Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №213/2186/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2186/26

Номер провадження 2/213/1620/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Металургійний районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради, про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2025 року було розірвано. В лютому 2025 року ОСОБА_1 почала стосунки з ОСОБА_2 . Від вказаних стосунків, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 . Проте, оскільки син був народжений до спливу десяти місяців з дня розірвання шлюбу, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , батьком дитини у свідоцтві про народження був записаний ОСОБА_3 .

Просять суд визнати ОСОБА_2 батьком дитини та внести зміни до актового запису про його народження, змінивши прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », батьком вказати ОСОБА_2 та змінити по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

18 травня 2026 року позовна заява надійшла до суду.

25 травня 2026 року позов залишено без руху.

01 червня 2026 року надійшла позовна заява в порядку усунення недоліків.

02 червня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

02 липня 2026 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, направили до суду заяви, відповідно до яких просили проводити розгляд справи без їх участі. Вказали, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, проте до судового засідання 25 серпня 2026 року і 15 вересня 2026 року не з`явився, відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень щодо позову не надав.

Представник третьої особи - Металургійний районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень щодо позову не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки позивачі проти заочного розгляду справи не заперечують, суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідач ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1 17 січня 2018 року зареєстрували шлюб, який 25 липня 2025 року рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області розірвано (а.с.9, 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , місце народження – Україна, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, про що в Книзі реєстрації народжень 01 квітня 2026 року зроблено відповідний актовий запис №64. В свідоцтві про народження останнього серії НОМЕР_1 , виданого Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління 01 квітня 2026 року, батьком записаний ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_1 (а.с.8).

За результатом дослідження проведеного ТОВ «ГенКод Діагностик» (висновок про біологічне батьківство №MGU3527 від 22 липня 2026 року) біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_2 » щодо донора зразка « ОСОБА_4 » не може бути виключено, ймовірність батьківства 99,99999974% (а.с.42).

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Частиною 2 цієї статті передбачено, що дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Відповідач ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1 розірвали шлюб 25 липня 2025 року.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу. У зв`язку з цим в актовому записі про народження дитини батьком вказаний саме відповідач ОСОБА_3 .

Батьківство це соціально правовий стан чоловіка, зареєстрованого батьком дитини.

Батьківство пов`язане насамперед з наявністю між батьком та дитиною біологічного (кровного) споріднення. Таке споріднення припускається у разі народження дитини від батьків, які є у шлюбі. Тоді чоловік матері дитини може бути зареєстрований батьком навіть без його згоди.

Відповідно до статті 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Статтею 129 СК України передбачено, що особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

У справах щодо батьківства рішення суду має ґрунтуватися на всебічно перевірених даних, а предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є саме відсутність

кровного споріднення між особою, записаною батьком, та дитиною. Отже, суд має оцінювати не формальний запис у реєстрі як безумовну істину, а відповідність такого запису реальним обставинам походження дитини.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти Російської Федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Отже, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення у процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України.

Згідно результату дослідження (висновок про біологічне батьківство №MGU3527 від 22 липня 2026 року) біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_2 » щодо донора зразка « ОСОБА_4 » не може бути виключено, ймовірність батьківства 99,99999974%, таким чином відповідач не є батьком дитини, тому для суду наявні підстави для визнання слушними доводів позивачів щодо відсутності кровного споріднення відповідача з дитиною.

Враховуючи викладене, позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх оновлення та припинення їхньої дії, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, крім іншого, є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Позивачі не наполягали на стягненні судового збору з відповідача.

Відповідно до ст.ст. 121, 122, 138 СК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Металургійний районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради, про визнання батьківства та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство - Україна, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, громадянство – Україна.

Внести до актового запису №64 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який складений 01 квітня 2026 року Криворізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України такі зміни:

-виключити відомості про батька дитини – ОСОБА_3 , громадянина України;

-вказати батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство - Україна, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

-змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

-змінити по батькові дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКППНОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради, ЄДРПОУ 04052548, місцезнаходження: пл. Гірницької Слави, буд.1, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Третя особа: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 42961727, місцезнаходження: пр. Металургів, 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Дата складення повного тексту судового рішення – 24 вересня 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова