Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №554/2187/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2187/23 Номер провадження 22-ц/814/1572/26Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т. М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Панченка О.О.,

Суддів: Пікуля В.П., Одринської Т.В.

при секретарі:Чемерис А.К.

за участю позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Зязюн Ю.А., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Лебєдєвої Т.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2023 року ухвалене у складі головуючого судді Черняєвої Т.М., повний текст судового рішення виготовлено – дати не вказано

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що з 2019 року позивач з відповідачем перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 .

Відповідач з січня 2023 року не бере участі у вихованні та утриманні спільного сина.

З огляду на викладене позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 14.03.2023 року і до повноліття дитини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2023 рокупозов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення мотивовано конституційним обов`язком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильну оцінку доказів просив в задоволенні позову відмовити.

12.01.2026 року ОСОБА_2 подав заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, просив викласти прохальну частину апеляційної скарги в новій редакції, а саме: «Скасувати заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2023 року по справі №554/2187/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги частково, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття».

16.02.2026 року представник ОСОБА_5 адвокат Зязюн Ю.А. надала Полтавському апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – закрити.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2019 року перебували в фактичних шлюбних відносинах від яких мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 видане Шевченківським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (а.с.7).

Також встановлено, що неповнолітній син проживає спільно із позивачем, що підтверджується довідкою №702 від 02.03.2023 року про склад сім`ї, виданою КП «ЖЕО №2» ПМР (а.с. 3) та перебуває на її повному утриманні.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Терещенко О.О. ВП № 79898468 від 30.12.2025 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 554/2187/23 від 05.08.2023 року, якою стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 , аліменти на утримання неповнолітного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини - задоволено частково.

Зменшено розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на підставі рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 12.04.2011 року по справі №2-474/11, з 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набранням рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист №2-474, виданий 12.04.2011 року Гадяцьким районним судом Полтавської області по справі №2-474/11, визнано таким, що втратив силу та повернуто в справу.

Зменшено розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 18.05.2023 року по справі №554/2187/23, з 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 14.03.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист № 554/2187/23, виданий 05.08.2023 року Шевченківським районним судом м. Полтави по справі №554/2187/23 визнано таким, що втратив силу та повернуто в справу.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору у розмірі 532,48 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору у розмірі 532,48 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 місцевий суд виходив з того, що на відповідача як на батька покладено однаковий з позивачем обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення неповнолітнього сина ОСОБА_4 , який проживає разом із матір`ю.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини

Згідно зі статтею 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно до частини 6 статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Положеннями частини 3 статті 181 СК України передбачено, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (стаття 191 СК України).

Згідно частини 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Параграф 1 глави 5 ЦПК України містить основні положення про докази, зокрема частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналізуючи матеріали справи та враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дитину, забезпечувати їй необхідні та достатні умови життя, які б сприяли всебічному і гармонійному розвитку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на відповідача як на батька покладено однаковий з позивачем обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своїх дітей, які проживають разом з матір`ю.

Наявність рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 квітня 2026 року не впливає на правильність і законність оскаржуваного судового рішення і не є підставою для закриття апеляційного провадження.

Щодо доводів про спільне проживання сторони на час стягнення аліментів також не впливає на можливість пред`явлення позову і стягнення судом аліментів на утримання дитини.

Також апеляційний суд звертає увагу, що заочне рішення було судом винесено обґрунтовано та постановлено у відсутність відповідача ОСОБА_2 оскільки згідно поштового повідомлення ОСОБА_2 був відсутнім за вказаною адресою.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з`ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2026 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль