Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №537/252/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 21 вересня 2026 р.

Справа: №537/252/25

Суддя: Пікуль В. П.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/252/25 Номер провадження 22-ц/814/1146/26Головуючий у 1-й інстанції МАРТИШЕВА Т. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати

з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Назаренко Владислав Васильович, на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (далі -ТОВ «Іннова Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 07 березня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем був укладений договір про надання грошових коштів у позику № 3308940324.

Відповідно до договору про надання грошових коштів у позику № 3308940324 від 07 березня 2024 року позикодавець зобов`язується надати позичальнику Кредит на суму у розмірі: 7 000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно пункту 2.6.1., пунктів 4.1.-4.2. та пункту 4.4. цього договору, його додатків. Основні умови договору щодо надання коштів у позику: - пункт 2.4. тип кредиту кредит; - пункт 2.7. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; - пункт 2.5. строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; - пункт 3.2. дати надання кредиту: 07 березня 2024 року або наступний за ним календарний день; - пункт 2.6. тип процентної ставки фіксована; - пункт 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5. цього договору; - пункт 2.2. Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Позивач свої зобов`язання виконав та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. Однак, відповідач умови договору не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Станом на дату підготовки позовної заяви (включно) загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання грошових коштів у позику № 3308940324 від 07 березня 2024 року складає 54 124,00 грн, з яких: - 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; - 47 124,00 грн заборгованість за процентами.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 54 124,00 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 10 березня 2025 року позов ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 3308940324 від 07 березня 2024 року у розмірі: - заборгованість за тілом кредиту – 7 000,00 грн; - заборгованість за процентами – 47 124,00 грн, а всього – 54 124,00 грн, а також судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 11 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Назаренко В.В., про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 10 березня 2025 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено. Заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 10 березня 2025 року по цивільній справі за ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики скасовано. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 жовтня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 3308940324 від 07 березня 2024 року у розмірі: - заборгованість за тілом кредиту – 7 000,00 грн; - заборгованість за процентами 29 484,00 грн, а всього – 36 484,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору в розмірі 1 623,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 жовтня 2025 року не погодилася відповідач та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну, скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги, а саме у розмірі 7 000,00 грн.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не визначено, яка саме умова кредитного договору є нікчемною та неправильно застосовано наслідки нікчемності правочину, відповідно до статей 216, 217 ЦК України.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову складає 54 124,00 грн, що є менше ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що 07 березня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено договір надання грошових коштів у позику №3308940324 (а.с. 13-23), який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 02ws9tcox.

На умовах, встановлених договором, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.5 договору позики, строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів, останній платіж з періодом внесення 20 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком №1 до цього договору (а.с. 23 зворот-24).

Згідно із пункту 2.6. договору позики визначено тип процентної ставки - фіксована.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5. цього (підпункт 2.6.1 договору позики).

Відповідно до пункту 6.1 договору позики сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пункті 6.3. договору.

Згідно із підпункту 6.3-6.5 Договору позики у разі направлення Позичальником коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів що направляються на повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за період фактичного його користування, то вважається що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості передбаченої пунктом 6.6. цього договору.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 19789-1354-92471650 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на підставі договору №160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 16 травня 2023 року між ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та ТОВ «Іннова Фінанс» (а.с. 8-12, 25) здійснено переказ грошових коштів у сумі 7 000,00 грн, дата валютування 07 березня 2024 року, платник - ТОВ «Іннова Фінанс», отримувач - АТ «Сенс Банк» (поповнення карт), призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс», поповнення картки НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , ІД операції 1376082540.

Позиція апеляційного суду

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої та другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов та в подальшому було укладено договір.

В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В той же час статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Також, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

За положеннями статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В той же час відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Верховний суд у своїй постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 прийшов до наступних висновків «Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.»

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Статтею 217 ЦК України передбачає правові наслідки недійсності окремих частин правочину, а саме, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Судом першої інстанції правильно зауважено, що згідно розрахунку заборгованості, наведеного у позовній заяві позивачем проценти за користування кредитом нараховані відповідачу за період з 08 березня 2024 року по 07 січня 2025 року, за 360 днів, та складають 47 124,00 грн.

При цьому судом першої інстанції правильно вказано, що договір №3308940324 був укладений сторонами 07 березня 2024 року, в період дії, згідно з пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», максимальної денної процентної ставки - 2,5%, та діяв в періоди після 23 квітня 2024 року та 20 серпня 2024 року, суд прийшов до висновку про застосування до вказаних правовідносин зазначеного вище закону, з дотриманням положень статей 215, 216, 217 ЦК України про нікчемність правочину, коли його недійсність встановлена Законом, визнання правочину нікчемним є неналежним способом захисту, оскільки він є таким в силу закону, а наслідки недійсності нікчемного правочину суд може застосувати з власної ініціативи. Тому, судом першої інстанції було перераховано розмір відсотків відповідачу:

- у період з 08 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року (46 днів) - 2,2% денної процентної ставки, яка визначена умовами договору та відповідає вищезазначеним положенням законодавства, що становитиме 7 084,00 грн (7 000,00 х 2,2% х 46 днів);

- у період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (120 днів) - 1,5% денної процентної ставки, що становитиме 12 600,00 грн (7 000,00 х1,5% х 120 днів);

- у період з 21 серпня 2024 року по 07 січня 2025 року (140 днів) - 1,0% денної процентної ставки, що становитиме 9 800,00 грн (7 000,00 х 1,0% х 140 днів).

При цьому суд першої інстанції визначив загальний розмір нарахування відповідачу на користь позивача процентів за користування кредитними коштами, в межах строку дії договору та проведеного позивачем нарахування по 07 січня 2025 року, складає 29 484,00 грн, з даним розрахунком погоджується і суд апеляційної інстанції, а доводи апеляційної скарги про незастосування наслідків нікчемності правочину до спірних правовідносин не ґрунтуються на нормах вище вказаного законодавства.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що заявлені вимоги в апеляційній скарзі не знайшли свого відображення в наявних у справі доказах.

Розглядаючи спір між сторонами, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази та надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 жовтня 2025 року - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Назаренко Владислав Васильович – залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 09 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 вересня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua