Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №211/9135/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/9135/26

Провадження № 3/211/1969/26

ПОСТАНОВА

іменем України

24 вересня 2026 року 24 вересня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ФОП, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164-5 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21.08.2026 року №1205/04-36-09-05/ НОМЕР_1 , 24.07.2026 року о 15 год. 05 хв. в магазині, розташованому за адресою АДРЕСА_2 , приміщення 112, що зафіксовано в акті фактичної перевірки №3504/04-36-09-05/3053913760 від 31.07.2026 року, а саме зберігання/реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а саме за результатами даних системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій в частині зіставлення виданих виробником чи імпортером марок акцизного податку встановлено реалізацію алкогольних напоїв з повторністю марок акцизного податку, чим порушено ч.1 ст.164-5 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутності і свою провину не визнала.

Дослідивши письмові матеріали, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

За положеннями ч.1 ст.164-5 КУпАП, відповідальність передбачена за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у таких діяннях: зберіганні або транспортуванні алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів.

При цьому, суб`єктами адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164-5 КУпАП є посадові особи підприємств-виробників, імпортерів і продавців таких товарів, тобто положеннями даної статті передбачений спеціальний суб`єкт даного правопорушення.

Посадовими особами підприємства є, зокрема, голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер незалежно від форми власності підприємства.

Натомість жодних доказів на підтвердження того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 є суб`єктом даного правопорушення, складені працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Таким чином суду не надано достовірних даних про порушення ОСОБА_1 вимог ст.62 Закону України від 18 червня 2024 року №381-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а отже і про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП.

Обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП.

Статтею 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У рішенні ЄСПЛ від 02.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву».

Разом з тим, положеннями ст.247 КУпАП закріплені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення та за наявності яких провадження по справі підлягає закриттю, в тому числі й у випадку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено відсутність в даному випадку в діях особи складу інкримінованого останній адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП, а тому зважаючи на положення ст.247 КУпАП, згідно яких у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження підлягає закриттю на підставі п.1 даної статті.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене в своїй сукупності, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 164, 247, 251, 256, 268, 277, 278, 280 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-5 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І.О. Юзефович