Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №405/1574/20 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1994/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 405/1574/20 Категорія: 304080100 Драний В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Василенко Л.І.,

секретар: Івануса А.Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області;

особа, яка подала апеляційну скаргу - Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Подільського районного суду м. Кропивницького (раніше Ленінського районного суду м. Кіровограда) від 11 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кропивницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області про відшкодування шкоди, завданої невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати в порядку, визначеному законодавством, за період з травня 2010 року до грудня 2015 року, відкориговану у зв`язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги, в розмірі 1 722 449,52 грн та солідарне стягнення її з відповідачів.

Позов обґрунтований тим, що позивач є особою з інвалідністю 2 групи, встановленої у зв`язку з трудовим каліцтвом внаслідок страхового випадку, отримує щомісячну страхову виплату.

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 2а-6740/11/1111 зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді виплатити позивачу недонараховані з 01 грудня 2010 року до 01 січня 2015 року у зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати щомісячні страхові суми, відкориговані у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Рішення Верховного Суду в справі № 2а-6740/11/1111 не виконується.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 березня 2023 року замінено відповідачів: Відділення Фонду та Управління Фонду їх правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, позивач просив суд відшкодувати шкоду, завдану невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством, за період з 01 грудня 2010 року до 01 січня 2015 року, відкориговану у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги, у розмірі 4 917 248,87 грн станом на лютий 2023 року, та стягнути її з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

11 лютого 2025 року рішенням Подільського районного суду м. Кропивницького (раніше - Ленінський районний суд м. Кіровограда) позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 4 917 248,87 грн на відшкодування шкоди, завданої невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати в порядку, визначеному законодавством, за період з 01 грудня 2010 року до 01 січня 2015 року, відкориговану у зв`язку зі зростанням цін на споживчі товари та послуги, станом на лютий 2023 року.

Суд першої інстанції керувався тим, що відповідач не виконав постанову Верховного Суду № 2а-2684/11/1111 від 11 грудня 2019 року, можливість виконання якого вже втрачена, а тому ОСОБА_1 заподіяно шкоду у вигляді недоотриманих коштів у розмірі 4 917 248,87 грн.

17 червня 2025 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задоволено частково.

Рішення Подільського районного суду м. Кропивницького (раніше - Ленінський районний суд м. Кіровограда) від 11 лютого 2025 року змінено в частині стягнутої суми в якості відшкодування шкоди, завданої невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством, за період з 01 грудня 2010року по 01 січня 2015року.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди, завданої невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат, за період з 01 грудня 2010 року до 01 січня 2015 року в розмірі 346 143,98 грн.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування шкоди за період, за який суд касаційної інстанції зобов`язав Відділення Фонду виплатити позивачу недонараховані виплати страхового відшкодування. Однак, суд не погодився із розрахунком, наведеним у висновку експертного дослідження від 27 серпня 2024 року, згідно з яким розмір недорахованої щомісячної страхової суми ОСОБА_1 у зв`язку із підвищенням мінімальної заробітної плати з 01 грудня 2010 року до 31 грудня 2014 року, відкоригованої у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари, станом на 01 лютого 2023 року складає 4 917 248,87 грн. У експертному дослідженні помилково здійснено розрахунок заборгованості, виходячи із розміру страхової виплати з урахуванням коефіцієнтів підвищення у сумі 21 238,05 грн. З матеріалів справи убачається, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 травня 2017 року в справі № 405/4776/15-ц визначено, що поріг розміру страхової виплати з урахуванням коефіцієнтів підвищення станом на квітень 2010 року складає 8 283,71 грн, а тому відповідний перерахунок слід здійснити, виходячи саме із зазначеної суми.

Постановою Верховного Суду від 24 червня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 17 червня 2025 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Мотивуючи прийняту постанову, Верховний Суд вказав, що у справі належним чином не встановлено розмір щомісячної страхової виплати позивачу станом на 01 грудня 2010 року (база для подальшого перерахунку з урахуванням коефіцієнта збільшення розміру мінімальної заробітної плати), не визначено суми невиплачених страхових виплат за період з 01 грудня 2010 року до 31 грудня 2014 року та не проведено відповідний обрахунок індексу споживчих цін у розрізі щомісячного прострочення, тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням Кропивницького апеляційного суду від 13.07.2026 дану цивільну справу передано Черкаському апеляційному суду в порядку ч. 4 ст. 31 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з огляду на таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05 квітня 2004 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 01 липня 2004 року, стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплатам по тимчасовій непрацездатності в розмірі 5 280 грн, заборгованість по компенсації витрат на ліки в розмірі 5 442,53 грн, заборгованість по виплатам щомісячних грошових компенсацій в розмірі 44 704,59 грн, моральну шкоду, отриману внаслідок трудового каліцтва, в сумі 30 000 грн. Зобов`язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді призначити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу станом на 16 лютого 2004 року в розмірі 1945,76 грн.

Постановою відділення Фонду від 19 липня 2004 року № 116-н/6 ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову допомогу у розмірі 1 945 грн 76 коп.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2010 року в справі № 2а-6740/10/1111 визнано неправомірною бездіяльність відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді по перерахунку ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати. Зобов`язано відділення Фонду провести позивачу перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати, встановивши відповідний розмір щомісячних страхових виплат: з 01.09.2004 - 2249, 49 грн, з 01.01.2005 - 2486,78 грн, з 01.04.2005 - 2752,54 грн, з 01.07.2005 - 2942,37 грн, з 01.09.2005 - 3368,51 грн, з 01.01.2006 - 3551,14 грн, з 01.07.2006 - 3804,79 грн, з 01.12.2006 - 4058,44 грн, з 01.04.2007 - 4261,36 грн, з 01.07.2007 - 4464,29 грн, з 01.10.2007 - 4667,21 грн, з 01.01.2008 - 5225,24 грн, з 01.04.2008 - 5326,70 грн, з 01.10.2008 - 5529,63 грн, з 01.12.2008 - 6138,39 грн, з 01.01.2009 - 6341,32 грн, з 01.07.2009 - 6392,05 грн, з 01.10.2009 - 6594,97 грн, з 01.11.2009 - 7 136,43 грн, з 01.01.2010 - 8545,67 грн, з 01.04.2010 - 8693,18 грн.

Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 заборгованість у зв`язку з затримкою перерахунку щомісячних страхових виплат основного боргу з урахуванням інфляції станом на 30.04.2010 в розмірі 93 167 грн 83 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року вказану постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2010 року в частині зобов`язання та стягнення скасовано. Зобов`язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді провести перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати позивачу з 01 вересня 2004 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року в адміністративній справі № 2а-6740/10/1111 постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2011 року залишено без змін.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22.05.2017(провадження № 22-ц/781/765/117) позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кропивницькому Кіровоградської області задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Кропивницькому Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 133542 грн 51 коп. заподіяної шкоди бездіяльністю посадових осіб по невиконанню судового рішення (невиконання проведення перерахунку щомісячних страхових виплат за період з 01.09.2004 по 30.04.2010).

11.12.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову у справі № 2а-2684/11/1111 за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, якою позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді по перерахунку ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати у період з 01.12.2010 до 01.01.2015. Зобов`язав Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді виплатити позивачу недонараховані з 01.12.2010 до 01.01.2015, у зв`язку із підвищенням мінімальної заробітної плати, щомісячні страхові суми, відкориговані у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

За приписами ст. 255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Незважаючи на положення ст. 255 КАС України відповідач постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 2а-2684/11/1111 від 11.12.2019 не виконав, не виплатив позивачу недонараховані з 01.12.2010 до 01.01.2015, у зв`язку із підвищенням мінімальної заробітної плати, щомісячні страхові суми, відкориговані у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм ЦК України доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, є збитками.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі страхування від нещасного випадку).

Відповідно до статті 3 Закону № 1105-XIV держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема: б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно з частиною другою цієї статті зазначені грошові суми складаються, зокрема із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого).

Пунктом 3 частини першої статті 29 Закону № 1105-XIV встановлено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 01 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Аналіз статті 29 Закону № 1105-XIV дає підстави для висновку, що законодавцем визначено дві самостійні і незалежні підстави для здійснення перерахунку сум щомісячних страхових виплат, а саме: 1) у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством; 2) у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки.

У спірний період діяла постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» (далі - Порядок № 24).

Відповідно до пункту 3.8 Порядку № 24 підставою для перерахування розміру щомісячної страхової виплати з 1 березня кожного року є зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2004 році - 1,152, у 2005 році - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183, у 2008 році - 1,125, у 2009 році - 1,063, у 2010 році -1,0, у 2011 році - 1,102, у 2012 році - 1,176, у 2013 році - 1,149, у 2014 році - 1,079.

Розмір щомісячної страхової виплати обчислюється відповідно до підпункту 3.6.1 пункту 3.6 цього Порядку. При цьому відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду, на дату проведення перерахунку. У такому разі розмір щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Сума перерахованого розміру щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності не може перевищувати відкориговану заробітну плату.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який набрав чинності 01 січня 2015 року, Закон № 1105-XIV викладено у новій редакції, стаття 37 якого вже не передбачала перерахування розміру страхових виплат у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, до 31 грудня 2014 року Фонд зобов`язаний був проводити перерахунок сум щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в справі № 2а-268-11/1111, Верховного Суду від 29 травня 2024 року в справі № 440/1763/20 та від 11 грудня 2019 року в справі № 2а-6740/11/1111 - яка стосується безпосередньо ОСОБА_1 .

Обов`язок здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати було покладено постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в справі № 2а-6740/11/1111 на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді і саме з вини Відділення Фонду судове рішення не виконано.

01 січня 2023 року набрав чинності Закон № 2620-ІХ. Відповідно до Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XIV в редакції Закону № 2620-ІХ припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01 січня 2023 року.

Зазначено, що Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.

За змістом пунктів 1, 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.

У зв`язку з цим ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 березня 2023 року замінено відповідачів: Відділення Фонду та Управління Фонду їх правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Предметом позову є стягнення майнової шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю відповідача як правонаступника заподіювача шкоди, а саме невиконанням постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року в справі № 2а-6740/11/1111 щодо проведення йому перерахунку щомісячних страхових виплат.

ОСОБА_1 під заподіяною йому шкодою вказує той розмір страхових виплат, який повинен був би отримати, якби відбулося належне виконання постанови адміністративного суду, а можливість отримати ці суми в процедурі примусового виконання судового рішення для нього втрачена.

Розмір відшкодування матеріальної шкоди позивач визначив, виходячи із несплачених йому сум перерахованих щомісячних страхових виплат. Зазначені суми можуть вважатися майновою шкодою в розумінні статей 22, 1166 ЦК України, незважаючи на те, що зазначені суми підлягали виплаті позивачу в порядку виконання постанови адміністративного суду, оскільки можливість виконання вищезгаданого судового рішення втрачена, через те, що відповідач всупереч рішенню суду, яке набрало законної сили, зазначений перерахунок у повному обсязі не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У постанові від 24.06.2026 Верховний Суд, передаючи справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, зазначив, що для правильного вирішення спору необхідним є: визначити коефіцієнт збільшення розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць у періоді з 01 грудня 2010 року до 31 грудня 2014 року; розрахувати суму страхових виплат з урахуванням коефіцієнту росту мінімальної заробітної плати за вказаний період у розмірі щомісячно, зважаючи на те, що базою розрахунку має бути належно визначений розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 станом на 01 грудня 2010 року (19 липня 2004 року ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову допомогу у розмірі 1 945,76 грн); обрахувати різницю між сплаченими страховими виплатами й розрахованими помісячно з урахуванням коефіцієнту росту мінімальної заробітної плати; суму різниці відкоригувати у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари.

Колегія суддів апеляційного суду, встановлюючи розмір щомісячної грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із підвищенням мінімальної заробітної плати, відкоригованого у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари, станом на 01 грудня 2010 року, враховує, що призначена постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді від 19 липня 2004 року № 116-н/6 щомісячна грошова допомога в розмірі 1 945,76 грн до 01 грудня 2010 року продовжила збільшуватись відповідно до пункту 3 частини першої статті 29 Закону № 1105-XIV (перерахування сум щомісячних страхових виплат).

Крім того, суд визначає розмір щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 станом на 01.12.2010 відповідно до п. 3 ст. 29 Закону № 1105-XIV з урахуванням підвищення розміру мінімальної заробітної плати та перерахунку у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політку у сфері статистики (центрального органу виконавчої влади з питань статистики).

Так, відповідно до ст. 89 Закону України від 27.11.2003 № 1344-IV «Про Державний бюджет України на 2004 рік» встановлено на 2004 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 вересня - 237,00 грн.

Статтею 83 Закону України № 2285-IV від 23.12.2004 «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлено на 2005 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 262 грн, з 1 квітня - 290 грн, з 1 липня - 310 грн, з 1 вересня - 332 грн.

Статтею 82 Закону України № 3235-IV від 20.12.2005 «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено на 2006 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 350 грн, з 1 липня - 375 грн, з 1 грудня - 400 грн.

Статтею 76 Закону України № 489-V від 19.12.2006 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено на 2007 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 400 грн, з 1 квітня - 420 грн, з 1 липня - 440 грн, з 1 жовтня - 460 грн.

Статтею 59 Закону України № 107-VІ від 28.12.2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено на 2008 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 515 грн, з 1 квітня - 525 грн, з 1 жовтня - 545 грн, з 1 грудня - 605 грн.

Статтею 55 Закону України № 835-VI від 26.12.2008 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено на 2009 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 605 грн, з 1 квітня - 625 грн, з 1 липня - 630 грн, з 1 жовтня - 650 грн, з 1 листопада - 744 грн.

Статтею 53 Закону України № 2154-VI від 27.04.2010 «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 869 грн, з 1 квітня - 884 грн, з 1 липня - 888 грн, з 1 жовтня - 970 грн, з 1 грудня - 922 грн.

Як встановлено з п. 3.8 Порядку № 24, коефіцієнти підвищення страхових виплат для коригування заробітної плати становить: у 2004 році - 1,152, у 2005 році - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183, у 2008 році - 1,125, у 2009 році - 1,063, у 2010 році -1,0.

Отже, у вересні 2004 року розмір мінімальної заробітної плати збільшився з 205 грн до 237 грн, у зв`язку з чим коефіцієнт її підвищення становив 237 : 205 = 1,156.

Одночасно у відповідному періоді застосовувався коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,152. Отже, розмір щомісячної страхової виплати визначається таким чином: 1 945,76 грн ? 1,156 ? 1,152 = 2 591,19 грн.

У січні 2005 року мінімальна заробітна плата збільшилася з 237 грн до 262 грн, коефіцієнт такого збільшення становив 262 : 237 = 1,105. Відтак 2 591,19 грн ? 1,105 = 2 863,27 грн.

У березні 2005 року застосовано коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,238, унаслідок чого: 2 863,27 грн ? 1,238 = 3 544,72 грн.

У квітні 2005 року мінімальна заробітна плата збільшилася з 262 грн до 290 грн, тобто коефіцієнт її збільшення становив 1,107, тому: 3 544,72 грн ? 1,107 = 3 924,01 грн.

У липні 2005 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 310 : 290 = 1,069, у зв`язку з чим: 3 924,01 грн ? 1,069 = 4 194,76 грн.

У вересні 2005 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 332 : 310 = 1,071, тому: 4 194,76 грн ? 1,071 = 4 492,59 грн.

У січні 2006 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 350 : 332 = 1,054, унаслідок чого: 4 492,59 грн ? 1,054 = 4 735,19 грн.

У березні 2006 року застосовано коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,203 тому: 4 735,19 грн ? 1,203 = 5 696,44 грн.

У липні 2006 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,071, тому: 5 696,44 грн ? 1,071 = 6 100,90 грн.

У грудні 2006 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,067, тому 6 100,90 грн ? 1,067 = 6 509,66 грн.

У березні 2007 року застосовано коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,183, тому: 6 509,66 грн ? 1,183 = 7 700,93 грн.

У квітні 2007 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,050, тому: 7 700,93 грн ? 1,050 = 8 085,98 грн.

У липні 2007 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,048, тому: 8 085,98 грн ? 1,048 = 8 474,11 грн.

У жовтні 2007 року такий коефіцієнт становив 1,046, тому: 8 474,11 грн ? 1,046 = 8 863,92 грн.

У січні 2008 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,120, у зв`язку з чим: 8 863,92 грн ? 1,120 = 9 927,59 грн.

У березні 2008 року застосовано коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,125: 9 927,59 грн ? 1,125 = 11 168,54 грн.

У квітні 2008 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,019, тому: 11 168,54 грн ? 1,019 = 11 380,74 грн.

У липні 2008 року такий коефіцієнт становив 1,038, тому: 11 380,74 грн ? 1,038 = 11 813,21 грн.

У грудні 2008 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,110, тому: 11 813,21 грн ? 1,110 = 13 112,66 грн.

У березні 2009 року застосовано коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,063, тому: 13 112,66 грн ? 1,063 = 13 938,76 грн.

У квітні 2009 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,033, тому: 13 938,76 грн ? 1,033 = 14 398,74 грн.

У липні 2009 року коефіцієнт становив 1,008, тому: 14 398,74 грн ? 1,008 = 14 513,93 грн.

У жовтні 2009 року коефіцієнт становив 1,032, тому: 14 513,93 грн ? 1,032 = 14 978,38 грн.

У листопаді 2009 року коефіцієнт становив 1,145, тому: 14 978,38 грн ? 1,145 = 17 150,25 грн.

У січні 2010 року коефіцієнт становив 1,168, тому: 17 150,25 грн ? 1,168 = 20 031,49 грн.

У квітні 2010 року коефіцієнт становив 1,017, унаслідок чого: 20 031,49 грн ? 1,017 = 20 372,03 грн.

У липні 2010 року коефіцієнт становив 1,004, тому: 20 372,03 грн ? 1,004 = 20 453,52 грн.

У жовтні 2010 року коефіцієнт становив 1,021, унаслідок чого: 20 453,52 грн ? 1,021 = 20 883,04 грн.

У грудні 2010 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становив 1,017, тому: 20 883,04 грн ? 1,017 = 21 238,05 грн.

Визначаючи належний розмір страхових виплат за наступний період з 01 грудня 2010 року до 31 грудня 2014 року, суд виходить із встановленої базової величини 21 238,05 грн та застосовує коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати за кожний місяць, у якому відбувалося її підвищення, а також передбачені пунктом 3.8 Порядку № 24 коефіцієнти підвищення страхових виплат.

За змістом статті 22 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941,00 грн, з 1 квітня - 960,00 грн, з 1 жовтня - 985,00 грн, з 1 грудня - 1004,00 грн.

Відповідно до статті 13 Закону України від 22 грудня 2011 року № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073,00 грн, з 1 квітня - 1094,00 грн, з 1 липня - 1102,00грн, з 1 жовтня - 1118,00 грн, з 1 грудня - 1134,00грн.

За статтею 8 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147,00 грн, з 1 грудня - 1218,00 грн.

Відповідно до статті 13 Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VIІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено в 2014 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1218,00 грн.

Як встановлено з п. 3.8 Порядку № 24, коефіцієнти підвищення страхових виплат для коригування заробітної плати становить: 2011 році - 1,102, у 2012 році - 1,176, у 2013 році - 1,149, у 2014 році - 1,079.

У січні 2011 року мінімальна заробітна плата збільшилася з 922 грн до 941 грн, у зв`язку з чим коефіцієнт її збільшення, заокруглений до трьох знаків, становить 1,021. Відтак розмір страхової виплати становить 21 238,05 ? 1,021 = 21 684,05 грн. Такий розмір зберігається у січні та лютому 2011 року.

З 01 березня 2011 року застосовується коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,102, у зв`язку з чим: 21 684,05 ? 1,102 = 23 895,82 грн.

З 01 квітня 2011 року мінімальна заробітна плата збільшилася з 941 грн до 960 грн, коефіцієнт збільшення становить 1,020, тому: 23 895,82 ? 1,020 = 24 373,74 грн.

З 01 жовтня 2011 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становить 985 : 960 = 1,026, тому: 24 373,74 ? 1,026 = 25 007,46 грн.

З 01 грудня 2011 року коефіцієнт становить 1004 : 985 = 1,019, унаслідок чого: 25 007,46 ? 1,019 = 25 482,60 грн.

У січні 2012 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становить 1073 : 1004 = 1,069, тому: 25 482,60 ? 1,069 = 27 240,90 грн.

З 01 березня 2012 року застосовується коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,176: 27 240,90 ? 1,176 = 32 035,30 грн.

З 01 квітня 2012 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становить 1094 : 1073 = 1,020, тому: 32 035,30 ? 1,020 = 32 676,00 грн.

З 01 липня 2012 року коефіцієнт становить 1102 : 1094 = 1,007, тому: 32 676,00 ? 1,007 = 32 904,73 грн.

З 01 жовтня 2012 року коефіцієнт становить 1118 : 1102 = 1,015, у зв`язку з чим: 32 904,73 ? 1,015 = 33 398,30 грн.

З 01 грудня 2012 року коефіцієнт становить 1134 : 1118 = 1,014, тому: 33 398,30 ? 1,014 = 33 865,88 грн.

У січні 2013 року коефіцієнт збільшення мінімальної заробітної плати становить 1147 : 1134 = 1,011, унаслідок чого: 33 865,88 ? 1,011 = 34 238,40 грн.

З 01 березня 2013 року застосовується коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,149, тому: 34 238,40 ? 1,149 = 39 339,92 грн.

З 01 грудня 2013 року мінімальна заробітна плата збільшилася з 1147 грн до 1218 грн, коефіцієнт її збільшення становить 1,062, тому: 39 339,92 ? 1,062 = 41 779,00 грн.

З 01 березня 2014 року застосовується коефіцієнт підвищення страхових виплат 1,079, у зв`язку з чим: 41 779,00 ? 1,079 = 45 079,54 грн.

При цьому протягом решти 2014 року розмір мінімальної заробітної плати не змінювався, а тому розмір щомісячної страхової виплати залишався на рівні 45 079,54 грн.

Отже, за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2014 року належними до виплати були страхові суми у загальному розмірі 1 692 832,18 грн, що є сумою розрахованих за кожен місяць страхових виплат: за грудень 2010 року - 21 238,05 грн; за січень-лютий 2011 року - по 21 684,05 грн щомісячно; за березень 2011 року - 23 895,82 грн; за квітень-вересень 2011 року - по 24 373,74 грн; за жовтень-листопад 2011 року - по 25 007,46 грн; за грудень 2011 року - 25 482,60 грн; за січень-лютий 2012 року - по 27 240,90 грн; за березень 2012 року - 32 035,30 грн; за квітень-червень 2012 року - по 32 676,00 грн; за липень-вересень 2012 року - по 32 904,73 грн; за жовтень-листопад 2012 року - по 33 398,30 грн; за грудень 2012 року - 33 865,88 грн; за січень-лютий 2013 року - по 34 238,40 грн; за березень-листопад 2013 року - по 39 339,92 грн; за грудень 2013 року - 41 779,00 грн; за січень-лютий 2014 року - по 41 779,00 грн; за березень-грудень 2014 року - по 45 079,54 грн.

Зазначені суми підлягають зменшенню на розмір страхових виплат, фактично отриманих позивачем у відповідні місяці.

Як убачається з матеріалів справи, у грудні 2010 року та січні-квітні 2011 року фактично виплачувалося по 4 722,80 грн щомісячно, у травні 2011 року - 6 167,96 грн, у червні-грудні 2011 року та січні-лютому 2012 року - по 5 204,52 грн, у березні 2012 року - 6 120,51 грн, у квітні 2012 року - 7 318,07 грн, у травні-серпні 2012 року - по 6 719,29 грн, у вересні-грудні 2012 року та січні-лютому 2013 року - по 8 338,81 грн, а з березня 2013 року до грудня 2014 року - по 9 581,29 грн. Загальний розмір фактично виплачених у спірний період страхових сум становить 377 759,62 грн.

Таким чином, загальний розмір недонарахованих та невиплачених страхових сум за спірний період без урахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з інфляцією становить: 1 692 832,18 грн - 377 759,62 грн = 1 315 072,56 грн.

При цьому зазначена сума не є остаточним розміром шкоди, оскільки відповідно до частини сьомої статті 40 Закону № 1105-XIV, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону № 108/95-ВР.

За статтею 34 Закону № 108/95-ВР компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159, в редакції станом на 01 грудня 2010 року) компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Суд враховує, що страхові виплати здійснювалися щомісячно. Тобто фактично виплачена у конкретному місяці сума є виплатою за цей відповідний місяць та зменшує суму, належну до виплати саме за цей місяць. Вона не є частковим погашенням загальної заборгованості, яка накопичувалася за попередні місяці.

Тому заборгованість у розмірі 1 315 072,56 грн фактично складається із сукупності окремих сум недоплати, кожна з яких виникла у відповідному місяці. Відтак кожна така сума має власний період, протягом якого вона залишалася невиплаченою, а тому має й окремий період інфляційного коригування.

З огляду на це суд здійснює інфляційне коригування окремо щодо кожної місячної суми недоплати, починаючи з місяця, наступного за місяцем, за який відповідна сума мала бути виплачена, та до січня 2023 року включно.

Так, недоплата за грудень 2010 року становить 16 515,25 грн. Оскільки зазначена сума мала бути виплачена за грудень 2010 року, її індексація здійснюється з січня 2011 року.

Послідовне застосування індексів споживчих цін за період з січня 2011 року по січень 2023 року дає сукупний індекс 4,0357.

Отже: 16 515,25 грн ? 4,0357 = 66 650,59 грн.

Таким чином, сума недоплати за грудень 2010 року після її коригування на індекс споживчих цін становить 66 650,59 грн.

Щодо недоплати за січень 2011 року у розмірі 16 961,25 грн, її індексація починається з лютого 2011 року. Сукупний індекс споживчих цін за період з лютого 2011 року по січень 2023 року становить 3,9958, а тому: 16 961,25 грн ? 3,9958 = 67 773,76 грн.

Щодо недоплати за лютий 2011 року у розмірі 16 961,25 грн, індексація здійснюється з березня 2011 року. При сукупному індексі 3,9601: 16 961,25 грн ? 3,9601 = 67 168,25 грн.

Щодо недоплати за березень 2011 року у розмірі 19 173,02 грн, індексація здійснюється з квітня 2011 року. При сукупному індексі 3,9055: 19 173,02 грн ? 3,9055 = 74 880,24 грн.

Щодо недоплати за квітень 2011 року у розмірі 19 650,94 грн, при застосуванні сукупного індексу 3,8553: 19 650,94 грн ? 3,8553 = 75 760,27 грн.

Щодо недоплати за травень 2011 року у розмірі 18 205,78 грн, при сукупному індексі 3,8247: 18 205,78 грн ? 3,8247 = 69 631,65 грн.

За червень 2011 року: 19 169,22 грн ? 3,8096 = 73 027,06 грн.

За липень 2011 року: 19 169,22 грн ? 3,8597 = 73 987,44 грн.

За серпень 2011 року: 19 169,22 грн ? 3,8752 = 74 284,56 грн.

За вересень 2011 року: 19 169,22 грн ? 3,8713 = 74 209,80 грн.

За жовтень 2011 року: 19 802,94 грн ? 3,8713 = 76 663,11 грн.

За листопад 2011 року: 19 802,94 грн ? 3,8674 = 76 585,89 грн.

За грудень 2011 року: 20 278,08 грн ? 3,8597 = 78 267,31 грн.

За січень 2012 року: 22 036,38 грн ? 3,8520 = 84 884,14 грн.

За лютий 2012 року: 22 036,38 грн ? 3,8443 = 84 714,46 грн.

За березень 2012 року: 25 914,79 грн ? 3,8328 = 99 326,20 грн.

За квітень 2012 року: 25 357,93 грн ? 3,8328 = 97 191,89 грн.

За травень 2012 року: 25 956,71 грн ? 3,8443 = 99 785,38 грн.

За червень 2012 року: 25 956,71 грн ? 3,8559 = 100 086,48 грн.

За липень 2012 року: 26 185,44 грн ? 3,8637 = 101 172,69 грн.

За серпень 2012 року: 26 185,44 грн ? 3,8753 = 101 476,44 грн.

За вересень 2012 року: 24 565,92 грн ? 3,8714 = 95 104,50 грн.

За жовтень 2012 року: 25 059,49 грн ? 3,8714 = 97 015,31 грн.

За листопад 2012 року: 25 059,49 грн ? 3,8753 = 97 113,04 грн.

За грудень 2012 року: 25 527,07 грн ? 3,8676 = 98 728,48 грн.

За січень 2013 року: 25 899,59 грн ? 3,8598 = 99 967,24 грн.

За лютий 2013 року: 25 899,59 грн ? 3,8637 = 100 068,25 грн.

За березень 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8637 = 114 978,42 грн.

За квітень 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8637 = 114 978,42 грн.

За травень 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8598 = 114 862,36 грн.

За червень 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8598 = 114 862,36 грн.

За липень 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8637 = 114 978,42 грн.

За серпень 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8909 = 115 787,85 грн.

За вересень 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8909 = 115 787,85 грн.

За жовтень 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8754 = 115 326,59 грн.

За листопад 2013 року: 29 758,63 грн ? 3,8677 = 115 097,45 грн.

За грудень 2013 року: 32 197,71 грн ? 3,8485 = 123 912,87 грн.

За січень 2014 року: 32 197,71 грн ? 3,8408 = 123 664,96 грн.

За лютий 2014 року: 32 197, 71 грн ? 3,8177 = 122 921,20 грн.

За березень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,7357 = 132 610,82 грн.

За квітень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,6163 = 128 372,32 грн.

За травень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,4839 = 123 672,35 грн.

За червень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,4495 = 122 451,21 грн.

За липень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,4357 = 121 961,34 грн.

За серпень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,4084 = 120 992,24 грн.

За вересень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,3124 = 117 584,40 грн.

За жовтень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,2348 = 114 829,74 грн.

За листопад 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,1744 = 112 685,64 грн.

За грудень 2014 року: 35 498,25 грн ? 3,0820 = 109 405,61 грн.

Визначаючи розмір майнової шкоди, суд виходить із розміру заборгованості, який існував станом на 01 лютого 2023 року. За результатами проведеного судом розрахунку з урахуванням належного розміру щомісячних страхових виплат, фактично виплачених сум, коефіцієнтів збільшення страхових виплат у зв`язку із зростанням мінімальної заробітної плати та коригування відповідних щомісячних сум з урахуванням зростання цін на споживчі товари, загальний розмір майнової шкоди становить 4 917 248,87 грн.

Таким чином, проведений судом розрахунок узгоджується з висновком судово-економічної експертизи № 18/24 від 27 серпня 2024 року, яким за результатами дослідження також визначено розмір недонарахованих та невиплачених щомісячних страхових виплат за період з 01 грудня 2010 року до 31 грудня 2014 року з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати та інфляційної складової у сумі 4 917 248,87 грн.

При цьому суд бере до уваги висновок експерта саме як доказ, який підтверджує здійснений судом розрахунок, оскільки визначені експертом вихідні дані, послідовність перерахунку та отримані результати відповідають установленим судом обставинам та наведеному Верховним Судом алгоритму визначення належних позивачу страхових виплат.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що після 01 лютого 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на підставі постанови від 20 грудня 2023 року № 1191680125-95 здійснено ОСОБА_1 призначення та виплату недорахованих щомісячних страховим сум, у зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати, відкореговані у зв`язку зі зростанням цін на споживчі товари в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці» за період з 01.12.2010 до 01.01.2015 у розмірі 26 753,45 грн (т. 3 а.с. 200-204).

Зазначена сума не враховується судом при визначенні розміру майнової шкоди станом на 01 лютого 2023 року, оскільки на вказану дату відповідного нарахування не існувало та зазначені кошти позивачу не були виплачені. Відтак підстав для включення цієї суми до проведеного судом розрахунку або його зміни шляхом повторного визначення розміру щомісячних страхових виплат та індексації заборгованості немає.

Разом із тим, оскільки зазначена сума була нарахована та виплачена позивачу після дати, станом на яку судом визначено загальний розмір майнової шкоди, вона підлягає врахуванню при визначенні фактичного розміру шкоди.

Отже, із визначеного судом розміру майнової шкоди 4 917 248,87 грн підлягає відрахуванню сума, отримана позивачем після 01 лютого 2023 року, у розмірі 26 753,45 грн. Таким чином, розмір майнової шкоди, який залишається невідшкодованим та підлягає стягненню з відповідача, становить 4 890 495,42 грн (4 917 248,87 грн - 26 753,45 грн).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційного суду висновує про необхідність зміни рішення суду першої інстанції, шляхом зменшення розміру шкоди, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, з 4 917 248,87 грн до 4 890 495,42 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору.

При поданні позовної заяви, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підлягав сплаті судовий збір у сумі 10 510,00 грн (з урахуванням обмеження для фізичних осіб 5 розмірами прожиткового мінімуму для працездатний осіб).

При подачі апеляційної скарги сторона відповідача сплатила судовий збір в сумі 12 612,00 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

При поданні касаційної скарги підлягав сплаті судовий збір в розмірі 16 816,00 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8).

Враховуючи, що за результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції, позовні вимоги задоволені на 99,45 %, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, який мав бути сплачений за подачу позовної заяви, у сумі 10 452,20 грн.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за подачу апеляційної скарги відповідачу за рахунок держави слід компенсувати судовий збір в сумі 69,37 грн.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за подачу касаційної скарги з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 16 723,51 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Відтак, апеляційний суд, здійснивши взаєморозрахунок судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судового збору в загальному розмірі 27 106,34 грн.

Крім того, з матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем ОСОБА_1 за проведення у справі судово-економічної експертизи сплачено 20446,56 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № @PL169680 від 13.05.2024 на суму 8735,56 грн та платіжною інструкцією № @PL594151 від 24.11.2023 на суму 11711,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково на 99,45 %, позивачу ОСОБА_1 за рахунок відповідача слід відшкодувати витрати на проведення експертизи в розмірі 20334,10 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 448, 449 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Кропивницького (раніше Ленінського районного суду м. Кіровограда) від 11 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відшкодування шкоди, змінити, зменшивши розмір шкоди, завданої невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат, за період з 01 грудня 2010 року до 01 січня 2015 року, з 4 917 248,87 грн до 4 890 495,42 грн.

Остаточно визначити, що з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути шкоду, завдану невиконанням перерахунку щомісячних страхових виплат у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством, за період з 01 грудня 2010 року до 01 січня 2015 року, відкориговану у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги, станом на лютий 2023 року, в розмірі 4 890 495 (чотири мільйони вісімсот дев`яносто тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн 42 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за проведення судової економічної експертизи в сумі 20 334,10 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь держави судовий збір за подачу позовної заяви та касаційної скарги в загальному розмірі 27 106,34 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.

Судді Ю.В. Сіренко

О.В. Карпенко

Л.І. Василенко