Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №570/4568/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 570/4568/25

Провадження № 22-ц/4815/1465/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Боймиструк С.В., судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 18 травня 2026 року у цивільній справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа № 570/4568/25 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу.

Представником відповідача до суду було подане клопотання про зупинення провадження у справі № 570/4568/25 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 570/2594/22 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Деренько Романа Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій.

Зазначає, що в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа № 570/2594/22 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Деренько Романа Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій, у якій Позивач - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна, на яке у даному судовому провадженні хоче звернути стягнення.

Вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявлені у цивільній справі № 570/2594/22 наступні:

«1. Визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу приміщення, офісно-складських приміщень, загальною площею 533.3 кв.м,, адреса: АДРЕСА_1 , укладений 28.11.2018 року, серія та номер: 3394, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Деренько Романом Івановичем.

2.Скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області, Деренько Романа Івановича, які стосуються об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1700950256246.

3. Скасувати рішення державного реєстратора Насанович Наталії Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 44188040 від 22.11.2018 на підставі якого зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно приміщення, офісно-складські приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер обєкта нерухомого майна : 1700950256246».

Крім того, в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа № 570/4508/25 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на майно. Згідно позовних вимог даної справи, позивач просить:

1. Визнати за АТ КБ «ПРИВАТБАНК» право іпотекодержателя щодо нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі, офісно-складських приміщень, загальною площею 533.3 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер обєкта нерухомого майна : 1700950256246)….

2. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК», звернути стягнення на нежитлові будівлі, офісно-складських приміщень, загальною площею 533.3 кв.м,, адреса: АДРЕСА_1 (Реєстраційний номер обєкта нерухомого майна : 1700950256246), що належить ОСОБА_2 …».

Тобто, у різних цивільних справах, які перебувають на розгляді Рівненського районного суду Рівненської області, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» одночасно намагається скасувати право власності ОСОБА_2 , заперечуючи дійсність Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, офісно-складських приміщень, загальною площею 533.3 кв.м,, адреса: АДРЕСА_1 , у той же час намагаючись звернути стягнення на це ж саме майно ОСОБА_2 .

Тобто, застосування будь-якого роду санкцій до ОСОБА_1 є передчасним, до моменту розгляду вказаних справ. Оскільки, лише в ході їх розгляду судами буде досліджено та встановлено обставини, чи насправді відбулося незаконне відчуження предмета іпотеки.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 травня 2026 року провадження у справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 570/2594/22 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Деренько Романа Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій.

Ухвала суду мотивована тим, що встановлення обставин щодо правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на спірне майно має преюдиційне значення для вирішення даної справи, оскільки без з`ясування зазначених обставин неможливо надати належну правову оцінку заявленим позовним вимогам про стягнення штрафу.

Не погоджуючись із ухвалою суду, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що справа про стягнення штрафу не залежить від результату розгляду справи № 570/2594/22. На думку банку, предметом цього спору є виключно факт відчуження ОСОБА_1 предмета іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя, тоді як правомірність набуття ОСОБА_2 права власності, його добросовісність та подальша доля договору купівлі-продажу для застосування передбаченого договором штрафу значення не мають.

Апелянт наголошує, що суд першої інстанції може самостійно встановити, чи є об`єкти за адресами 139-Б та 139-Г одним і тим самим предметом іпотеки, дослідивши технічну документацію, матеріали інвентаризаційної та нотаріальної справ, висновок експерта, а також шляхом огляду нерухомості. Тому, на думку банку, відсутня передбачена пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України об`єктивна неможливість розгляду справи.

Банк також заперечує суперечливість своєї процесуальної позиції, посилаючись на те, що справа № 570/4508/25 має інший предмет і склад учасників, тому позиція представника у ній не визначає позицію банку у справі про стягнення штрафу. Апелянт підкреслює, що остання справа не спрямована на визнання недійсним договору чи звернення стягнення на майно, а стосується окремої цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 .

Крім того, банк посилається на те, що суд зупинив провадження до вирішення поданого банком клопотання про огляд об`єктів нерухомості та до повного дослідження доказів, а саме зупинення справи № 570/4568/25 до завершення справи № 570/2594/22, яка тривалий час перебуває на розгляді, призводить до затягування розгляду та порушення розумних строків.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Чоланюк С.Ю. у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін.

Узагальнені заперечення зводяться до того, що для вирішення вимоги про штраф недостатньо самого факту укладення договору купівлі-продажу. Суд повинен встановити, чи було відчужене саме те майно, яке є предметом іпотеки; чи існувала іпотека та права іпотекодержателя на момент відчуження; чи тотожні об`єкти 139-Б та 139-Г; чи відбулось незаконне вибуття предмета іпотеки. Саме ці обставини досліджуються у справі № 570/2594/22.

Зазначає, що фактично сам банк в апеляційній скарзі підтверджує необхідність дослідження технічної документації, інвентаризаційної справи, експертних висновків та питання тотожності об`єктів. Відповідач вважає, що паралельне встановлення цих самих обставин у двох справах створює ризик ухвалення взаємовиключних судових рішень, тому висновок про об`єктивну неможливість продовження розгляду є обґрунтованим.

Окремо у відзиві акцентовано на попередній позиції представника банку у справі № 570/4508/25, де справа № 570/2594/22 визнавалася основною, а інші спори - похідними. Відповідач розцінює теперішню позицію банку як непослідовну та таку, що суперечить принципу добросовісності учасників процесу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Деренько Романа Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій (справа 570/2594/22).

До Рівненського районного суду Рівненської області подано позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на майно (справа № 570/4508/25).

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 24 березня 2026 року у справі №570/4508/25 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на майно - зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 570/2594/22 за позовом за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Деренько Романа Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, визнання незаконним виникнення права власності, скасування реєстраційних дій.

Приймаючи рішення суд виходив з того, що «у провадженні цього ж суду перебуває цивільна справа № 570/2594/22, у межах якої вирішується спір щодо дійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна та законності набуття відповідачем права власності на об`єкт нерухомості, який є предметом спору у даній справі. При цьому у справі №570/4508/25 позивач просить визнати за ним право іпотекодержателя та звернути стягнення на вказане майно як на таке, що належить відповідачу на праві власності. Отже, предметом доказування у даній справі є, зокрема, наявність у відповідача права власності на спірне нерухоме майно, тоді як у справі № 570/2594/22 це право оспорюється та підлягає судовій перевірці».

До Рівненського районного суду Рівненської області подано позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу (справа № 570/4568/25). Представник позивача зазначає, що відповідач реалізував майно, не отримавши при цьому згоду банку, а тому наявні підстави для стягнення з нього штрафу.

Суд зазначає, що 24 березня 2026 року в судовому засіданні у справі №570/4508/25 при розгляді клопотання про зупинення провадження у справі представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Вонсович О. зазначила, що основною справою у спорі між цими ж сторонами є справа №570/2594/22, всі решта - є похідними від неї (тобто справа 570/4508/25 та справа 570/4568/25).

При розгляді клопотання 15.05.2026 р. представник позивача висловила протилежну позицію про те, що суд не має перешкод у розгляді справи 570/4568/25.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першоїстатті 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статіі 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 570/2594/22.

Як убачається з матеріалів справи, заявляючи вимогу про стягнення з ОСОБА_1 штрафу, АТ КБ «ПриватБанк» посилається на порушення ним умов договору іпотеки у зв`язку з відчуженням без письмової згоди іпотекодержателя нерухомого майна, яке, за твердженням банку, є предметом іпотеки. Водночас для вирішення питання про наявність підстав для застосування до відповідача передбаченої договором відповідальності необхідним є встановлення не лише факту укладення договору купівлі-продажу, а й того, чи було відчужено саме майно, передане в іпотеку, та чи існували щодо нього відповідні права іпотекодержателя на момент відчуження. Сам апелянт пов`язує заявлену вимогу зі стверджуваним відчуженням саме предмета іпотеки без його згоди.

Разом із тим саме у справі № 570/2594/22 досліджуються обставини щодо тотожності спірних об`єктів нерухомого майна, правомірності переходу права власності на нього, дійсності договору купівлі-продажу та відповідних реєстраційних дій. Як правильно зазначено судом першої інстанції, встановлення цих обставин має значення для правильного вирішення спору про стягнення штрафу, оскільки без їх з`ясування неможливо встановити наявність самого порушення зобов`язання, за яке договором іпотеки передбачена відповідальність.

Доводи апеляційної скарги про можливість самостійного встановлення судом тотожності спірних об`єктів шляхом дослідження матеріалів інвентаризаційних справ, технічної документації або проведення огляду нерухомого майна не спростовують висновку суду першої інстанції. Спірна обставина не зводиться до формального співставлення адрес чи окремих реквізитів документів, а потребує співставлення технічних характеристик об`єктів нерухомості та їх фактичних параметрів, що вимагає застосування спеціальних знань.

Колегія суддів ураховує, що за змістом пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не вправі посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, якщо зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. Однак, наведене застереження не виключає зупинення провадження у випадку, коли наявна доказова база не дає можливості встановити відповідну обставину, а така сама обставина безпосередньо встановлюється в іншому судовому провадженні та має визначальне значення для вирішення спору.

Таким чином, місцевим судом правомірно задоволено клопотання про зупинення провадження у справі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 18 травня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Боймиструк С.В.

Ковальчук Н.М.

Шимків С.С.