Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №209/6596/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №209/6596/26

Суддя: Шендрик К. Л.

Справа № 209/6596/26

Провадження № 1-кп/209/341/26

В И Р О К

Іменем України

18 вересня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши кримінальне провадження № 209/6596/26 (1-кп/209/341/26), внесене 08 серпня 2026 року до ЄРДР за № 12026046790000105 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської обл., громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, має малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 12 серпня 2026 року призваний на військову службу до ВЧ НОМЕР_1 , раніше судимий: 02 грудня 2025 року Дніпровським районним судом м. Кам`янського Дніпропетровської обл. за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , згідно з судовим наказом Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року (справа № 209/2145/22) року, зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 29 вересня 2022 року і до досягнення дітьми віку повноліття. Однак, ОСОБА_2 , якому було відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду та необхідність сплати аліментів, будучи попередженим державним виконавцем Дніпровського ВДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про необхідність сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від їх сплати, знову став на шлях злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання малолітніх дітей. Так, ОСОБА_2 , будучи фізично здоровим для того, щоб працювати та виконувати рішення суду, не маючи намір надавати кошти на утримання малолітніх дітей, будучи раніше судимим 02 грудня 2025 року Дніпровським районним судом м. Кам`янського Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України, тобто маючи прямий протиправний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання малолітніх дітей, у період часу з 01 січня 2026 року по 31 липня 2026 року включно не працював, аліменти на утримання малолітніх дітей не сплачував, будь-якої допомоги на утримання дітей у негрошовій формі не надавав, участі у вихованні дітей не брав та станом на 31 липня 2026 року, згідно з довідкою про заборгованість з аліментів, виданою Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 52257,76 грн. Таким чином, у період часу з 01 січня 2026 року по 31 липня 2026 року ОСОБА_2 , будучи особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 164 КК України, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно склав суму виплат за 7 місяців відповідних платежів, а саме у розмірі 52257,76 грн.

Прокурор-стажист на посаді прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 надіслав до Дніпровського районного суду міста Кам`янського обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026046790000105 від 08 серпня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, в якому, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден із розглядом обвинувального акта за його відсутності.

ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, згоден із встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлений із обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, про що в матеріалах кримінального провадження наявна заява обвинуваченого.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими під час дізнання обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_7 , який також підписав вказану заяву обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_5 згодна зі встановленими під час дізнання обставинами, ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, та згодна з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, про що в матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілої.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, беззаперечно визнав свою винуватість, враховуючи відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, а також те, що учасниками судового провадження не оспорюються встановлені під час досудового розслідування обставини і вони згодні з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні без проведення розгляду в судовому засіданні, суд вважає, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та дотримано.

Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази, аналізуючи зібрані у справі докази, оцінивши кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_2 повністю доказана, а його умисні дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щиросерде каяття і повне визнання обвинуваченим своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 покарання, суд, враховуючи суспільну небезпеку скоєного останнім злочину, та особу обвинуваченого, який вину визнав, в здійсненому покаявся, раніше судимий, офіційно не працює, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, задовільно характеризується за місцем проживання, враховуючи наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе з призначенням йому покарання у вигляді обмеження волі.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 370, 371 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного судом покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 02.12.2025 року у вигляді 1 (одного) місяця обмеження волі, остаточно призначивши ОСОБА_2 до відбуття покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим, що знаходиться під вартою - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua