не лише нормативним актам, а й сенсу інституту рекомендованого листа, якому судова практика надає особливого правового значення, на що акцентував увагу Верховний Суд в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі №761/15565/16-ц, підкресливши, що рекомендовані листи це елемент забезпечення правової визначеності, що гарантує адресату можливість бути своєчасно повідомленим про юридично значимі обставини. Рекомендований лист за своїм призначення є засобом офіційного повідомлення. У багатьох правовідносинах саме рекомендований лист є гарантованим способом вручення юридично значущих документів. Саме тому його неналежне вручення є неприпустимим з огляду принципу справедливості та забезпечення процесуального права особи на захист.

Внаслідок відсутності повідомлень про надходження вищевказаних листів, позивач не зміг вчасно ознайомитися з їхнім змістом та реалізувати свої права, що призвело до подвоєння штрафу із відкриття виконавчого провадження та подальшим примусовим списанням коштів з його рахунку, що завдало йому матеріальної шкоди у сумі 1552 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

В свою чергу, позивач вважає, що окрім матеріальної шкоди, йому було завдано моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача, яка виразилась у його душевних стражданнях, приниженні його ділової репутації, а саме сприйняття його, як клієнта банку, недобросовісним платником через наявність відкритих виконавчих проваджень.

У нього з`явилось почуття незручності, занепокоєння та дискомфорту у зв`язку із необхідністю з`ясовувати обставини стягнення з нього коштів шляхом звернень до виконавчої служби та інших органів та установ.

Порушенням конституційного права ОСОБА_1 на справедливу процедуру притягнення його до відповідальності, його фактично було позбавлено можливості подати заперечення та реалізувати своє право на захист, оскільки він не був повідомлений належним чином. Підірвано його довіру та надійсноті поштового зв`язоку як способу офіційної комунікації між громадянином і державою, що своєю чергою негативно позначилось на правовій визначеності та передбачуваності державних процедур.

У нього погіршилось самопочуття, у зв`язку із наявністю у нього складних хронічних захворювань, що підтверджується відомостями з медичних довідок про стан його здоров`я.

Особливо болісним для позивача стало те, що після звернення зі скаргою на дії працівників АТ «УКРПОШТА», попри очевидні порушення його прав, жодних вибачень та прояву розуміння, чи бажання усунути допущені порушення та відреагувати на ситуацію не було. Така байдужість відповідача лише посилила його відчуття правової незахищеності та безпорадності.

Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює у 5000 грн., виходячи з характеру його порушених прав, ступеня емоційного впливу, яких він зазнав внаслідок неправомірних дій відповідача.

ОСОБА_1 вважає, що дії АТ «УКРПОШТА» є порушенням публічного договору про надання поштових послуг (ч.1 ст. 633 ЦК України). У цьому випадку оператор надає послугу не окремій особі, а невизначеному колу осіб — усім споживачам. Оскільки послуга є продукцією в розумінні п.19 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то її неналежне надання створює для споживача право вимагати компенсацію шкоди. Споживач має право на відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди відповідно до ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України.

Також позивач вважає, що оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку із законом (п. 114 Правил).

Відповідно до змісту ст. 23 Закону України «Про поштовий зв`язок», користувачі послугами поштового зв`язку мають право на своєчасне і якісне одержання поштових відправлень на адресу місця проживання чи місця роботи до запитання, з використанням абонентських поштових скриньок, абонентських поштових шаф абонементних скриньок, поштоматів.

Враховуючи вищевикладене, дії АТ «УКРПОШТА» свідчать про неналежне надання поштових послуг, що порушує вимоги ст. 3 Закону України «Про поштовий зв`язок», а також вимоги ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач вважає, що він як споживач поштових послуг, має право на якісні послуги, а у разі їх неналежного надання внаслідок неправомірних дій, у зв`язку з чим йому була спричинена матеріальна шкода, він має право на відшкодування матеріальної, яка полягає у відшкодуванні виконавчих витрат та подвоєного штрафу, понесеної з вини відповідача, та відшкодування моральної шкоди.

Крім того, ОСОБА_1 вказав, що відповідач вважає, що спір має бути вирішено в судовому порядку, що підтверджується змістом відповіді №1853-Б-2025061010090 від 13.06.2025.

Від сплати судового збору за подання позову до суду позивач ОСОБА_1 звільнений на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», що також підтверджуються пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 , та ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

03.10.2025 від представника відповідача АТ «УКРПОШТА» – Бондаренко Г.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зі змісту відзиву слідує, що у зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 за № Б-2025061010090 від 10.06.2025

АТ «УКРПОШТА» було проведено службову перевірку та встановлено, що поштове відправлення №0603570764361 було надіслано на адресу позивача 15.11.2024

10.06.2025 відповідач отримав скаргу ОСОБА_1 про неотримання ним поштового відправлення №0603570764361. Отже, від дати приймання АТ «УКРПОШТА» поштового відправлення №0603570764361 до моменту звернення позивача зі скаргою пройшло більше 6 місяців.

Відповідно до п. 107 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі Правила) користувачі послуг мають право подати заяву про розшук поштового відправлення та отримати інформацію про реєстроване поштове відправлення протягом шести місяців з дня прийняття їх до пересилання.

Згідно п. 113 Правил, заява (скарга) користувача послуг поштового зв`язку розглядається оператором поштового зв`язку в разі, коли особа, що подає заяву, не є ні відправником, ні адресатом (одержувачем), уповноваженою ними особою; минув встановлений для прийняття заяв строк.

Про причини відмови у розгляді заяви користувача послуг поштового зв`язку надається обґрунтована відповідь у письмовій формі, якщо інша форма не визначена таким користувачем. Водночас повертаються подані ним документи.

Таким чином, оскільки інформація в автоматизованій системі АТ «УКРПОШТА» зберігається протягом шести місяців, враховуючи зазначені обставини, відповідач не міг провести перевірку трек-номеру поштового відправлення за №0603570764361, про що було повідомлено ОСОБА_1 у відповіді від 13.06.2025 №1853-5-2025061010090-В.

Крім того, як зазначив позивач ОСОБА_1 у позовній заяві, про існування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності серії 4AВ №08174573 він дізнався 01 травня 2025 року, а звернувся до АТ «УКРПОШТА» зі скаргою лише у червні 2025 року.

Отже, несвоєчасне звернення ОСОБА_1 до АТ «УКРПОШТА» щодо поштового відправлення №0603570764361, а саме, після спливу шести місяців з дня прийняття його до пересилання, тобто після закінчення визначеного законодавством строку для звернення, призвело до неможливості надання відповідачем будь-якої інформації щодо вищезазначеного поштового відправлення.

У відповідності до вимог п`ятого абзацу ч. 6 ст. 32 Закону України «Про поштовий зв`язок», оператор поштового зв`язку не несе відповідальності за поштове відправлення, якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об`єкта поштового зв`язку після спливу шести місяців з дня прийняття такого поштового відправлення.

Поштове відправлення №0603578842922 надійшло 01.04.2025 до відділення поштового зв`язку №50069 м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Пунктами 73, 75 Правил встановлена можливість, а не обов`язок доставляти рекомендовані листи за адресою, зазначеної відправником чи одержувачем відправлення.

Разом з тим, пунктом 86 Правил встановлено, що «У разі коли адресата (одержувача) неможливо поінформувати про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв`язку, до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.».

Представник відповідача вважає, що у наданих позивачу відповідях від 13.06.2025 №1853-5-2025061010090-B та №Б-2025061010090 від 10.06.2025 йдеться мова саме про зазначені вище положення.

Відповідно до пояснень заступника начальника відділення зв`язку №50069 в м. Кривому Розі поштового Дніпровського регіону: «Поштове відправлення 0603578842922 було не доставлено адресату ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на те, що поштова скринька відсутня, а самого адресата дома не було».

Отже, представник відповідач вважає, що позивач ОСОБА_1 не забезпечив створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та зазначених вище вимог Правил.

Представник відповідача вважає, що позивач ОСОБА_1 не довів протилежного, оскільки до суду не надав доказів наявності абонентської поштової скриньки саме за адресою позивача, або інших доказів невиконання, або неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків.

Також, представник відповідача вважає, що фотознімок абонентської поштової скриньки, не можна вважати доказом у справі, оскільки зазначена фотографія не містить ніяких ідентифікуючих ознак, які б свідчили про приналежність сфотографованої абонентської поштової скриньки до місця проживання позивача, а саме, що сфотографована абонентська поштова скринька розміщена на огорожі (будинку, дверях) за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає позивач.

Разом з тим, не зрозуміло, коли була зроблена вищезазначена фотографія, враховуючи, що фотографія могла бути була зроблена позивачем безпосередньо перед зверненням до суду з позовною заявою, а отже вона не свідчить про те, що абонентська поштова скринька була наявна у місті зазначеному позивачем у спірний період часу.

Відповідно вимог п. 76 Правил для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок», цих Правил.

Згідно ст. 26 Закону України «Про поштовий зв`язок» абонентські поштові шафи та абонентські поштові скриньки використовуються виключно для вкладення простих листів, поштових карток, адресної поштової розсилки, періодичних друкованих видань, оформлених но з вимогами законодавства, та повідомлень про надходження простих та реєстрованих поштових відправлень.

Користувачі послуг поштового зв`язку, які мешкають в індивідуальних (садибних житлових будинках, встановлюють абонентські поштові скриньки та підтримують їх у справному власних коштів.

Абонентські поштові шафи, абонентські поштові скриньки, поштомати встановлюються у місцях, зручних для доставки поштових відправлень.

Отже, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги не виконанням відповідачем обов`язку з доставки повідомлення про надходження поштового відправлення №0603578842922 шляхом вкладення його до абонентської поштової скриньки позивача, відповідач вважає, що саме таку обставину, як підставу свої вимог позивач зобов`язаний довести.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів невиконання чи неналежного виконання

АТ «УКРПОШТА» послуг з пересилання поштового відправлення №0603578842922, і що Відповідач своїми діями або бездіяльністю порушив права позивача, як користувача послуг поштового зв`язку, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню а повному обсязі.

В свою чергу, враховуючи вимоги п. 114 Правил та п. 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів», здійснений позивачем розрахунок розміру відшкодування шкоди в сумі 1 552 грн., до складу якої входять виконавчі витрати та подвійний розмір штрафу, сплачений позивачем, протирічить розміру, встановленого законодавством, і не підлягає задоволенню, оскільки розмір повинен визначатися від вартості наданої послуги з пересилання рекомендованого поштового відправлення.

Щодо спричинення діями відповідача АТ «УКРПОШТА» моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 , то представник відповідача вказала, що зважаючи на вимоги норм закону, які регулюють відшкодування моральної шкоди, надані позивачем медичні довідки щодо стану його здоров`я, не є доказами настання будь-яких негативних наслідків для позивача, як-то погіршення здоров`я чи інше, внаслідок дій чи бездіяльності відповідача при наданні послуги з пересилання рекомендованих поштових відправлень №0603570764361 та №0603578842922, враховуючи, що всі зазначені та долучені до позову медичні документи стосуються минулих років, до настання періоду в якому оспорюються дії відповідача, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог і в цій частині, зважаючи на не доведеність також позивачем причинно-наслідкового зв`язку між діями або бездіяльністю відповідача та настанням будь-яких негативних наслідків внаслідок таких дій для позивача, в тому числі у вигляді моральної шкоди, а також не доведено, які саме душевні страждання, вимушені зміни у його життєвих стосунках, їх тяжкість, погіршення ділова репутація зазнав позивач та в чому вони проявились.

07.10.2025 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Заперечуючи проти доводів відзиву, позивач зазначив, що твердження відповідача про пропуск строку на звернення із скаргою щодо поштового відправлення №0603570764361 є безпідставним, оскільки він звертаючись зі скаргою, оскаржував дії (та бездіяльність) конкретних працівників АТ «УКРПОШТА» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які порушили порядок вручення рекомендованих листів, що містили постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст.ст. 4, 5 Закону України «Про захист прав споживачів», а не зі скаргою про розшук поштового відправлення, враховуючи систематичний характер порушень з боку АТ «УКРПОШТА». При цьому, позивач також вказав, що відповідно до вимог п. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», тягар доказування відсутності вини у неналежному наданні послуг покладено саме на виконавця. В свою чергу, позивач вважає, що твердження представника відповідача про те, що розмір відшкодування матеріальної шкоди повинен обмежуватися вартістю поштової послуги, є необґрунтованим, як і інші твердження, враховуючи вимоги ст.ст. 22, 1166 ЦК України.

20.10.2025 від представника відповідача АТ «УКРПОШТА» – Бондаренко Г.В. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких представник відповідача підтримала попередню позицію, викладену у відзиві на позов, при цьому також вказала, що позивачем не надано суду письмових доказів щодо об`єктивності причин невчасного надання фотографій поштової скриньки, засвідчених головою вуличного комітету №8 Саксаганського району м. Кривого Рогу, враховуючи, що ОСОБА_1 не надано до суду доказів, які підтверджують повноваження зазначеного голови на таке засвідчення. А також представник відповідача наполягала на своїй позиції про відсутність ознак, які ідентифікують, що зазначена на фото поштова скринька розміщена саме за місцем проживання позивача.

Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «УКРПОШТА» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року задоволено заяву представника відповідача АТ «УКРПОШТА» – Бондаренко Г.В. про участь в режимі відеоконференції під час судового розгляду цієї справи.

Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року, без виходу до нарадчої кімнати, задоволена заява ОСОБА_1 про виклик та допит свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , кожен окремо, в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, а також в показах допитаних в судовому засіданні свідків.

Представник відповідача АТ «УКРПОШТА» – Бондаренко Г.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є пенсіонером, має вищу освіту та проживає останніх 30 років за адресою: АДРЕСА_2 . Він є сусідом позивача ОСОБА_1 , який має поштову скриньку прямокутної форми коричневого кольору, у справному робочому стані придатному для користування, яка розташована на паркані, з правої сторони від фіртки. Коли з цієї поштової скриньки беруть пошту, її відкривають ключиком. Пошту до цієї поштової скриньки приносять працівники АТ «УКРПОШТА». Хоча на поштовій скриньці і відсутнє позначення адреси будинку, але такий напис присутній на самому будинку позивача ОСОБА_1 . Він отримує пенсію через банк, маючи відповідну банківську картку. Крім рахунків за електроенергію, він рахунків не отримує, а отже, не має потреби мати поштову скриньку. Він особисто знайомий з працівниками АТ «УКРПОШТА», а саме, з поштарками, які розносять пошту адресатам по АДРЕСА_1 . Поштарки АТ «УКРПОШТА», які розносять пошту по вулиці, на якій він проживає, ніколи не питали його про його сусіда – позивача ОСОБА_1 , а саме, як можна останньому вручити пошту. Раз на тиждень він бачить поштарку АТ «УКРПОШТА», оскільки кожного дня з 10-00 до 17-00 год. їздить автомобілем по вулиці у справах.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона з кінця 2024 року займала посаду заступника начальника поштового відділення АТ «УКРПОШТА» №50069 в м. Кривому Розі поштового Дніпровського регіону. Посаду начальника зазначеного поштового відділення займає ОСОБА_3 . Особисто поштову кореспонденцію вона не доставляла. На вимогу керівництва АТ «УКРПОШТА» вона написала пояснення за скаргою ОСОБА_1 , яка мається в матеріалах справи, оскільки лист на ім`я ОСОБА_1 надійшов під час її зміни. Кожного ранку у відділенні перевіряються запити та скарги, за якими проводиться розслідування. В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 вона бачить вперше, до 25 вересня 2025 року вона не чула про позивача. Пошту у відділенні сортує оператор, заступник начальника або начальник відділення. 28 вересня 2025 року на електронну адресу поштового відділення надійшов запит, на який вона 29 вересня 2025 року надала пояснення. Листоноша (поштарка) доставляє листи безпосередньо на адресу отримувача, іноді люди (отримувачі) самі приходять до поштового відділення для отримання кореспонденції. Повідомлення про надходження листа, у разі відсутності даних електронного зв`язку, листоноша також відносить на адресу отримувача. Якщо листоноша не вручила отримувачу повідомлення, оскільки останній був відсутній за зареєстрованою адресою свого проживання, вона залишає таке повідомлення в поштовій скриньці. У разі відсутності за адресою поштової скриньки, листоноша залишає «наліпку» (ярличок), де зазначено про необхідність звернення отримувача до поштового відділення для отримання листа. Зазначені відомості також вносяться до електронної бази даних у відділенні, однак вона не може сказати, чи вносились такі дані за ситуацією з ОСОБА_1 , оскільки електронна програма у відділенні працює не так давно. Чи було залишено поштаркою таке повідомлення в скриньці, яка розташована за зареєстрованою адресою проживання ОСОБА_1 , їй не відомо, оскільки вона таких повідомлень особисто не залишає. Про зазначені обставини листоноша заносить відомості в книгу обліку, яку вона особисто веде, за формою 8, які зберігаються у архіві м. Дніпро. Пояснювальну записку за скаргою ОСОБА_1 , вона особисто писала зі слів листоноші (поштарки) ОСОБА_7 із зазначенням адреси: АДРЕСА_3 , яку вона перевіряла після надходження запиту з гарячої лінії. Акт про відсутність поштової скриньки за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 не складався. Повідомлення ОСОБА_1 про не доставку йому кореспонденції у зв`язку із відсутністю у нього поштової скриньки, останньому не направлялось.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Суд, дослідивши зміст та вимоги позовної заяви, письмові матеріали справи, встановивши предмет спору та визначивши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам щодо їх належності, допустимості та достатності в сукупності, врахувавши позицію усіх учасників справи, доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та АТ «УКРПОШТА» з приводу не виконання останнім Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Закону України «Про захист прав споживачів», при доставці ОСОБА_1 поштових відправлень (рекомендованих листів) під №0603570764361 та №0603578842922, які містили відповідні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії 4АВ №08174573 від 01.11.2024 та серії 5АВ №09540091 від 11.03.2025 за порушення Правил дорожнього руху на накладання адміністративного стягнення, що позбавило ОСОБА_1 вчасно сплатити штраф за вказаними рішеннями уповноваженого органу, як наслідок останній зазнав відповідних збитків у розмірі 1 552 грн. 00 коп., які складаються з: 340 грн. – переплата штрафу за постановою серії 4АВ №08174573 від 01.11.2024; 68 грн. – виконавчого збору за постановою Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі від 29.04.2025 про відкриття виконавчого провадження №77935443; 368 грн. – витрати виконавчого провадження за постановою Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі від 29.04.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; 340 грн. – переплата штрафу за постановою серії 5АВ №09540091 від 11.03.2025; 68 грн. – виконавчого збору за постановою Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі від 26.05.2025 про відкриття виконавчого провадження №78180990; 368 грн. – витрати виконавчого провадження за постановою Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі від 29.04.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 48).

Так, за змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, 01 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії 4АВ №08174573 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Разом з тим, вищезазначена постанова містила у собі застереження, а саме, що у разі не сплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч.2 ст.300-1 КУпАП, в порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби стягують з правопорушника штраф у подвійному розмірі 680 грн. (а.с. 12).

Засобами поштового зв`язку за допомогою АТ «УКРПОШТА» вищезазначена постанова була направлена на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , поштовим відправленням (рекомендованим листом) за №0603570764361, з метою сплати останнім штрафу, однак не була доставлена адресату, у зв`язку з чим була повернуту відправнику з позначкою про невручення (а.с. 35).

У зв`язку їз несплатою ОСОБА_1 штрафу, постанова серії 4АВ №08174573 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. була 24.04.2025 за заявою Управління автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.04.2025 направлена на примусове виконання рішення (а.с. 13).

29.04.2025 постановою Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисиченко Л.В. відкрито виконавче провадження №77935443 з виконання постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії 4АВ №08174573 від 01.11.2024 та стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680 грн. та виконавчого збору в сумі 68 грн.

А 29.04.2025 постановою Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лисиченко Л.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №77935443 визначено загальну суму мінімальних витрат у виконавчому провадженні в розмірі 368 грн.

01.05.2025 сума в розмірі 1 116 грн. 00 коп. (680 (подвійний розмір штрафу 340х2) + 68 + 368), як стягнення відповідно до виконавчого провадження, була примусово списана з карткового рахунку НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (а.с 25).

Крім того, 11 березня 2025 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії 5АВ №09540091 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Разом з тим, вищезазначена постанова містила у собі застереження, а саме, що у разі не сплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч.2 ст.300-1 КУпАП, в порідку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби стягують з правопорушника штраф у подвійному розмірі 680 грн. (а.с. 17).

Засобами поштового зв`язку за допомогою АТ «УКРПОШТА» вищезазначена постанова була направлена на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , поштовим відправленням за №0603578842922, з метою сплати останнім штрафу, однак не була доставлена адресату, у зв`язку з чим була повернута відправнику з позначкою про невручення, що підтверджується письмовою відповіддю АТ «УКРПОШТА».

У зв`язку із несплатою ОСОБА_1 штрафу, постанова серії 5АВ №09540091 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. була 21.05.2025 за заявою Управління автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.05.2025 направлена на примусове виконання рішення (а.с. 21).

26.05.2025 постановою Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Качан К.М. відкрито виконавче провадження № 78180990 з виконання постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії 5АВ №09540091 від 11.03.2025 та стягнення із ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680 грн. та виконавчого збору в сумі 68 грн.

А 26.05.2025 постановою Державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Качан К.М. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №78180990 визначено загальну суму мінімальних витрат у виконавчому провадженні в розмірі 368 гр.

26.05.2025 сума в розмірі 1 116 грн. 00 коп. (680 (подвійний розмір штрафу 340х2) + 68 + 368), як стягнення відповідно до виконавчого провадження, була примусово списана з карткового рахунку НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 (а.с 24).

04.06.2025, позивач надіслав звернення-заяву до генерального директора АТ «УКРПОШТА» Смілянського І.Ю. з проханням провести службову перевірку з приводу порушень у роботі поштового відділення №69 АТ «УКРПОШТА» у м. Кривому Розі з доставки поштових відправлень, які містили вищезазначені постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії 4АВ №08174573 від 01.11.2024 та серії 5АВ №09540091 від 11.03.2025 та накладання адміністративного стягнення, та притягнути винних осіб до відповідальності, а також відшкодувати йому завдану матеріальну шкоду в розмірі 1 552 грн., та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., крім того, позивач просив надати відповідь на питання, пов`язані з не отриманням ним поштових повідомлень (рекомендованих листів) за №0603570764361 та №0603578842922, та повідомити його письмово про вжити заходи.

Відповідно до змісту відповіді АТ «УКРПОШТА» від 13.06.2025 за вих. № 1853-Б-2025062010090-В компанія АТ «УКРПОШТА» підтвердила невручення поштового відправлення (рекомендованого листа) під №0603578842922 на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , та повернення 15.04.2025 цього поштового відправлення за зворотньою адресою відправнику. В свою чергу, компанія АТ «УКРПОШТА» зазначила, що з пояснень наданих працівниками відповідного виробничого підрозділу та відповідно до інформації розташованої в обліковій системі УКРПОШТИ поштове відправлення №0603578842922 надійшло 01.04.2025 до відділення поштового зв`язку №50069 Кривий Ріг, Дніпровського регіону, але в доставку не видавалось і доставка адресату не здійснювалась. Крім того, на супровідній адресі поштового відправлення під №0603578842922 не був зазначений номер телефону мобільного зв`язку одержувача, тому повідомити про надходження/отримання SMS-Viber-повідомленням або здійсненням телефонного дзвінка не вбачалось за можливе.

Що стосується поштового відправлення (рекомендованого листа) №0603570764361, компанія АТ «УКРПОШТА» вказала, що оскільки, станом на момент подання заяви, пройшло більше 6 місяців від дати прийняття поштового відправлення під №0603570764361, відповідно до п. 107 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, АТ «УКРПОШТА» не може провести перевірку та надати інформацію.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача АТ «УКРПОШТА» наполягала, що причиною невручення ОСОБА_1 поштових відправлень (рекомендованих листів) №0603570764361 та №0603578842922 було також відсутність за адресою: АДРЕСА_1 , поштової скриньки та адресата вдома.

Суд, оцінюючи вищезазначені обставини вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами також регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», оскільки згідно його преамбули, цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав.

Відповідно до вимог п.п. 1 та 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

АТ «УКРПОШТА» – єдиний національний оператор поштового зв`язку України. Діяльність АТ «Укрпошта» регламентується Законом України «Про поштовий зв`язок», іншими Законами України.

Згідно ст.2 Закону України «Про поштовий зв`язок» відносини у сфері надання послуг поштового зв`язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до умов пункту 2.3 Статуту АТ «УКРПОШТА», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14 грудня 2018 року № 611 (далі - Статут), АТ «УКРПОШТА» у своїй діяльності керується Конституцією України, законодавством України, у тому числі законодавством щодо запобігання корупції, актами Всесвітнього поштового союзу, Статутом, а також внутрішніми документами АТ «УКРПОШТА», прийнятими відповідно до Статуту.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року № 10-р «Про національного оператора поштового зв`язку» АТ «УКРПОШТА» є національним оператором поштового зв`язку.

Закон України від 04 жовтня 2001 року № 2759-III «Про поштовий зв`язок» (далі - Закон про поштовий зв`язок) згідно з його преамбулою визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг.

Абзац другий та восьмий частини першої статті 3 Закону про поштовий зв`язок основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку зазначають захист інтересів користувачів у сфері надання послуг поштового зв`язку та єдність правил, стандартів і норм у сфері надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з абзацами шістнадцятим та дев`ятнадцятим частини першої статті 1 Закону про поштовий зв`язок пересилання поштових відправлень – сукупність операцій з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень. Послуги поштового зв`язку – продукт діяльності оператора поштового зв`язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.

Оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх поштових відправлень, до яких, зокрема, належать рекомендовані листи (абзац четвертий пункту 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270) (далі – Правила). Рекомендованим поштовим відправленням є, зокрема, реєстрований лист, який приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення (абзац двадцять сьомий пункту 2 Правил). У разі подання для пересилання, зокрема, реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (абзац перший пункту 62 Правил).

Згідно абзацу другого пункту 2.1 Статуту АТ «УКРПОШТА» здійснює надання послуг поштового зв`язку, зокрема універсальних послуг поштового зв`язку на всій території України, з метою повного задоволення потреб користувачів у послугах поштового зв`язку та забезпечення ефективного розвитку єдиної національної мережі поштового зв`язку України.

Згідно ст.13 Закону України «Про поштовий зв`язок», послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.

Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень затверджені відповідним Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 та розроблені відповідно до Закону України «Про поштовий зв`язок», актів Всесвітнього поштового союзу, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку та поширюються на послуги, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку.

Зі змісту п.18 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила) адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використання технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою.

Пунктом 73 Правил передбачено, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення на номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку – шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

Пунктом 86 Правил також передбачено, що у разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення.

Відповідно до пункту 114 Правил оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законом.

Суд, проаналізувавши всі надані суду докази вважає, що за встановлених судом обставин співробітники відділення №50069 Кривий Ріг Дніпровського регіону АТ «УКРПОШТА», враховуючи відсутність у них номера телефону мобільного зв`язку ОСОБА_1 , не виконали зазначених вище вимог Правил та не вклали до поштової скриньки, розташованої за зареєстрованою адресою місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , повідомлення про надходження на його ім`я поштових відправлень (рекомендованих листів) №0603570764361 та №0603578842922, які відповідно містили постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме: серії 4АВ №08174573 від 01.11.2024 із накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу 340 грн. та серії 5АВ №09540091 від 11.03.2025 із накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу 340 грн., що позбавило позивача ОСОБА_1 вчасно отримати вищезазначені поштові відправлення та сплатити зазначені розміри призначених йому штрафів, уникнувши примусового стягнення з нього подвійного розміру штрафів, виконавчого збору та витрат за виконавчими провадженнями.

Так, неотримання ОСОБА_1 поштових відправлень (рекомендованих листів) за №0603570764361 та №0603578842922 призвело до повернення відправнику – управлінню автоматичної фіксації порушень ПДР ДПП Національної поліції України зазначених поштових відправлень із відміткою «не вручено», а як наслідок, до позивача ОСОБА_1 були застосовані приписи ч. 2 ст. З08 КУпАП, стягнення подвійного розміру штрафів, які були примусово стягнуті шляхом відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання вищезазначених постанов серії 4АВ №08174573 від 01.11.2024 та серії 5АВ №09540091 від 11.03.2025.

Приходячи до такого висновку, суд критично ставиться до доводів представника відповідача АТ «УКРПОШТА», а також на його посилання на письмове пояснення від 29.09.2025 ОСОБА_6 , що причиною невручення позивачу ОСОБА_1 поштових відправлень (рекомендованих листів) за №0603570764361 та №0603578842922 було також відсутність за адресою: АДРЕСА_1 , поштової скриньки та самого адресата вдома, оскільки такі обставини спростовуються показами свідка ОСОБА_5 та іншими письмовими доказами, в тому числі фотознімками поштової скриньки, наданих позивачем ОСОБА_1 .

В свою чергу, враховуючи пояснення свідка ОСОБА_6 суд вважає, що незважаючи на формальне заперечення позовних вимог ОСОБА_1 , сам відповідач АТ «УКРПОШТА» фактично підтвердило факт невиконання своїми працівниками обов`язку проінформувати ОСОБА_1 про надходження йому поштових відправлень (рекомендованих листів) за №0603570764361 та №0603578842922, шляхом вкладення повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень до абонентської поштової скриньки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позивач ОСОБА_1 , користуючись послугами АТ «Укрпошта», у достатній мірі розраховував на добросовісне виконання уповноваженими особами поштового зв`язку своїх функціональних обов`язків, однак не вручення поштових відправлень (рекомендованих листів) №0603570764361 та №0603578842922, свідчить про формальний підхід щодо належного пересилання поштових відправлень (рекомендованих листів) та нівелює основні засади діяльності поштового зв`язку.

Відповідно до п. 10 Правил оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати: надання послуг поштового зв`язку встановленого рівня якості відповідно до нормативно-правових актів, що регламентують діяльність операторів поштового зв`язку, умов договору; пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури; пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством, тощо.

Згідно з пунктом 29 Правил поштові відправлення, поштові перекази до моменту вручення їх одержувачам є власністю відправників.

Проводячи аналіз установлених обставин справи, а також наведених положень нормативно-правових актів, необхідно дійти висновку, що пересилання поштових відправлень (в тому числі складових такого процесу - приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення)) відноситься до операцій, які належать до послуг поштового зв`язку та надаються операторами поштового зв`язку, до моменту вручення поштового відправлення з рекомендованим повідомленням адресату – одержувачу, таке є власністю відправника, неналежне виконання оператором поштового зв`язку своїх обов`язків є наслідком відповідальності саме оператора поштового зв`язку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неналежне виконання працівниками АТ «УКРПОШТА» своїх обов`язків щодо повідомлення про надходження поштових відправлень №0603570764361 та №0603578842922, що призвело до їх невручення позивачу, тобто неналежне надання останнім послуг, споживачем яких є позивач ОСОБА_1 , свідчить про протиправність таких дій щодо споживача.

Відповідно до ч.ч.3,6 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про поштовий зв`язок», за порушення законодавства у сфері надання послуг поштового зв`язку оператори несуть відповідальність згідно із законами України. За невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів оператори несуть матеріальну відповідальність перед користувачами, зокрема, за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень - штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв`язку. Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг. У разі незгоди користувача з визначеним цією статтею розміром відшкодування питання про відшкодування завданих йому фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання операторами своїх зобов`язань, а також інші спори між користувачами та операторами розглядаються у судовому порядку.

Як було встановлено судом, неповідомлення про надходження поштових відправлень (рекомендованих листів) за №0603570764361 та №0603578842922, внаслідок порушення вимог встановлених Правил, що призвело до неотримання цих поштових повідомлень позивачем ОСОБА_1 , було самостійно встановлено останнім, внаслідок подання відповідної скарги, та отримання відповіді на неї, з якою позивач був незгодний, призвело до його звернення до суду.

Тобто відповідачем фактично не було надано позивачу послугу з належного повідомлення про надходження поштових відправлень та їх вручення позивачу, що призвело до примусового стягнення з позивача ОСОБА_1 , окрім двох штрафів за правопорушення в сумі 680 грн. (340 +340 грн.) ще 1 552 грн. 00 коп., які складаються з: 340 грн. – переплата штрафу за постановою серії 4АВ №08174573 від 01.11.2024; 68 грн. – виконавчого збору за постановою Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі від 29.04.2025 про відкриття виконавчого провадження №77935443; 368 грн. – витрати виконавчого провадження за постановою Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі від 29.04.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; 340 грн. – переплата штрафу за постановою серії 5АВ №09540091 від 11.03.2025; 68 грн. – виконавчого збору за постановою Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі від 26.05.2025 про відкриття виконавчого провадження №78180990; 368 грн. – витрати виконавчого провадження за постановою Саксаганського ВДВС у м. Кривому Розі від 29.04.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 48), які суд, відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, вважає фактично збитками позивача, оскільки вони є витратами (доходами), які особа могла б реально не робити (одержати) за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення понесених збитків в розмірі 1 552 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).

Отже, слід зазначити, що неналежне виконання відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного пересилання поштового відправлення є недоліком продукції (неналежне надання послуги) у розумінні законодавства про захист прав споживачів і відповідно до статей 4 та 22 Закону про захист прав споживачів має наслідком відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу таким неналежним наданням послуги.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц вказала, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц вказала, що виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Як уже було встановлено судом, саме з вини відповідача АТ «УКРПОШТА» позивачу було надано неякісні послуги поштового зв`язку, а саме: не повідомлення про надходження поштових відправлень (рекомендованих листів) за №0603570764361 та №0603578842922, внаслідок порушення вимог встановлених Правил, що призвело до не отримання у визначений Правилами спосіб цих поштових повідомлень (рекомендованих листів) позивачем ОСОБА_1 , що в свою чергу призвели до спричинення останньому збитків у зазначеному вище розмірі.

Суд вважає доведеним факт завдання працівниками відповідача АТ «УКРПОШТА» позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних з неякісним наданням працівниками відповідача послуг поштового зв`язку, неотримання упущеної вигоди, порушенні його життєвих планів, звичайного способу життя та необхідності докладати додаткових зусиль для його організації та відновлення порушених прав.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті надання неналежної послуги з боку відповідача.

Визначаючи розмір майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує характер неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасного повідомлення про надходження поштових відправлень, глибину емоційних переживань позивача, який має поважний вік, інвалідність другої групи, з урахуванням вимог розумності і справедливості, та приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2 552 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

При цьому, відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із тим, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, зважаючи на часткове задоволення позову, суд вважає за доцільне пропорційно визначити витрати по сплаті судового збору відповідно до частини вимог, що були задоволені. Оскільки суд задовольнив 38,95% вимог позивача, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача в дохід держави складає 1 651 грн. 16 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 56 Конституції України ст.ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1, 3 Закону України «Про поштовий зв`язок», Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, ст. ст. 4, 12, 13, 47, 76–81, 84, 89, 133, 139, 141, 223, 263–265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УКРПОШТА» про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «УКРПОШТА» на користь ОСОБА_1 1 552 грн. 00 коп. – понесених збитків та 1000 грн. 00 коп. на відшкодування завданої моральної шкоди, а всього: 2 552 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «УКРПОШТА» 3 633 грн. 60 коп. судових витрат на користь держави.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати складання повного рішення шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

Акціонерне товариство «УКРПОШТА», код ЄДРПОУ 21560045, юридична адреса:

м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22.

Повне рішення складено та підписано без проголошення 31.08.2026

Суддя О.І. Євтушенко