Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №199/12162/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/12162/26

(3/199/2899/26)

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Атаманюка І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від ВП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2026 року о 22 год. 50 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 2 по пров. Садовому у с. Павлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом «RENAULT TRAFIC», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери працівників патрульної поліції.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив фактичні обставини справи та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що того дня автомобілем керувала дружина, а коли вона приїхала додому то залишила автомобіль під двором. Він на той час спав, а коли прокинувся і вийшов, щоб забрати з автівки залишені дружиною документи, під`їхали працівники поліції та стали вимагати від нього проходження огляду на стан сп`яніння. Від проходження огляду нас стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер» він відмовився, бо можливі фальсифікації з боку працівників поліції, а д лікарні не поїхав, бо автомобілем не керував. Він про це повідомив працівників поліції і пішов додому. Як з`ясувалося пізніше, працівники поліції самі оформили на нього протокол за те чого, чого не було.

Захисник Атаманюк І.Л. просив провадження по справі закрити, оскільки відсутній обов`язковий елемент суб`єктивної сторони правопорушення – керування транспортним засобом. Також вважає, що працівник поліції мали доставити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, чого зроблено не було.

Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;

?рапортом працівника поліції, яким зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння та відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння;

?актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора останній відмовився;

?направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 липня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 було направлено на огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду останній відмовився;

?переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Оцінюючи заперечення сторони захисту, суд виходить з того, що на переглянутому судом відеозаписі зафіксовано, як поліцейський автомобіль рухається за автомобілем з номерними знаками НОМЕР_2 , коли той зупиняється біля одного з дворів по вулиці (як встановлено судом – двором за місцем проживання ОСОБА_1 ). Одразу після зупинки за вказаним автомобілем поліцейський виходить зі свого авто та прямує до водійських дверей вказаного транспортного засобу, з яких виходить чоловік, особа якого пізніше встановлена як ОСОБА_1 . З моменту зупинки обох автомобілів до моменту, коли з водійського місця вийшов ОСОБА_1 пройшло близько 5 секунд, інші особи в автомобілі відсутні. Наведене безсумнівно спростовує твердження сторони захисту про те, що автомобілем кермувала Дружина ОСОБА_1 , і саме вона припаркувала автомобіль перед власним двором, а ОСОБА_1 в цей час спав вдома.

Окрім цього, на відеозаписі зафільмовано наявність у ОСОБА_1 очевидних і явних ознак алкогольного сп`яніння у виді порушення мови та координації рухів.

Щодо посилання сторони захисту на те, що працівники поліції мали доставити ОСОБА_1 до медичного закладу попри відмову останнього від проходження там огляду на стан сп`яніння, то КУпАП не передбачає такого заходу забезпечення у справах про адміністративне правопорушення, як примусове доставлення до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння.

Суд виходить з того, що ОСОБА_1 вважається таким, що ознайомлений зі змістом, як ст. 130, ст. 266 КУпАП, так і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, оскільки відповідні нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені. Стороною захисту не надані докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 має будь-які вади психічного чи розумового розвитку. Таким чином, ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, діючи розсудливо, міг співставити свої дії в частині відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з їх наслідками у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого накладення адміністративного стягнення.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 до доходу держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначеного правопорушення.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя:

23.09.2026