Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №179/1265/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1265/26

2/179/1211/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Живоглядова У.С., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

В обґрунтування позову зазначає, що з 01.09.2023 по теперішній час позивачка ОСОБА_1 є студенткою денної форми навчання Самарівського кооперативного фахового коледжу. Термін навчання – з 01.09.2023 по 30.06.2027.

Через щоденну зайнятість в учбовому процесі (на час воєнного стану навчання здійснюється в онлайн-режимі) та великий обсяг освітнього матеріалу для самостійного опрацювання, позивачка позбавлена можливості працевлаштування, відтак, матеріальні потреби позивачки забезпечуються її матір`ю, ОСОБА_3 .

Навчання позивачки здійснюється на контрактній основі, тобто є платним. На даний час, з урахуванням періодів індексації, навчання позивачки коштує 2500 грн. на місяць, та оплачується одноособово матір`ю позивачки.

Окрім того, інші щомісячні грошові витрати позивачки становлять близько 7500 грн. на місяць та складаються з наступного: харчове забезпечення близько 3000 грн./міс; одяг за потребою – близько 1500 грн./міс; засоби особистої гігієни – 500 грн./міс., канцелярські засоби та учбове приладдя (книги, посібники і т.п.) – 1000 грн./міс.

Таким чином, мати позивачки одноособово несе витрати на утримання доньки близько 10 000 грн. на місяць, враховуючи вартість навчання та буденні потреби доньки, що становить для неї значний фінансовий тягар.

В свою чергу, батько позивачки, відповідач ОСОБА_2 , сплачував аліменти на утримання доньки до досягнення нею повноліття за рішенням суду і припинив виплати по досягненню дитиною 18 років.

Наразі відповідач добровільно матеріальної допомоги доньці не надає, хоча позивачці відомо, що батько працевлаштований та не має суттєвих перешкод, які б завадили йому надавати матеріальну допомогу власній доньці на час її навчання у навчальному закладі.

На підставі наведеного, просила суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи від дати подання позовної заяви до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23 років.

Ухвалою від 07.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив.

07.08.2026 представником відповідача, адвокатом Носовською О.Д. поданий відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач є особою пенсійного віку, не працює та отримує пенсію за віком, та не має інших доходів. До досягнення дочкою 18-річного віку він сплачував аліменти на її утримання, у зв`язку з чим у його розпорядження фактично залишалося лише 2276,83 грн. на місяць. Після припинення аліментних виплат у зв`язку з досягненням дочкою повноліття у червні 2026 року, відповідач отримав 4553,66 грн., тобто саме ту суму, яка залишалася йому для забезпечення власних потреб після припинення попереднього аліментного обов`язку. Таким чином, навіть за відсутності будь-яких аліментних виплат він має вкрай низький рівень доходу, якого недостатньо для забезпечення елементарних життєвих потреб – харчування, придбання лікарських засобів, оплати житлово-комунальних послуг та інших необхідних витрат.

Заявлений позивачкою до стягнення розмір аліментів у сумі 5000 грн. перевищує розмір отримуваної ним пенсії. Звертає увагу суду на те, що відповідач хворіє, з 2014 року знаходиться під наглядом лікувального закладу (сімейного лікаря, кардіолога) на «Д» обліку з основним діагнозом: гіпертонічна хвороба ІІ стадії 2 ступеня; гіпертензивне серце І ступеня. Щодня змушений приймати ліки для підтримання свого здоров`я, на що витрачає 1500 грн. на місяць.

На підставі наведених обставин представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову та звільнити відповідача від сплати судового збору.

11.08.2026 представник позивача подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання, у розмірі 2500 грн. щомісяця, починаючи від дати подання позовної заяви до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог звернула увагу суду на те, що витрати, пов`язані із забезпеченням навчання та утримання позивачки, фактично несе її мати. Незважаючи на те, що мати також є особою пенсійного віку, вона вимушена продовжувати трудову діяльність, аби забезпечити доньці можливість здобути освіту, оплачувати навчання, придбавати необхідну літературу, забезпечувати харчування та інші повсякденні потреби.

17.08.2026 представник відповідача подала відзив на заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якому зазначила, що навіть зменшений розмір позовних вимог становить близько 55% доходу відповідача. Крім того, позивачка фактично перебуває за межами України, оскільки навчання здійснюється дистанційно (онлайн) і має можливість працювати.

Враховуючи наведене, зменшені позовні вимоги відповідач не визнає та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачка не довела, що потребує матеріального утримання у зв`язку з навчанням та через відсутність у нього реальної матеріальної можливості надавати позивачці гроші на утримання.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст.49 ЦПК України позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що заява про зменшення розміру позовних вимог подана представником позивача до початку першого судового засідання, суд прийняв її до розгляду та розглянув справу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судове засідання, призначене на 17.09.2026, сторони та їх представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача подала клопотання, в якому просила розглянути справу у відсутність позивача та її представника.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просила розглянути справу у відсутність сторони відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що батьками позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

На час звернення до суду, позивач ОСОБА_1 досягла повноліття.

Відповідно до довідки Самарівського кооперативного фахового коледжу від 23.06.2026 №326, ОСОБА_1 навчається на денній формі здобуття освіти за спеціальністю 081 «Право» рівня фахової передвищої освіти «Фаховий молодший бакалавр» Самарівського кооперативного фахового коледжу з 01 вересня 2023 року (наказ про зарахування №100с від 23.07.2023). Термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027. Навчається на контрактній основі, стипендію не отримує.

Вартість навчання позивачки, відповідно до договору про надання платної освітньої послуги від 14.07.2023 №23-065-д/ф, укладеного між Новомосковським фаховим кооперативним коледжем економіки та права ім. С.В. Литвиненко та ОСОБА_3 , складає: за 2023-2024 навчальний рік – 20400 грн. (1700 грн. в місяць), 2024-2025 навчальний рік – 22800 грн. (1900 грн. в місяць); 2025-2026 навчальний рік – 25200 грн. (2100 грн. в місяць), за 2026-2027 навчальний рік – 25000 грн. (2500 грн. в місяць).

З наданих до матеріалів справи копій квитанцій АТ КБ «Приват Банк» за 2025-2026 роки вбачається, що мати позивачки, ОСОБА_3 щомісячно здійснює оплату навчання доньки у розмірі 2100 грн. на місяць.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо відповідача ОСОБА_2 , за період з січня 2026 по червень 2026 року інформація в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня.

Як вбачається з довідки про доходи №2149410903117133 від 04.08.2026, відповідач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Тернопільській області і отримує пенсію за віком, розмір якої за період з 01.04.2026 по 30.06.2026 складає 9107,32 грн., у тому числі за червень 2026 року у розмірі 4553,66 грн.

Відповідно до медичної довідки №28 від 07.08.2026, виданої ФОП ОСОБА_4 , з 2014 року відповідач перебуває під наглядом лікувального закладу, знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря, кардіолога.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

За правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Тож, обов`язковими обставинами, що підлягають доказуванню у цій справі, є наявність у відповідача можливості надавати таку матеріальну допомогу та існування у позивача потреби у зв`язку з навчанням у матеріальній допомозі.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання.

При визначенні розміру матеріальної допомоги суд обов`язково враховує: актуальну і дійсну потребу дитину у наданні їй матеріальної допомоги, вартість навчання, вартість підручників і проїзду до навчального закладу, вартість проживання у гуртожитку або орендованій квартирі за місцем знаходження навчального закладу (постанова ВС від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18).

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є повнолітньою донькою відповідача, яка після досягнення повноліття продовжує навчання у Самарівському кооперативному фаховому коледжі. Термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027, вартість навчання на 2026-2027 навчальний рік становить 25000 грн. (2500 грн. на місяць).

Разом з тим сам по собі факт продовження навчання не є безумовною підставою для стягнення аліментів у заявленому позивачкою розмірі, оскільки для вирішення спору підлягають встановленню також потреба у матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням та можливість відповідача таку допомогу надавати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка навчається за денною формою навчання на платній основі, а відомостей про наявність у неї самостійного стабільного доходу, достатнього для самозабезпечення, матеріали справи не містять.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідач не працевлаштований, отримує пенсію за віком, має захворювання серцево-судинної системи, внаслідок яких повинен безстроково приймати ліки.

Оцінюючи можливість відповідача надавати матеріальну допомогу, суд враховує, що відповідач не працевлаштований, а його підтвердженим доходом є пенсія за віком у розмірі 4553,66 грн. на місяць.

Отже, наявні у справі докази не дають підстав для висновку про повну відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці. Разом з тим стан здоров`я відповідача, характер і розмір його доходу підлягають урахуванню при визначенні розміру аліментів.

Враховуючи матеріальне становище відповідача, суд вважає, що розмір аліментів, які просить стягнути позивач, є завищеним та поставить відповідача в скрутне матеріальне становище.

З урахуванням обов`язку обох батьків брати участь в утриманні повнолітнього доньки, яка продовжує навчання, встановлених у справі обставин щодо матеріального становища сторін, стану здоров`я відповідача, а також принципу розумності та справедливості, суд доходить висновку, що розумним та співмірним є визначення аліментів на утримання позивачки у розмірі 750 гривень щомісячно.

Такий розмір аліментів забезпечує реальну участь батька в утриманні повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, та водночас не покладає на відповідача надмірного тягаря з огляду на його стан здоров`я і підтверджені обставини отримання пенсії за віком.

За таких обставин, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат та розглянувши клопотання представника відповідача про звільнення відповідача від сплати судового збору, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що питання звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5 цього закону, є правом, а не обов`язком суду.

Представник відповідача не надала суду доказів наявності підстав, визначених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», для звільнення відповідача від сплати судового збору.

Також представник відповідача не надала доказів наявності обставин, які надають суду право відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір або звільнити від його сплати.

Враховуючи що позивач при пред`явлені позову була звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81, 89, 141, 259, 263 – 265, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) гривень щомісячно, починаючи з 30 червня 2026 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 22 вересня 2026 року.

Суддя О.Ю.Кравченко