Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №712/14379/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/379/26 Справа № 712/14379/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Пронька В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Поліщука О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що 15 жовтня 2025 року о 08 год. 25 хв. в м. Черкаси, вул. Смілянська, 129, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога водій відмовився, під час безперервної відеофіксації на нагрудні камери №468625/471019, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі-ПДР).

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з істотним порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що суд при розгляді справи проігнорував ключовий доказ сторони захисту-медичний огляд, проведений того ж дня у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, результат якого був негативним на вміст алкоголю чи наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 .

Також вважає, що судом не було належно встановлено саме факт чіткої, однозначної та безумовної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вважає, що працівниками поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі –Інструкція), оскільки правопорушнику не було запропоновано проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку, зокрема, як на місті зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров`я.

Наполягає на тому, що як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не висловлював категоричної відмови від проходження огляду. Його поведінка зводилась виключно до того, що він повідомив працівників поліції про намір скористатися своїм законним правом на правову допомогу та очікував прибуття адвоката.

Вказує на те, що ознаки, які було виявлено працівниками поліції у ОСОБА_1 , не є беззаперечними доказами наркотичного сп`яніння.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Поліщука О.Ю., які підтримали вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на фактичні дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 483721 від 15.10.2025.

Вказаний протокол відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за ці правопорушення.

У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 БУПП в Черкаській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Приймака М. від 15.10.2025 року вбачається: що 15.10.2025 о 08:25 під час патрулювання у м. Черкаси по вул. Смілянська, 129 було зупинено транспортний засіб «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався без чинного полісу ОСЦПВ. Під час спілкування встановлено водія ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість. О 08 год. 50 хв. водієві запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в КНП «ЧОНД», однак він навмисно затягував час, посилаючись на необхідність пошуку адвоката. Йому було роз`яснено ознаки сп`яніння та наслідки відмови від проходження огляду. Незважаючи на наданий достатній час, адвокат на місце не прибув. Близько 09 год. 17 хв. зафіксовано відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП. Подія фіксувалась на бодікамеру.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.10.2025, відповідно до якого у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість.

Окрім того, суд в основу рішення про накладення адміністративного стягнення поклав відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського, на якому зафіксоване спілкування з водієм транспортного засобу, який не виходив з автомобіля та розмовляв через привідкрите вікно, виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, про що повідомили останнього. Після цього водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що він зазначив про необхідність залучення захисника. Працівники поліції надали йому час для залучення адвоката, однак останній на місце події так і не прибув. У подальшому водієві повторно запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння та роз`яснено наслідки відмови від його проходження, проте водій не надав чіткої відповіді та фактично не погодився проїхати до медичного закладу для проходження відповідного огляду.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією.

Встановленим порядком визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що суд першої інстанції надав належний аналіз відеозапису доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти медичний огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу Драгер або у медичному закладі проявляв пасивну поведінку, вказуючи, що чекаю прибуття адвоката, котрий повинен прибути через півтори години.

З фактичних даних вказаного відеозапису випливає, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання законних розпоряджень працівників поліції щодо проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, не здійснює вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, не надає згоди на проходження відповідного огляду в закладі охорони здоров`я, цебто його дії фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду.

З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, зазначені дії ОСОБА_1 правильно були оцінені, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо звернення ОСОБА_1 до медичного закладу та самостійного проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння, апеляційний суд відзначає, що даний огляд було проведено через певний проміжок часу після зупинки транспортного засобу, що об`єктивно не виключає можливості зміни фізіологічного стану особи, а отже не може достовірно свідчити про її стан саме на момент керування транспортним засобом.

Окрім того, такий огляд відбувся без присутності поліцейського, поза процедурою, визначеною згаданою Інструкцією.

Апеляційний суд приходить до висновку, що наданий стороною захисту медичний висновок про відсутність стану сп`яніння не спростовує встановленого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у порядку, визначеному законом, а відтак не є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності.

Покликання сторони захисту на відсутність стану сп`яніння також не впливають на юридичну оцінку дій ОСОБА_1 , оскільки у межах даного провадження підлягає встановленню факт дотримання або недотримання водієм обов`язку пройти огляд на вимогу працівника поліції, а не безпосередньо стан сп`яніння.

Попри доводи апелянта апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Законодавство про адміністративне правопорушення не передбачає можливості оспорювання водієм встановлених уповноваженою особою ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, внаслідок чого заперечення апелянтом таких ознак у ОСОБА_1 , як на окрему підставі для скасування постанови судді та закриття справи, є невмотивованим.

Аргументи захисника щодо необхідності залучення адвоката та порушення, у зв`язку з цим права на захист, суд першої інстанції правильно оцінив, встановивши відсутність підстав для закриття справи.

Апеляційним судом не заперечується право особи на правову допомогу, гарантоване ст. 59 Конституції України та ст. 268 КУпАП, однак реалізація такого права не може використовуватися як підстава для ухилення від виконання законних вимог працівників поліції, зокрема, обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, пройти огляд на стан сп`яніння, про що слушно вказав суд першої інстанції.

Наведені доводи апелянта не заслуговують на увагу, оскільки закон не передбачає можливості висунення особою, яку зупинили працівники поліції, умов проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, тому у ситуації, яка розглядається, немає підстав вважати, що ОСОБА_1 , навівши умови, за яких він може поїхати з поліцейськими до закладу охорони здоров`я, фактично погодився пройти такий огляд.

Як убачається з матеріалів справи та відеозаписів, працівники поліції не перешкоджали ОСОБА_1 у реалізації його права на захист, повідомили йому про таке право та надали достатній час для залучення захисника. Разом з тим, очікування прибуття адвоката тривало значний проміжок часу, однак останній на місце події так і не прибув.

Заразом апеляційний суд враховує, що законодавством не передбачено обов`язкової участі захисника під час проведення огляду на стан сп`яніння, а також не встановлено можливості відкладення такого огляду на невизначений час у зв`язку з його очікуванням. Вимога працівника поліції про проходження огляду є обов`язковою для виконання та підлягає негайній реалізації у визначеному законом порядку.

Фактична поведінка ОСОБА_1 , яка полягала у посиланні на необхідність залучення захисника без подальшого вчинення дій, спрямованих на проходження огляду, за відсутності об`єктивних перешкод для цього, обґрунтовано розцінена працівниками поліції як ухилення від проходження огляду.

Отже, посилання сторони захисту на порушення права на правову допомогу є безпідставними, оскільки таке право ОСОБА_1 було забезпечено, а його реалізація не звільняла останнього від обов`язку виконати законну вимогу працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Поліщука О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 березня 2026 року якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук